Перепланування квартир, узаконення перепланування

2010-02-19 15:43:58

Перепланування квартир

Приготуйтеся до проходження наступних етапів, якщо ви вирішили перепланувати власну оселю:
1. Звернення із заявою для отримання дозволу на розробку проекту на перепланування в місцеві органи влади. До даного заяви необхідно додати:

8. Після закінчення будівельних робіт, об'єкт приймається в подальшу експлуатацію та в БТІ вносяться в технічний паспорт приміщення все пророблені при реконструкції зміни.

Читати: Перепланування квартири Перепланування квартир: нові правила

НАКАЗ Про затвердження Інструкції Зміни N ДБН Д.2.4-3-2000

2006-11-15 18:26:32

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ НАКАЗ 21.01.2005 N 13 Про затвердження Інструкції Зміни N ДБН Д.2.4-3-2000 на виконання Рішення науково-технічної ради Держбуду України от 12.01.2005 N 1 (vr001509-05) та з Метою удосконалення кошторисно -норматівної базуватися України наказ: 1. Затвердити та ввести в дію Зміни N 2 до ДБН Д.2.4-3-2000 "Ресурсні елементні кошторісні норми на ремонтно-будівельні роботи. Збірник N 3. Стіні ", розроблення Науково-досліднім Інститутом будівельного виробництва. 2. Управлінню цінової політики, експертизи та контролю вартості у будівніцтві (П.Губень) Забезпечити доведення інформації про затвердження Інструкції Зміни N 2 ДБН Д.2.4.-3-2000 до заінтересованіх організацій. 3. Доручіті видання та розповсюдження зазначеної Зміни Науково-віробнічій фірмі "Інпроект" за Умови використання коштів, Отримання від її реалізації, на виконання робіт Зі стандартізації, розвитку науково-технічної базується на цілі (ст.19 Закону України "Про стандартізацію" (2408-14). 4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника Голови Комітету А.Беркута Голова Комітету В.Череп

Будівництво нових будинків

2010-02-22 10:45:12

Будівництво нових будинків

Для будівництва нової будівлі наприклад в Києву необхідно надати в Управління Державного архітектурно-будівельного контролю слудеющій пакет затверджених документів:
1. Заява, складено по формеДБН А.3.1 -2-93.

Щодо надання пільг на оплату холодного водопостачання

2006-11-15 18:57:18

МІНІСТЕРСТВО БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ Р О З 'Я С Н Е Н Н Я 01.10.2006 Щодо надання пільг на оплату холодного водопостачання Статтю 13 Закону України "Про статус ветеранів Війни, Гарантії їх соціального захисту" (3551-12 ) інвалідам Війни та членам їх сімей, Що прожівають разом з ними, передбачена 100-відсоткова знижка плати за користування комунальними послуги (газом, електроенергією та іншімі послуги) в межах середніх норм споживання. Пунктом 22 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води и водовідведення, затверджених постановив Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 N 630 (630-2005-п), визначена, Що у разі встановлення квартирних засобів учета їх показання розподіляються пропорційно до кількості мешканців квартири. Пільгі Споживача з оплати послуг надаються на частко, Отримання після такого розподілу, за фактичних витратами, альо НЕ Вище норматівів (норм) споживання, визначених законодавством. У разі, коли в пріміщенні встановлено засоби учета води, а шкірні особа спожіває пріблізно однаково кількість води (норми затверджуються з розрахунку на одну особу), візначається обсягах води, використання самє пільговікамі. Для цього необхідно розділіті зафіксованій лічільніком обсягах спожітої води на кількість ОСІБ, Що прожівають у пріміщенні. Весь спектр з цього, пільга повинна надаватіся на частко, Отримання після розподілу, за фактичних витратами, альо НЕ Вище норм споживання.

Будівництво без договору генпідряду. Легалізація об'єктів будівництва

2010-02-22 11:51:11

Будівництво без договору генпідряду. Легалізація будівництва.

Похожее: Разрешение на строительство дома Разрешение строить дачные и садовые домики

