Яка покрівля краще

2011-12-09 10:52:33

Будівельний ринок живе і регулярно розширює свій асортимент, поповнюючи його новинками. Збільшується вибір та матеріали покрівельних покриттів . Сьогодні тільки черепиці пропонується кілька видів. А такі матеріали як профлист, мідь і шифер вже протягом багатьох років залишаються дуже затребуваними. Тому тут ми розберемося детальніше, яка покрівля краще.

Почнемо з металочерепиці, яка вважається перевіреним роками матеріалом і цілком надійним. Більшість довіряють саме їй, віддаючи перевагу всім іншим металеві покрівлі. Крім цього, у металочерепиці є ще один плюс – сучасний і стильний зовнішній вигляд. Цей матеріал стає ще більш привабливим, якщо порівнювати ціну з якістю. Також вона проста в збірці, але, швидше за все, знадобляться супутні витрати на добірні елементи, ковпаки, відливи і так далі.

Далі розглянемо не менш міцний матеріал – профлист . Коштує він дешевше, ніж металочерепиця, але це пояснюється його зовнішнім виглядом, який не так вже привабливий. Але, незважаючи на це, його монтаж ще більш простий, що стає значною перевагою. А так як профлист – матеріал недорогий, простий в збірці і надійний, – це робить його вельми популярним на будівельному ринку. Навіть нікого не бентежить його скромний зовнішній вигляд. Зараз він користується попитом як у якості деталі збірних конструкцій для зовнішніх робіт, так і як матеріал для будови огорож.

Наступний матеріал – бітумна черепиця або гнучка черепиця. Таку назву вона отримала завдяки системам свого виготовлення. Целюлозне волокно, або його ще називають склохолстом, є основою черепиці, яку просочують бітумом. Використовувати її можна в роботах якого рівня складності. Її плюсом можна назвати легкість укладання, крім того, часто вона буває на самоклеющейся основі. Завдяки цьому бітумна черепиця – дуже герметичний і міцний матеріал. В основному вона використовується при роботах з покрівлею на мансардних і аттиковий поверхах.

Крім описаних вище, існує ще маса покрівельного матеріалу, наприклад, керамічна черепиця, піщано-цементна і композитна черепиця. В одній статті складно описати всі їхні переваги і недоліки, тим більше кожен вирішує для себе, яка покрівля краще. А перед тим як вибрати якийсь один матеріал, необхідно визначити, що ви хочете отримати від покрівельного матеріалу і за яку суму.

Звукоізоляція підлоги

2008-10-10 10:39:17

Ідея полягає в «підвісці» підлоги на шарі звукоізолятора, який буде поглинати звук кроків і перешкоджати його передачі на розташовані внизу конструкції будинку. В описаному нижче методі пристрою звукоізоляції використовуються пружні мати з стекловатіна товщиною 26 мм; для цієї мети також можна використовувати рулони мінеральної вати або листи вспененного полістиролу.

Важливо, щоб «плаваючий» підлога ніде не торкався до конструкцій будинку. Особливо уважно поставтеся до пристрою звукоізоляції між стінами і підлогою кімнати. Не допускайте контакту плінтусів з дошками підлоги і, найголовніше, не забивайте цвяхи через ДСП або дошки підлоги безпосередньо в балки, оскільки тим самим ви створите шлях для передачі звуку. Лаги, на які спирається підлогу, повинні бути достатньо товстими, для того щоб в них можна було забити цвях завдовжки, як мінімум в два з половиною рази перевищує товщину плит. Вони укладаються на шар звукоізолюючого матеріалу, який покриває балки, і не прибиваються до них.

Звуконепроникний підлога з стяжки по бетонній перекриттю.

Необхідно відокремити стяжку від бетону щільними мінераловатними плитами. Для запобігання просочування розчину через шар звукоізоляції і освіти звукопроникним зв'язку зі старим шаром, стяжки необхідно накрити шаром звукоізолюючого матеріалу, поліетиленовою плівкою або руберойдом.

Якщо хочете влаштувати «плаваючий» підлога з дощок або ДСП безпосередньо по бетону, спочатку укладете на бетон мати з стекловатіна, потім встановіть на них лаги. Можна також прикріпити до лагам особливі звукопоглинальні пластини, які, в свою чергу, встановлюються на гумові подушки. При цьому укладання додаткового шару звукоізоляційного матеріалу не потрібно.

Укладання звукоізолюючого матеріалу по балках.

Спочатку треба зняти плінтуси і стару підлогу. Потім на балки укладаються смуги стекловатіна. При цьому краї смуг цього стекловатіна повинні бути підняті на стіни на висоту розташування плінтусів.

Деякі види стекловатіна укладаються паперовою підкладкою вниз, деякі – навпаки, тому, спочатку уважно прочитайте інструкцію виробника. Точно по балках з покладеним звукопоглинальним матеріалом укладете лага з брусків перетином 50 на 37 мм. Тимчасово прикріпіть лаги 50-міліметровими цвяхами, не утапливая головок. Не забивайте цвяхи в кутах кімнати, де ви збираєтеся почати укладання плит.

Покладіть на лаги ДСП або шпунтовані дошки, притискаючи їх до шару звукоізолюючого матеріалу, який був випущений на стіни. У міру просування по кімнаті виймайте тимчасово забиті цвяхи з лаг. Коли нова підлога буде встановлено, поверніть на місце зняті плінтуси, залишаючи 5-міліметровий зазор між ними і підлогою. Для забезпечення повної звукоізоляції підлоги від інших конструкцій ви можете вкласти в цей зазор тонку пробкову стрічку.

Установка звукоізоляції по бетону.

Для цього насамперед треба знімати оздоблювальне покриття і плінтуса. Потім по периметру уздовж кожної зі стін укладаються вертикально смуги з скловати (25х 100 мм). На бетонну основу підлоги кладуться мати з вати мінеральної. Краї цих матів повинні бути притиснуті до смуг скловати біля стін. Після всього цього всю підлогу слід накрити поліетиленовою плівкою так, щоб все мати перекривалися не менш, ніж на 150 мм і був вихід країв плівки трохи вище рівня плінтусів. Після того, як плівка вирівняється, на неї укладається бетонна стяжка товщиною не менше 35 мм. Коли стяжка затвердіє, можна приступати до укладання чистового покриття підлоги і плінтусів.

Огляд ринку ремонтно-будівельних робіт

2008-10-15 11:35:58

Підприємствам доводиться витрачати на ремонт чималі засоби, оскільки велика частка комерційної нерухомості, яка представлена ​​сьогодні на ринку, вимагає серйозних капітальних вкладень. На думку фахівців, у Росії "левова частка ремонтних витрат йде на виправлення помилок проектувальників і будівельників, а також ліквідацію недоробок". Не дивно, що обсяг ринку ремонтно-будівельних робіт продовжує рости і своїм розмахом він багато в чому зобов'язаний специфіці російського стройкомплекса.

З метою оцінки ситуації на регіональному будівельному ринку "Агентством розвитку бізнесу" було проведено дослідження ринку ремонтно-будівельних робіт м.Челябінська, в ході якого було опитано 167 підприємств нашого міста різних галузей промисловості.

Так, за даними дослідження більше половини (57%) всіх опитаних підприємств м. Челябінська вже проводили ремонтні роботи за останні 1-2 роки, а 70,3% з них і цього року планують ремонт офісного приміщення. Причиною досить великого попиту на ремонтні послуги, в першу чергу, є той факт, що більша частина офісних приміщень, орендованих підприємствами м. Челябінська, це приміщення класу "С" – типові інститутські будівлі в змозі "без ремонту", що вимагають часткового або капітального ремонту , іноді з переплануванням. Як правило, ремонтують в основному офісні приміщення (60%), бюджетні організації (40%), а також об'єкти торгівлі та сфери обслуговування (9%). Змін структури попиту щодо об'єктів ремонту до кінця поточного року не передбачається.

Сьогодні на ринку ремонтно-будівельних робіт спостерігається швидке збільшення асортименту пропонованих послуг. Якщо на початок 2003 року повний перелік послуг містив більше 100 позицій, то зараз – близько трьохсот. Замовник може вибрати те, що йому найбільше підходить і за якістю, і за вартістю. Серед підприємств м. Челябінська самим затребуваним видом ремонтних послуг є штукатурні роботи і наклейка шпалер (96%). Стабільність попиту на даний вид робіт пояснюється тим, що ремонт із застосуванням шпалер – це можливість швидкого, легкого і відносно недорого відновлення приміщення. Далі йдуть малярні роботи, оздоблення фасаду (90%); на третьому місці – установка перегородок, обробка стін ГВЛ і ГКЛ (35%); потім – монтаж підвісних стель, установка і обробка підлог, установка дверей і вікон (по 25%). До числа найменш розповсюджених видів ремонтних послуг можна віднести монтаж сантехніки, а також установку кахельних і керамічних покриттів. В середньому, кожне окреме підприємство, яке вже користувалося послугами ремонту за останні два роки, використовувало не менш 3-х різних видів ремонтних послуг, а обробку стін, в цьому випадку, можна назвати обов'язкової складової в комплексі всіх внутрішніх опоряджувальних робіт. Як показав аналіз отриманих результатів, структурних змін попиту на зазначені види ремонтних робіт до кінця 2004 року не очікується. Що стосується загальних витрат на ремонтно-будівельні послуги, то всі підприємства з числа корпоративних споживачів розподілилися наступним чином:

• Перша група замовників – це ті, кому потрібний косметичний або так званий частковий ремонт: наклейка шпалер, монтаж підлог і т.п. Дана група за 2 роки витратила на ремонт до 100 тис. рублів і склала 70% від числа корпоративних споживачів ремонтних послуг.
• Друга група – це замовники, яким потрібна комплексна обробка економ-класу з невеликим переплануванням, і загальний обсяг витрат яких склав від 100 тис. до 1 млн. рублів – 19,2% підприємств.
• Третя група – замовники, витрати на ремонт яких склали більше 1 млн. рублів – 9,5%

Примітно, що, в середньому, близько 60% від загальної вартості ремонтних робіт підприємства витрачають на оздоблювальні матеріали.

