Стрічковий фундамент. Плитковий фундамент (Плаваючий). Стовпчастий фундамент.

2008-11-11 13:27:47

Який фундамент вибрати?

Стрічковий фундамент. Плитковий фундамент (Плаваючий). Стовпчастий фундамент. Фундамент з блоків. Фундаменти мілкого закладення.

Фундаменти будівель і споруд - частини будівель і споруд (переважно підземні), які служать для передачі навантажень від будівель (споруд) на природну або штучну основу.

Вартість фундаменту становить близько 15-20% від вартості будинку. Виправлення неправильно виконаного фундаменту важко здійснимо і витрати на ці роботи можуть досягти вже 50% від вартості будинку, якщо самому будинку не нанесений значний збиток. Тому до вибору фундаменту потрібно підійти дуже відповідально. Перекошене ганок, веранда, погано відчиняються двері і вікна в дерев'яних будинках, а також тріщини в стінах цегляних будинків – все це результат неправильного вибору фундаменту.

Види фундаментів

Фундаменти виконують з бетону або з бетону у поєднанні з цегляною кладкою або кладкою з каменю.

За способом опирання на грунт фундаменти підрозділяють на стрічкові, стовпчасті (пальові) і плитні (плаваючі).

Стрічкові фундаменти – це фундаменти, які мають однакову форму поперечного перетину по всьому периметру стін будівлі (зокрема під всіма його внутрішніми несучими стінами). Такі фундаменти зводять під важкими будівлями. У пучинистих і глибоко промерзають грунтах застосовуються рідко.

Стовпчасті або пальові фундаменти – найбільш поширений і дешевий вид фундаментів для будівель з легкими стінами. Зведення таких фундаментів обходиться в 1,5-2 рази дешевше стрічкових. Основний елемент таких фундаментів – стовп (паля). Стовп може бути дерев'яним, кам'яним, цегляним, бетонним і залізобетонним. Це може бути і азбестова труба, використана в якості форми та заповнена бетонної сумішшю.

Плитні (Плаваючі) фундаменти споруджують на важких пучинистих і просідаючих грунтах. Вони мають жорстку конструкцію – одну плиту, виконану під всією площиною будівлі. Такі фундаменти добре вирівнюють всі вертикальні і горизонтальні переміщення грунту, вони отримали ще одну назву – плаваючі. Зведення плитних фундаментів практикується в основному в малоповерховому будівництві при невеликій і простій формі плану будівлі. Плитні фундаменти досить дороги через великий обсяг бетону і витрати металу на арматуру.

Фундамент з блоків

У сучасному будівництві вельми ефективні збірні стрічкові фундаменти під стіни будівель, що виконуються з типових залізобетонних блоків-подушок і бетонних станових блоків або панелей. Блоки-подушки можна укладати з розривом, утворюючи переривистий фундамент. Осадка останнього виявляється менше, ніж стрічкового, тому тиск під його підошвою може бути підвищений на 20-30%. Збірні фундаменти під окремі колони і стовпи влаштовують із блоків стаканного типу або з декількох блоків-подушок.

Фундаменти мілкого закладення поділяються на стрічкові під несучі і самонесучі стіни; стрічкові під ряд колон; стовпчасті під стіни; окремі під колони, а в комбінації з фундаментними балками – і під стіни; суцільні у вигляді плоских чи ребристих плит (під всією спорудою або його частиною ); масивні (під всією спорудою). Такі фундаменти зазвичай виконують ступінчастими, з розширенням донизу. Верхня поверхня фундаменту, що відокремлює його від вищерозміщених частини будівлі (споруди), називається обрізом, а нижня, яка спирається на грунт підстави, – підошвою. Відстань від обріза до підошви називається висотою фундаменту, відстань від планувальної позначки поверхні землі до підошви – глибиною закладення фундаменту. В окремих фундаментах в їх верхній частині (званою подколонником) влаштовується поглиблення (стакан) для установки колон.

Вибір типу фундаменту визначається інженерно-геологічними та гідрогеологічними умовами будівельного майданчика, призначенням і конструктивними особливостями будівлі або споруди, величиною навантаження, переданої на фундамент, а також виробничими можливостями будівельної організації. Глибина закладення фундаменту будівель і споруд встановлюється в залежності від властивостей і характеру нашарувань грунтів, рівня грунтових вод (з урахуванням його коливань в процесі будівництва та експлуатації споруди), величини і характеру діючих на основу навантажень, глибини закладення підземних комунікацій і фундаментів під машини та обладнання , кліматичних особливостей району будівництва (глибини сезонного промерзання і т.п.). Прийнята глибина закладення фундаменту повинна бути достатньою для забезпечення стійкості підстави і виключення можливості пученія грунту (при його промерзанні) і осідання (при відтаванні). У непучиністих грунтах при заляганні рівня грунтових вод на значній відстані від поверхні землі допускається закладати підошву фундаменту вище глибини промерзання грунту. Розміри підошви фундаменту визначають, виходячи з умови, щоб середній тиск на підставу не перевищувало розрахункового тиску, величина якого залежить від виду і властивостей грунту, глибини закладення фундаменту, конструктивних особливостей споруди. При призначенні розмірів підошви фундаменту враховують граничні величини вертикальних деформацій (опади, підйоми), при яких ще забезпечується необхідна міцність надфундаментних конструкцій і відповідність будівлі (споруди) технологічним або архітектурним вимогам. При дії значних горизонтальних навантажень (в т. ч. сейсмічних), а також у разі водонасичених глинистих і заторфованих грунтів повинна бути забезпечена, окрім того, стійкість підстави.

Розрахунок конструкції фундаменту будівель і споруд проводиться по міцності і по величині розкриття тріщин. Фундаменти дрібного заставляння зазвичай влаштовуються монолітними – з кам'яних матеріалів, бутобетона, бетону та залізобетону. Стрічкові, окремі (під колони), суцільні і масивні фундаменти, як правило, виконуються із залізобетону. Матеріали, застосовувані для пристрою фундаменту будівель і споруд, повинні володіти необхідною водо-і морозостійкістю.

Фундаменти будівель з підвалами при високому рівні грунтових вод повинні мати гідроізоляцію, що виключає можливість затоплення підвалів. Для захисту фундаменту будівель і споруд від дії агресивних грунтових вод застосовують щільний бетон із спеціальними добавками, а також обмазувальну, обклеювальну та інші види гідроізоляції.

Фундаменти мілкого закладення звичайно зводяться в котлованах або траншеях. Набуває поширення метод витрамбовиванія котлованів (під окремі фундаменти) або траншей (під стрічкові фундаменти) за допомогою трамбуючих машин. В цьому випадку виключаються земляні роботи і забезпечується додаткове ущільнення грунту основи.