ЗАКОН УКРАЇНИ Про промислово-фінансові групи в Україні

2006-11-15 17:23:45

ЗАКОН УКРАЇНИ Про промислово-фінансові групи в Україні (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 23, ст. 88) Цей Закон візначає порядок Створення, реорганізації та ліквідації промислово-фінансовіх груп в Україні, транснаціональніх промислово-фінансовіх груп, а кож фінансово-економічні Умови їх діяльності. Стаття 1. Визначення термінів Терміни, Що вжіваються в цьому Законі, ма ють таке значення: 1. Промислово-Фінансова група (ПФГ) – об'єднання, до Якого можут входити промислові підпріємства, Сільськогосподарські підпріємства, банки, Наукові и Проектні установи, Інші установи та організації Всіх форм власності, Що ма ють на меті Отримання прибутку, та Яке створюється за рішенням Уряду України на Певний Термін з Метою реалізації державних програм розвитку пріорітетніх галузях виробництва и структурної перебудови економікі України, уключаючи Програми згідно з міждержавнімі договорами, а кож виробництва кінцевої продукції. 2. Головне підприємство ПФГ – підприємство, створене відповідно до законодавства України, Яке віробляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податку в Україні та офіційно представляє інтересі ПФГ в Україні та за її межами. Головне підприємство ПФГ втрачає право на будь-які пільгі З ПИТАНЬ оподаткування, Яке воно мало або Може мати згідно з чіннім законодавством України. 3. Учасник ПФГ – підприємство, банк або Інша наукова чи проектна установа, організація, створені згідно з законодавством України, або іноземна юридична особа, Що входити до складу ПФГ, віробляє проміжну продукцію ПФГ або надає Банківські та Інші послуги учасникам и головному підпріємству ПФГ и має на меті Отримання прибутку. 4. Кінцева продукція ПФГ – продукція, уключаючи науково-технічну документацію та Інші об'єкти права інтелектуальної власності, з Метою виробництва якої створюється ПФГ. 5. Проміжна продукція ПФГ – продукція, уключаючи науково-технічну документацію та Інші об'єкти права інтелектуальної власності, Яка віробляється учасником ПФГ, вікорістовується для виробництва кінцевої продукції ПФГ и реалізується Виключно іншому учаснику або головному підпріємству ПФГ. При реалізації Такої продукції за межами ПФГ ця продукція проміжною НЕ вважається. 6. Президент ПФГ – Керівник головного підпріємства ПФГ. 7. Транснаціональна ПФГ – ПФГ, до складу учасніків якої входять Українські та Іноземні юридичні особи. 8. Внутрішня ціна ПФГ – ціна, за Якою реалізується проміжна продукція ПФГ. 9. Ініціаторі Створення ПФГ – підпріємства, Наукові и Проектні установи, банки, Інші установи та організації Всіх форм власності, які ма ють на меті Отримання прибутку и відповідно до цього Закону, Цивільного кодексу України та інших актів законодавства умостився Генеральну угоду про сумісну ДІЯЛЬНІСТЬ Щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ. 10. Уповноважена особа (особи) ініціаторів Створення ПФГ – фізична особа (особи), Яка має у встановленому порядку оформлення доручення ініціаторів представляті в Кабінеті Міністрів України проект Створення ПФГ. 11. Реорганізація ПФГ – Зміна головного підпріємства ПФГ, перезатвердження Переліку кінцевої продукції ПФГ та (або) перезатвердження складу учасніків ПФГ, Що потребує Внесення змін до Генеральної догоди. Стаття 2. Головне підприємство та учасники ПФГ 1. Головне підприємство та учасники ПФГ зберігають статус Юридичної особи, а кож незалежність у здійсненні виробничої, господарської и фінансової діяльності відповідно до цього Закону та укладеної Генеральної догоди про сумісну діяльність. ПФГ та головне підприємство и учасники ПФГ створюються та діють з дотримання вимоги законодавства України, в тому чіслі и законодавства про захист економічної конкуренції. (Абзац другий частин Першої Статті 2 Із змінамі, внесеними згідно із Законом N 1294-IV (1294-15) від 20.11.2003) У складі ПФГ Може буті Тільки Одне головне підприємство. 2. ПФГ не має статусу Юридичної особи. Право діяті від імені ПФГ має Виключно головне підприємство ПФГ. 3. Головне підприємство та учасники ПФГ укладають Генеральну угоду про сумісну ДІЯЛЬНІСТЬ Щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ, Яка підлягає затвердження Інструкції постановив Кабінету Міністрів України. Генеральна угода про сумісну ДІЯЛЬНІСТЬ Щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ включає: назв ПФГ; ПЕРЕЛІК затверджених у встановленому законодавством порядку державних програм, з Метою реалізації якіх створюється ПФГ; визначення головного підпріємства ПФГ; кандидатуру президента ПФГ, йо права та обов'язки, порядок Звільнення з посади; ПЕРЕЛІК учасніків ПФГ; ПЕРЕЛІК кінцевої продукції ПФГ; Термін ДІЇ угідь; Інші умів, передбачені законодавством, та ті, які візнають необхіднімі ініціаторі Створення ПФГ. Угода набірає чінності з дня Прийняття Кабінетом Міністрів України постанови про Створення (реєстрацію) ПФГ. 4. Головне підприємство або учасник ПФГ не Несе відповідальності за зобов'язаннями держави. Держава не Несе відповідальності за зобов'язаннями головного підпріємства або учасника ПФГ. 5. Головне підприємство ПФГ не Несе відповідальності за зобов'язаннями учасніків ПФГ, учасники ПФГ не несуть відповідальності за зобов'язаннями головного підпріємства ПФГ, ЯКЩО Інше НЕ обумовлено двостороннімі договорами, гарантіямі, Генеральної угідь. 6. Підприємство, установа, організація можут буті Головним підпріємством чи учасником Тільки однієї ПФГ. У складі ПФГ Може буті Тільки один банк. 7. Головним підпріємством ПФГ не можут буті торговельне підприємство, транспортне підприємство, підприємство в сфері Громадського харчування, побутового обслуговування, матеріально-технічного постачання, банк, фінансово-кредитна установа. Створення ПФГ Забороняється у сфері торгівлі, Громадський харчування, побутового обслуговування населення, матеріально-технічного постачання, транспортних послуг. 8. Взаємні зобов'язання головного підпріємства ПФГ и учасніків ПФГ Щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ, а кож взаємні зобов'язання учасніків ПФГ Щодо виробництва проміжної продукції ПФГ оформляються Генеральною угіддя про сумісну ДІЯЛЬНІСТЬ Щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ и двостороннімі угодами про поставки проміжної продукції (або надання відповідніх послуг). Цімі угодами візначається взаємна Відповідальність сторін за Порушення зобов'язань. Спори, які можут виникати Між сторонами, вірішуються господарський судом у встановленому законодавством порядку. (Частина восьми Статті 2 Із змінамі, внесеними згідно із Законом N 762-IV (762-15) від 15.05.2003) Стаття 3. Порядок Створення ПФГ 1. Рішення про Створення (реєстрацію) об'єднання та надання йому статусу ПФГ пріймається Кабінетом Міністрів України з Метою реалізації державних програм розвитку пріорітетніх галузях виробництва и структурної перебудови економікі України, затверджених законами або постановами Верховної Ради України, та оформляється постановив. 2. Питання про Створення ПФГ порушує перед Кабінетом Міністрів України уповноважена особа (особи) ініціаторів Створення ПФГ, Яка подає на Ім'я Прем'єр-міністра України Такі документи: доручення ініціаторів Створення ПФГ на право уповноваженої особи представляті в Кабінеті Міністрів України проект Створення ПФГ; Генеральну угоду про сумісну ДІЯЛЬНІСТЬ Щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ, підпісану всіма ініціаторамі Створення ПФГ; техніко-економічний проект обгрунтування Створення ПФГ; Висновки відповідного галузевого міністерства чи відомства України, Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України Щодо доцільності Створення ПФГ, Стосовно техніко-економічного обгрунтування та Генеральної угідь; документ про Перерахування до Державного бюджету України державного мита за Прийняття проекту Створення ПФГ до Розгляд Кабінетом Міністрів України однієї тісячі розмірів установленого чіннім законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на Місяць. 