Фахівці відзначають, що сьогодні вже з'являються симптоми "затоварення" ринку ремонтно-будівельних послуг. Кожного місяця в пресі з'являється по 120-160 зовсім нових пропозицій від фірм, бригад і приватних осіб на подібні послуги. Однак, звертаються у фірми, що займаються ремонтом комерційних приміщень, лише деякі корпоративні споживачі. Звичайно фірма забирає собі третину суми від вартості ремонтних робіт. Тому 25% підприємств м. Челябінська організовувало ремонт власними силами, або наймало приватних підрядників; 75% замовляли ремонт / обробку в спеціалізованих фірмах, назва яких змогли згадати лише 28% корпоративних користувачів послуг ремонту. Але, як показали дані дослідження, на зазначені респондентами будівельні компанії доводиться лише по 1% сектора корпоративних клієнтів. Назвемо деякі з них: ТОВ "Альтаїр", ТОВ "Аркада", СК "Миг", ТОВ "Полістрой", ТОВ "Реммедстрой", СК "Спецбудсервіс", ТОВ "Будівництво та перспективи", ЗАТ "СтройАгро", ЗАТ "Уралстройекспо ", АТ" Уралметаллургремонт ", ТОВ" Фронт ремонт ", ВАТ" Южуралелектромонтаж "та ін Всього, до кінця 2003 року в Челябінській області налічувалося вже 1000 будівельних компаній. Всі перераховані компанії однаково орієнтовані на широкий спектр ремонтно-будівельних послуг і на різні обсяги робіт. Більше того, корпоративні споживачі ремонтних послуг порівняно однаково оцінюють того чи іншого учасника ринку. Так за оцінкою самих корпоративних замовників переважна більшість з них лише "частково задоволені" якістю виконаних робіт, термінами і вартістю. Найбільше респондентів не влаштовує якість робіт і надані гарантії. Як і раніше ринок ремонтно-будівельних робіт залишається нецивілізованим – немає ні чітких критеріїв якості, ні надійних гарантій. Разом з тим, попит корпоративних споживачів на даний вид послуг значно збільшується. Помітно збільшується й асортимент надаваних послуг.

Будівництво будинку самостійно

2010-03-16 14:23:02

Як побудувати будинок самостійно.

Захист бетонних конструкцій

2011-03-23 ​​13:16:59

Варіанти декоративного оформлення теплоізольованих фасадів

2006-11-08 19:27:56

У зв'язку з актуальністю проблеми підвищення енергоефективності реконструюються і знов зводяться, в будівельну практику стали активно впроваджуватися багатошарові системи зовнішнього утеплення фасадів. Подібні системи дозволяють не тільки поліпшити теплоізоляційні характеристики огороджувальних конструкцій, але і в значній мірі змінити зовнішній вигляд фасаду. Тому їх дуже часто називають системами утеплення та захисно-декоративної обробки. У сучасних будівельників на озброєнні два основні методи зовнішнього утеплення: так званий «мокрий» фасад – з приклеюванням на підставу утеплювача і його захистом за допомогою містять воду і клей штукатурно-декоративних складів, і «вентильований» фасад – з використанням навісних конструктивних елементів та повітряної прошарком між ними і теплоізоляцією. Кожен з відомих методів має певними декоративними можливостями і дозволяє отримати лише один з варіантів оформлення фасадної площини: або суцільну (гладку або структуровану), або фрагментовану (що складається з окремих навісних елементів) поверхню. Причому, як правило, штукатурні системи асоціюються, насамперед, із суцільними декоративними покриттями великої площі. Всі класичні схеми вентильованих систем увазі фрагментарне оформлення площини стіни. У зв'язку з цим теплоізоляційні композиційні системи Capatect фірми Caparol можна вважати воістину унікальними, оскільки спектр їхніх декоративних можливостей настільки багатий, що дозволяє істотно розширити рамки традиційних уявлень про системи утеплення. Системи Capatect, що відрізняються нескінченною розмаїтістю варіантів фінішної обробки, надають дизайнерам реальну можливість для втілення практично будь-яких, навіть самих екзотичних, задумів, причому незалежно від конструктивної схеми фасаду. Як відомо, при використанні традиційних штукатурних систем декоративних ефектів домагаються різними способами, але в основному завдяки структуруванню поверхні, додаванню в штукатурні склади кольоровий кам'яної крихти, а також за рахунок колеровки фінішних матеріалів. Декоративні можливості «мокрих» фасадів Capatect набагато ширше, тому що вони, крім перерахованих, допускають використання інших декоративних прийомів. Наприклад, техніка Lasuren, заснована на використанні напівпрозорих лакофарбових матеріалів, дозволяє домагатися плавних переходів кольору, який як і раніше залишається найважливішим засобом оформлення будь-яких фасадів. Крім того, системи Capatect можуть імітувати цегляну кладку. Мова йде про системи Meldorfer Flachverblender і Capatect-Ceratherm-System, які вносять в оформлення фасаду якийсь елемент фрагментарності і таким чином дозволяють подолати одноманітність суцільний стінний поверхні. Система Meldorfer Classic – плиткова система, призначена для облицювання «мокрих» фасадів. Виготовлена ​​з полімерно-мінеральної сировини, плитка Meldorfer те саме декоративним штукатуркам на полімерній основі, тому має ті ж технічними та експлуатаційними характеристиками, в тому числі підвищеної атмосферо-і зносостійкістю. Працюючи в системі фасадного утеплення, декоративна плитка Meldorfer надійно захищає зовнішні конструкції від негативного впливу навколишнього середовища і при дотриманні всіх особливостей монтажу та правильному режимі експлуатації зберігає свої захисно-декоративні властивості протягом 25 років. Лицьова поверхня плиток Meldorfer Classic на стадії, що передує сушінню, структурується майстром вручну, тому можливість тиражування малюнка повністю виключена. Таким чином, кожне готовий виріб являє собою якийсь ексклюзив, що в поєднанні з великою колористичної гами забезпечує дивовижне розмаїття кольорово-фактурних рішень фасадів. З першого погляду будівлі, облицьовані плиткою Meldorfer, дуже складно відрізнити від цегляних. Цей факт може виявитися дуже цінним при проведенні реконструктивних заходів в умовах існуючої забудови. Ще більшими декоративними можливостями володіє система Meldorfer Decoline, яка відрізняється від серії Meldorfer Classic розширеної кольоровою гамою і кількістю типорозмірів плиткового матеріалу, що дозволяє реалізувати нестандартні проектні рішення. Причому, при відсутності у пропонованій колекції виробів необхідного формату або забарвлення, може бути виготовлена ​​додаткова партія плитки відповідно до побажань замовника. • Коли мова йде про багатошарової системі утеплення, це означає, що всі її шари: теплоізоляційний, армуючий і декоративний, повинні працювати спільно. У ситуації, коли в якості декоративного шару використовується облицювальна плитка, під сумісністю компонентів мається на увазі також хімічна нейтральність і порівнянність лінійних деформацій облицювального матеріалу і складів для приклеювання та заповнення швів. Тому відступ від рекомендацій виробника і заміна елементів системи на будь-які інші складові не допускається. Крім того, слід врахувати, що полімерна плитка більшою мірою, ніж мінеральні штукатурки, перешкоджає дифузії водяної пари, через що її застосування в системі утеплення поверх мінераловатних плит в деяких випадках може привести до негативних наслідків. Щоб уникнути можливих проблем в період експлуатації об'єкта, на проектній стадії потрібно дуже уважно провести розрахунок парогазового балансу. Подібних обмежень позбавлена ​​система Capatect-Ceratherm-System, оскільки в ній в якості фінішної обробки використовується керамічна плитка, яка має гарну паропропускной здатністю. До того ж візуально поверхню, облицьована плиткою Ceratherm, повністю відповідає уявленням про стіні, викладеної з обпаленої облицювальної цегли. Чудові естетичні якості та високі характеристики керамічної плитки чудово доповнюють один одного. В результаті у проектувальників з'явилася можливість домогтися виключної архітектурної виразності об'єктів і в той же час істотно продовжити термін їх служби. Однак керамічна плитка важче полімерної, ось чому в системі Capatect-Ceratherm-System дюбелірованіе теплоізоляційних плит здійснюється після закріплення армуючої сітки і поверх свеженанесенного клейового складу. Така конструктивна схема дозволяє підвищити несучу здатність подоблицовочной шару. Слід зазначити, що всі перераховані варіанти фінішної обробки «мокрих» фасадів вдало поєднуються: за допомогою «цегляних» вставок можна робити декоративні акценти на гладкій оштукатуреній поверхні стіни і навпаки – суцільну «цегляну кладку» вдається урізноманітнити за рахунок локального використання традиційних штукатурок і декоративних фарб . Простий і швидкий спосіб художнього оформлення штукатурного фасаду – застосування різних архітектурних деталей: карнизів, обрамлень віконних і дверних прорізів, напівколон, пілястр і т. д. Виготовлені з «Капапора» (спеціального матеріалу на мінеральній основі з легким наповнювачем), подібні декоративні елементи, на відміну від полістирольних аналогів, мають більшу атмосферостойкостью і стійкістю до механічних пошкоджень. За допомогою клею вони легко монтуються на декоруємої поверхні і не вимагають подальшого армування або оштукатурювання. Накладні плоскі елементи з «Капапора» у вигляді великорозмірних плит можна використовувати для обробки зовнішніх кутів будівель, трикутних або арочних завершень входу. Такий декоративний прийом створює ілюзію старовинної квадровой кладки з тесаного каменю. Що стосується навісних вентильованих фасадів, то і при даній конструктивної схемою можливі різні варіанти декоративного оформлення фасадної площини. Прикладом традиційного фрагментарного рішення є система Capatect-Naturstein-Leichtfassade, що в перекладі з німецької означає «легкий фасад з натурального каменю». У назві передана суть конструкції, оскільки Capatect-Naturstein-Leichtfassade припускає використання в якості елементів захисно-декоративного екрану облицювальних панелей з верхнім шаром з натурального каменю. Його товщина в залежності від щільності кам'яної породи може бути 3-7 мм. Після наклеювання шару каменю на керамзито-бетонну плиту виходить двошарова панель, яка в 2 рази легше монолітною кам'яної плити того ж розміру. Квадратний метр змонтованого навісного фасаду Capatect-Naturstein-Leichtfassade разом з кріпильними елементами важить всього 33 кг. Це дозволяє зменшити витрати металу при виготовленні під-конструкцій, скоротити навантаження на стіни і фундамент. Максимальний розмір облицювальних панелей – 2,5 м х 1,5 м. Менші формати виготовляються під замовлення відповідно до вимог проекту. Декоративні можливості системи Capatect-Naturstein-Leichtfassade обумовлені практично нескінченним різноманіттям кольору і текстури натурального каменю, а також способами його обробки. Крім класичної схеми навісного фасаду, згідно з якою захисно-декоративний екран складається з окремих конструктивних елементів, розділених стикувальними швами, в системі Capatect є варіант безшовного вентильованого фасаду VHF-System. Візуально такий фасад сприймається, як традиційний «мокрий», проте декоративний штукатурний заспівай в цій системі наноситься не на утеплювач, а на цементно-волокнисту плиту, яка в свою чергу кріпиться до несучої стіни за допомогою металевих профілів каркаса. Дане технічне рішення володіє всіма перевагами «мокрого» і «сухого» методів утеплення, в тому числі дає можливість приступити до виробництва фасадних робіт в зимовий період. До того ж такий варіант теплозахисту дозволяє вирівняти фасадну поверхню за рахунок конструктиву і використовувати в якості облицювання матеріали, що не відрізняються високою паро пропускною здатністю. З усього вищесказаного неважко зробити висновок, що за допомогою теплоізоляційних композиційних систем Capatect, що володіють широким спектром технічних і декоративних можливостей, можна вирішити практично будь-яку проблему оформлення, достатньо лише чітко сформулювати вимоги щодо теплофізичних, експлуатаційних і естетичних характеристик фасаду проектованого об'єкта.

