ВіВАТТ, КАБЕЛЬеро'2001
2006-10-30 10:30:13
Ринок Товари, що реалізуються на ринку, – кабельно-провідникова продукція. Обсяг продажів в 2000 році – близько $ 350 млн (в оптових цінах). Кількість операторів – великих оптовиків – близько 20, виробників – понад 10. Питома вага імпортної та вітчизняної продукції – вітчизняна – 75%, імпортна – 25% (у грошовому вираженні). Людською мовою Кабель електричний – один або декілька ізольованих провідників, укладених в герметичну оболонку, поверх якої, як правило, накладаються захисні покриви. Кабелі будь-яких типів мають загальні конструктивні елементи: струмопровідні жили, ізоляцію, оболонку. Провід електричний – металеві провідники, що складаються з однієї або декількох дротів; призначені, головним чином, для передачі електроенергії, а також для виготовлення струмопровідних обмоток електричних машин. Розрізняють ізольовані і неізольовані дроти. Шнур – одна або дві гнучких багатодротяних струмопровідних жили з гумовою або полівінілхлоридною ізоляцією. Застосовують для підключення до електричної мережі побутових приладів та інших нестаціонарних парних споживачів електроенергії напругою до 250 В. Об'єм ринку Останні два роки попит на кабельно-провідникову продукцію (КПП) росте. Продавці пояснюють цей приємний для них факт як збільшенням обсягів будівельно-ремонтних робіт, так і розвитком промислової галузі, де без КПП ніяк не обійтися. За різними оцінками, в 2000 році на українському ринку було реалізовано КПП приблизно на $ 350 млн (в оптових цінах). Це на $ 50 млн більше, ніж у 1999 році. Продавці прогнозують, що до кінця 2001 року обсяг ринку зросте ще на стільки ж. Тільки вітчизняні підприємства (а їх в Україні понад десятка), за підрахунками оптовиків, випустили в минулому році КПП приблизно на $ 270-280 млн (втім, деякі виробники дають скромніші оцінки, див стор.49). Виробники КПП є в Києві, Харкові, Одесі, Запоріжжі, Дніпропетровську, Бердянську, Чернігові, Кам'янець-Подільському, Донецьку, Рівному та інших містах. Хоча виробники і скаржаться на низьку якість вітчизняної сировини і відсутність оборотних коштів, попит на їх продукцію зростає. По-перше, споживачів привертає дешевизна вітчизняного кабелю і дроту. По-друге, імпортерам з кожним роком все складніше працювати із зарубіжною продук-цією (високі митні платежі, необхідність сертифікації кожної ввезеної позиції). По-третє, багато вітчизняних виробників почали використовувати імпортну сировину для виробництва КПП, і хоча така продукція дорожче повністю вітчизняної, вона, на думку споживачів, качественнее.По оцінками операторів, у минулому році майже чверть обсягу ринку забезпечила імпортна КПП. "Закордонних" проводів було продано приблизно на $ 75-80 млн (в оптових цінах). Сьогодні в Україну кабельно-провідникову продукцію пропонують близько 20 імпортерів. Багато хто з них торгують як імпортним, так і вітчизняним товаром. Добре відома на ринку продукція компаній АВВ, Alcatel, Siemens, Electrim та ін Сезонність За оцінками маркетологів компанії "БудМакс", продажі кабельної продукції не піддані серйозним сезонним коливанням. Відчувається тільки невеликий підйом в квітні – жовтні, в період активізації ремонтно-будівельних робіт. На думку Ваче Давтяна, президента асоціації "Промкабель", наявність широкого асортименту дозволяє влітку і до настання холодів активно продавати кабель великих перерізів для укладання в землю, а взимку і навесні – тонкий кабель і дроти для внутрішніх робіт. Митне регулювання Майже на всі види кабелів пільгова ставка ввізного мита встановлена в розмірі 20%. Виняток становлять лише волоконно-оптичні кабелі. Для них мито становить 2% і 5% (відповідно, пільгова і повна). З 1 липня поточного року мита на всі матеріали, що використовуються для виготовлення такого кабелю, були збільшені з 1,5% до 2,5%. Виробники дуже незадоволені цим: вони зазнають збитків по вже виграним тендерам і укладеними договорами поставок, в яких були вказані ціни з урахуванням колишніх мит на матеріали. Супутні товари Як правило, торговці, які реалізують кабельно-провідникову продукцію, пропонують і спеціальні кабельні канали (короба), автомати захисту, освітлювальну апаратуру, різні пристрої, що дозволяють підводити електричні та комунікаційні лінії в необхідні місця. І хоча багато як і раніше кріплять дроти та кабелі скобами і дюбелями, все більше стає тих, хто