Торгуйтеся!
2006-11-16 17:42:21
Держзамовлення Міністерство економіки закінчує складати список усього, що владні структури збираються замовляти в цьому році від імені держави. Цей цікавий перелік поки тримається в таємниці. Тим не менш, шановні підприємці, якщо дуже хочеться, то зараз саме час "вклинитися" в держзамовлення. Бо через тиждень-два цей перелік буде передано до Кабміну. І тоді щось у ньому змінити буде набагато складніше. Очікується, що держава закупить в цьому році товарів і послуг приблизно на 2,5 млрд грн. (В минулому році в порівнянні з ВВП – на 2086000000 грн.). Гроші не дуже великі, але гидувати ними не варто. Держзакупівля Міністерства, відомства і місцеві влади в основному вже вирішили, що будуть купувати в цьому році. І якщо ви хочете поторгувати з цими структурами, поцікавтеся, що, коли і в якому обсязі вони будуть купувати. На відміну від держзамовлення, цього року на держзакупівлю товарів і послуг із зведеного бюджету країни, за даними Мінекономіки, буде витрачено понад 20 млрд грн. У чому різниця Держзамовлення – це та невелика частина державних закупівель, яка є найбільш пріоритетною для держави (там, де потрібно збалансувати натуральні і цінові показники). У минулому році в якості пріоритетних уряд визначив: · випуск друкованої продукції; · поставку дорогоцінних металів; · розвідку природних ресурсів; · поставку продукції виробничо-технічного призначення; · проведення інвентаризації, землеустрою та забезпечення охорони земельних і водних ресурсів … В цьому році пріоритети залишаться колишніми. Взяти участь рядовому підприємцеві у виконанні держзамовлення досить важко. Це пов'язано ще і з тим, що в держзамовленні істотно скорочується частка продукції виробничо-технічного призначення, оскільки вона може закуповуватися на загальних умовах. Чи то справа держзакупівлі. Під це поняття підпадає абсолютно все, що закуповується за державні кошти. Національні особливості Отримання держзамовлення у всьому світі означає включення робіт в загальнодержавний план, що гарантує підприємству збут або постачання за твердими цінами. Крім того, це дозволяє більш точно планувати обсяги виробництва і мінімізувати його витрати. Про український держзамовленні так не скажеш. Головною відмітною особливістю оного є те, що держава, точніше держструктури, можуть не заплатити вчасно, а то й зовсім не розплатитися. Наприклад, загальна заборгованість за держзамовленням складає близько 2 млрд грн., Майже стільки ж, скільки уряд збирається витратити на ці цілі в нинішньому році. А з держзакупівель і того більше. Раніше можна було без особливих зусиль "впарити" державі значну партію товару, на який ніхто і дивитися не хотів, та ще й за позахмарними цінами. У такій ситуації відсутність оплати не сильно засмучувало підприємців, оскільки була можливість провести різні заліки, дисконти по яких з лишком перекривалися багаторазово завищеними цінами. Але зараз ситуація кардинально змінилася. Уряд уже не хоче проводити взаємозаліки … Воно вирішило розплачуватися тільки грошима. І все було б чудово, але купувати воно бажає якомога дешевше – нижче ринкової вартості. Взаємний інтерес Незважаючи на деякі нехороші тенденції, багато підприємств зацікавлені в державних закупівлях, оскільки можуть продати залежаний товар. Нерідко держзамовлення рятував підприємства від неминучої загибелі в буквальному сенсі слова. Так сталося в Донецькій області, коли шестимільйонний держзамовлення забезпечив роботу Ясинуватського машинобудівного заводу в практично непрацюючому економічному просторі регіону. Держава також зацікавлена в такій співпраці. Бо надається можливість закупити складну техніку і наукоємне обладнання, не витрачаючи ні копійки на їх розробку. Крім того, держзамовлення є одним із дієвих важелів протекціонізму, за допомогою якого підтримуються на плаву "життєво важливі" для деяких державних структур підприємства, які часто є збитковими. Тенденції Основним способом участі в державних закупівлях є тендер. Всі держструктури зобов'язані купувати що-небудь через відкриті, за рідкісним винятком, тендери. Інформація про всі проведені тендери в обов'язковому порядку публікується в "Віснику державних закупівель", який виходить три рази на місяць. І якщо когось з вас, дорогі підприємці, щось зацікавить, то достатньо просто зателефонувати і запитати документацію – замовник не має права відмовити в її