Особливості фасадних систем metra

2006-11-08 19:56:32

Фірма METRA займає одне з провідних місць на ринку систем алюмінієвих профілів, зокрема фасадних систем. Їх базовою моделлю служить звичайна система Poliedra 50 з номінальною видимою шириною стійок і ригелів 50 мм. Зовнішні кріпильні профілі також мають ширину 50 мм. Основними видами фасадних систем є: звичайна стійко-ригельна з видимими маскують планками, напівструктурна і структурна. У свою чергу, кожен вид має декілька різновидів, що відрізняються естетичними та конструктивними особливостями. Особливо важливий той факт, що всі фасадні системи фірми METRA та їх різновиди можуть з'єднуватися один з одним в будь-якому поєднанні. Використовуючи профілі фасадних систем, можна проектувати конструкції фасадів, вітрин і вітражів, зимових садів, еркерів, атріумів і соляріїв з вертикальними, горизонтальними і похилими площинами. На противагу типовим, штампованим фасадам недавнього часу сучасна будівельна індустрія пропонує універсальні комплексні системи, які можуть кардинально змінити зовнішній вигляд будівель. Багаті конструктивні можливості та бездоганні естетичні характеристики елементів профільних систем фірми METRA дозволяють застосовувати їх для реконструкції будівель і споруд з метою створення нових форм і зміни архітектурного вигляду. Наявність профілів з високими характеристиками міцності і конструктивними показниками робить можливим застосування фасадних систем для зведення огороджувальних, несучих і самонесучих конструкцій. Універсальність і гнучкість фасадних систем фірми METRA забезпечується різноманіттям спеціальних профілів, розроблених для ефективного вирішення завдань по монтажу конструкцій з різними горизонтальними і вертикальними кутами – як внутрішніми, так і зовнішніми. З тією ж легкістю монтуються прозорі похилі покрівлі з нестандартними кутами заломлення і пристроєм відкидних вікон для провітрювання. Одним з переваг системи профілів фірми METRA є свобода і різноманітність кріплень ригелів зі стійками, що робить системи ще більш технологічними і функціональними. Профілі фасадних систем допускають різноманітні варіанти їх з'єднання з огороджувальними і несучими конструкціями будівлі з інших матеріалів. Система кріплення профілів до інших конструкцій дозволяє проводити регулювання в трьох площинах для ідеального дотримання геометрії об'єкта. В модульну сітку фасаду можлива інсталяція жорстко закріплених стекол, панелей різних розмірів, а також мобільних елементів (вікна, двері та ін.). Монтаж конструкцій і навішування елементів виконується зовні. Фасадні системи METRA володіють високими термоизолирующими властивостями, а також гарантують відмінну гідро-, шумо-і Вітроізоляція. Щоб уникнути термодеформацій розроблені стандартні рішення монтажу подовжувальних стиків стояків. Захист профілю від впливу зовнішнього агресивного середовища проводиться шляхом нанесення захисно-декоративного лакофарбового покриття, а для експлуатації усередині приміщення можливий захист шляхом анодування. Високий ступінь герметичності фасадних систем забезпечують високоякісні гумові ущільнювачі. Завдяки комбінуванню гумових ущільнювачів і термоизолирующих розділових профілів можливе застосування заповнювачів у фасадній сітці (стекол, склопакетів, панелей та ін.) Товщиною від 4 до 45 мм. Компанія ЕНРАН пропонує нові рішення у архітектурі міст Україні і є першим українським виробником фасадів зі структурним остеклением. Структурний (без зовнішнього кріплення склопакетів) скління протягом багатьох років є одним з найбільш ефектних оформлень престижних об'єктів, у той же час, залишаючись самим сучасним, дозволяє зберігати загальний архітектурний стиль міста. Зведення таких фасадів вимагає скрупульозного підходу. На кожному етапі робіт висуваються найжорсткіші вимоги і критерії. Тому до сьогоднішнього дня на українському ринку кількість пропозиції по зведенню фасадів зі структурним остеклением було і залишається дуже обмеженим, в той час як у світовій практиці будівництва структурне скління давно завоювало широку популярність. Концерн ЕНРАН перший український виробник фасадів зі структурним остеклением. Його техніко-технологічний рівень і потенціал виробництва такий, що дозволяє гарантувати бездоганну виготовлення і надійність таких фасадів. ЕНРАН виготовляє фасади з системи GF 60 німецької фірми Hueck, яка випробувана у багатьох країнах світу, а також добре відома на Сході. Технічні характеристики системи HUECK CF 60: • дозволяє зводити фасадні конструкції суцільного скління на висоту більше 100 м, • додаткове чотиристороння механічне кріплення склопакета, крім своїх несучих функцій, надійно захищає периметр склопакета при транс портування, монтажі, а також на нижньому, доступному для пошкодження ярусі, • два шари приклеювання склопакета до опорної рамці, що забезпечує додаткову безпеку конструкції, • комплектний модуль GF 60 може бути чергуванням відкидних з верхнім під вагою вікон з глухим склінням Розміри вікон можуть досягати 1250 х 1875 мм, • максимальні розміри склопакетів в глухий частини скління 1,5 х 2,5 м, • монтаж системи простий, надійний і швидкий, • конструкція можлива і без застосування додаткового механічного кріплення. Одним з найбільш відповідальних етапів в процесі зведення фасадів є виробництво касет для структурного скління. Будучи ексклюзивним партнером компанії Dow Corning, ЕНРАН виготовляє касети за технологією і під керівництвом світового лідера, дає спільну гарантію на вироби. "Енран" використовує при виробництві касет двокомпонентний силікон Dow Corning DC 993, а для виробництва склопакетів, дотримуючись технологію виготовлення касет, застосовує силіконовий герметик Dow Corning DC 3362. Великі вимоги Енран пред'являє до підготовки каркаса будівлі під монтаж фасаду Перед проектуванням та виготовленням фасаду зі структурним остеклением креслення будівлі з розрахунковими навантаженнями передаються у фірму Dow Corning, фахівці якої перевіряють правильність розрахунків на виконання вимог до несучої здатності будівлі для забезпечення працездатності фасаду з подібним видом скління . Це робиться не для того, щоб засумніватися в їх компетентності, погляд з боку зовнішніх експертів корисний і повинен бути обов'язковим. Важливе значення надається естетичному вигляду. Для отримання ефекту "дзеркальної стіни" забезпечуються чіткі вихідні параметри всіх елементів конструкції фасаду, в іншому випадку може вийти криве відображення. Таким чином, професійно вирішуючи всі вимоги, висунуті на кожному етапі від проектування до зведення фасадів зі структурним остеклением, Енран здатний забезпечити якісне і надійне виготовлення таких конструкцій, і сподівається, що ця пропозиція викличе жвавий інтерес у українс архітекторів, конструкторів і будівельників. З березня 2001 р компанія ЕНРАН є офіційним партнером в Україні фірми DOW CORNING, має ексклюзивне право і технології виробництва касет для структурного скління. При зведенні фасадів зі структурним остеклением найжорсткіші вимоги пред'являються до процесу виготовлення склопакетів і касет. Цей вид скління вимагає застосування спеціальних видів скла використання високоякісних силіконових герметиків розроблених для цих цілей ЕНРАН будучи ексклюзивним партнером фірми DOW CORNING, виготовляє касети для структурного скління за технологією світового лідера. Касета являє собою той же склопакет тільки зсередини (зовні не видно) приклеєна спеціальна рамка яка потім кріпиться до основного несучого каркасу Склопакет тримається тільки на клею. Приклейка, суворе дотримання технології контроль на відповідність усіх параметрів клею і вимагає такого скрупульозного підходу. Касети ЕНРАН можуть використовуватися при зведенні фасадів з будь-яких систем структурного скління. Це дає додаткові переваги для українських переробників які, виготовивши каркас фасаду з власних систем, для скління можуть використовувати касети "Енран". При наявності готових касет скління фасаду відбувається в 1,5 рази швидше звичайного. Виготовлення касет: • Склопакет приклеюється до перехідного профілю спеціальними силіконами, які володіють високими характеристиками міцності і несуть основне навантаження 140 000 Па. Силікони є неорганічними матеріалами, тому до числа їхніх переваг можна віднести стійкість до сонячного світла, високу еластичність, стійкість до низьких і високих температур (від – 40 ° С до + 150 ° С), а також стабільність і довгий життєвий цикл. • При виробництві касет ЕНРАН використовуються двокомпонентні силікони Dow Corning DC 993, які мають більш підвищені характеристики, ніж однокомпонентні Двокомпонентні силікони полімеризуються за рахунок хімічної реакції – змішання основного складу з додатковим компонентом, у них більш висока швидкість полімеризації, поліпшена адгезія до матеріалів. • При виготовленні склопакетів застосовуються силіконові герметики Dow Corning DC 3793 і DC 3362 • У конструкції касети важливе значення має стрічка Нортона, вона не несе функціональних навантажень, але важлива при виготовленні касети – має високу здатність, що клеїть (склеювальний склад на двох сторонах), міцну основу , властивість несмінаемие ™ і стійкість до розтягування. На цій стрічці відбувається збірка касети. Перед проведенням робіт з виробництва касет фірмою Dow Corning про водяться тести і даються рекомендації, якими засобами необхідно про водити обробку поверхонь в залежності від типу застосовуваного скла, типу алюмінію, типу покриття. Для цього робляться зразки свідки в певній кількості, які випробовуються на етапі полімеризації, на підставі чого дається висновок про відповідність заявленим характеристикам. Також проводяться цілий ряд тестів на якість суміші, на придатність, на відлип, час утворення пленочки та ін Фірма Dow Corning досліджує абсолютно всі матеріали, які можуть стикатися з силіконами на їх сумісність для того, що б не сталося руйнування ні цього матеріалу, ні силікону при їх зіткненні. Після проведення всіх робіт з виготовлення касет, ЕНРАН надає звітні матеріали фірмі Dow Corning, яка виробляє додатковий контроль і дається спільна гарантія обох компаній на ці касети.

