Як слід укладати паркет

2011-10-26 13:40:41

Хороша, якісна укладання паркету несе в собі масу нюансів, оскільки недостатньо тільки вибрати хороший паркет. При поганій укладанні, всі чудові властивості паркету зійдуть нанівець. Саме, тому, все-таки, рекомендується наймати професійного укладальника паркету.

Укладання паркету: нюанси і особливості

• дерево – це живий матеріал, а не штучний, значить воно чутливе до перепаду температур, вологості, тому паркет розумніше укладати лише в тих приміщеннях де існує можливість підтримувати нормальний волого-температурний режим, а саме 20-24 градуси за Цельсієм і 40-55% ртутного стовпа. Нехтування будь-яким з перерахованих вимог може привести не тільки до деформації, але й до повного відшарування паркету;
• укладання паркету може виконуватися декількома способами, залежними від параметрів і особливостей приміщення, в якому планується укладати паркет, і вибраного варіанту паркетної підлоги. Який спосіб укладання паркету найбільш прийнятний для вас, може порадити досвідчений паркетник – професіонал;
• укладання паркету виконується тільки після закінчення всіх ремонтних та оздоблювальних робіт у приміщенні (особливо пов'язаних з фарбуванням і штукатуркою).

Способи укладання паркету

• укладання паркету на стяжку;
• укладання паркету на лаги ;
• укладання паркету на чорнову підлогу.

Поговоримо про кожного способі укладання паркету окремо.

Укладання паркету на стяжку

Даний спосіб укладання найтриваліший, проте тільки цим способом можна класти паркет якщо перепади основи під паркет, тобто статі перевищують 20 мм. При менших перепадах підстави допускається використання самовирівнюється суміші. При влаштуванні стяжки важливо забезпечити гідроізоляцію, для чого застосовують поліетиленову або поліпропіленову плівку. Просушка стяжки займає від чотирьох до шести тижнів. Потім на стяжку настилають листи фанери, приклеюють їх до основи, чекають кілька днів і тільки після цього приступають до укладання паркету і його шліфування.

Укладання паркету на лаги

Більш швидкий і «чистий» спосіб укладання паркету, оскільки в даному випадку немає необхідності витрачати час на сушку цементної стяжки. Крім того, укладання на лаги дозволяє підвищити звуко-і теплоізоляцію приміщення за рахунок прокладки спеціального утеплювача між лагами.

Укладання паркету на чорнову підлогу

Самий простий, швидкий і дешевий метод укладання паркету, включає кілька короткочасних технологічних етапів. Перший етап – на первісну дерев'яну основу на клеїть складі настеляються листи фанери, другим етапом укладають паркетні планки, потім виконують шпаклівку, шліфування і наносять лак паркетний .

Для того щоб паркетна підлога радував вас довгі роки, укладання паркету довірте тільки справжнім професіоналам своєї справи. Адже від дотримання всіх технологічних норм і правил при укладанні паркету залежить довговічність і краса підлоги у вашій квартирі або будинку.

Характеристики підстав і особливості роботи з сухими сумішами

2008-10-29 14:06:00

Перш ніж приступити до робіт із влаштування підлоги та придбання необхідних матеріалів, потрібно провести експертизу підстави, яка повинна визначити: конструкцію підлоги, технології робіт, витрати матеріалів, вартість робіт і матеріалів, строки виконання робіт.

Якість підстави оцінюється за такими основними параметрами: рівність (різниця висот відміток, максимальні допуски), міцність верхнього шару, вологість. У міру необхідності визначаються додаткові критерії (пористість, наявність тріщин, наявність деформаційних швів, і т.д.).

Рівність
На жаль, навіть у так званому 'елітному' будівництві дотримання нормативних вимог по міцності і рівності – явище виняткове. Це обумовлено не тільки недостатнім технологічним контролем в ході робіт, а й об'єктивними факторами: низькою пластичністю цементно-піщаних сумішей, їх схильністю до значних усадок і появи тріщин, а так само застосуванням недосконалих засобів геодезичного контролю. Крім того, саме поняття слова 'рівність' має у різних будівельників різне тлумачення. Зустрічаються такі поширені думки з рівності:

• Вимоги СНиП 3.04.01.87 – 2 мм/м2;
  
• Відсутність світлого просвіту під покладеним двометровим рівнем;
  
• Рівність ± 0,00;
  
• Неможливість просунути аркуш паперу під рівень, і т.д.;
  
• Євростандарт (Німеччина, DIN).

Будь-який з цих критеріїв можна застосувати, але вартість роботи дуже сильно розрізняється, а виконати, наприклад, критерій N 3 можуть тільки дуже кваліфіковані будівельники. Необхідно відзначити також, що серед замовників і значної частини будівельників існує уявлення про те, що застосування нівелюють мас само по собі гарантує абсолютну рівність. Насправді нівелюють маси гарантують міцність і гладкість поверхні, а ступінь рівності підлоги залежить від вихідних умов, майстерності укладальників і кількості використовуваного матеріалу.

Міцність
Практика останніх років показує, що внаслідок різних причин на будівельні майданчики привозять розчин або бетон абсолютно непередбачуваною марки. Навіть якщо бетон або розчин готується на майданчику під контролем замовника, можливе отримання низької марки через неякісне цементу і порушення водоцементного відносини для даного типу конструкції. Необхідно тим чи іншим способом проводити замір міцності бетону або розчину.