3. Кабінет Міністрів України пріймає до Розгляд проекти Створення ПФГ за умов, Що розрахунковий обсягах реалізації кінцевої продукції ПФГ буде еквівалентнім сумі сто мільйонів долларов США за рік починаючі з іншого року після Створення ПФГ. Цей рядків Може буті продовжено Конвенцію Ради Європи ухвалив Кабінету Міністрів України в разі Створення ПФГ для виробництва новоосвоюваніх відів кінцевої продукції та з довгострокових циклом виробництва. 4. Кабінет Міністрів України зобов'язаний розглянуті проект Створення ПФГ и Прийняти Рішення про Створення (реєстрацію) ПФГ, Яке оформляється постановив Кабінету Міністрів України, або про відмову в створенні (реєстрації) ПФГ, Яке оформляється протокольним рішенням Кабінету Міністрів України, у трімісячній Термін – у разі Розгляд проекту з участі українських головного підпріємства та учасніків ПФГ; у шестімісячній Термін – у разі Розгляд проекту транснаціональної ПФГ. У разі непрійняття Кабінетом Міністрів України у встановлені Терміни Рішення Стосовно проекту про Створення (реєстрацію) ПФГ відповідні Посадові особи Кабінету Міністрів України несуть дісціплінарну Відповідальність. Одночасного уповноважена особа ініціаторів Створення ПФГ має право зняті проект Створення ПФГ з Розгляд. Сплаченого державне мито підлягає повернення у безспірному порядку згідно з виконавчий написом, вчинения у державній нотаріальній конторі. 5. Постанова Кабінету Міністрів України про Створення (реєстрацію) ПФГ повінні буті затверджені: Генеральна угода про сумісну ДІЯЛЬНІСТЬ Щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ; назва ПФГ; ПЕРЕЛІК, затверджених у встановленому законодавством порядку, державних програм, з Метою реалізації якіх створюється ПФГ; головне підприємство ПФГ; президент ПФГ; вічерпній ПЕРЕЛІК учасніків ПФГ; вічерпній ПЕРЕЛІК найменувань кінцевої продукції ПФГ; Термін, на Який створюється ПФГ и Який Не може перевіщуваті терміну реалізації відповідної ДЕРЖАВНОЇ Програми; Інші Умови відповідно до Повноваження Кабінету Міністрів України в межах чинного законодавства. 6. Рішення про Створення (реєстрацію) транснаціональної ПФГ пріймається Кабінетом Міністрів України Лише за Умови попередня укладення міждержавного договору, Що підлягає ратіфікації Верховною Радою України. Міждержавнім договором про Створення ПФГ повінні буті затверджені: Генеральна угода про сумісну ДІЯЛЬНІСТЬ Щодо виробництва кінцевої продукції ПФГ; назва ПФГ; головне підприємство ПФГ; вічерпній ПЕРЕЛІК учасніків ПФГ; вічерпній ПЕРЕЛІК кінцевої продукції ПФГ; Термін, на Який створюється ПФГ; Умови оподаткування головного підпріємства та учасніків ПФГ відповідно до законів України, Гарантії від Зміни податкового законодавства; Умови перетінання митного кордону для проміжної продукції ПФГ и Гарантії від їх Зміни. 7. Найменування ПФГ винне містіті словосполучення "промислово-Фінансова група (ПФГ)". Вживання словосполучення "промислово-Фінансова група (ПФГ)" у назва суб'єктів підпріємніцької діяльності, Що реєструються не за нормами цього Закону, не дозволяється. 8. Порядок Створення (реєстрації), реорганізації, ліквідації ПФГ встановлюється Кабінетом Міністрів України. Стаття 4. Пільгі, Що надаються головному підпріємству та учасникам ПФГ 1. Оподаткування проміжної та кінцевої продукції ПФГ здійснюється згідно з чіннім законодавством України. 2. Головне підприємство та учасники ПФГ звільняються від сплат вівізного (експортного) мита и митних зборів у разі експорту проміжної продукції. 3. Головне підприємство та учасники ПФГ звільняються від сплат ввізного (імпортного) мита и митних зборів у разі імпортування проміжної продукції.v 4. На банки – учасники ПФГ не пошірюються обмеження Щодо внесків комерційніх банків до статутних фондів інших предприятий и організацій, встановлені частиню четвертою Статті 3 Закону України "Про банки и банківську діяльність" (872-12), у частіні Інвестування коштів у розробка або розвиток и модернізацію виробництва кінцевої та проміжної продукції ПФГ. Набуті банками Корпоративні права власності та Інші майнові права в ціх випадка зберігаються за банками після реорганізації або ліквідації ПФГ. 5. Використання Головним підпріємством або учасником ПФГ пільг, надання цією статтей, не для виробництва кінцевої та проміжної продукції ПФГ є ухіленням від оподаткування и тягне за собою Відповідальність згідно з чіннім законодавством, а кож є підставою для ліквідації ПФГ або віключення учасника ПФГ Із складу ПФГ. Стаття 5. Облік і звітність Щодо кінцевої та проміжної продукції ПФГ 1. Головне підприємство та учасники ПФГ здійснюють Конвенцію Ради Європи бухгалтерський облік і ведуть статистична звітність Щодо виробництва и реалізації кінцевої та проміжної продукції ПФГ згідно Із законодавством України. 2. Внутрішні ціні ПФГ не можут буті ніжчімі від собівартості продукції. 3. Державне регулювання ЦІН на кінцеву продукцію ПФГ проводиться згідно з чіннім законодавством України. Державне регулювання ЦІН на проміжну продукцію ПФГ не застосовується. 4. Реалізація проміжної та кінцевої продукції ПФГ шляхом бартерних операцій Забороняється. 5. Банк – учасник ПФГ має право Проводити клірінгові залікі заборгованості платежів за проміжну продукцію Між Головним підпріємством и учасниками ПФГ, а кож Між учасниками ПФГ. 6. Контроль та перевірку діяльності ПФГ здійснюють у межах своєї компетенції Кабінет Міністрів України, органи ДЕРЖАВНОЇ податкової інспекції, Національний банк України, Антимонопольний комітет України, Інші Державні органи, а кож аудиторські організації. Стаття 6. Реорганізація ПФГ 1. Віключення (вихід) головного підпріємства або учасника ПФГ Із складу ПФГ здійснюється шляхом Прийняття постанови Кабінетом Міністрів України. Віключення (вихід) Із складу ПФГ головного підпріємства ПФГ тягне за собою реорганізацію ПФГ та її нову реєстрацію відповідно до Статті 3 цього Закону. На Період реорганізації ПФГ у зв'язку з віключенням (виходом) Із складу ПФГ головного підпріємства ПФГ учасники ПФГ втрачають право на пільгі, передбачені статтей 4 цього Закону. У разі реорганізації державне мито за Прийняття проекту реорганізації ПФГ до Розгляд Кабінетом Міністрів України НЕ сплачується. 2. Реорганізацію ПФГ шляхом віключення (вихід) головного підпріємства або учасника ПФГ Із складу ПФГ Кабінет Міністрів України Може здійснюваті у таких випадка: за поданням головної ДЕРЖАВНОЇ податкової інспекції України в разі більш Як дворазового порушення норм статей 4 і 5 цього Закону; Припинення постановив або законом, прийнято Верховною Радою України, виконан ДЕРЖАВНОЇ Програми, з Метою реалізації якої відповідно до Статті 3 цього Закону Була створен ПФГ; у зв'язку з неефектівною реалізацією ПФГ відповідніх державних програм. Стаття 7. Ліквідація ПФГ Ліквідація ПФГ здійснюється шляхом Прийняття постанови Кабінету Міністрів України у випадка: у зв'язку з закінченням затверджених терміну її діяльності; у зв'язку з неможлівістю реорганізації ПФГ у випадках, передбачених статтей 6 цього Закону; за ініціатівою учасніків ПФГ. Президент України Л.КУЧМА м. Київ, 21 листопада 1995 року N 437/95-ВР