Методичні рекомендації

2006-11-13 17:31:41

І. Загальні засади 1. Собівартість проектних робіт – ції виробничі витрати проектної організації, безпосередньо пов'язані з виконанням на замовлення організацій, предприятий, установ та громадян на Свій ризиків и власними силами проектних робіт, доход від якіх БУВ визнання у звітному періоді. 2. Собівартість проектних робіт Може буті: плановою, Яка візначається з Використання системи економічно обгрунтованих норм и норматівів, а кож Економічних розрахунків, Що відображають підвіщення організаційно-технічного рівня проектування внаслідок Впровадження ефективних проектних рішень, прогресивної технології, матеріалів, конструкцій та устаткування, передових методів організації виробництва, Що відповідають новітнім Досягнення науки и технікі, а кож сучасний вимоги до якісного рівня архітектури та містобудування й інших техніко-економічних чінніків; фактичності, Яка включає витрати на виконання проектних робіт відповідно до Положення (стандартів) бухгалтерського учета (надалі – ПБО) та ціх Методичних рекомендацій. 3. Планування витрат на виконання проектних робіт та облік ціх витрат здійснюється шкірної проектної організацією незалежна від того, чи вон є самостійною організацією, чи є відособленім структурним підрозділом організації, на підставі договорів (контрактів) на виконання робіт и надання послуг. Об'єктом обліку витрат можут буті: повністю завершені проектно-вишукувальні роботи – розробка (тема) в цілому, об'єкти проектування, окремі етапи, Завдання ТОЩО. 4. Собівартість проектних робіт проектної організації, Що має статус Юридичної особи и має у своєму складі відособлені структурні підрозділі, складається з витрат відособленіх структурних підрозділів та виробничих витрат на Проектні роботи, які безпосередню виконують центральним підрозділом цієї організації. Собівартість проектних робіт відособленого структурного підрозділу проектної організації складається з виробничих витрат цього підрозділу. Собівартість проектних робіт проектної організації, Яка має статус Юридичної особи, но НЕ має у своєму складі відособленіх структурних підрозділів и віконує Проектні роботи безпосередню, складається з виробничих витрат цієї організації. ІI. Класифікація витрат проектної організації Витрати проектних організацій класіфікуються за такими ознаками: 1. За видами діяльності витрати поділяються на витрати звічайної діяльності та витрати надзвічайної діяльності. Витрати звічайної діяльності, у свою черга, поділяють на витрати операційної, фінансової та інвестіційної діяльності. Витрати операційної діяльності містять у Кузьмою вітратіосновної діяльності та інших відів діяльності проектної організації. Витрати ОСНОВНОЇ діяльності – ції витрати, пов'язані з виконанням або реалізацією проектних робіт. Витрати надзвічайної діяльності – ції невідшкодовані Втрати від НАДЗВИЧАЙНИХ подій: стіхійного лиха, пожежа, техногенних аварій ТОЩО, уключаючи витрати на Запобігання виникненню Втрата від НАДЗВИЧАЙНИХ подій. 2. За місцем виконан робіт витрати поділяються на: витрати відділу, сектора, лабораторії, Тимчасового творчого колективу, Експедиції, партії, дільніці, служби або іншого адміністративно-відособленого структурного підрозділу ТОЩО. 3. За видами витрат Класифікація здійснюється за економічнімі елементами та статті калькулювання. До елементів витрат захи сукупність однорідніх за Своїм економічнім змістом витрат, а до статей калькулювання витрат – один або декілька елементів. 4. Залежна від вибраному | об'єкта обліку витрат: витрати за розробка, темами, об'єктами проектування, етапу, Завдання ТОЩО, затверджених у встановленому порядку, укладення договорів на розроблення та виконан проектних робіт. 5. За способами включення у собівартість проектних робіт та за характером участі у процесі виробництва витрати поділяються на Прямі та непрямі. Прямі – ції витрати, які безпосередню пов'язані з виконанням проектних робіт и включаються у виробничу собівартість проектних робіт відповідніх об'єктів учета за прямою Ознакою, зокрема: Прямі матеріальні витрати, Прямі витрати на оплату праці; відрахування на Соціальні заходи; Інші Прямі витрати . Непрямі (надалі – Загальновиробничі витрати) – ції витрати, Що пов'язані з управлінням та обслуговування виробництва, організацією виконан проектних робіт, та Інші витрати, які НЕ можут буті віднесені економічно доцільнім шляхом безпосередню до конкретного об'єкта витрат. Залежна від Зміни обсягів виконан проектних робіт виробничі витрати поділяються на змінні та постійні. Змінні витрати – ції витрати, величина якіх зростає при збільшенні обсягів виконан проектних робіт и зменшується при їх зменшенні. До ціх витрат відносяться: витрати на матеріали, на оплату праці робітніків, відрахування на Соціальні заходь ТОЩО. Постійні витрати – ції витрати, величина якіх залішається незмінною при зміні обсягах виконан проектних робіт. До ціх витрат відносяться: витрати, пов'язані з управлінням, організацією та обслуговування виробництва. 7. За Ознакою відношення до собівартості робіт витрати поділяються на виробничі витрати та витрати періоду. Виробничі витрати – ції витрати проектної організації, пов'язані з виконанням проектно-вишукувальних робіт. Виробничі витрати утворюють виробничу собівартість проектних робіт и є її складовою. Витрати періоду – ції витрати, які НЕ включаються у виробничу собівартість и розглядаються Як витрати того періоду, в якому смороду булі здійснені. Це Адміністративні витрати, витрати на збут та Інші операційні витрати. 8. За календарними періодамі, Протяг якіх витрати включаються у собівартість проектних робіт: один місяць квартал, рік, Операційний цикл; 9. За джерела фінансування Проектні роботи поділяються на роботи, Що виконують за рахунок коштів: замовника, власним коштів організації, за рахунок кредітів, за рахунок коштів державного и місцевіх бюджетів. ІІІ. Групування витрат проектних організацій за економічнімі елементами 1. Витрати операційної діяльності проектних організацій групують за такими елементами: матеріальні затрати; витрати на оплату праці; відрахування на Соціальні заходи; Амортизація; Інші операційні витрати. 2. До складу елемента "Матеріальні затрати" включаються: u вартість сировини та матеріалів, які Придбані у сторонніх організацій, предприятий и установ та входять до складу віроблюваної продукції, утворюючі її основу, або є необхіднімі компонентами под годину виконан проектних робіт; вартість покупних матеріалів, Що вікорістовуються под годину проведення проектних робіт для забезпечення нормального ПРОХОДЖЕННЯ технологічного процесу и упаковування продукції або вітрачені на Інші виробничі та господарські спожи (проведення випробувань, контролю, Утримання, ремонт и Експлуатація устаткування, будівель, споруд, інших основних фондів, придбання запасних частин для ремонту устаткування ТОЩО), а кож вартість знос інструменту, прістроїв, інвентаря, приладдя, лабораторного обладнання та інших засобів праці, які НЕ належать до основних виробничих фондів, знос спецодягу та інших малоцінніх предметів; вартість покупних комплектуючих ВИРОБІВ и напівфабрікатів, Що підлягають монтажу, макетуванню або додатковій обробці у даній організації; вартість робіт и услуг виробничого характеру, які виконують чи надаються стороннімі підпріємствамі, установами и організаціямі або їх структурними підрозділамі І не належать до основного виду діяльності. До робіт (послуг) виробничого характеру належать: здійснення Конвенцію Ради Європи операцій з виконан робіт (послуг), оброблення матеріалів (сировини), проведення випробувань з Метою визначення ЯКОСТІ матеріалів (сировини), контроль за ДОДЕРЖАННЯМ встановлених технологічних процесів, поточний ремонт основних виробничих фондів, транспортні послуги сторонніх предприятий, установ и організацій Щодо перевезення вантажо на теріторії організації (переміщення матеріалів (сировини), інструментів, деталей, заготовок, інших відів вантажо з базового (центрального) складу в цехи (відділення) i доставка готової продукції на склади Зберігання); вартість вікорістовуваної природної сировини, в частіні відрахувань для покриття витрат на геологічні розвідкі та розшуку корисний копалин, на рекультівацію земель, уключаючи витрати на оплату робіт з рекультівації земель, Що здійснюються спеціалізованімі організаціямі; плата за деревина, Продану на пні; за воду, Що вібірається з водогосподарськіх систем у межах затверджених лімітів; сума платежів за Використання інших природних ресурсів; Втрати від нестачі матеріальних цінностей на віробніцтві, в дорозі та на складах у межах норм природного убутку; вартість придбання у сторонніх предприятий, установ и організацій будь-якого паливо, Що вітрачається з технологічною Метою на вироблений Всіх відів енергії, опалення приміщень, транспортні роботи, пов'язані з обслуговування виконан проектних робіт власним транспортом; вартість прідбаної енергії Всіх відів, Що вітрачається на технологічні, енергетичні та Інші спожи організації. Витрати, пов'язані з управлінням под годину виконан проектних робіт, уключаючи матеріально-технічне забезпечення та транспортне обслуговування апарату Управління організації, та витрати, пов'язані з транспортною доставкою (в тому чіслі вантажно-розвантажувальні роботи) матеріальних ресурсів и персоналу організації, включаються до відповідніх елементів витрат ("Матеріальні затрати", "Витрати на оплату праці", "Амортизація" ТОЩО). До вартості матеріальних ресурсів включаються кож витрати на придбання пакувальних матеріалів и тари, крім дерев'яної та картонної, одержаної від постачальніків матеріальних ресурсів, за вінятком вартості цієї тари за ціною її можливого Використання у тих випадка, коли ціні на них Установлені Окремо, понад ціні на ці ресурси. У разі включення вартості тари, прійнятої від Постачальника разом з матеріальнім ресурсом, до ціні ресурсу Із Загальної суми витрат на йо придбання віраховується вартість тари за ціною можливого Використання чи реалізації з урахування витрат на придбання матеріалів для її ремонту. З витрат на матеріальні ресурси, Що включаються у собівартість проектних робіт, віраховується вартість зворотніх відходів. Зворотні відходи – ції Залишки сировини, матеріалів, напівфабрікатів, теплоносіїв та інших відів матеріальних ресурсів, Що утворили в процесі виконан проектних робіт и Втрата повністю або Частково Споживчі Властивості початково ресурсу (Хімічні та фізічні), и тому вікорістовуються з підвіщенімі витратами (зниженя вихід продукції ) або зовсім НЕ вікорістовуються за прямими призначенням. До зворотніх відходів НЕ належать Залишки матеріальних ресурсів, які передаються Як повноцінні матеріали для розроблення та Створення інших відів робіт. Зворотні відходи оцінюються: за зниженя ціною віхідного матеріального ресурсу (ціною можливого використання), ЯКЩО відходи можут буті вікорістані для проектних робіт, допоміжніх потреб, виготовлення предметів широкого вжитку (товарів культурно-побутового та господарського призначення) або реалізовані стороннім підпріємствам, установам и організаціям; за повно ціною віхідного матеріального ресурсу, ЯКЩО відходи реалізуються стороннім підпріємствам, установам и організаціям для Використання у віробніцтві іншої продукції. 