наданні, так само як і в прийомі документів на участь в тендері (!). Хоча буває всяке. Навіть Міноборони закуповує продукцію, яка не потрапляє під визначення спецтоваров, за допомогою тендерів. І, мабуть, це єдине відомство, яке може розплатитися ще чим-небудь, крім грошей. Причому на цілком законних підставах. Тому перш ніж торгуватися з військовими, поцікавтеся, чим вони будуть розплачуватися. І якщо підійти до фінансового питання "з розумом", то можна отримати додаткову вигоду. Міноборони і МінАП раніше були найбільшими замовниками та покупцями. Проте цього року в аграрному секторі з держзамовленням повний штиль. У цій сфері уряд запровадив такий не зовсім зрозумілий і мало доступний пересічному підприємцю механізм, як закупівля за заставною ціною. І, швидше за все, якщо щось тут і буде відбуватися, то тільки за посередництва таких держструктур, як Держрезерв, "Хліб України". Тим часом в цьому році уряд може розмістити кілька нових, цікавих замовлень. Так, наприклад, друкарням потрібно тримати вухо гостро, оскільки Президент доручив Кабміну розробити комплексні заходи щодо збільшення обсягів випуску видань українською мовою, а потім розмістити держзамовлення для їх випуску переважно на тендерній основі. Виграти можуть і вітчизняні фармацевти. Оскільки українська фармацевтична промисловість задовольняє потреби населення в фармпрепарату тільки на 25%, глава держави доручив уряду розмістити держзамовлення на лікарські засоби, вироблені на фармацевтичних підприємствах країни, і стимулювати їх виробництво. Не залишилися без уваги і високі технології – існує ймовірність введення ліцензування провайдерів з установкою систем моніторингу і контролю. А тому договір на установку СОРМ – вельми жирний держзамовлення. Ризики Як і раніше немає ніяких гарантій не тільки в тому, що держава з покупцем розплатиться вчасно, але і розплатиться взагалі. Більш того, підприємство, що зважилося попрацювати з державою, потрапляє під особливий контроль – на нього, як мухи на мед, злітаються різні УБЕЗ, УБОЗ та інші контролери. А підприємцям-оптимістам, які загордилися про райдужні перспективи розвитку власних компаній за допомогою отримання великих і прибуткових держзамовлень, від такої угоди можна чекати не тільки манни небесної, а й кари Господньої. Все залежить від ставлення до вас особисто скромного трудівника на державній ниві. Підстраховка Держзакупівлі оформляються звичайними договірними відносинами, спори за якими уповноважені вирішувати виключно суди. А тому, перш за все, і на цьому сходяться як чиновники, так і бізнесмени, необхідно грамотно скласти договір. Не економте на юристові. Можливо, це і банальний рада, але багато фірм, яких замовники благополучно "кинули", саме цій раді не надали значення. Крім того, з самого початку узгодьте графіки фінансування держзакупівель, причому бажано їх затвердити в Мінфіні – це істотно підвищить ймовірність своєчасної оплати. Ну і, звичайно ж, налагоджуйте контакти. Чого гріха таїти, особисті зв'язки нерідко допомагали вирішувати фінансові та інші проблеми полюбовно. Торгувати або не торгувати Якщо підприємство працює легально і не відчуває особливих труднощів з оборотними коштами, то гарантований ринок збуту продукції не завадить. Якщо ж грошей і так немає, а бухгалтерія вже не те що двоїться, а троїться, то отримання замовлення на поставки державі може бути досить ризикованим. Проте надалі обсяг державного замовлення, втім як і закупівель, буде безсумнівно зростатиме. І ті, хто встиг закріпитися на цьому ринку, отримають суттєві переваги перед конкурентами. Правильних вам рішень, шановні підприємці. Бліц-інтерв'ю з Євгеном ЧЕРВОНЕНКО, головою Агентства з управління державним матеріальним резервом БІЗНЕС: З якими проблемами під час проведення відкритих торгів ви стикаєтеся найчастіше? Євген ЧЕРВОНЕНКО: Йде великий опір з боку чиновників різного рівня. Наприклад, ми продаємо на тендерах те, що разброніруется із запасів мобілізаційного резерву, хоча дуже часто на нас тиснуть, щоб ми це продали певної компанії. Тому на всіх наших тендерах присутні і Мінекономіки, і Мінфін, і Торгово-промислова палата, а найголовніше – СБУ і МВД.