використовує для цих цілей спеціальні канали. Кілька років тому цю нішу майже повністю займала продукція компанії Rehau (Німеччина), сьогодні ж на українському ринку інс-талляціонние вироби пропонують також фірми Jung, ABB (Німеччина), Lexel (Фінляндія), Prodax (Угорщина), Gwiss (Італія), VI -KO (Туреччина), Polo (Польща, Україна) та ін За оцінками торговців, в 2000 році цього товару було продано на $ 15-20 млн (в оптових цінах). Вони вважають, що в наступному році попит на різні короба для кабельної продукції збільшиться приблизно на 25%. А деякі іноземні компанії вже подейкують про відкриття власного виробництва супутньої продукції в Україну. Виробництво Ще в 1999 році члени корпорації "Укрелектрокабель" змогли переконати Кабмін підвищити ввізні мита на кабельну продукцію. Більшість її видів стало обкладатися 20%-вим митом. В Україну практично відразу зникла провідникова продукція родом з Польщі, Болгарії, Туреччини. Якраз на 1999 рік припав позитивний перелом в динаміці кабельного виробництва і різко змінилося співвідношення експорту та імпорту. Кабмін класичним чином захистив вітчизняного товаровиробника. Завжди б так. Ситуація Держкомстат у своїх "кабельних" зведеннях оперує "малос'едобнимі" величинами кшталт "погонних метрів кабелю". Більш порівнянні величини – грошовий еквівалент – Бізнесу надали практики. Це підприємства, що входять в корпорацію "Укрелектрокабель", – добровільне об'єднання виробників. На їхній совісті близько 95% обсягів виробництва кабелю в країні. За даними корпорації "Укрелектрокабель", поширеним серед її членів, обсяги випуску кабельної продукції в 1999 році склали 358 млн грн.; В 2000 році – 500 млн грн. Дані наведені в заводських цінах. Експорт українського кабелю в 2000 році порівняно з 1999-м теж підріс: з $ 37 млн до $ 48 млн. А ось імпорт в 1999-2000 роках не менялcя. У I кварталі 2001 року, за оцінними даними, кабелю імпортовано менше, ніж за аналогічний період 2000 року. Означення процеси – результат спільної діяльності корпорації "Укрелектрокабель" і Кабміну, що змінили "пошлінообложеніе" імпортованої провідникової продукції (див. вище). Провідні українські виробники в середньому 30% своєї продукції експортують – поки в основному в ближнє зарубіжжя. Суб'єкти Серед "старих" українських кабельних заводів можна виділити всього сім найбільших підприємств, побудованих за радянських часів: ЗАТ "Азовкабель" (м. Бердянськ, Запорізька обл.; На території "Азовкабелю" – чотири незалежних підприємства з неспівпадаючі гамою кабельної продукції), ЗАТ "Південкабель" (Харків), ВАТ "Донбаскабель" (Донецьк), ВАТ "Одескабель", ЗАТ "Кам'янець-Подільськкабель" (Хмельницька обл.), ВАТ "Укркабель" (Київ), ВАТ "Запорізький кабельний завод". Серед великих "нових кабельників" показовий приклад київського ТОВ "Катех". Це одне з найуспішніших українських кабельних підприємств. "Катех" – багаторічний лідер за обсягами переробки сировини (мідної та алюмінієвої катанки) і за масштабами випуску продукції. Тільки останнім часом одне-два підприємства стали випускати сумірні з катеховскімі обсяги кабельної продукції. Назвемо інших помітних кабельників (більшість з них – "нові"): ТОВ "Еней", ЗАТ "Алай" (Київ); АТ "Чернігівкабель", компанії "Тумен" і "Ефес" (Одеса), ТОВ "Крок-ГТ" , ТОВ "Електротехпровод" (Запоріжжя); ТОВ НВП "Енергопром" (сел. Ювілейний, Дніпропетровська обл.), "Меткабель" (Ковалівка, Івано-Франківська обл.); "Прикарпаття" (Коломия, Івано-Франківська обл.) і пр. Значна частина ринку (за деякими даними – до 15%) належить підпільним і напівпідпільних фабрикантам, що випускають здебільшого нестандартний товар, на вигляд схожий на "правильний". Корпорація "Укрелектрокабель" свого часу навіть пропонувала Кабміну ввести ліцензування кабельних виробництв. Є ймовірність, що до цієї теми Кабмін абияк повернеться. Сировина Як "исходника" кабельна промисловість використовує мідну та алюмінієву катанку, а також ізоляційні матеріали. За п'ять років (з 1996-го по 2000 рік) сумарна потреба кабельної галузі в міді і алюмінії склала близько 150 тис. т. Приблизно три чверті цього обсягу припадає на алюміній. Виробництво кабелю в "алюмінієвому" виконанні в 2000 році, за даними корпорації "Укрелектрокабель", збільшилася в 1,7 рази, в "мідному" – в 1,3 рази. Алюмінієву катанку в нашій країні випускає ВАТ "Запорізький алюмінієвий комбінат" (ЗАлК). Мідну катанку