3. До складу елемента "Витрати на оплату праці" включається основна та Додаткова заробітна плата Всіх працівніків проектної організації (уключаючи позаштатніх працівніків) та Інші Грошові виплати, обчіслені згідно з системами оплати праці, Що Установлені в організації. До ОСНОВНОЇ заробітної плати захи заробітна плата, Нараховано за виконан роботу згідно з встановленим нормами праці (норми часу, віробітку, обслуговування, Посадові обов'язки). Вона встановлюється під видом тарифних ставок (окладів), відрядніх розцінок для робітніків та посадові окладів для службовців. До додаткової заробітної плати захи оплата за працю прежде Установлені норми за трудові Досягнення, особливі Умови праці, вінахідлівість ТОЩО. До неї відносяться надбавки та доплати до тарифних ставок и посадові окладів у розмірах, передбачених чіннім законодавством; гарантійні та компенсаційні виплати; премії та заохочення за виконан виробничих Завдання и функцій; оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу; Матеріальна допомога, Інші витрати на оплату праці. Перелік витрат, пов'язаних з виплати ОСНОВНОЇ и додаткової заробітної плати та інших грошових виплат, наведено у пунктах 3.1-3.8 цього розділу. Зокрема: 3.1. заробітна плата штатних працівніків за виконан роботу (відпрацьованій час): Нараховано за Посадовими окладами, тарифними ставками, відряднімі розцінкамі; Нарахована робітнікам на безтаріфній (безнарядній) Основі за виконан визначеного обсягах робіт. 3.2. Заробітна плата працівніків, які НЕ перебувають у штаті проектної організації: за віконані роботи (надані послуги), пов'язані з основною діяльністю проектної організації, згідно з договорами цивільно-правового характеру, уключаючи Договір підряду, за умови, Що Розрахунки з працівнікамі за виконан роботу проводяться безпосередню самою організацією. Розмір коштів, спрямованих на оплату праці ціх працівніків, візначається Весь спектр з кошторису на виконання робіт (надання послуг) за договором и платіжнім документом; за виконан разових робіт (Рецензії, проведення експертизи, ремонт інвентаря, побілення, фарбування ТОЩО); за роботи, віконані особами, Залучення до організації відповідно до спеціальніх договорів з державними організаціямі (про надання робочої сили), ЯКЩО Нараховані суми, Виданих безпосередню ЦІМ особам або перераховані державним організаціям. 3.3. Передбачені законодавством доплати до тарифних ставок та посадові окладів, пов'язані з організацією праці: доплата за Керівництво бригадою не звільненім від ОСНОВНОЇ роботи бригадирам з числа робітніків; доплата Працівникам за роботу в багатозмінному режімі та за роботу в нічний час. 3.4. Виплати, передбачені законодавством про працю, за невідпрацьованій на віробніцтві годину: оплата щорічніх та Додатковий відпусток відповідно до законодавства (грошова компенсація за невикористаних відпустку); виплати за Перші п'ять днів тімчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травм Працівника; оплата Працівникам днів відпочинку, Що надаються їм у зв'язку з роботом в понадурочній годину при вахтовому методі організації праці, при підсумковому учета робочого часу та в інших випадках, передбачених законодавством; оплата спеціальніх перерва у роботі у випадках, передбачених законодавством (оплата перерва працюючих матерям для годування дитини; оплата годині, пов'язаного з проходження обов'язкових медичних оглядів; оплата пільгового часу підліткам); оплата Працівникам-донорам днів Обстеження, здачі крові та відпочинку; оплата робочого часу працівніків, які залучені до виконан державних або громадський обов'язків, ЯКЩО ці обов 'язки виконують у робочий час відповідно до законодавства; Інші виплати за невідпрацьованій на віробніцтві годину, передбачені законодавством. 3.5. Виплати, пов'язані з набором робочої сили, підготовкою (навчання) i перепідготовкою кадрів: суми заробітної плати за основним місцем роботи робітнікам, керівнікам и спеціалістам за годину їх навчання з відрівом від виробництва в сістемі підвіщення кваліфікації та перепідготовки кадрів; оплата відпусток, Що надаються відповідно до законодавства Працівникам, які навчаються у вечірніх та заочних віщіх и середніх спеціальніх учбових закладах освіти, в аспірантурі, а кож без відріву від виробництва у вечірніх та заочних загальноосвітніх школах, и для участі у сесії та Складання іспітів; оплата відпусток перед початком роботи випускникам середніх спеціальніх и професійно-технічних закладів освіти та молодим спеціалістам, які закінчілі Вищі навчальні заклади; оплата праці кваліфікованіх робітніків, керівніків, спеціалістів, фахівців проектної організації, Залучення без Звільнення від ОСНОВНОЇ роботи до підготовкі, перепідготовки та підвіщення кваліфікації працівніків, керівніцтва виробничою практикою студентів и навчання учнів загальноосвітніх шкіл; оплата праці студентів віщіх учбових закладів освіти та учнів середніх спеціальніх и професійно-технічних учбових закладів освіти, які проходять у проектній організації виробничу практику, а кож оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл у Період професійної орієнтації, Залучення на тимчасову роботу до посильної праці на період канікул. 3.6. Передбачені чинним законодавством надбавки та доплати до тарифних ставок і виплати, що мають компенсаційний характер, а саме: доплата працівникам за шкідливі умови праці (за роботу у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах); плата працівникам за роботу у вихідні та святкові (неробочі) дні; в понадурочний час за розцінками, встановленими законодавчими актами; винагорода працівникам за вислугу років, передбачена нормативно-правовими актами або законодавством; доплата працівникам за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт; доплата працівникам, постійно зайнятим на підземних роботах, за нормативний час їх пересування в шахті від ствола до робочого місця і у зворотному напрямку; надбавки водіям автомобілів за класність; надбавки кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідальних роботах, за високу професійну майстерність; надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови; персональні надбавки; надбавки керівникам, спеціалістам, фахівцям, службовцям, робітникам проектної організації за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливих завдань на термін їх виконання; доплата працівникам до середнього заробітку у випадках, передбачених законодавством; виплата різниці в окладах працівникам, працевлаштованим з інших організацій із збереженням протягом деякого часу (відповідно до законодавства) розміру посадового окладу за попереднім місцем роботи, а також у разі тимчасового заступництва; виплата за районними коефіцієнтами, коефіцієнтами за роботу в безводних місцевостях, у високогірних районах та за іншими встановленими законодавством коефіцієнтами; інші передбачені законодавством надбавки, доплати і виплати, що мають компенсаційний характер. 3.7. Передбачені законодавством виплати, що включаються у витрати проектних організацій, але не плануються: виплати на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків; виплати, пов'язані з індексацією зарплати в межах, передбачених чинним законодавством; суми вихідної допомоги, які виплачуються на період працевлаштування працівникам, звільненим з проектної організації у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, а також у зв'язку з призовом на дійсну військову службу; плата за час вимушеного прогулу (простою) або за виконання нижчеоплачуваної роботи у випадках, передбачених законодавством. 3.8. Виплати додаткової заробітної плати: премії працівникам проектної організації (керівникам, спеціалістам, фахівцям, службовцям, робітникам тощо) за поточні основні виробничі результати, згідно з прийнятими в організації положеннями про оплату праці; премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, за створення та впровадження нової техніки, за економію матеріалів, сировини, інструментів та інших матеріальних цінностей; одноразові заохочення (за виконання особливо важливих виробничих завдань, до ювілейних та професійних свят тощо), матеріальна допомога; u виплата різниці між заробітками у разі переведення на нижчеоплачувану роботу. 4. До складу елемента “Відрахування на соціальні заходи” включаються здійснювані у порядку та розмірах, передбачених законодавством, відрахування: на обов'язкове державне та на додаткове пенсійне страхування; на обов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими народженням та похованням; на обов'язкове медичне страхування; на обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; на індивідуальне страхування персоналу проектної організації у випадках його обов'язковості. 5. До складу елемента “Амортизація” включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів. Амортизаційні відрахування основних засобів визначаються виходячи з первісної вартості або переоціненої справедливої вартості цих засобів, протягом строку їх корисного використання та за умови визнання активами (за винятком періоду їх реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації), за нормами, встановленими в організації, у розрахунку за календарний рік. Амортизаційні відрахування нематеріальних активів визначаються щомісяця за нормами, розрахованими виходячи з первісної їх вартості або за умови переоцінки за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок, протягом строку їх корисного використання, що встановлюється проектною організацією при зарахуванні цих активів на баланс, але не більш як двадцять років або терміну діяльності цієї організації. 6. До складу елемента “Інші операційні витрати” включаються витрати операційної діяльності проектної організації, які не увійшли до складу попередніх елементів витрат, а саме: 6.1. витрати на службові відрядження працівників; 6.2. оплата робіт (послуг): що надаються сторонніми організаціями в управлінні виробництвом, якщо штатним розкладом проектної організації (відособленого структурного підрозділу) не передбачені відповідні функціональні служби; консультаційного та інформаційного характеру (у тому числі витрати на придбання літератури, і передплату спеціалізованих періодичних видань), пов'язаних із забезпеченням поточної діяльності, виготовленням та зберіганням продукції проектної організації, додержанням законодавства; за проведення обов'язкових аудиторських перевірок, передбачених законодавством; за використання і обслуговування технічних засобів управління — обчислювальних центрів, вузлів зв'язку, засобів сигналізації; за протипожежну і сторожову охорону, що надаються сторонніми організаціями; за приймання, зберігання та знищення екологічно небезпечних відходів, очищення стічних вод, що надаються сторонніми організаціями; 6.3. вартість спеціального харчування працівників проектної організації у випадках, передбачених законодавством; 6.4. платежі за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів, інших видів шкідливого впливу в межах лімітів; 6.5. передбачені законодавством витрати, пов'язані з набором робочої сили, з урахуванням витрат на оплату випускникам середніх спеціальних і професійно-технічних закладів освіти і молодим спеціалістам, які закінчили вищі навчальні заклади, вартості проїзду до місця роботи; 6.6. витрати на сплату рентних платежів за використання земельних ресурсів та на сплату концесійних платежів за використання природних копалин; 6.7. виплати авторських винагород за винахідництво і раціоналізацію, якщо вони не є роялті; 6.8. передбачені законодавством додаткові витрати, пов'язані з виконанням робіт вахтовим методом, включаючи транспортні витрати на перевезення працівників від місцезнаходження проектної організації або пункту збору до місця роботи і у зворотному