БІЗНЕС: Як ви гарантуєте виконання умов договорів? Євген ЧЕРВОНЕНКО: Ми намагаємося, щоб всі тендери проводилися вже під виділені кошти. Від підприємства ми вимагаємо гарантій виконання взятих на себе зобов'язань, особливо коли йдуть великі торги по стратегічним товарам і коли невиконання покупцем декларації про свої наміри може привести державу до значними втратами. Наприклад, ми не продамо мазут компанії, яка не має ні досвіду, ні грошей, ні навіть фрахту на перевалку, а просто хоче швидко заработать.БІЗНЕС: Що Держрезерв буде закуповувати в цьому році? Євген ЧЕРВОНЕНКО: У поточному році ми будемо активними і на ринку зерна, і на ринку продовольства, і на ринку нафтопродуктів. Ми плануємо подвоїти минулорічні обсяги Держрезерву. Для цього у нас є і можливості, і кошти – ми акумулюємо їх завдяки продажу борошна. Механізм закупівель в цьому році злегка зміниться тільки по закладці зерна – на сьогодні ми всі отримуємо на елеватори Держрезерву. І відповідно при проведенні тендеру буде врахована вимога доставки зерна на елеватор.БІЗНЕС: Що, на вашу думку, необхідно змінити в законодавстві про державні закупівлі? Євген ЧЕРВОНЕНКО: Необхідно максимально чітко прописати роль чиновника у цій процедурі. Бліц-інтерв'ю з Сергієм ЯРЕМЕНКО *, заступником начальника управління державних закупівель Міністерства економіки України БІЗНЕС: Чи повністю врегульовано процес державних закупівель або необхідно прийняти ще якісь законодавчі та нормативні акти? Сергій ЯРЕМЕНКО: Ні, не повністю. Тому ми розробляємо проект закону про внесення змін до Закону "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". У першу чергу необхідно уточнити кордон, з якої слід починати проводити торги. (Раніше було 10 тис.грн.) Багато замовників скаржаться, що, наприклад, потрібно терміново купити канцелярські приналежності або папір на незначні кошти, а за Законом припадає, як мінімум, застосовувати процедуру запиту котирувань, складати протокол, а це – проблематично. Тому ми вважаємо, що така межа повинна бути встановлена, нехай вона буде невелика, але вона повинна бути. Крім того, у нас ще є деякі зауваження до чинного Закону. Це нормально. Наприклад, у Швеції в 1994 році був прийнятий закон, аналогічний нашому, і в цьому ж році комісія Європейського Союзу написала до нього зауваження на 80 сторінках. Після цього закон змінювався вже чотири рази. Подібна ситуація і в Польщі – там було три редакції закону. В кінці минулого року з'явилася ще одна нова версія. Крім того, ми збираємося змінити Закон "Про поставки продукції для державних потреб", оскільки він був прийнятий ще в 1995 році, і ряд його положень застарів. Ми намагаємося створити умови для максимального проведення закупівель на відкритих торгах, як найбільш прийнятною і ефективною процедурою, яка використовується у всьому світі. БІЗНЕС: Деякі підприємства, які в минулому році виконували регіональне замовлення, стверджують, що місцева влада нерідко фальсифікують підсумки тендерів. Чому це відбувається, і хто буде карати винних? Сергій ЯРЕМЕНКО: Порушення на регіональному рівні дійсно є. Але вони в основному виникають через некомпетентність чиновників. Фактично до 2000 року в кожній області було (або зовсім не було) своє розпорядження про проведення держзакупівель. У деяких областях дуже поверхнево знають, що таке тендери. Тому ми дуже багато уваги приділяємо підготовці та перепідготовці фахівців, проводимо семінари, і ситуація в регіонах виправляється. На мій погляд, важливим є факт створення механізму розгляду скарг постачальників до укладення контракту. Ці функції виконує Мінекономіки. * Сергій Яременко прекрасно розбирається у всіх тонкощах держзакупівель, але при цьому людина дуже скромна. Тому фотографуватися відмовився Коли верстався номер Прокуратура Старокиївського району м. Києва порушила кримінальну справу проти керівника Держрезерву Євгена Червоненка за те, що він не виконав рішення ВАСУ про постачання підприємству "Київмлин" 28 тис.т зерна за ціною 320 грн. / Т. Євген Червоненко сказав, що вважає аморальним продавати приватному підприємству зерно за ціною 300 грн. / Т, в той час як ринкова ціна складає 850 грн. / Т. Контракт між Держрезервом і "Кіївмліном" про продаж 100 тис.т продовольчого зерна для потреб Києва був укладений 28 жовтня 1999 року й мав бути виконаний до 1 січня 2000 року. Відвантаживши "Київмлину" 47 тис.т зерна, Держрезерв запропонував підприємству інше зерно купувати по діяли на ринку цінами, які в два і більше разів перевищували ціни контракту. Держрезерв намагається оскаржити рішення ВАСУ. За інформацією агентства "Українські новини"
ДЖЕРЕЛО: Бізнес