Будівництво, архітектура і дизайн бібліотечних споруд
2006-11-14 12:47:38
Бібліотеки належать до найдавніших установам науки і культури. Саме вони забезпечують збереження культурної спадщини та приймають участь в його освоєнні і поширенні. У самій ідеї будівництва спеціалізованих будинків для бібліотек закладений сенс подальшого постійного їх використання багатьма поколіннями. Кожна епоха і кожна країна будували і будують бібліотечні споруди, що відповідають їхнім інтересам, умовам і вимогам. Тому цей процес супроводжується постійними змінами в поглядах на їх планування і використання. Будинки бібліотек за формою та стилем відображають архітектуру своєї епохи. На прикладі окремих об'єктів бібліотечних будівель наочно можна простежити історичний розвиток архітектурних форм. Виникнення спеціалізованих бібліотечних будівель відноситься до глибокої старовини. Вдосконалені будівлі бібліотек з'явилися в античній Греції та Римі, а повністю обладнані – у ХІІІ – ХІV ст. (Саме цей період пов'язаний з поширенням релігійних навчальних закладів, середньовічних університетів і коледжів). Характерним було те, що будівництво приміщень для бібліотек спочатку вироблялося на засоби меценатів і благодійників, зацікавлених у зростанні наукового та культурного потенціалу нації. Архітектурний образ бібліотечних будинків відповідав рисам церковної і світської архітектури. На будівництві бібліотек позначився палацовий помпезний стиль, який тривалий час широко зізнавався у всіх країнах Європи і Америки. І до цих пір в архітектурі закордонних бібліотечних будинків відчувається прагнення зв'язати сучасні модернові стилі з античною, палацової архітектурою. Побудовані в середині ХІХ ст. бібліотечні споруди рівноцінні спорудам середини ХХ ст. Ресурси минулого були закладені в нові проекти. Зарубіжний досвід У кожній країні – свій стиль і підхід до архітектурного вирішення бібліотечних будівель. Наприклад, будівля Національної бібліотеки Франції надзвичайно сучасно. А Британська бібліотека увібрала в себе всі архітектурна спадщина Англії (різні епохи, стилі, характери). Побудована з червоної цегли, вона включає в себе готичні вежі, романські кріпосні стіни, монастирські склепіння і велич вікторіанської епохи. Про те, що проблеми будівництва бібліотечних споруд актуальні в зарубіжних країнах, свідчить велика кількість публікацій в сучасних галузевих зарубіжних періодичних виданнях з архітектури та будівництва ("Domus" (Італія), "The Architectural Review" (Великобританія), "Architectural Record" (США ) та ін.) Особливої уваги заслуговує журнал "The Architectural Review" (Великобританія), один з номерів якого повністю присвячений архітектурі бібліотек різних країн. Така увага до будівництва бібліотечних будівель свідчить про авторитетність бібліотек в зарубіжному суспільстві. Бум будівництва бібліотек за кордоном визначається прийняттям спеціальних законодавчих актів, які потребують державної підтримки бібліотек, їх фінансування. Як це було в СРСР Актуальною проблема будівництва бібліотечних будівель була і в колишньому СРСР. Знаменним явищем цього періоду став вихід у Державному архітектурному видавництві Академії архітектури СРСР монографії Федора Миколайовича Пащенко "Архітектура і будівництво бібліотечних будівель" (М., 1941). Майже через півстоліття виходить робота "Бібліотечні будівлі" (М., 1993), присвячена питанням проектування та будівництва бібліотек. У інтернаціональний склад авторів книги увійшли архітектори, бібліотекарі, спеціалісти центральних і східноєвропейських країн. В цей же період за ініціативою Держбуду СРСР починає активно розроблятися нормативно-технічна документація, в якій подаються обгрунтовані вимоги до будівництва бібліотек різного рівня. Держбуд України разом з провідними науково-дослідними та проектними інститутами брав безпосередню участь у розробці нормативних документів для проектування бібліотечних будівель. Так, серед розробників нормативів для бібліотек був Київський зональний науково-дослідний і проектний інститут типового та експериментального проектування житлових та громадських споруд (КиївЗНДІЕП). Були розроблені: "Нормалі планувальних елементів житлових і громадських будівель. Вип. НП 5.4.1.