напрямку та від місця проживання у вахтовому селищі до місця роботи і у зворотному напрямку; витрати на експлуатацію та утримання вахтового селища (оплата освітлення, опалення, каналізації, водопостачання), які не компенсуються платою працівників за користування житлом і комунальними послугами; 6.9. витрати на перевезення працівників проектної організації до місця роботи і у зворотному напрямку; 6.10. оплата збору, передбаченого законодавством, за реєстрацію проектної організації та її відособлених структурних підрозділів в органах державної виконавчої влади; 6.11. витрати на оприлюднення річного звіту; 6.12. витрати на гарантійний ремонт і обслуговування виробленої продукції, якщо це передбачено умовами реалізації продукції, в межах встановлених норм; 6.13. відрахування відособлених структурних підрозділів на утримання апарату управління проектною організацією; 6.14. витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення; 6.15. оплата за розроблення і видання рекламних виробів (прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів тощо), рекламу в засобах масової інформації (оголошення в пресі, передачі по радіо і телебаченню); витрати на світлову, комп'ютерну, іншу зовнішню рекламу та на дослідження ринку (маркетинг); 6.16. відшкодовування витрат на участь у виставках, ярмарках, вартість безплатно переданих зразків і макетів; представницьких витрат (організація прийомів, конференцій та інших офіційних заходів, включаючи оплату праці обслуговуючого персоналу); 6.17. податки, збори, платежі і відрахування, передбачені законодавством: платежі зі страхування майна (робіт) проектної організації, комерційних ризиків, цивільної відповідальності, а також окремих категорій працівників, передбачених законодавством та зайнятих безпосередньо на роботах з підвищеною небезпекою для життя та здоров'я; податки, збори та інші обов'язкові платежі, передбачені законами України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України та декретами Кабінету Міністрів України (плата за землю; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; плата за забруднення навколишнього природного середовища; державне мито; комунальний податок тощо); 6.18. витрати, пов'язані з оплатою послуг комерційних банків та інших кредитно-фінансових установ, включаючи плату за розрахунково-касове обслуговування, отримання гарантій, вексельного авалю, факторингових і довірчих операцій, ведення обліку боргових вимог і зобов'язань, у тому числі й цінних паперів; поштово-телеграфних послуг та інших витрат, пов'язаних із грошовим обігом; 6.19. витрати на оплату відсотків за фінансові кредити, одержані для поповнення власних обігових коштів, а також для придбання основних виробничих фондів і нематеріальних активів для поточної виробничої діяльності незалежно від терміну кредитування; 6.20. сума орендної плати за отримані в оперативну оренду основні фонди (приміщення нежитлового призначення тощо) та сума винагороди орендодавцю за користування основними фондами у разі фінансової оренди. 6.21. витрати орендаря на капітальний ремонт орендованих приміщень (будівель) нежитлового призначення; 6.22. витрати на виготовлення і придбання бланків цінних паперів, а також інші витрати, пов'язані з їх емісією; 6.23. втрати від знецінення запасів; 6.24. нестачі й втрати від псування цінностей; 6.25. визнані штрафи, пеня, неустойка. ІV. Групування витрат собівартості проектних робіт за статтями калькулювання 1. Витрати, пов'язані з основною діяльністю проектної організації, групуються за статтями калькулювання цих витрат. Перелік і склад статей калькулювання прямих та загальновиробничих витрат, що рекомендуються для використання в проектних організаціях, наведено нижче. Проектна організація має право уточнювати вказаний перелік і склад статей калькулювання витрат. Склад статей калькулювання прямих витрат наведено у пунктах 2-9, а склад статті калькулювання “Загальновиробничі витрати” — у пункті 10 цього розділу. Зокрема: 2. До статті “Прямі витрати на оплату праці” включається: основна та додаткова заробітна плата виробничого персоналу: керівників відділів, лабораторій, секторів і груп, головних, провідних співробітників, архітекторів, економістів, інженерів, конструкторів, геологів, геодезистів, технологів, креслярів, копіювальників, лаборантів, робітників, керівного персоналу у разі включення його до складу творчих колективів та інших працівників, включаючи нештатних, безпосередньо зайнятих виконанням проектних робіт — розробок (тем) в цілому, окремих об'єктів проектування або їх етапів, завдань тощо, обчислена за посадовими окладами, відрядними розцінками, тарифними ставками згідно з формами і системами оплати праці, що застосовуються у проектній організації, включаючи будь-які види грошових і матеріальних виплат, які належать до елемента “Витрати на оплату праці”. Перелік витрат на оплату праці, що належать до цієї статті, наведено у пунктах 3.1 -3.8 розділу III Методичних рекомендацій. 3. До статті “Відрахування на соціальні заходи” включаються витрати на відрахування, передбачені пунктом 4 розділу ІІI Методичних рекомендацій, здійснювані у порядку та розмірах за встановленими законодавством нормами від заробітної плати персоналу, зазначеного у пунктах 2 та 7.3 цього розділу. 4. До статті “Прямі матеріальні витрати” включається: вартість сировини, основних та допоміжних матеріалів, інструментів, пристроїв та інших засобів і предметів праці, які придбані у сторонніх організацій, та витрачених на проведення проектних робіт за прямим призначенням згідно з нормами їх витрачання, а також витрачені придбані комплектуючі вироби і напівфабрикати, що підлягають монтажу, моделюванню, макетуванню або виготовленню та додатковій обробці в даній організації; вартість витрат на придбання для виробничих цілей у сторонніх підприємств, установ і організацій будь-якого палива, що витрачається з технологічною метою на проведення робіт (послуг). 5. До статті “Службові відрядження” включаються витрати на відрядження штатних працівників виробничого персоналу і працівників, які працюють за договорами цивільно-правового характеру тощо, відрядження яких безпосередньо пов'язані з виконанням робіт на конкретних об'єктах. 6. До статті “Спецпридбання для виконання проектних робіт” включаються витрати на придбання: топографічних зйомок територій, за визначеним замовником масштабом та електронних карт територій (CD-ROM drive); типових проектів, креслень типових конструкцій, вузлів, деталей, стандартів та нормативів, які використовуються під час проектування, а також типових проектів, що передаються замовнику у складі проекту на будівництво; спецобладнання, що не відноситься до основних засобів, пристроїв, інструментів, приладів, стендів, апаратів, механізмів, необхідного для виготовлення макетів, зразків, проведення експериментальних робіт, включаючи витрати на їх проектування, виготовлення, транспортування, монтаж та встановлення. 7. До статті “Витрати на роботи, які виконують сторонні підприємства, установи і організації” включаються: 7.1. витрати на проведення проектних робіт (послуг), що не можуть бути виконані штатними працівниками або наявним обладнанням організації, а виконуються на договірній основі іншими підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності; 7.2. витрати на оплату експертиз, консультацій, технічної допомоги, яка надається головними проектними та вишукувальними організаціями; 7.3. витрати на виконання проектних робіт позаштатними працівниками, якщо вони не можуть бути виконані штатними працівниками. 8. До статті “Витрати на зовнішній та внутрішній транспорт під час виконання вишукувальних робіт” включаються витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта обліку, зокрема: витрати з переїзду персоналу вишукувальних експедицій та партій в район виконання вишукувальних, інженерно-геологічних, геодезичних робіт і в зворотному напрямку; з перевезення та доставки устаткування, матеріалів, спорядження вишукувальних експедицій і партій від складу організації до основної бази експедиції або партії і в зворотному напрямку, а також витрати, пов'язані з орендою та утриманням транспортних засобів (вагонів, пароплавів, катерів, барж, баркасів, плотів, плавучих засобів, вертольотів тощо), з урахуванням витрат на придбання паливних і мастильних матеріалів, технічного обслуговування, ремонту тощо; витрати з переїзду персоналу вишукувальних експедицій і партій, з перевезення вишукувального устаткування, спорядження, інструментів та матеріалів у межах району вишукувальних робіт, які виконуються, а також витрати на оренду та утримання транспортних засобів, що застосовуються під час виконання вишукувальних робіт. 9. До статті “Інші прямі витрати” включаються усі інші виробничі витрати, які не увійшли у попередні статті і можуть бути віднесені безпосередньо на собівартість проектних або вишукувальних робіт за прямими ознаками, зокрема: плата за оренду земельних і майнових паїв; амортизація основних засобів, які використовуються під час виконання робіт щодо вишукування або проектування конкретного об'єкта; знос бурового та ударного інструменту, бурильних труб, муфт, замкових з'єднань, допоміжного інструменту та інвентаря, що застосовується під час виконання вишукувальних робіт; витрати від браку, які становлять вартість остаточно забракованих виробів, напівфабрикатів, та витрати на виправлення браку за вирахуванням: остаточно забракованої продукції за справедливою вартістю; суми, що відшкодовується працівниками, які допустили брак; суми, що одержана від постачальників за неякісні матеріали і комплектуючі вироби тощо. 10. До статті “Загальновиробничі витрати” належать витрати, які пов'язані з управлінням, організацією та обслуговуванням виробництва під час виконання проектних робіт, Перелік загальновиробничих витрат надається у Додатку №1 до Методичних рекомендацій. V. Особливості формування собівартості проектних робіт 1. Собівартість реалізованих проектних робіт складається з виробничої собівартості проектних робіт, які були реалізовані протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості проектних робіт включаються: прямі витрати на оплату праці; прямі матеріальні витрати; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Прямі витрати включаються у виробничу собівартість відповідних об'єктів обліку за прямою ознакою на підставі первинних документів (нарядів на заробітну плату, лімітних карт, розрахунків тощо). До них відносяться такі статті витрат проектної організації: витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, матеріальні витрати, спецпридбання для виконання проектних робіт, витрати на відрядження, витрати на роботи, які виконують сторонні підприємства, установи і організації, інші прямі витрати. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються між об'єктами обліку витрат з урахуванням бази розподілу, яка обирається організацією самостійно. Розподіл цих витрат може здійснюватися (виходячи з фактичної потужності звітного періоду) пропорційно: до суми всіх прямих витрат; до обсягу доходу (виконаних робіт); до суми витрат на оплату праці; до відпрацьованого часу (машинами, механізмами, оргтехнікою тощо). Постійні загальновиробничі витрати розподіляються між об'єктами обліку витрат з використанням бази розподілу та з урахуванням планової потужності діяльності організації. Планова потужність організації може визначатися, виходячи із середнього обсягу робіт за умов звичайної діяльності організації протяг