проводять ВАТ "Артемівський завод по обробці кольорових металів" і запорізький "Форум". Виробники сировини поки не дуже спрацювалися з кабельниками. Ціни на українську катанку перевищують світові. Тому переважна частина сировини для вітчизняного кабельпрома ввозиться з Росії, а також з Європи. Асортимент Сьогодні вітчизняна промисловість виробляє декілька сотень найменувань кабельно-провідникової продукції. У промисловості існує розвинена система класифікації КПП по фізичних і експлуатаційними властивостями. Система ця вкрай заплутана, і для маркетингових розрахунків її спрощують: дроти та кабелі ділять за матеріалом провідника (мідь, алюміній, сталь) і за призначенням (промислового та побутового застосування, силові та освітлювальні). Матеріал Традиційно в нашій країні великим попитом користуються алюмінієві дроти. За оцінками продавців, цей товар забезпечив їм у минулому році приблизно 70% виручки. Основна причина популярності алюмінієвих проводів – відносна дешевизна. В середньому мідний дріт (шнур, кабель) в 2-3 рази дорожче алюмінієвого. Але в 2000 році почав рости попит і на мідні дроти і кабелі. Торговці пояснюють це підвищенням культури споживання, а також прагненням споживачів мати надійнішу електромережу. Мідний кабель, в порівнянні з алюмінієвим, витримує великі навантаження, не окислюється на повітрі, має більш тривалий термін експлуатації і т.д. Ціни Продавці стверджують, що гривневі ціни на КПП впродовж останніх двох років майже не змінилися. І до кінця поточного року з ними навряд чи що-небудь трапиться. Сфера застосування КПП використовується як для промислових потреб, так і для "домашнього вжитку". ("Домашня група" так називається виключно за місцем застосування. Набувають "домашній" товар в основному будівельні організації. – Ред.) К "домашньої" продукції торговці відносять настановні проводи; проводи й шнури сполучні; проведення телефонні; кабелі для телевізійних антен. За їхніми оцінками, в 2000 році від реалізації такої продукції було виручено приблизно $ 150 млн. Це на 15-20% перевищує показники 1999 року. При цьому найбільшим попитом користувалися телефонні і освітлювальні кабелі. Все більшого поширення в житловому будівництві отримують трижильні дроти, використання яких в електромережі квартир обумовлено збільшенням кількості побутової електроапаратури, що вимагає обов'язкового заземлення при роботі. Від продажу КПП промисловим споживачам і будівельним організаціям торговці виручили в минулому році близько $ 200 млн. Оптовики відзначають, що в порівнянні з першим півріччям 2000 року обсяги продажів за аналогічний період 2001 року збільшилися приблизно на 15%. "Завлекалочки" Різні продавці КПП по-різному залучають клієнтів. Наприклад, компанія "Капро" робить це таким чином. Припустимо, домобудівний комбінат або будівельна компанія хочуть купити близько 500 м кабелю з розрахунком використовувати його протягом року. Продавці пропонують клієнту придбати лише невелику частину, необхідну для роботи в даний момент. За іншим товаром пропонують зайти в будь-який зручний час, гарантуючи наявність кабелю на складі. Асоціація "Промкабель" розробила і випустила перший в Україну електронний довідник по кабельно-провідникової продукції, який безкоштовно розсилається дійсним і потенційним замовникам. Маркетингова цифра Одна з великих оптових компаній провела опитування понад 800 споживачів кабельно-провідникової продукції. Відповіді на деякі питання викладені в діаграмах. Сфера діяльності інтерв'юйованих,% Закупівлі "попутних" товарів,% * Що частіше купують,% * Періодичність закупівель,% * Сума перевищує 100%, оскільки багато вибрали кілька варіантів відповіді. Збут Особливість ринку КПП полягає в тому, що традицион-но приблизно 75% товару оптовики великими партіями реалізують безпосередньо промисловим підприємствам, ремонтно-будівельним організаціям та іншим великим замовникам. І лише чверть всього товару потрапляє в роздріб. Як правило, ремонтно-будівельні бригади є споживачами "домашнього" кабелю і продають його разом з послугою з монтажу і ремонту. А різні виробничі компанії набувають промисловий кабель в основному для власних потреб. Опт За оцінками трейдерів, на ринку працюють понад 20 великих оптових компаній. Опитування, проведене однієї великої оптової компанією серед 800 споживачів КПП, показав, що найбільш відомі на українському ринку такі виробничі та торговельні компанії, як "Катех", "Капро", "Промкабель", "Еней", "Форум", "Крог- ГТ "та ін (що ще вдалося з'ясувати в ході опитування – див у рубриці" Маркетингова цифру "на стор 50). Деякі оптові компанії поряд з КПП пропонують різне електронастановне обладнання (всілякі автомати захисту, кабельні муфти і канали, щити, розетки і т.