-74. «Бібліотеки» (М., 1976), "Інструкція з проектування бібліотек. СН 548-82 "(М., 1983), методичні вказівки до проектування бібліотек і т.п. Використовувалися і продовжують використовуватися при оснащенні бібліотек "Правила улаштування електроустановок" (ПУЕ), СНИП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование" (М., 1997) (зі змінами 1999 і 2001 р.р.) та ін Розпочата робота з розробки нормативно-технічної документації мала свої позитивні сторони. Саме в 60-80 рр.. ХХ ст. активно йде будівництво бібліотек в обласних центрах Радянського Союзу та столицях союзних республік за типовими проектами. На жаль, не вирішувалися проблеми будівництва окремих будівель бібліотек в районних центрах і сільській місцевості. Більшість масових бібліотек розташовувалося в пристосованих приміщеннях, або під одним дахом з клубами, палацами культури, а у великих містах – на перших поверхах житлових будинків. Міжнародні конференції Останнім часом проблеми будівництва та архітектури бібліотечних будівель все частіше стають темою міжнародних конференцій. На щорічній міжнародній конференції "Бібліотеки та асоціації в мінливому світі: нові технології та нові форми співпраці", яка проводилася в Судаку (Крим) в 2001 році, вперше діяв спеціальний семінар "Бібліотеки 2001: Архітектура, дизайн і технології". У семінарі взяли участь бібліотечні працівники та архітектори, вирішуючи спільні проблеми будівництва бібліотек та організації внутрібібліотечного простору з впровадженням інформаційних технологій. Були розглянуті результати проведення в Санкт-Петербурзі Міжнародного семінару та майстер-класу "Бібліотека 2000: технологія і дизайн", в якому взяли участь російські та зарубіжні архітектори, бібліотекарі, студенти архітектурних і дизайнерських спеціальностей вузів Санкт-Петербурга. У доповіді Г.А. Войцеховської "Спільність цілей – основа співробітництва бібліотеки і громадськості" (Київ, Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного) були розглянуті напрями співпраці бібліотеки з архітектурно-будівельної громадськістю Україні. Продовженням розробки проблеми стала міжнародна конференція "Соціальне простір бібліотечної будівлі як складова культурної політики", яка відбулася 12-13 листопада 2001 року в м. Санкт-Петербурзі (Росія). У конференції взяли участь Росія, Білорусь, Україну, Німеччина, Данія, Фінляндія, Франція, США. Проблеми, які обговорювалися на конференції, можна розділити на чотири блоки: 1. Історія, сучасні проблеми будівництва бібліотечних споруд та роль владних структур в цьому процесі; 2. Дизайн і інтер'єр внутрішнього простору бібліотек, 3. Атмосфера і фітодизайн в приміщеннях бібліотек; 4. Презентація майстер-класів. Звертаючись до проблем майбутнього бібліотек, доповідачі звернули увагу на те, що усвідомлення державою ролі бібліотек пов'язано з їх фінансуванням, з тим, наскільки суспільна свідомість готове до реконструкції бібліотек. В цьому ракурсі важливе місце займають проблеми освоєння внутрішнього простору бібліотек з метою створення комфортних умов для читачів. На гнучкість організації бібліотечного простору також впливають інформаційні технології. У Росії сьогодні реально здійснюється будівництво та реконструкція бібліотечних будівель (зокрема, реалізація проекту міської бібліотеки м. Волхова Ленінградської обл.). В останні роки складовою частиною культурної політики м. Москви стало відновлення та реконструкція московських публічних бібліотек. Ведуться роботи по розробці державних цільових програм, фінансування будівництва бібліотек, вибір проектних організацій на тендерній основі і т.