Покупка ділянки фізичною особою.

2010-08-26 15:58:01

Відповідно до українського законодавства земельні ділянки в нашій країні не підлягають продажу. Офіційно така діяльність знаходиться під мораторієм, який постійно продовжується Верховною Радою. Проте питання набуття права власності на земельну ділянку хвилює дуже багатьох. Незважаючи на офіційну заборону, продаж земельних ділянок незалежно від їх розмірів відбувається повсюдно. Крім цього, залишається відкритим і питання про земельні паях. Люди отримали їх у власність без можливості розпорядження шляхом продажу.

"ЗАКОН УКРАЇНИ" Про плату за землю

2006-11-15 17:24:12

"ЗАКОН УКРАЇНИ" Про плату за землю (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) Цей Закон візначає розмірі та порядок плати за Використання земельних ресурсів, а кож напрями використання коштів, Що надійшлі від плати за землю, Відповідальність платніків та контроль за правільністю обчислення и справляння земельного податку. Розділ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1. У цьому Законі наведені ніжче Терміни вжіваються в такому значенні: (Відомості Верховної Заради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) грошова Оцінка – капіталізованій рентний дохід спектр поліграфічних земельної ділянкі; (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) податок – обов'язковий платіж, Що справляється з юридичних и Фізичних ОСІБ за користування земельними ділянкамі; (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) ставка податку – законодавчо визначених Річний Розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянкі; (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) оренда – засноване на договорі строкове платні володіння, користувань земельною ділянкою; (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) земли сільськогосподарського призначення – земли, надані для потреб сільського господарства або прізначені для ціх цілей; (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) земли населених пунктів – Усі земли в межах населених пунктів. Межі населених пунктів встановлюються згідно з законодавством України. Стаття 2. Використання земли в Україні є платним. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) Плата за землю справляється під видом земельного податку або орендної плати, Що візначається залежна від грошової оцінкі земель. Розмірі податку за Земельні ділянки, грошову оцінку якіх НЕ встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) Власники земли та землекорістувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) За Земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Стаття 3. Плата за землю запроваджується з Метою Формування джерела коштів для фінансування заходів Щодо раціонального Використання та охорони земель, підвіщення родючості грунтів, Відшкодування витрат власніків земли и землекорістувачів, пов'язаних з господарювання на землях гіршої ЯКОСТІ, ведення земельного кадастру, здійснення землеустрою та моніторінгу земель, проведення земельної реформи та розвитку інфраструктурі населених пунктів. Стаття 4. Розмір земельного податку не залежиться від результатів господарської діяльності власніків земли та землекорістувачів. Ставки земельного податку, порядок обчислення и сплат земельного податку не можут встановлюватісь або змінюватісь іншімі законодавчо актами, крім цього Закону. Зміни и ДОПОВНЕННЯ до цього Закону вносяться НЕ пізніше Ніж за три місяці до качани нового бюджетного року и набірають чінності з початку нового бюджетного року. Стаття 5. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, Яка перебуває у власності або корістуванні, у тому чіслі на умів оренда. суб'єктом плати за землю (платником) є власник земли и землекорістувач, у тому чіслі Орендар. Розділ 2 ПЛАТА ЗА земли СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ Стаття 6. Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарськіх угідь встановлюються у відсотках від їх грошової оцінкі у таких розмірах: (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) для ріллі, сіножатей та пасовища – 0,1; (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) для багаторічніх насаджень – 0,03. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) За Сільськогосподарські угіддя, Що надані у встановленому порядку и вікорістовуються за цільовім призначенням, незалежна від того, до якої категорії земель смороду віднесені, земельний податок справляється згідно з Частину першу цієї Статті. Розділ 3 ПЛАТА ЗА земли НАСЕЛЕННЯ ПУНКТІВ Стаття 7. Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку якіх встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінкі, за вінятком земельних ділянок, зазначеним у Частина п'ятій – десятій цієї Статті та частіні Другій Статті 6 цього Закону. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст . 238) У населених пунктах, віднесеніх Кабінетом Міністрів України до курортних, до ставок земельного податку, встановлених частиню другою цієї Статті, застосовуються коефіцієнті: (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) на Південному узбережжі Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим – 3,0; (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) на Південно-східному узбережжі Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим -2,5; (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст . 238) на Західному узбережжі Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим – 2,2; (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) на Чорноморська узбережжі Міколаївської, Одеської та Херсонської областей – 2,0; (Відомості Верховної Ради ( ВВР), 1996, N 45, ст. 238) у гірськіх та передгірніх районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей – 2,3, крім населених пунктів, які Законом України "Про статус гірськіх населених пунктів України" (56 / 95-ВР) віднесені до категорії гірськіх; (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях – 1,5. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) Ставки земельного податку за Земельні ділянки (за винятком сільськогосподарськіх угідь) діференціюють та затверджуються відповідні Сільські, селіщні, Міські ради Весь спектр середніх ставок податку, функціонального Використання та Місцезнаходження земельної ділянкі, альо НЕ Вище Ніж у два рази від середніх ставок податку з урахування коефіцієнтів, встановлених Частина другою и третьою цієї Статті. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) Податок за Земельні ділянки, зайняті житловий фондом, кооперативними автостоянками для Зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індівідуальнімі гаражами и дачами громадян, а кож за Земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та Лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлямі і споруди, справляється у розмірі трьох відсотків суми земельного податку, обчислення відповідно до частин Першої та Другої цієї Статті. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) Податок за Земельні ділянки, надані для потреб Лісового господарства, за вінятком ділянок, зайнятих виробничими, культурно -побутовими, жілімі будинки та господарськими будівлямі і споруди, справляється Як складових плати за Використання лісовіх ресурсів, Що візначається лісовім законодавством. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) Податок за Земельні ділянки на теріторіях та про 'єктах природоохоронних, оздоровчий та рекреаційного призначення, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлямі і споруди, Що не пов'язані з функціональнім призначенням ціх об'єктів, справляється у п'ятікратному розмірі відповідного земельного податку, встановленого Частина другою та п' ятою цієї Статті. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) При візначенні розміру податку за Земельні ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими будівлямі і споруди, розташованімі на теріторіях та об'єктах історико- культурного призначення, Що не пов'язані з функціональнім призначенням ціх об'єктів, застосовуються Такі коефіцієнті до відповідного земельного податку, встановленого Частина другою та п'ятою цієї Статті: (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238 ) міжнародного значення – 7,5; (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) загальнодержавного значення – 3,75; (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) місцевого значення – 1,5. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) Податок за Частину площ земельних ділянок, надання підпріємствам, установам и організаціям (за винятком сільськогосподарськіх угідь), Що перевищують норми відведення, справляється у п'ятікратному розмірі. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) Податок за Земельні ділянки, надані для збройно Сил України та інших військовіх формувань, створения відповідно до законодавства України, залізніць, гірнічодобувніх предприятий, а кож за водойми, надані для виробництва рібної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчислення відповідно до частин Першої та Другої цієї Статті. Розділ 4 ПЛАТА ЗА земли ПРОМІСЛОВОСТІ, ТРАНСПОРТУ, ЗВ'ЯЗКУ, ОБОРОНИ ТА ІНШОГО ПРИЗНАЧЕННЯ, А кож ЗА земли Природоохоронний, оздоровчий, рекреаційного, історико-культурної ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ЗА земли Лісового І ВОДНОГО ФОНДІВ (ЗА межами НАСЕЛЕННЯ ПУНКТІВ) Стаття 8. Податок за Земельні ділянки, надані для предприятий промісловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, за вінятком земельних ділянок, зазначеним у Частина Другій та Третій цієї Статті и частіні Другій Статті 6 цього Закону, справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінкі одініці площі ріллі по області. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) Податок за Земельні ділянкі, надані для залізнічного транспорту, збройно Сил України та інших військовіх формувань, створения відповідно до законодавства України, справляється у розмірі 0,02 відсотка від грошової оцінкі одініці площі ріллі по області, крім земель військовіх сільськогосподарськіх предприятий, з якіх земельний податок справляється згідно спектр поліграфічних Стаття 6 цього Закону. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) У разі Використання залізнічнім транспортом, збройно Силами України та іншімі військовімі формуваннями, створении відповідно до законодавства України, земель не за цільовім призначенням, податок справляється у розмірах, встановлених частина перша цієї Статті. Стаття 9. Податок за Земельні ділянки, надані в ТИМЧАСОВЕ користувань на землях природоохоронних, оздоровчий, рекреаційного та історико-культурного призначення, за вінятком земельних ділянок, зазначеним у частіні Другій Статті 6 цього Закону, справляється у розмірі 50 відсотків від грошової оцінкі одініці площі ріллі по області. Стаття 10. Податок за Земельні ділянки, надані на землях Лісового фонду, за вінятком земель, зазначеним у частіні Другій Статті 6 цього Закону та частіні Другій цієї Статті, справляється Як складових плати за Використання лісовіх ресурсів, Що візначається лісовім законодавством. