Стара перспектива 2006-11-14 11:34:57

December 1st, 2012
Будівництво і реконструкція.

Стара перспектива
2006-11-14 11:34:57

Старе аварійне житло в Києві складає 7% житлових будинків загальною площею в 5,5 млн м2. Сьогодні під категорію хрущовок підпадає 23% міського житла (72 млн м2). Але в бюджеті немає коштів на їх модернізацію або знесення. Уряд шукає можливість надати імпульс цьому процесу, оскільки «хрущовки» – це житло низької якості, небезпечне для проживання. Тому Павло Качур, міністр будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, дав свободу дії приватним інвесторам. За його заявою, реконструкція житлових кварталів, забудованих будинками перших масових серій, може вестися в столиці за рахунок інвесторів, причому – без ухвалення окремого закону. За словами пана Качура, приватні інвестори повинні працювати з жителями «хрущовок» економічними методами, оскільки навряд чи Верховна Рада повернеться до законопроекту, який передбачав примусове виселення жителів «хрущовок» при реконструкції старого житла. А це означає, що жителі некомфортабельно житла можуть вимагати для себе підвищені умови рівня проживання на новому місці, а також розселення. Не випадково, у багатьох малоповерхівок останнім часом були приписані десятки тисяч людей, які в даний час «туляться» в непристосованих для житла квартирах або знімають житло за високою ціною. Приватним компаніям, які візьмуться за цю нелегку і відповідальну, але прибуткова справа, доведеться вирішувати ребус: як «приборкати» невгамовне бажання жителів «хрущовок» поліпшити свої умови життя за рахунок інвесторів і як уникнути ризику «пролетіти» з одержанням доходу. Поки існуючий закон, на думку фахівців, поставив у нерівні права інвесторів і жителів вищевказаного житла. Основний дохід інвесторам повинна принести саме реалізація квартир в новому житловому будові. Мабуть, доведеться підвищити ціну квадратного метра, але чи погодяться з таким рішенням громадяни, які вирішать придбати квартиру в такому будинку. За словами міністра, в Києві «небоязлівие інвестори» уже відселили два будинки, які в найближчому майбутньому будуть знесені, а на їх місці буде побудовано комфортабельне житло. Зносити або модернізувати? На думку фахівців, проведення реконструкції житла 50-60-х рр.. минулого століття – це неминуче, оскільки, по-перше, у кожного виду житла є строк експлуатації (модернізація старого житла повинна відбутися протягом наступних 10 років). Навіть, якщо з бюджету буде щорічно виділятися 1 млрд грн., То все одно не вдасться їх «врятувати», оскільки рано чи пізно цей старий житловий фонд стане аварійним, і доведеться відселяти людей в інші будинки. За попередніми розрахунками, на капітальний ремонт однієї київської «хрущовки» (утеплення старих будинків, заміна внутрішніх комунікацій) обходиться 1 млн грн. По-друге, політика точкової забудови в Києві себе вже вичерпала, «територіальні вершки» в місті вже зняті, і вільних майданчиків немає. На думку Олексія Кучеренка, голови Держкомітету України з питань житлово-комунального господарства, на жаль, втрачено час для початку проведення повномасштабної реконструкції в найбільших містах країни: в Києві, Одесі, Львові та Донецьку. На думку фахівців, протягом п'яти років можна було б займатися модернізацією не просто одного будинку, а окремих міських мікрорайонів, причому не на бюджетні гроші, а на кошти приватних інвесторів. Тому, швидше за все, широка реалізація вищевказаної програми почнеться після парламентських виборів-2006, буде розрахована на 20-30 років, і виконуватися за рахунок приватних коштів. Рішення про знесення або часткової модернізації «хрущовок» буде вирішуватися комунальними службами міста і районів. Саме останні повинні будуть вирішувати незабаром долю старого київського житла на Сирці, Нивках, Відрадному та Вітряних Горах, а також недалеко від метро «Чернігівська». До речі, розроблена урядом Юлії Тимошенко програма реконструкції старого житла, створювала хороші передумови. Зауважимо, що законопроект по «хрущовках» пройшов в парламенті в першому читанні, і за нього проголосувало 230 депутатів. Це означає, що уряд Юрія Єханурова має запас міцності для отримання підтримки програми найближчим часом у Верховній Раді. Коефіцієнт переселення Якщо депутати все ж таки приймуть закон про полуторному збільшенні житлової площі при переселенні, там будуть прописані і чіткі зобов'язання інвесторів перед мешканцями. Поки законопроектом передбачено норма: якщо ж 75% людей у ​​будинку приймають рішення брати участь в проекті, то у решти 25% буде вибір: або ж переїхати в нові квартири з коефіцієнтом 1,5, або у них за ринковою ціною буде викуплено їх же морально застаріле житло. Найскладнішим як для інвестора, так і громадян залишається питання, на скільки кімнат або метрів можуть претендувати мешканці п'ятиповерхівок, наприклад, якщо у двокімнатній квартирі живе кілька сімей. На думку чиновників житлового відомства, робота з реконструкції «хрущовок» може призупинитися на час, якщо ж прив'язуватися до кількості прописаних людей в старому будинку. Але жоден інвестор не потягне цей проект, якщо ж, наприклад, доведеться забезпечити житлом 10-15 зареєстрованих осіб нормативними метрами – згідно законам України. Який досвід нам підходить? При вирішенні питання реконструкції некомфортабельно житла Київ має намір враховувати позитивний досвід Москви. Його суть полягає в тому, щоб мешканці не переїжджали за тридев'ять земель. До речі, в столиці Росії намічено до 2010 р. повністю забути про проблему «хрущовок». Там щороку міняють 1,1-1,2 млн м2 старого житлового фонду на нове, причому в Москві застосовується коефіцієнт переїзду з одного житла в інше – 1,6, тобто москвичі, які жили в старих будинках: замість одного квадратного метра житлової площі отримують 1,6 м2, а, за деякими даними, переселяються мешканці отримують навіть по 2,5 – 3,0 м2. Цікавий досвід і східній частині Німеччини, хоча умови здійснення програм з реконструкції і в Україну, і в Німеччині різні. У колишній НДР на виконання цієї програми знайшли колосальні гроші (допомогла західна частина країни). Тут почали реконструювати будинки (непогані за якістю «сталінки», будинку 50-х років минулого століття): там їх утеплили, замінили комунікації, дахи, при чому відселення людей було тимчасовим. Таке рішення проблеми Україна не підходить. Інвестпроект, пов'язаний із санацією житла, є довгостроковим вкладенням капіталу з терміном окупності 20 років і більше. А таких довгострокових грошей в Україну немає. Сергій Василенко

ДЖЕРЕЛО: «Будівництво та реконструкція»

Джерело: http://stroymart.com.ua

Комментирование закрыто.

Опубликовано в: Нерухомість


Интернет реклама УБС


Интернет реклама УБС
Яндекс.Метрика