«Адріатична красуня»

2006-11-14 12:18:34

Венеція – самий дивний і найзнаменитіший місто в світі: місто на воді. Архітектори та художники, мислителі й купці залишили після себе мир художньої реальності, тим самим, наповнивши це місто фарбами й різноманіттям форм – елегантні палаци, гарні мости, площі, прекрасні церкви … Венеція була закладена в середині V століття. Це найзнаменитіший місто східної частини Півночі Італії. Венеція знаходиться в чотирьох кілометрах від «твердої землі» і в двох від відкритого моря. Тісно забудований розкішними старовинними будівлями історичний центр розташований на незліченних дубових палях у дрібних водах лагуни, і коштує між материком і Адріатичним морем на 119 острівцях та островочках (що мають загальну назву – о. Ріальто), оточених 150 каналами, які з'єднані між собою 400 мостами. Подорожувати по місту можна пішки (як і надходить більшість гостей міста) або на гондолі – приємний, але досить дорогий спосіб пересування (годинна прогулянка на гондолі коштує близько 100 євро). Великий канал (Каналі Гранде) Одна з головних визначних пам'яток Венеції – Великий канал (Каналі Гранде). Це головний канал Венеції. Його довжина 3800 м, ширина коливається від 30 до 70 м. Він має форму переверненої латинської букви S. З 1946 року Великий Канал не разу не чистили. Малі канали періодично підчищають і там знаходять всілякі сюрпризи – від старовинної кераміки і скляних виробів до іржавої посуду. Зараз по просторах Великого Каналу плаває близько 500 гондол, хоча близько ста років тому їх було 14800. Гондоли є тільки в Венеції і є символом венеціанської романтики. За традицією гондолу роблять з восьми різних сортів дерева. Гондоли Вперше про гондолах згадується в офіційних документах 1094. Колись вони мали різні форми і забарвлення: чим багатша вельможа, тим шикарний його човен. Але в 1562 р. Доже видав указ про стандартизацію венеціанських човнів, у зв'язку з їх непомірними формами, затруднявшими пересування. З того часу все гондоли мають однакову форму і все пофарбовані в чорний колір. Якщо раніше в середині гондоли встановлювалася кабіна «felze», там у негоду могли сховатися пасажири, то сьогодні такі гондоли практично не зустрічаються, оскільки кабіна загороджує панораму і заважає туристам милуватися красотами Венеції. Місцеві артільні майстри виробляють гондоли і в наші дні. Це рідкісний ручна праця. Вартість одного човна 30 тис. євро, виготовляється 3 роки. Площа Сан Марко Великий Канал приводить на центральну площу Венеції – Площа Сан Марко – серцем Венеції, яка складається з двох частин: власне Площа, оточена з усіх боків чудовими спорудами і, трохи далі – звернену до води «Пьяццетти». Площа оточена палацами і собором: на сході – базилікою св. Марка, а з півночі і півдня – палацами Прокурацій. Між площею Сан-Марко і Великим Каналом (Каналі Гранде), знаходиться маленька площа Пьяцетти Сан-Марко, де стоять дві масивні гранітні колони, з якими у італійців з незапам'ятних часів пов'язане одне переказ-марновірство. На одній з колон встановлена ​​статуя св. Теодора, одного з покровителів Венеції, а на іншій – статуя крилатого лева, який став символом міста. Переказ свідчить, що з людиною, що пройшли між цих двох колон, трапиться нещастя … Найвідоміше підтвердження цієї легенди – історія одного з Дожів (в середні століття Венеція являла собою аристократичну республіку на чолі з обирається дожем, керуючим за сприяння колегіальних органів). Так от, коли помер один з Дожів, необхідно було обрати нового правителя. І вибір упав на молодого дуже шанованого венеціанського аристократа, який на той час перебував у Франції. За ним послали гінців, і коли корабель з новообраним дожем причалив до пристані, над Венецією був сильний туман. І Дож, зійшовши з корабля, випадково пройшов між колон. Через рік було розкрито змову, за яким цей правитель Венеції збирався захопити владу і правити єдиновладно. Він був страчений на тому самому місці, між колонами св. Теодора і крилатого лева. Собор Сан-Марко У Венеції була два Святих покровителя – Святий Теодор (Федір), грецького походження, який за часів підстави Венеціанської Республіки втілював її вірність Візантійської імперії і Святий Марк Євангеліст (чий прах був привезений до Венеції в 828 р. двома венеціанськими купцями, які врятували його від осквернення мусульманами в церкві, де євангеліст випробував мучеництво за часів Нерона). Над його мощами, похованими у Венеції, ще в IX ст. був зведений собор Сан-Марко («Святого Марка»), зразком для його будівництва послужила церква Апостолів у Константинополі, обрису його фундаменту мають форму хреста. У X в. він згорів, і на його місці було зведено нове монументальне спорудження. Собор Сан-Марко був освячений в 1094 р., проте оздоблювальні роботи тривали ще протягом декількох століть, в результаті чого собор перетворився в справжній музей середньовічного прикладного мистецтва. Його цегельні стіни буквально потонули під мармуровою облицюванням, пишним декоративним оздобленням, колонами, золотий різьбленням і мозаїками на біблійні сюжети. Химерне змішання романського, готичного та візантійського стилів перетворило собор у казковий палац. Внутрішня частина будівлі перекрита зводами й арками, які опираються на колони з поліхромного мармуру, вівтарна перешкода й скульптури із золоченої бронзи. Їх загальна площа дорівнює 4 тис. м2. Хрестово-купольний собор Сан-Марко увінчаний п'ятьма куполами; в храм можна ввійти через п'ять монументальних різьблених порталів. Над входом в собор височить четвірка бронзових коней, знаменита квадрига. Бронзові коні зроблені в IV-III ст. до н. е.. майстрами з грецького острова Хіос. У соборі, крім інших унікальних речей, є самий головний експонат – Pala D'Oro. Це – прямокутник розміром 3х1 м, весь обсипаний перлами, дорогоцінними й напівкоштовними каменями. Північний та західний фасади собору обрамляє галерея. До південного фасаду примикає капела і баптистерій. У собору лежить камінь для оголошень (pietra del banolo), на якому за багато століть з'являлися самі парадоксальні у світовій юриспруденції закони. Годинникова вежа Одна з головних визначних пам'яток площі Святого Марка – Годинникова вежа Торре дель Оролоджіо. Її центральна частина була побудована між 1496-1499 рр.. по геніальному проекту Мауро Кодуччі. Бічні доповнення в 1755 році добудував архітектор Джорджо Массарі. На її даху встановлена ​​бронзова скульптурна група: два мавра в звіриних шкурах з молотами в руках щогодини відбивають час, ударяючи молотками в дзвін, увінчаний хрестом, а крилатий лев на синьому тлі зірковому тримає відкриту книгу світу. Маври – умовна назва, по-італійськи їх охрестили «mori», що перекладається як «чорні» чи «темні», насправді ж – це бронзові скульптури пастухів, створені в 1497 році скульптором Сімоне Кампанато. З часом скульптури покрилися темним нальотом, тому жителі міста прозвали їх «mori». Базиліка На площі Сан-Марко височить базиліка покровителя Венеції Святого Марка Євангеліста. У базиліці спочивають його мощі. Її називають «Золотий перлиною». Історія створення цієї Базиліки пов'язана з легендою, що розповідає про те, що в 828-829 рр.. тіло Святого Марка євангеліста (проповідника Євангеліє) було таємно привезено з єгипетського міста Олександрії двома італійськими купцями, на ім'я Рустика та Торчелло і Буоно да Маламокко, які вкрали тіло святого, покривши його свинячими тушами, для уникнення контролю, і привезли до Венеції. Будівництво Базиліки Сан-Марко почалося в 1063 році, але оскільки Доже Фаліер боявся, що олександрійці зажадають назад тіло святого, то в 1094 році було оголошено про так званому чудо появи тіла Святого в споруджуваній Базиліці, яка носить його ім'я. Ця подія була відзначена церковною службою і великим народним святом. Базиліка Сан-Марко споруджена в переплетенні різних стилів: романського, візантійського, готичного, східного. Венеціанські купці і моряки щедро обдаровували її рідкісним мармуром, золотом і різними заморськими подарунками. Усередині знаходяться величезні позолочені ікони, на яких зображена вся життя Святого Марка євангеліста.