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) Податок за Земельні ділянки, Що входять до складу земель Лісового фонду и зайняті виробничими, культурно-побутовими, жілімі будинки та господарськими будівлямі і споруди, справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінкі одініці площі ріллі по області. Стаття 11. Податок за Земельні ділянки, надані на землях водного фонду, за вінятком земельних ділянок, зазначеним у частіні Другій Статті 6 цього Закону, справляється у розмірі 0,3 відсотка від грошової оцінкі одініці площі ріллі по області. Розділ 5 ПІЛЬГІ Щодо ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ Стаття 12. Від земельного податку звільняються: Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) 1) заповіднікі, в тому чіслі історико-культурні, Національні природні парки, заказники (крім Мисливських), Регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні и зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва; (Відомості Верховної Ради ( ВВР), 1996, N 45, ст. 238) 2) вітчізняні дослідні господарства науково-дослідних установ и навчальний закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ; (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) 3 ) органи ДЕРЖАВНОЇ влади та органи місцевого самоврядування, органів прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утрімуються за рахунок бюджету (за винятком збройно Сил України та інших військовіх формувань, створения відповідно до законодавства України), Спеціалізовані санаторії України для реабілітації хвороби згідно спектр поліграфічних списком, затверджених Міністерством охорони здоров'я України, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, підпріємства, об'єднання та організації товариств сліпих и глухих України, Громадські організації інвалідів України та їх об'єднання; (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) 4) вітчізняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізічної культури та спорту, спортивні споруди, Що вікорістовуються ними за цільовім призначенням; (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) 5) зареєстровані релігійні та Благодійні організації, Що не займаються підпріємніцькою діяльністю. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) Не справляється плата за Сільськогосподарські угіддя зон радіоактівно забруднення теріторій , визначених статтей 2 Закону України "Про правовий режим теріторії, Що завела радіоактівного забруднення внаслідок ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ" (791а-12) (зон відчуження, Безумовно (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення и Посилення радіоекологічного контролю), и хімічно забруднені Сільськогосподарські угіддя, на які запроваджено обмеження Щодо ведення сільського господарства; за земли, Що перебувають у тімчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння; за земли державних сортовипробувальних станцій и сортодільніць, які використовують для випробування сортів сільськогосподарських культур; за земли дорожнього господарства автомобільніх доріг загально користувань; за Земельні ділянки державних, колективних и фермерських господарств, які зайняті молодими садами, виноградниками та ягіднікамі до вступ їх у пору плодоношення, а кож гібріднімі насадження, генофондовими колекціямі та розсаднікамі багаторічніх плодових насаджень; за земли Кладовище; за Земельні ділянки, в межах граничних норм , встановлених Земельним кодексом України (561-12), інвалідів I і II груп, громадян, які віховують трьох и Більше ДІТЕЙ, та громадян, члени сімей якіх проходять Строкову військову службу, пенсіонерів, а кож інших ОСІБ, які корістуються пільгамі відповідно до Закону України "Про статус ветеранів Війни, Гарантії їх соціального захисту" (3551-12), громадян, Яким у встановленому порядку видано Посвідчення про ті, Що смороду постраждалі внаслідок ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст . 238) Верховна Рада Автономної РЕСПУБЛІКИ Крим, обласні, Міські, селіщні та Сільські Заради можут встановлюваті пільгі Щодо плати за землю: часткова Звільнення на Певний рядків, Зменшення суми земельного податку Лише за рахунок коштів, Що зараховуються на спеціальні Бюджетні рахунка відповідніх бюджетів. ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) ЯКЩО право на пільгу в платника вінікає Протяг року, то ВІН звільняється від сплат податку починаючі з місяця, наступного за місяцем, в якому вінікло Це право. У разі Втрати права на пільгу Протяг року податок сплачується починаючі з місяця, наступного за місяцем, в якому втрачено Це право. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) ЯКЩО підпріємства, встанови та організації, Що корістуються пільгамі Щодо земельного податку , ма ють у підпорядкуванні госпрозрахункові підпріємства або здаються у ТИМЧАСОВЕ користування (оренду) Земельні ділянки, окремі Будівлі або їх частині, податок за Земельні ділянки, зайняті цімі Госпрозрахункове підпріємствамі або будівлямі (їх частина), переданій в ТИМЧАСОВЕ користувань, сплачується у встановлених розмірах на загальний підставах. Розділ 6 Обчислення І СТРОКИ СПЛАТ ЗЕМЕЛЬНОГО податку, Використання КОШТІВ ВІД ПЛАТИ ЗА ЗЕМЛЮ Стаття 13. Підставою для Нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Стаття 14. Юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом, за формою , встановлення Головною ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА інспекцією України, Щороку за станом на 1 січня и до 1 лютого подаються дані відповідній державній податковій інспекції. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) По нововідведеніх земельних ділянках Розрахунки розмірів податку подаються юридичними особами Протяг місяця з дня Виникнення права власності або користувань земельною ділянкою. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238) Нарахування земельного податку громадянам проводиться ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА інспекціямі, які відають платнікові до 15 липня поточного року платіжне Повідомлення про сплату податку. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238 )За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238 )За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно їх частці у власності на будівлю. Стаття 15. Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238 )У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. Стаття 16. Облік платників (товаровиробників сільськогосподарської продукції та громадян) і нарахування земельного податку проводиться щорічно за станом на 1 травня, інших суб'єктів — платників податку — за станом на 1 лютого. Стаття 17. Земельний податок сплачується рівними частками власниками землі і землекористувачами — виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками — щоквартально до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238 )Надміру сплачені суми податку підлягають поверненню платнику за його письмовою заявою або за його бажанням зараховуються до сплати податку за наступний рік. Стаття 18. Платники, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного податку, сплачують податок не більш як за два попередні роки. Перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику допускаються не більш як за два попередні роки. Стаття 19. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Стаття 20. Платежі за землю зараховуються на спеціальні бюджетні рахунки бюджетів сільської, селищної, міської Ради, на території яких знаходяться земельні ділянки. Стаття 21. Для централізованого виконання робіт, передбачених статтею 22 цього Закону, 30 відсотків коштів від земельного податку, що надійшли на спеціальні бюджетні рахунки місцевих бюджетів, зазначених у статті 20 цього Закону, централізуються на спеціальному бюджетному рахунку Державного комітету України по земельних ресурсах, 10 відсотків — на спеціальних бюджетних рахунках Автономної Республіки Крим і областей. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238 )Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні Ради у межах зазначених відрахувань можуть установлювати нормативи централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів і міст, у підпорядкуванні яких знаходиться район. (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238 )Міські Ради з районним поділом можуть встановлювати нормативи централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів міста. Стаття 22. Кошти від плати за землю, що надходять на спеціальні бюджетні рахунки місцевих бюджетів, зазначених у статті 20 цього Закону, використовуються виключно для таких цілей: (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238 )фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості грунтів; (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238 )ведення державного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель; (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238 )створення земельного інноваційного фонду ; (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238 )відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних з господарюванням на землях гіршої якості; (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238 )економічного стимулювання власників землі і землекористувачів за поліпшення якості земель, підвищення родючості грунтів і продуктивності земель лісового фонду; (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238 )надання пільгових кредитів, часткового погашення позичок та компенсації втрат доходів власників землі та землекористувачів внаслідок тимчасової консервації земель, порушених не з їх вини; (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 45, ст. 238 )проведення земельної реформи, а також для земельно-господарського устрою, розробки містобудівної документації і розвитку інфраструктури населених пунктів. Кошти від земельного податку, що централізуються, спрямовуються на розробку і виконання державних програм щодо раціонального використання земель, підвищення родючості грунтів, на відшкодування витрат власників землі і землекористувачів, пов'язаних із господарюванням на землях гіршої якості, охорону земельних ресурсів у комплексі з іншими природоохоронними заходами, розвиток загальнодержавної та регіональної інфраструктури, ведення державного земельного кадастру, землеустрою, моніторингу земель, а також проведення земельної реформи. За нецільове використання коштів, що надходять від земельного податку у відповідний бюджет, фінансовими органами нараховується штраф в розмірі 100 відсотків використаних сум, які надходять до Державного бюджету України на цілі, зазначені в частині першій цієї статті. Розділ 7 ГРОШОВА ОЦІНКА ЗЕМЛІ Стаття 23. Грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Стаття 24. Грошова оцінка землі застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України. Розділ 8 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПЛАТНИКІВ І КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНУ УКРАЇНИ “ПРО ПЛАТУ ЗА ЗЕМЛЮ" Стаття 25. За несвоєчасну сплату земельного податку (стаття 17 цього Закону) справляється пеня у розмірі 0,3 відсотка суми недоїмки за кожний день прострочення. Розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати передбачається у договорі оренди, проте він не може перевищувати ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку. Стаття 26. За порушення Закону України “Про плату за землю" платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України (561-12), та відповідно до Закону України “Про державну податкову службу в Україні” (509-12). Посадові особи, винні в порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством. Стаття 27. Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку здійснюється державними податковими інспекціями. Розділ 9 ПОРЯДОК ВИРІШЕННЯ СПОРІВ Стаття 28. Спори, що виникають з питань застосування положень, передбачених цим Законом, вирішуються в судовому порядку. Розділ 10 МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ Стаття 29. Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила, ніж ті, що визначені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору”. Президент України Л.КУЧМА м. Київ, 19 вересня 1996 року N 378/96-ВР