д. У Москві розроблений модельний стандарт сучасної публічної бібліотеки, який стане орієнтиром для розвитку публічних бібліотек Росії. Новим явищем для Росії стало створення спеціальних відділів дизайну при бібліотеках, зокрема в Омській Централізованої системи муніципальних бібліотек, яка проводить конкурси проектів дизайну бібліотек. Будівництво бібліотек активізувалися і в Білорусії. Там здійснюється будівництво нової Фундаментальною бібліотеки Білоруського державного університету. Бібліотеки Україні Незважаючи на досить давній період створення Ярославом Мудрим першої бібліотеки на території Україні, спеціалізовані будівлі бібліотек з'явилися лише наприкінці ХІХ – початку ХХ століть у часи Російської імперії. В цей період були побудовані великі бібліотечні споруди в Харкові, Києві та Одесі. Харківська громадська бібліотека (тепер Державна наукова бібліотека ім. В. Короленко), споруджена за проектом українського архітектора, академіка, заслуженого діяча мистецтв А.Н. Бекетова, мала багатоярусне книгосховище компактною і вдалій конструкції. Менш вдалим було перше спеціально збудоване в Києві приміщення для Київської міської бібліотеки (1911 р., тепер Національна парламентська бібліотека України), хоча при її спорудженні й були враховані бібліотечні вимоги, а також зарубіжний будівельний досвід. В організованому в 1910 році конкурсі на будівництво бібліотеки брали участь ряд архітекторів, серед яких був і П.Ф. Альошин. Його проект отримав другу премію в конкурсі. А споруджена бібліотека за проектом архітектора Е. Клаве і на сьогодні є пам'ятником архітектури. Книгосховище було невелике, розраховане лише на 100тис. томів. Найбільш цікавим і вдалим з дореволюційних будівель визнається будівлю Одеської міської бібліотеки (тепер Одеська державна наукова бібліотека ім. А.М. Горького), закінчене і відкрите для користування в 1907 році. Бібліотека будувалася протягом 1904-1907 років за проектом українського архітектора Ф.П. Нестурх і була одним з перших вітчизняних зразків бібліотечних будівель в Росії. Семиярусний книгосховище було розраховано на 250-300 тис. томів. Але при необхідності за допомогою прибудови можна було збільшити його майже вдвічі. В довоєнні часи в Україну практично не було побудовано жодного окремого приміщення для бібліотек. Хоча, за інформацією відомого києвознавця В.В. Ковалинського, дипломна робота, яку захищав у 30-ті роки в Київському інженерно-будівельному інституті відомий в майбутньому письменник Віктор Некрасов, була присвячена саме будівництву бібліотек. Найбільш значним явищем післявоєнних часів в Україні було побудова таких окремих приміщень для бібліотек, як ЦНБ ім. В.І. Вернадського (тепер НБУВ НАНУ), Республіканської дитячої бібліотеки Україна, науково-технічної бібліотеки Київського політехнічного інституту (нині Національний технічний університет «КПІ»). Але й тут були свої недоліки, які полягали в невдалому розташуванні бібліотек: перша – в дуже загазованому і запиленому місці (що неприпустимо при будівництві бібліотек). Друга – у віддаленому від центру міста районі, куди потрібно добиратися кількома видами транспорту. Більшість масових (тепер публічних) бібліотек розташовувалося на перших поверхах житлових будинків. Таким чином, будівництво спеціалізованих будинків для бібліотек фактично не вирішувалося. Можна згадати і такий факт. Недобудована республіканська юнацька бібліотека, як незавершений об'єкт будівництва, була передана Ексімбанку. Напевно у держави не знайшлося грошей на такий неприбутковий об'єкт. За останнє десятиліття в Україні не було побудовано ні одного бібліотечного будівлі. Очевидно, що проблеми бібліотечного будівництва вже назріли і, незважаючи на економічні складнощі, потребують вирішення. Не можуть бібліотеки, розташовані в пристосованих приміщеннях невиразних, житлових будинках, бути уособленням духовності нації. Все вищезазначене дає поштовх для багатьох думок та ідей, які можуть бути використані в архітектурно-будівельній практиці бібліотечних будівель Україна. Залучення уваги до бібліотечних проблем з боку архітекторів, галузевих навчальних закладів створює умови для розширення тематики розробки і проектування не тільки економічно вигідних будівель, але і будівель, що мають стратегічне значення для культурного та освітнього розвитку української держави. Настав час для того, щоб державні та місцеві влади, вітчизняні архітектори і дизайнери звернули погляди на проблеми бібліотек. Адже тільки духовно багаті люди можуть зробити матеріально багатою свою Батьківщину. І про це не треба забувати.
ДЖЕРЕЛО: Будівництво та реконструкція