Мансарди – це актуально

2006-11-14 12:57:24

На засіданні Будівельного клуб 26 червня розглядав правові та технічні питання зведення мансард. Інтерес, проявлений до цього засідання учасниками клубу, свідчить про неослабний уваги до мансард з боку будівельних фірм. Причому "матеріальні" проблеми вирішуються в даний час значно успішніше, ніж законодавчі. Досвід – велика справа В очікуванні першого доповідача, який запізнювався, учасники Будівельного клубу розговорилися про власний досвід мансардного будівництва. Виявилося, що хвора проблема у них загальна – невизначеність юридичних відносин з мешканцями будинку, який надбудовується мансардою. Особливо багато корисного розповів І.Усов, керівник фірми "МЖК-Будіндустрія", яка працює в Києві з 1991 року і виконала за цей час півдесятка мансард. Досвід цієї фірми каже, що вже при виборі будинку для надбудови необхідно враховувати настрої мешканців. Хоча дах і зовнішня поверхня стін за законом мешканцям не належать (якщо це не кондомініум, в їх власності перебувають лише квартири і внутрішня поверхня стін), мешканці будинку мають чимало прав, використовуючи які можуть перешкодити будівництву мансарди. Вони нерідко створюють домовий комітет по боротьбі з "загарбниками" даху. За їхніми скаргами створюється комісія, повноважна припинити або загальмувати будівництво. У підсумку в судах сьогодні проходить чимало справ, які стосуються конфліктів, пов'язаних з мансардним будівництвом. Тому "діагностика" настроїв жителів будинку не менш важлива, ніж оцінка його технічного стану. Щоб оповістити населення про підготовлюваний будівництві мансарди, юридично досить вивісити на будинку оголошення. Але іноді фірми практикують усне сповіщення мешканців, пояснюючи свою позицію, пропонуючи висловити свої побажання і написати, з чим конкретно вони не згодні. Це іноді допомагає встановити нормальні стосунки, оскільки, якщо мешканці усвідомлюють і сформулюють свої вимоги, з ними легше домовитися. Особливо "небезпечними" жителі верхнього поверху. Тому краще всього викупити верхній поверх будинку. Якщо це не вдається, необхідно укласти договір, в якому фірма бере на себе відповідальність за пошкодження в квартирах верхніх поверхів і зобов'язується їх відремонтувати в разі протікання або появи тріщин. Але важливо до початку будівництва провести офіційне огляд стану квартир (і не тільки верхніх поверхів), щоб потім не усувати руйнування всіх попередніх десятиліть. Показово, що після підписання договору мешканці стають більш поступливими, і з'являється юридичний документ, на який можна посилатися при вирішенні спірних питань. Уміло складений він може стати для будівельної фірми вагомим аргументом захисту. Фірма "МЖК-Будіндустрія" поділилася також деякими технічними подробицями своїх методів будівництва. Середня вартість квадратного метра мансарди обходиться 350 дол (включаючи покрівлю, вікна, стіни з пінобетону, але без обробки і ліфта). Документація на будівництво мансарди обов'язкове, але нерідко її доводиться значно переробляти в ході робіт. Середній термін будівництва складає 4-5 місяців. Використовувані в будівництві мансард конструкції завжди індивідуальні. Поки фірмі вдавалося обходитися без баштового крана, використовуючи під покриття не важкі балки, а більш легкі металеві ферми, розроблені спеціально для конкретної даху з дотриманням усіх нормативів. Стіни робляться з пінобетону. На початку робіт, після зняття покрівлі, відразу ставиться захисна плівка на тимчасових кроквах, щоб захистити верхні поверхи будинку від протікання при опадах. Але досвід говорить: незважаючи на запобіжні заходи, невелике протікання завжди відбувається. Складнощі при будівництві нерідко доставляє дерев'яне перекриття верхнього поверху і залізобетонні плити покриття, які завжди більш слабкі, ніж типове перекриття. Тому іноді доводиться поверх його виконувати моноліт. А от з фундаментами будівель проблем поки не зустрічалося, звичайно його міцність достатня, щоб витримати надбудову мансарди і навіть аттикового поверху. І, нарешті, попередження: в будинках споруди 1950-х років нерідко цементу значно менше, ніж повинно бути, тому з цими будинками краще не зв'язуватися. Набагато спокійніше працювати з будівлями 100-річного віку: вони виконані з цегли такого виняткового якості і міцності, що це викликає здивування навіть сьогодні. Правила мансардної ігри А.Ткачук, директор фірми АРС, яка спеціалізується на виконанні функцій замовника, розповів про правові основи мансардного будівництва в Києві і підтвердив слух про їх невизначеності в даний час. Сьогодні підписано рішення про скасування розпорядження КМДА 1997 року "Про порядок …". Тим не менш, на практиці воно продовжує діяти, а найближчим часом очікуються зміни відповідно до сучасних умов і накопиченим досвідом. Порядок отримання дозволу на будівництво залишається колишній: укладення інвестиційного контракту, який включає вимоги адміністрації. За законом переважне право на пристрій мансарди мають власники квартир останнього поверху, але зазвичай це вимога не завдає клопоту заможному замовнику. Якщо замовник – вже власник приміщення горища або верхнього поверху, то йому залишається тільки отримати лист-дозвіл. В інвестиційному контракті записується призначення приміщення (житлове або офіс). Перекласти його надалі в іншу категорію "реально, але накладно". Дуже важливо спочатку правильно оформити правовстановлювальних документів. В АПЗ має бути правильно і детально записано, що саме збирається робити замовник з будівлею: переобладнання горища, надбудову одного або двох або аттикового поверху та ін Проект, зроблений в суперечності з АПЗ, має шанс пройти Містобудівна рада, але надалі все одно виникнуть ускладнення в Київдержекспертизі. Правда, ускладнення можуть виникнути на будь-якому етапі, тому проектувати мансарду повинна організація, "яка зможе захистити проект". При отриманні ТУ замовник неминуче наштовхнеться на декілька "підводних каменів". Треба знати, як їх обходити. Якщо в будинку дерев'яні перекриття, пожежники відмовляться видавати ТУ. Але, з досвіду доповідача, з їх технічною радою можна домовитися і вони "знаходять можливість" обійти власні інструкції. Іноді з'ясовується, що в старій будівлі фундаменти вимагають посилення. Виробництво таких робіт вимагає серйозної роботи з конструкторами і великих витрат, на які мало хто з інвесторів йде. Київенерго завжди виставляє вимоги: то протягнути кабель, то побудувати підстанцію. Дуже складно отримати ТУ в органів з газопостачання, а у випадку обладнання мансарди котлами індивідуального опалення потрібно також дозвіл органів охорони праці. Проте головна проблема – місто пильно охороняє Управління охорони пам'яток. Обов'язково потрібно одержання історичної довідки, яка обходиться 3-6 тис. грн. і виконується 2 місяці. Крім цього, Управління висуває й інші умови, без задоволення яких дозвіл на будівництво оформити не вдасться. Захаращення тротуарів при будівництві обійдеться дорого, тому воно зазвичай ведеться з коліс, кран не потрібний. Незважаючи на це, технічний нагляд обов'язково вимагатиме порядок проведення робіт із зазначенням місця для складування. Але це дрібниці. Якщо отримано АПЗ, ТУ, зроблений і захищений проект, успішно подолана експертиза, то далі особливих проблем не передбачається, крім конфліктів з сусідами і мешканцями. І тоді можлива зупинка будівництва до з'ясування обставин, суд, штраф, ремонти квартир … Як філософськи зауважив доповідач, "не можна бути кришталево чистим при будівництві на гнилому домі". Ще одна складність пов'язана з отриманням права власності на настільки дорого що дісталися приміщення. Про забезпечення цього права слід подбати з самого початку оформлення документів. Виявляється, вже рік, як право власності на мансарди не оформляється, оскільки остаточно не визначено, хто цим має займатися: місто чи район. З чого будувати мансарди? У другій частині засідання фірма "Євроізол", що працює з багатьма європейськими виробниками, наочно продемонструвала вироби і будівельні матеріали для мансард. Учасники засідання отримали об'ємистий і докладний набір документації по номенклатурі і технічним рішенням виробів і конструкцій, а також пояснення їх відмінностей від конкурентної продукції. Про матеріалах компанії "Rockwool" розповів її торговий представник в Україну Паламарчук. Цей матеріал "у вогні не горить і у воді не тоне". Не горить, оскільки ізготавллівается з каменю вулканічного походження і температура його плавлення становить 1300 °. Тому одна з причин застосування "Роквул" – можливість підвищення вогнестійкості конструкцій до класу F3 (3:00). В цьому його явну перевагу перед органічними утеплювачами. Воду і вологу з повітря цей матеріал не вбирає, але паропроникна – якості, корисні для мансарди. Наступне якість – волокна в плитах "Роквул" розташовані не паралельно, а "заплутані", тому матеріал досить міцний на розрив і стійкий до стиснення. Його теплоізолюючі властивості відповідають стандартам утеплювача високого класу: опір теплопередачі матеріалу різних марок 3-6 м2 ° С / Вт "Роквул" може застосовуватися в будь-яких конструкціях будівлі для утеплення та звукоізоляції. Для мансард, спеціально для утеплення кроквяних систем, компанія "Rockwool" рекомендує легкий рулонний матеріал Domrock (товщиною 25 см), з якого при необхідності можна нарізати досить жорсткі плити. Пароізоляція знизу потрібна тільки над вологими приміщеннями (наприклад, ванною кімнатою), поверх утеплювача укладається гідробар'єр з виведенням вологи назовні, що оберігає від попадання води при дощі. Переконливо рекомендується двошарове утеплення мансард, що закриває низ крокв, щоб з них не вийшли містки холоду. При утепленні стін мансард і аттиковий поверхів утеплювач розташовується зовні і допускає велику різноманітність систем фасадів – від вентильованих до зроблених "мокрим" способом. Причому в останньому випадку для фарбування можна застосовувати тільки паропроникні фарби і ні в якому разі не акрилові (а компанією рекомендується спеціальна система "Екорок", призначена спеціально для "мокрого" способу і включає утеплювач і будівельну хімію). Усереднена вартість 1 кв.м цегляної стіни, утепленою "Роквул", становить 23 долара (система + будівельна хімія). Доповідач запевнив, що плити польського виробництва нічим, крім більш низької ціни, не відрізняються від "західноєвропейських". Архітектори захотіли дізнатися: чи можна цим матеріалом виконувати криві поверхні фасаду радіусом до 2 м? Виявилося, поки можлива кривизна радіусом не менше 6 м. Про гідробар'єр, вітробарь'єр, Антиконденсат, гідроізоляційних і покрівельних матеріалах, водостічних жолобах – всьому тому, що завершує конструкцію мансарди, розповів менеджер фірми "Євроізол" С.Дружінін. Так, був представлений новий покрівельний матеріал середнього класу ("краще шиферу, гірше металочерепиці") – гутанітт на бітумній основі. Він нагадує шифер, але добре гнеться, має різні кольори і поставляється у вигляді хвилястих листів 2х2 м вартістю 9 дол штука. Мансардні вікна представив технічний консультант фірми "Євроізол" Д.Шевченко. Цей складний і незамінний елемент покрівлі виробляють дуже мало європейські компанії. "Євроізол" пропагує вироби концерну "Roto Frank AG" (Німеччина) – одного з найстаріших і найдосвідченіших виробників мансардних вікон і комплектуючих до них. До речі, тільки ця фірма робить мансардні вікна в металлопластиковом варіанті – серії "Alpinе". Ця серія вважається в Європі найбільш вдалою за технічним рішенням і в стильовому аспекті, завдяки чому знаходиться поза конкуренцією на світовому ринку. Розташований у верхній частині вікна механізм відкривання стулки дозволяє відкрити отвір вікна повністю, не перерізаючи його навпіл. Це вікна, призначені для найвибагливіших замовників. Представлена ​​на засіданні серія Ecoline – більш демократична, класична модель: з центральним підвісним механізмом стулки для відкривання; зі склопакетом з загартованого скла, заповненим аргоном; з гідроізоляційним окладом; зі спрощеною системою монтажу на обрешітку і багатьма іншими "зручностями". Монтується в дахах з ухилом 5-90 °, виконується з сосни, має 14 типорозмірів (540х700 … 1340х1400). Ціна – 305 дол за вікно, а люк з габаритними розмірами 450х600 коштує 138 дол Але, як з'ясували вимогливі архітектори, вікна мають тільки прямокутну форму. Висновки Висновки члени клубу зробили самі, обговорюючи результати засідання. Бажано остаточно прояснити питання прав і взаємовідносин замовників мансард і "місцевих жителів". На засіданні цього зроблено не було. Потрібен юрист, можливо, має досвід ведення подібних справ у суді. Ця тема актуальна, тому що питання взаємини будівельників і громадян є хворими не тільки для будівельників мансард. Це суттєвий "гальмо" при реконструкції 5-поверхівок, головний біль при новому будівництві, проблема при реконструкції окремих приміщень в будівлі. Ситуація може бути цікава з двох позицій – адже будівельник теж може зіткнутися з утиском своїх "обивательських" прав.