ЗАКОН УКРАЇНИ Про державний контроль за Використання та охороною земель

2006-11-15 16:17:54

ЗАКОН УКРАЇНИ Про державний контроль за Використання та охороною земель (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 39, ст.350) Цей Закон візначає правові, економічні та Соціальні основи організації здійснення державного контролю за Використання та охороною земель и спрямований на забезпечення раціонального Використання и відтворення природних ресурсів та охорону довкілля. Стаття 1. Визначення термінів У цьому Законі наведені ніжче Терміни вжіваються в такому значенні: агрохімічна паспортізація земель сільськогосподарського призначення – обов'язкове агрохімічне Обстеження грунтів з видачею агрохімічного паспорта поля, земельної ділянкі, в якому фіксуються початкові та Поточні рівні забезпечення пожівнімі речовінамі грунтів, рівні їх забруднення токсичними речовінамі та радіонуклідамі; забруднення земель – Накопичення в грунтах и ​​грунтових водах внаслідок антропогенного вплива пестицидів и агрохімікатів, важка металів, радіонуклідів та інших речовін, вміст якіх перевіщує природний фон, Що виробляти до їх кількісніх або якісніх змін; Знищення Межов знаків – ДІЇ громадян, які призвели до Втрати в натурі (на місцевості) меж земельної ділянкі, внаслідок Чого вінікає потреба у проведенні Додатковий геодезичних робіт з їх Відновлення; Знищення чи пошкоджень протіерозійніх гідротехнічніх споруд, захисних насаджень – ДІЇ громадян чи посадові ОСІБ, які прізводять до часткового або повно пошкоджень протіерозійніх гідротехнічніх споруд чи захисних насаджень, погіршення їх ТЕХНІЧНОГО стану, внаслідок Чого вінікає потреба у проведенні Додатковий робіт, пов'язаних Із захист земель від водної та вітрової ерозій, інших негативних процесів; невжіття заходів Щодо боротьбі з бур'янами – допущення появи небажаної трав 'яністої рослінності, Яка негативно впліває на розвиток культурних рослин, призводить до Поширення шкідніків и хвороб або не Дає возможности вікорістовуваті земли за призначенням; Невиконання вимоги Щодо використання земель за цільовім призначенням – невикористаних земельної ділянкі, крім реалізації науково обгрунтованих проектних рішень, або фактична Використання земельної ділянкі, Яке НЕ відповідає її цільовому призначення, встановленому при передачі земельної ділянкі у власність чи наданні в користувань, у тому чіслі в оренду, а кож недодержання режиму Використання земельної ділянкі або її частин в разі встановлення обмежень (обтяжень); Невиконання умов Зняття, Збереження и нанесення родючого шару грунту – Невиконання або неякісне виконан обов'язкових заходів, передбачених затверджених відповідно до законодавства проектною документацією, Щодо знімання, збереження и нанесення родючого шару грунту, Що призвели до йо псування чи Знищення; непроведення рекультівації порушеннях земель – Невиконання комплексу організаційніх , технічних и біотехнологічніх заходів, спрямованих на Відновлення грунтового скривився, поліпшення стану та продуктівності порушеннях земель відповідно до затвердженої документації Із землеустрою; охорона земель – система правових, організаційніх, Економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на Раціональне використання земель, Запобігання необгрунтованого вилучення земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарськіх потреб, захист від шкідлівого Антропогенний вплив, відтворення и підвіщення родючості грунтів, підвіщення продуктівності земель Лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронних, оздоровчий, рекреаційного та історико-культурного призначення; псування земель – Порушення природного стану земель, Яке здійснюється без обгрунтованих проектних рішень, погодження та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічнімі та радіоактівнімі речовінамі, в тому чіслі тимі, Що вікідаються в атмосферне Повітря, засмічення промисловості, побутовими та іншімі відходамі, неочищеними стічнімі водами, Порушення родючого шару грунту, Невиконання вимоги встановленого режиму використання земель, а кож використання земель у спосіб, Що погіршує їх природну Родючість; розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, Що негативно вплівають на стан земель, – добування корисний копалин, будівництво очисних споруд, меліоратівніх систем та інших об'єктів з Порушення вимоги земельного законодавства України, затвердженої документації Із землеустрою, Що прізводять до ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинна засолення, переосушення, ущільнення, псування и забруднення земель, засмічення відходамі та інших негативних процесів на тій чи іншій земельній ділянці, а кож на суміжніх земельних ділянках, Що віклікає необхідність встановлення обмежень (обтяжень) Використання ціх земель; самовільне зайняття земельних ділянок – будь-які ДІЇ особини, які свідчать про фактична Використання НЕ наданої їй земельної ділянкі чи Намір вікорістовуваті земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до здобуття документа, Що посвідчує право на неї, та до йо ДЕРЖАВНОЇ реєстрації. Стаття 2. Основні Завдання державного контролю за Використання та охороною земель Основними Завдання державного контролю за Використання та охороною земель є: забезпечення ДОДЕРЖАННЯМ органами ДЕРЖАВНОЇ влади, органами місцевого самоврядування, фізічнімі та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації ДЕРЖАВНОЇ політики у сфері охорони та раціонального використання земель; Запобігання Порушення законодавства України у сфері Використання та охорони земель, своєчасне Виявлення таких Порушення и вжіття відповідніх заходів Щодо їх усунення; забезпечення ДОДЕРЖАННЯМ власниками земли та землекорістувачамі стандартів и норматівів у сфері охорони та використання земель, Запобігання забруднення земель та зниженя родючості грунтів, погіршенню стану рослинно и тваринності світу, водних та інших природних ресурсів. Стаття 3. Основні принципи здійснення державного контролю за Використання та охороною земель Основними принципами здійснення державного контролю за Використання та охороною земель є: забезпечення раціонального Використання та охорони земель Як основного національного багатства, Що перебуває под особливою охороною держави; Пріоритет вимоги екологічної безопасности у вікорістанні земельних ресурсів над економічнімі інтересамі; повне Відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю внаслідок Порушення земельного законодавства України; Поєднання заходів економічного стимулювання и відповідальності у сфері Використання та охорони земель. Стаття 4. Земля Як об'єкт державного контролю та охорони Об'єктом державного контролю за Використання та охороною земель є ВСІ земли в межах теріторії України. Стаття 5. Спеціально уповноважені органи віконавчої власти у сфері державного контролю за Використання та охороною земель Державний контроль за Використання та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган віконавчої власти З ПИТАНЬ земельних ресурсів. Державний контроль за ДОДЕРЖАННЯМ законодавства про охорону земель здійснює спеціально уповноважений орган віконавчої власти З ПИТАНЬ екології та природних ресурсів. Моніторинг родючості грунтів проводити спеціально уповноважений орган віконавчої власти З ПИТАНЬ аграрної політики. Стаття 6. Повноваження спеціально уповноваженого органу віконавчої власти З ПИТАНЬ земельних ресурсів у сфері державного контролю за Використання та охороною земель До Повноваження спеціально уповноваженого органу віконавчої власти З ПИТАНЬ земельних ресурсів у сфері державного контролю за Використання та охороною земель належать: а) здійснення державного контролю за Використання та охороною земель у частіні: ДОДЕРЖАННЯМ органами ДЕРЖАВНОЇ влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізічнімі особами вимоги земельного законодавства України та встановленого порядку набуття и реалізації права на землю; виконан вимоги Щодо Використання земельних ділянок за цільовім призначенням; ДОДЕРЖАННЯМ вимоги земельного законодавства в процесі укладання цивільно- правових догоду, передачі у власність, надання у користувань, у тому чіслі в оренду, вилучення (викуп) земельних ділянок; ведення державного учета и реєстрації земель, достовірності інформації про Земельні ділянки та їх Використання; розміщення, проектування, БУДІВНИЦТВА та Введення в дію об 'єктів, Що негативно вплівають або можут вплінуті на стан земель; виконан комплексу необхідніх заходів Щодо ЗАХИСТУ земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинна засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходамі, заростання бур'янами, чагарника та дрібноліссям; дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятості земельних ділянок та обов'язкового виконан заходів Щодо приведення їх у стан, прідатній для Використання за призначенням; виконан умов Зняття, збереження и Використання родючого шару грунту под годину проведення гірнічодобувніх, геологорозвідувальніх, будівельних та інших робіт, пов'язаних з Порушення грунтового скривився, своєчасного проведення рекультівації порушеннях земель в обсягах, передбачених проектом рекультівації земель; дотримання правил, установленого режиму експлуатації протіерозійніх, гідротехнічніх споруд, збереження захисних насаджень и Межов знаків; ДОДЕРЖАННЯМ встановленого законодавством порядку визначення та Відшкодування Втрата сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; ДОДЕРЖАННЯМ строків Розгляд заяв чи клопотань Щодо набуття и реалізації прав на землю; б) внесення до органів віконавчої власти або органів місцевого самоврядування клопотань щодо: приведення у відповідність Із законодавством прийнято ними рішень З ПИТАНЬ регулювання земельних відносін, використання та охорони земель; обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі Розробки корисний копалин, у тому чіслі торфу, проведення геологорозвідувальніх, пошуково та інших робіт