д.). Але запропонувати багатий вибір супутнього обладнання готові лише великі фірми, так як розширення асортименту, безумовно, тягне за собою і додаткові витрати. Тому більшість фірм воліють продавати виключно КПП, не відволікаючись на фурнітуру.Многіе великі оптовики (кожен з них здатний реалізувати КПП більш ніж на $ 100 тис. на місяць) взагалі не мають власних роздрібних точок. При цьому, як правило, вони пропонують товар декількох виробників. Лише деякі оптовики розвивають власну роздрібну мережу (спеціалізовані магазини) і мають великий складський запас (близько 500 найменувань). Але всі вони вважають, що справа ця клопітка і не кожному по плечу (див. Думка Олександра Карнауха). Ще є дрібнооптові фірми, які примудряються працювати виключно під замовлення. Але продавці відзначають, що в першому півріччі 2001 року покупці віддавали перевагу фірмам, готовим обслужити їх відразу, а не протягом місяця. Як правило, торгова націнка у великих оптовиків становить близько 30% на імпортний товар і 10-20% – на вітчизняний. Дрібнооптові компанії "накручують" 10-25%. Роздріб В універмагах, господарських і спеціалізованих магазинах продається близько 60% всієї КПП, реалізованої через роздрібну торговельну мережу. На господарських ринках, розкладках і лотках – не більше 40%. Торговці дотримуються думки, що доцільно розміщувати магазин поруч з оптовим складом, на якому рекомендується тримати близько 100 найбільш ходових позицій. Адже відразу не вгадаєш, який кабель і скільки знадобиться того чи іншого клієнта. Однак є типові варіанти "фасовки", коли кабель нарізають по 5 або 10 м. За спостереженнями фахівців, за останні два роки збільшилася кількість спеціалізованих "інсталяційних" торгових точок. Якщо раніше КПП продавали виключно в хозмазі, то сьогодні великі і середні оптовики готові відкривати власні магазини для реалізації продукції. В середньому торгова точка, що спеціалізується на продажу КПП і електрофурнітури, продає на місяць різних проводів і кабелю на 50 тис.грн. Торгова націнка – до 25%. На господарських ринках продають як фасований товар, так і погонажні. На думку продавців, в найближчі роки обсяги ринкової торгівлі КПП не зменшаться. Лоточникам вигідно продавати таку продукцію, так як на окремі її види вони можуть встановлювати торговельні націнки до 100%. В середньому ж торгова націнка у ринкових торговців становить 20-25%. Що кажуть кабельники Генеральний директор ЗАТ "Азовкабель" Валерій ДЕНИСЕНКО: – Головна перешкода для будь-якого українського виробника кабельної продукції – внутрішні ціни на сировину і на енергоносії. У Росії мідна катанка коштує $ 1,98-2 тис. за 1 т з ПДВ, а в Україну ціна доходить до $ 2,3 тис. Тисяча кубометрів газу у нас коштує близько $ 50, а у них – $ 17. Спробуй, працюючи з вітчизняною сировиною і енергоносіями, конкурувати на російському ринку з тамтешніми компаніями! Проте наше підприємство останнім часом активно працює на російському ринку. Просто деякі види кабельної продукції Росія не випускає, а по деяких видах миухитряється "входити" в російські ціни … Что касается украинского рынка, то его в последние годы отличает обилие новых производителей и довольно острая конкуренция. Жизнь крупных предприятий заманчивой не назовешь. Тем не менее мы рассчитываем вернуть “Азовкабелю” былой престиж. Не последнее место в наших расчетах занимает прогнозируемый рост потребления кабельной продукции в стране. Исполнительный директор ООО “Катех” Георгий ЛУЦЕНКО — За последнее десятилетие к семи крупным украинским производителям кабеля прибавился десяток новых заводов.