Друге пришестя гіпсокартону 2006-10-28 11:55:10

December 1st, 2012
Будівництво і реконструкція.

Друге пришестя гіпсокартону
2006-10-28 11:55:10

Сфера бізнесу, пов'язана з виробництвом і реалізацією гіпсокартонних систем, являє собою досить ласий шматок великого «будівельного пирога». Темпи розвитку цього ринкового сегмента настільки значні (35-40% на рік), що їм може позаздрити будь-яка інша галузь. За наявними даними, поточна ємність українського ринку гіпсокартону становить близько 20 млн. кв. м, але потенціал його розвитку незмірно більше. Якщо в розвинених країнах Європи на людину припадає приблизно 5-6 кв. м гіпсокартону в рік, в США – близько 10 кв. м, то в Україні – лише 0,3 кв. м. Перспективи розвитку, як говориться, у наявності. І це добре розуміють усі учасники ринку, прагнучи якомога переконливіше позначити свою присутність на ньому. Поки краще за інших це вдалося зробити німецькій фірмі KNAUF і створеному при її інвестиційної підтримки київському заводу «Строймак Кнауф», який уже на правах вітчизняного виробника контролює близько 70% гіпсокартонного ринку Україні. Нове – добре забуте старе Гіпсокартонні листи (плити) – далеко не новий вид продукції на вітчизняному ринку будівельних матеріалів. Суху гіпсову штукатурку (як називали раніше гіпсокартонний лист) почали виробляти в Україну ще з початку 50-х років. Проте належного поширення на ринку даний продукт не отримав – застарілі технології виробництва використання гіпсокартону не сприяли його впровадженню в практику будівництва. Тільки в останні роки, у міру просування на український ринок технологій « сухого будівництва », реальні можливості та переваги гіпсокартону отримали належну оцінку. Почалося активний розвиток бізнесу, пов'язаного з імпортом, а потім і з виробництвом гіпсокартонних систем. Серед відомих нам компаній, які займалися виробництвом гіпсокартону ще в радянський період, можна назвати Деконський комбінат будівельних деталей (нині – ЗАТ «Деконський гіпс», м.Соледар, Донецька обл.), Харківський завод гіпсу та сухої штукатурки (нині – ЗАТ «Харківський завод будівельних матеріалів ») і Київський завод будівельних матеріалів (нині – ЗАТ з іноземними інвестиціями« Строймак Кнауф »). Уже в післяперебудовний час (наприкінці 1999 року) цей список поповнила кримська гіпсова компанія «Контур» (м.Керч, засновник – будівельна фірма «Консоль»), що виникла на базі Керченського заводу будівельних матеріалів. Справедливості заради відзначимо, що сьогодні гіпсокартонні плити стабільно (а точніше, з щорічним збільшенням обсягів) випускає лише київський завод «Строймак Кнауф». Підприємства в Харкові і Соледарі перестали виготовляти «сандвічі» з гіпсу та картону ще на початку 90-х років. А керченський «Контур», виробничі потужності якого дозволяли випускати близько 2 млн.кв.м гіпсокартону в рік, так і не зміг закріпитися на ринку і фактично припинив своє існування. Переваги «сухих» технологій Гіпсокартонні конструкції застосовують сьогодні для оздоблення стін, стелі та встановлення перегородок у приміщеннях, хоча можуть бути й інші варіанти. Найбільш популярні в Україну звичайні гіпсокартонні плити завтовшки 12,5 мм (за наявними оцінками, до 60% продажів припадає саме на них). Близько 20% продажів становлять вологостійкі плити завтовшки 12,5 мм і близько 10% – звичайні плити завтовшки 9,5 мм. Споживання зростає, а імпорт скорочується Ще п'ять-шість років тому на українському ринку гіпсокартону переважав виключно імпортний товар (хоча обсяги його продажів навряд чи можна було назвати вражаючими). Він був представлений такими відомими виробниками, як KNAUF, LAFARGE, RIGIPS, які завозили продукцію зі своїх заводів в Австрії, Німеччині, Польщі, Росії, Франції та інших країнах. Однак сьогодні ситуація докорінно змінилася: по-перше, значно збільшилася ємність самого ринку (c 3 млн.