з Порушення вимоги земельного законодавства України; Припинення БУДІВНИЦТВА та експлуатації об'єктів у разі Порушення вимоги земельного законодавства України до повно усунення Виявлення Порушення и ліквідації їх НАСЛІДКІВ; Припинення права користувань земельною ділянкою відповідно до закону; в) одержания в установленому законодавством порядку від органів ДЕРЖАВНОЇ влади, органів місцевого самоврядування, власніків и Користувачів, у тому чіслі орендарів, земельних ділянок документів, матеріалів та іншої інформації, необхідної для виконан покладений на нього Завдання; г) відачі спеціальніх дозволів на Зняття та перенесення грунтового покриви земельних ділянок відповідно до затверджених в установленому законом порядку проектів; г) доля у розробці нормативно-правових актів З ПИТАНЬ державного контролю за Використання та охороною земель; д) вжіття відповідно до закону заходів Щодо повернення самовільно зайнятості земельних ділянок їх власника або користувача; е) Вирішення інших ПИТАНЬ відповідно до закону. Стаття 7. Повноваження спеціально уповноваженого органу віконавчої власти З ПИТАНЬ екології та природних ресурсів у сфері державного контролю за ДОДЕРЖАННЯМ вимоги законодавства України про охорону земель До Повноваження спеціально уповноваженого органу віконавчої власти З ПИТАНЬ екології та природних ресурсів у сфері державного контролю за ДОДЕРЖАННЯМ вимоги законодавства України про охорону земель належать : а) здійснення державного контролю за ДОДЕРЖАННЯМ вимоги законодавства України про охорону земель у частіні: ДОДЕРЖАННЯМ органами віконавчої власти та органами місцевого самоврядування, фізічнімі та юридичними особами вимоги законодавства України про охорону земель; консервації Деградованіє и малопродуктивних земель; Збереження водно-болотних угідь; виконан екологічних вимоги при наданні у власність и користувань, у тому чіслі в оренду, земельних ділянок; здійснення заходів Щодо Запобігання забруднення земель хімічними и радіоактівнімі речовінамі, відходамі, стічнімі водами; ДОДЕРЖАННЯМ встановленого законодавством України режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронних призначення, а кож теріторій, Що підлягають особлівій Охороні; ДОДЕРЖАННЯМ вимоги екологічної безопасности под годину Транспортування, Зберігання, використання, знешкодження та захоронення хімічніх засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних, радіоактівніх речовін та відходів; ДОДЕРЖАННЯМ екологічних норматівів З ПИТАНЬ Використання та охорони земель; ДОДЕРЖАННЯМ вимоги екологічної безопасности при розробленні Нової технікі и технологій для ОБРОБКИ грунтів, а кож под годину проектування, розміщення, БУДІВНИЦТВА, реконструкції, введення в дію предприятий, споруд та інших об'єктів; б) проведення лабораторного аналізу стану забруднення земель, у тому чіслі радіоактівного, в зонах безпосередню вплива вікідів и скідів підпріємствамі забруднюючіх речовін, а кож у разі Виникнення аварій та НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ; в) участь у розробці нормативно-правових актів у сфері охорони земель; г) організація ліквідації екологічних НАСЛІДКІВ аварій, Залучення до цього предприятий, установ, організацій незалежна від підпорядкування та форм власності, а кож громадян; г) Вирішення інших ПИТАНЬ відповідно до закону. Стаття 8. Повноваження спеціально уповноваженого органу віконавчої власти З ПИТАНЬ аграрної політики при проведенні моніторінгу родючості грунтів До Повноваження спеціально уповноваженого органу віконавчої власти З ПИТАНЬ аграрної політики при проведенні моніторінгу родючості грунтів належать: організація розроблення та Впровадження загальнодержавних и регіональніх програм спектр поліграфічних Збереження, відтворення та охорони родючості грунтів; розроблення та Впровадження грунтозахисних та екологобезпечного технологій виробництва сільськогосподарської продукції; спостереження за зміною показніків якісного стану грунтів у результаті проведення господарської діяльності на землях сільськогосподарського призначення; проведення моніторінгу родючості грунтів та агрохімічної паспортізації земель сільськогосподарського призначення; Формування національного, РЕГІОНАЛЬНОГО та місцевіх інформаційніх банків даніх про стан грунтів земель сільськогосподарського призначення; ведення балансу спожи и надходження пестицидів та агрохімікатів в Україну, погодження технічних умов та ПИТАНЬ Щодо їх Ввезення; розроблення и сприяння впровадженню механізму економічного стимулювання застосування грунтозахисних технологій та підвіщення родючості грунтів; Подання органам віконавчої власти або органам місцевого самоврядування клопотань про обмеження чи Припинення робіт, які ведуться з Порушення агротехнічніх та грунтозахисних технологій; підготовка експертних вісновків и доля у розгляді справ Щодо Порушення законодавства України про пестициди та агрохімікаті у сфері охорони и відтворення родючості грунтів; Вирішення інших ПИТАНЬ відповідно до закону. Стаття 9. Організація и здійснення державного контролю за Використання та охороною земель, дотримання вимоги законодавства України про охорону земель та проведення моніторінгу грунтів Державний контроль за Використання та охороною земель у сістемі центрального органу віконавчої власти З ПИТАНЬ земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за Використання та охороною земель и її теріторіальні органи. Державний контроль за ДОДЕРЖАННЯМ вимоги законодавства про охорону земель у сістемі центрального органу віконавчої власти З ПИТАНЬ екології та природних ресурсів здійснює Державна екологічна інспекція та її теріторіальні органи. Моніторинг грунтів у сістемі центрального органу віконавчої власти З ПИТАНЬ аграрної політики проводити Державна служба охорони родючості грунтів та її теріторіальні органи. Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг грунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості грунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу грунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. Стаття 10. Повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів внутрішніх справ чи місцевих органів державної влади для складання протоколу про адміністративне правопорушення; викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України; передавати до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України; звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства про охорону земель можуть мати й інші повноваження відповідно до закону. Державні інспектори під час виконання службових обов'язків мають право на носіння форменого одягу встановленого зразка та використовувати спеціальні транспортні засоби з кольорографічним забарвленням і написом з емблемою в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Стаття 11. Відповідальність державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель зобов'язані додержуватися Конституції України (254к/96-ВР), законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів. За невиконання або неналежне виконання обов'язків державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель несуть відповідальність згідно із законом. Стаття 12. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Фінансування і матеріально-технічне забезпечення спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Стаття 13. Соціальний і правовий захист посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Держава гарантує захист честі, гідності, здоров'я, життя, майна посадових осіб спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і членів їх сімей від злочинних посягань та інших протиправних дій. Шкода, заподіяна знищенням або пошкодженням майна посадової особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель чи членів її сім'ї у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків, компенсується в повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України з наступним стягненням цієї суми з винних осіб. У разі загибелі посадової особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель у зв'язку з виконанням службових обов'язків сім'ї загиблого або його утриманцям виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічної заробітної плати загиблого за останньою посадою, яку він займав, за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з наступним стягненням цієї суми з винних осіб. У разі нанесення посадовій особі спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків, що перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога в розмірі п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку вона займала, за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з наступним стягненням цієї суми з винних осіб і призначається пенсія по інвалідності. У разі нанесення посадовій особі спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням нею посадових обов'язків, що не перешкоджають надалі займатися професійною діяльністю, їй виплачується одноразова допомога в розмірі однорічної заробітної плати за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з наступним стягненням цієї суми з винних осіб. Річна заробітна плата посадової особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, що береться для нарахування розміру одноразової допомоги, включає всі види грошових виплат, які одержала посадова особа за час роботи за останньою посадою за рік, що передував року загибелі або ушкодження здоров'я. За рахунок коштів Державного бюджету України виплачується різниця між сумою, передбаченою частинами четвертою — шостою цієї статті, та сумою, встановленою відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (1105-14). Стаття 14. Прикінцеві положення 1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. 2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом: подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону. Президент України Л.КУЧМА м. Київ, 19 червня 2003 року N 963-IV

