Маленький Париж
2006-11-15 14:47:52
Чернівці славен своїми палацами, храмами і житловими будинками. Тут багато пам'ятників архітектури європейського рівня, створених ще в XVII-XVIII століттях і непогано збереглися і до нашого часу. Не випадково, Чернівці «охрестили» симбіозом пам'яток зодчества, які є сьогодні архітектурною прикрасою Відня, Праги і Парижа. «Маленьким Парижем» називали Чернівці місцеві і приїжджі письменники, політики, імператори та зірки сцени, такі як австрійський композитор Ференц Ліст і знаменитий італійський тенор Енріко Карузо. Середньовічне місто Перша згадка про місто датується 1408 роком. Тоді в Чернівцях жило 1000 осіб і в місті було 200 будинків, побудованих на пагорбі над річкою Прут. З тих часів збереглася тільки церква св. Миколая, нагадує звичайний сільський будиночок. Саме такі церкви були характерні для дерев'яного зодчества Буковини XVI-XVIII вв. У XVII-XVIII століттях Чернівці став один з найкрасивіших і найбагатших європейських міст. Вирішальним моментом в «містобудівної трансформації» міста стало приєднання Буковини як герцогства до потужної Австро-Угорської монархії (раніше ця частина України перебувала у віданні Молдовського князівства, Речі Посполитої, Османської імперії і навіть декілька років «пожила» під російським царем). «Тінь османів» відступила перед блиском корони Габсбургов, якою володів у той час імператор Франц ІІ – останній в історії імператор Священної Римської імперії, який у містобудуванні дотримувався традицій Рима, роблячи акцент на розвитку міст на околицях своєї імперії. Конкурент Відня Чернівці турбувалися разом з австрійською Віднем. Їх спорідненість не викликає сумніву. Але деякі історичні чинники надавали Чернівцям навіть певні переваги перед метрополією. Віддаленість від імперської столиці послаблювало домінування сталих і вже декілька консервативних архітектурних традицій, тому для Чернівців не характерна так надмірна помпезність, як для Відня. Сприятлива економічна політика королівського двору Франца Йосифа створила в Чернівцях тепличні умови для стрімкого розвитку бізнесу, і нові чернівецькі багачі вкладали в будівництво великі гроші, тому архітектори могли творити не оглядаючись на величину будівельних витрат. Зауважимо, коли столиці і великі міста Європи вже мали власний архітектурний вигляд (у Львові, наприклад, панував так званий іозефінскій стиль, який визначив майбутній напрямок містобудування), то Чернівці тільки вбирали в себе кращі досягнення архітектури. Саме тут швидко почали виростати кращі зразки модних на той час течій зодчества – історизм, модерн, югендстиль. Стилістичне розмаїття, втілив в деяких архітектурних об'єктах міста, виникало з високих традицій архітектурної школи Віденської академії художніх мистецтв. Це допомогло створити в короткі терміни в Чернівцях архітектурні твори, які стали згодом перлинами європейського зодчества. У Чернівцях працювали відомі на той час австрійські та чеські архітектори, але які не увійшли в історію світової архітектури, як видатні – Губерт Гесснер, Йозеф Главка, Оскар Ласка, Теофіл Гансен, Густав Фріч, але саме вони зробили свій посильний внесок у будівництво будинків, які викликають захоплення сучасників. Залишив свій слід в місті також знаменитий на всю Європу дует австрійських зодчих Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера, по проектах яких побудовано більше 50 театрів (їх образно називали «мріями із золота і оксамиту") і концертних залів в країнах Старого Світу – від Цюріха до Одеси . Архітектурні шедеври В цілому історія була прихильною до Чернівців не лише тим, що посилала їм мудрих правителів і провідних архітекторів. Сьогодні в Україну лише три міста, яким пощастило зберегти свою архітектурну автентичність, – Львів, Чернівці і Одеса. Але Чернівці все ж відрізняються серед них своєю індивідуальністю. Вони мають чітко окреслений історичний центр, дивно гармонійно сформований з декількох архітектурних ансамблів – Театральний майдан, Геренгассе, ансамбль Центральної площі, Гаупштрассе. А в Чернівцях є на що звернути увагу. Візьміть архітектурний Ансамбль місцевого університету, а в минулому – це резиденція буковинських митрополитів, побудована в 1862-1864 рр.. за проектом чеського вченого і архітектора Йозефа Главки. Весь ансамбль схожий на замковий комплекс – високі цегляні стіни, прикрашені керамікою і різьбленим каменем, стрункі вежі, обрамлені високими зубцями. А поруч з резиденцією розбитий дендропарк. Одним з монументальних споруд Чернівців є кафедральний собор Зішестя Святого Духа, побудований в ХІХ столітті, а унікальні настінні розписи всередині храму були виконані Карлом Йобстом. А крім цих двох творів архітектури в Чернівцях ще варті уваги будівлі міської ратуші, офіцерського казино, місцевого вокзалу, вірменської церкви або склепи російською та єврейською кладовищах. Врятувати місто може ЮНЕСКО Архітектура Чернівців поступово, особливо за радянських часів, приходила в занепад. Без належного догляду та ремонту виходила з ладу і сьогодні практично не функціонує пристосована до складних кліматичних і ландшафтних умов міста його зливова система, не тільки забирала зайву, небезпечну для будівель вологу, але і попереджає появу зсувів. Турбуючись про безпеку і комфорт Чернівців, будівельники ХІХ століття, на жаль, орієнтувалися лише на традиції своєї епохи, не заглядаючи в майбутнє, що для архітектури є неприпустимою помилкою. Хоча вже в ті часи досить виразно вимальовувалися контури технократизації суспільства. Чернівці ж будувалися з розрахунком на те, що тут до кінця століття їздитимуть лише фіакри, а жителі будуть прогулюватися по красиво декорованим вулицями і площами. А результат плачевний – старі Чернівці виявилися непристосованими до наступних епох з кардинальними змінами в організації життя людей. Питання техногенних впливів на історичний центр перетворився для Чернівців, як і для інших міст світу, в гостру градопроблему. Перш за все, це проявилося в некерованості транспортними потоками, що проходять через місто, в першу чергу, через центр. Потрібно швидко завершити будівництво об'їзної дороги, але дефіцит грошей заважає цьому процесу. А поки страшна загазованість повітря викликає ерозію зовнішнього обрамлення будинків, руйнування кам'яних і керамічних деталей, а постійні вібрації дорожнього полотна – руйнування фундаментів і стін, і без того страждають від великої вологи. Геологи відзначають значний підйом грунтових вод. Надмірне зволоження грунтів викликається і непридатністю інженерних комунікацій, вже давно потребують заміни. Через усе це і ще багато інших чинників руйнування історичної забудови Чернівців вже почалося. Однак міська влада вважає, що не все так страшно. «Питання, звичайно, не в тому, хто і як оцінює свою роботу і визначає градацію власних помилок. Головна проблема міста – де взяти мільярди гривень на реконструкцію історичного центру. Чернівці вже мають програму реконструкції, розроблену львівськими фахівцями з «Укрзахідпроектреставрація». Реальним виходом із ситуації могло б стати занесення міста до списку світової спадщини історичних міст і отримання гранту від ЮНЕСКО. Увійти до такого списку Чернівці мають всі шанси, а от щодо гранту – все не так просто. На це потрібен час (Львів «пробивав» статус світової архітектурної спадщини шість років) і – знову-таки – гроші, які держава повинна вкладати в реконструкцію архітектурних об'єктів і гарантувати їм безпеку.
ДЖЕРЕЛО: «Будівництво та реконструкція»