Растет спрос — растет и предложение. Среди наиболее интересных “кабельных тем”, стоит назвать электроэнергетику. У нее — солидные перспективы, учитывая географическое положение Украины как транзитного государства. Кроме того, ныне можно с уверенностью сказать, что в стране начался промышленный рост. Значит, будут строиться новые заводы. Потребность строящихся и уже возведенных объектов в кабельной продукции огромна. Наконец, возьмем потребности Украины в новом кабеле связи. Учитывая “транзитное” расположение Украины, приходим к выводу, что в скором времени придется заменить подавляющую часть линий связи на цифровые. А это — рост производства волоконно-оптического кабеля и сопутствующей продукции (медного кабеля связи). Поэтому не будет слишком смелым утверждение, что кабельный рынок и производство кабеля в ближайшие годы будут расти. Продавцы КПП — о рынке Ваче ДАВТЯН, президент ассоциации “Промкабель” (крупнооптовая торговля КПП): — Ситуация на кабельном рынке Украины близка к ситуации на Западе. Производители в основном занимаются производством, а продажи обеспечивают оптовые компании, предлагающие намного более качественный сервис и оперативное выполнение заказов, а за счёт давальческого сырья — и более низкие цены. В основном оптовики по “неходовым” позициям работают под заказ, что обеспечивает быстрый оборот денег и, соответственно, более низкие цены. К тому же полного ассортимента не имеет ни один продавец, так как для этого нужно вложить сразу несколько миллионов долларов.Дальнейшее увеличение объемов продаж оптовик может обеспечить за счёт расширения сети региональных представительств, увеличения ассортимента, раскрутки торговой марки и использования маркетинговых приемов завоевания и удержания рынка. Андрей СЕРЕДА, директор ООО “НетЛайн” (оптовая торговля КПП): — По нашему мнению, рынок электропроводникового оборудования жестко сегментирован как по производителям, так и по рынкам сбыта. В каждом сегменте (строительном, телекоммуникационном, эле ктротехническом, бытовом и т.д.) есть свои крупные игроки, которые предлагают подавляющее большинство услуг и широкий ассортимент. Наряду с этим немало и таких фирм, у которых кабельно-проводниковая продукция — не основной бизнес. За последние несколько лет ситуация на рынке кардинально не изменилась. Хотя, по нашим наблюдениям, количество фирм немного увеличилось. Однозначно можно сказать, что конкуренция выросла и повлекла за собой ужесточение отношений между участниками рынка. Кроме того, производители стремятся сократить цепочку “производитель — конечный потребитель”. В совокупности эти факторы обеспечивают снижение цен на рынке. Александр КАРНАУХ, директор компании “Капро” (оптово-розничная торговля КПП): — В Украине лишь единичные компании готовы предложить клиенту товар в комплексе — начиная от различной кабельной продукции и заканчивая электрофурнитурой. В этом есть свои плюсы и минусы. Для клиента важно купить не просто кусок провода, но и кабельные щиты, выключатели, получить необходимый товар и консультации в одном месте. Но для “комплексного” продавца это дополнительные затраты на складские помещения, торговые площади, персонал. С одной стороны, надо закладывать более высокую торговую наценку. С другой, нельзя повышать цены, иначе клиент купит более дешевую аналогичную продукцию. По нашим наблюдениям, в последнее время потребитель отдает предпочтение тем фирмам, которые могут сразу отпустить необходимый товар, а не говорить: “Через недельку достанем”. Дмитрий ИОРГАЧЕВ, председатель правления ОАО “Одесскабель” (производитель КПП): — Кабельно-проводниковая продукция — товар специфический, и круг его потребителей ограничен. Это операторы связи, строительно-монтажные организации, различные предприятия. Таких заказчиков много, но каждый из них приобретает небольшие партии кабеля или провода (например, на ремонт или прокладку линий связи). Поэтому нам, как производителям, выгодно сотрудничать с региональными дилерами, которые будут обслуживать мелких заказчиков конкретного региона. При этом с крупными операторами лучше все-таки работать напрямую. Сотрудничество с дилерами позволяет также получать наиболее полную информацию об изменении спроса в том или ином регионе “из первых рук” и, соответственно, быстро на это реагировать. Прогноз Без сомнения, объем рынка КПП в ближайшие два года (при стабильной экономической ситуации в стране) будет расти. Прогнозируется средний ежегодный прирост продаж на 10-15%, причем почти всех видов КПП. Повышенным спросом в ближайшие несколько лет будет пользоваться силовой кабель. А появление новых цифровых АТС и использование модемов, по всей видимости, увеличит спрос на современный телефонный кабель. Цены останутся на прежнем уровне. Появление новых “монстров” на рынке КПП маловероятно.
ДЖЕРЕЛО: Бізнес