Щодо влаштування індівідуального газового опалення

2006-11-15 19:05:28

Щодо влаштування індівідуального газового опалення Роботи з Улаштування системи індівідуального опалення у житлово Будинку повінні проводитись Лише на підставі та відповідно до проекту. Проект розробляється спеціалізованою організацією и винен відповідати вимоги чінніх нормативних документів. Узгодження проекту винне відбуватіся відповідно до вимоги ДБН А 22-3-97 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження Інструкції проектної документації для будівництва". Порядком відключення Конвенцію Ради Європи приміщень житловий будінків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затверджених наказом Мінбуду від 22.11.05 № 4, визначена ПЕРЕЛІК Дій, які повінні Виконати споживач та орган місцевого самоврядування для Вирішення питання влаштування індівідуального опалення на заміну централізованому. У додатку 3 цього Порядку наведено Основні технічні Рішення теплопостачання житловий будінків та їх Конвенцію Ради Європи приміщень при влаштуванні у них системи індівідуального опалення. Основні технічні Рішення, Що наведені у цьому додатку, розроблені на підставі та з урахування вимоги чінніх нормативних документів Щодо проектування систем опалення, зокрема ДБН В.2.5-20-2001 "Газопостачання". Зважаючі на вікладене, Вирішення питання переведення житловий приміщень будінків з централізованого опалення на Індивідуальне винне відбуватіся з Дозволу органу місцевого самоврядування. Роботи з відключення від системи централізованого опалення та влаштування індівідуального опалення повінні проводитись відповідно до вимоги чінніх нормативних документів З ПИТАНЬ будівництва.