кв.м в 1998 році до 20 млн.кв.м в 2002-м), а по-друге, потік імпортного гіпсокартону помітно вичерпався – його частка на ринку зменшилася з 100 до 30%. Безпосереднім «винуватцем» настільки швидких і разючих змін став київський завод «Строймак Кнауф», що виник в 1998 році завдяки німецьким інвестиціям на базі збанкрутілого на той час підприємства. Початкові вливання, спрямовані на модернізацію виробництва та виплату накопичених боргів, склали 25 млн. євро. У лютому 1999-го завод видав першу продукцію. Всього цього року обсяг виробництва гіпсокартонних плит становив близько 4 млн.кв.м, а вже через два роки підприємство вийшло на 10-мільйонний рубіж. У березні 2002 року була завершена ще одна реконструкція заводу, яка тривала практично без зупинки конвеєра приблизно 10 місяців і обійшлася у близько 5 млн. євро. У результаті виробничі потужності підприємства досягли 30 млн.кв.м гіпсокартону в рік, що з лишком покриває сьогоднішні потреби українського ринку. Тепер і сировина не привізна Проте на цьому інвестиційні плани KNAUF в Україні не закінчуються. Значні гроші вкладаються в розвиток сировинного забезпечення виробництва. До недавнього часу вся сировина для виробництва гіпсокартону закуповувалася за кордоном (зокрема, гарної якості гіпсовий камінь завозився з Молдови, з кар'єру, який, до речі, теж належить фірмі). Зараз, отримавши ліцензію на розробку Нирківського родовища гіпсового каменю в Донецькій області, німці задіяли й місцеві джерела сировини. Тут же, поруч з родовищем, розташовуватиметься і другий гіпсокартонний завод KNAUF в Україну. При цьому загальні інвестиції фірми в Донецькому регіоні становитимуть приблизно 10 млн. євро. Перспективи теж місцеві За оцінками операторів ринку, в найближчій перспективі обсяги продажів гіпсокартону зростатимуть приблизно на одну третину щорічно. Передбачається також відповідне зростання продажів металопрофілю та комплектуючих для гіпсокартонних систем (кріпильних елементів, фарб, шпалер, штукатурки, шпаклювальних мас, клею, самоклеючої стрічки), а також необхідних інструментів. Зміни в асортименті можуть торкнутися збільшення пропозиції так званих «спецпродуктів» (спеціальних акустичних, гігієнічних, вогнетривких плит, «сухих» гіпсових статей і т. д.). Слід також зазначити, що просто продавати гіпсокартон сьогодні вже не так вигідно, як пропонувати повноцінну технічну підтримку замовникам: консультації із застосування, допомога в розрахунках і проектуванні, узгодженні дозвільної документації і т. п. Саме в такому підході бачать перспективу розвитку свого бізнесу основні учасники гипсокартонного ринку Україні. Коментар експерта Хайнер Гамм, генеральний директор міжнародної групи KNAUF: – Можу сказати відверто: спочатку було досить складно. Наша продукція – гіпсова плита – була практично невідома на ринку, якість же гіпсокартону, виробленого за часів Радянського Союзу, залишала бажати кращого. Тому довелося не тільки створювати ринок практично з нуля, але і долати склалося в споживачів недовіру до цього продукту. У перші роки прибутку ми не мали. Але поступово завод «Строймак Кнауф» розвивався, і, наприклад, остання його реконструкція, що дозволила подвоїти потужності підприємства, фінансувалася вже повністю з отриманого прибутку. До речі, підприємство, яке ми маємо намір розвивати в Донецькому регіоні, також фінансуватиметься за рахунок реінвестицій із власного прибутку

ДЖЕРЕЛО: Дзеркало тижня

Джерело: http://stroymart.com.ua

Комментирование закрыто.

Опубликовано в: Сухі суміші і комплектуючі


Интернет реклама УБС


Интернет реклама УБС
Яндекс.Метрика