При влаштуванні стяжок широко поширене таке явище, як затирка стяжки цементним молоком або рідким розчином, зване залізненням стяжки. На жаль, це робиться тільки з метою надати стяжці поліпшений вид, приховати помилки або брак у роботі. Необхідність залізнення передбачається проектом тільки в тому випадку, якщо на стяжку не буде укладатися покриття. ГОСТ забороняє закріплювати або залізниці стяжки, призначені для укладання покриття.

Вимога до міцності підстави задається архітектором при проектуванні будівлі і визначається призначенням приміщення і умовами його експлуатації. Необхідно врахувати такі особливості при визначенні типу покриття підстави:

• Міцність підстави при укладанні паркету повинна бути не менше 15 Н/мм2 – для дисперсійних клеїв, 20 Н/мм2 – клеїв на розчиннику, 30 Н/мм2 – для двокомпонентних клеїв;
  
• Міцність підстави при укладанні комерційного ПВХ-покриття повинна бути не менше 20 Н/мм2;
  
• Міцність підстави при укладанні ковроліну повинна бути не менше 15 Н/мм2;
  
• Міцність підстави при укладанні ламината – 10 Н/мм2;
  
• Для основи під керамічну плитку досить міцності 8-10 Н/мм2.

Необхідно також звертати увагу на рекомендації виробників покриття (лінолеуму, паркету, ковроліну).

Багато проблем виникає через застосування меблів на роликах, особливо крісел або стільців. Так як ролик передає навантаження точково, багаторазове покативаніе по одному місцю призводить до руйнування основи під м'якими типами покриття (ковролін, лінолеум), освіті борозен і руйнування покриття. Цю проблему вирішує зміцнення підстави полімерцементними пластичними вирівнюючими масами (мал.). Нівелюються маса забезпечує зміцнення верхнього шару основи і пластичну роботу підстави на ударну навантаження. Полімерцементні суміші вмінается, і тому не відбувається руйнування сусідніх ділянок.

Перед застосуванням будь нівелює маси стяжка грунтується, що також дозволяє зміцнити верхній шар існуючого підстави. Без води нівелюють маси не розтікаються, а грунтовка необхідна для запобігання відходу води в основу.

Вологість
Визначення залишкової вологості підстави є важливим фактором застосування того чи іншого покриття. При влаштуванні основ з бетону, цементної стяжки, ангідрітние стяжки та ін одним з компонентів готової суміші є вода, необхідна для створення рухливості розчину і освіти цементного каменю.

В 1 м2 підстави товщиною 20 см міститься 30 л води, яка буде випаровуватися поступово протягом 2-2,5 років. Висихання підстави нерівномірно по глибині. Верхній шар висихає швидко і створює ілюзію готового підстави. Рішення даної проблеми для прискореного будівництва – розділення шарів підстави.

Іншим рішенням проблеми є застосування бистросхвативающіхся цементів. Спеціально розроблені склади зв'язують воду в бетоні і не дають їй випаровуватися. Через 3-5 днів з таких підстав можна укладати покриття. Цю проблему вже вирішує спеціальна двокомпонентна епоксидна грунтовка. Проникаючи у верхній шар підстави, вона створює гідроізоляцію від знаходиться в стяжці вологи і дає можливість укладати будь-яке покриття на ще вологу основу.

Щоб визначити вологість підстави в умовах будівельного майданчика, існують різні методи.

Проведення вимірів на рівність, міцність і вологість дає достатньо інформації для вибору технології укладання покриття, розрахунку необхідної кількості матеріалів та визначення термінів виконання робіт.

Правильний і необхідний догляд за паркетом

2011-10-26 14:00:16

Правильно вибрати паркет і зробити якісне укладання паркету ще недостатньо. Необхідно дотримуватися деяких правил і заходів безпеки при експлуатації паркетного статі, тобто забезпечувати правильний догляд за паркетом .

Основні правила догляду за паркетом

• меблі в кімнаті слід встановлювати не раніше, ніж через два тижні після того як на підлогу було завдано лак паркетний ;
• під меблі без ніжок потрібно підкладати килимки, для меблів на коліщатках застосовувати спеціальні ролики для паркету, для ніжок – м'які набійки з фетру або повсті;
• бруд і сліди від взуття з паркету видаляють вологою, але не дуже мокрою ганчіркою, так як не можна допускати попадання вологи в стики паркетних планок, щоб уникнути можливого здуття паркету;
• на паркет не повинна потрапляти вода, інакше він пожолобиться, якщо все-таки уникнути калюжі на підлозі не вдалося, то слід максимально швидко видалити воду і дати підлозі висохнути;
• не варто ходити по паркету на каблуках, рухати гострі предмети, оскільки це може пошкодити лакове покриття, що в свою чергу негативно позначиться на самому паркеті;
• якщо паркет сильно забруднився, його можна протерти уайт-спіритом, тобто лаковим бензином;
• в обов'язковому порядку застосовуйте професійний засоби по догляду за паркетом;
• оскільки паркетна підлога дуже вимогливий до показників температури і вологості приміщення, а в різні пори року мікроклімат квартири змінюється, отже необхідно додатково регулювати його зволожувачем повітря, що, крім усього іншого, сприятливо позначиться і на вашому здоров'ї та на здоров'я вашої сім'ї.

Дотримуйтесь дані правила догляду за паркетом, і ваш паркетна підлога буде служити вам дуже довго і радувати око.

Вплив зовнішніх факторів на роботу з сухими сумішами

2008-10-29 14:06:55

1. Каждый производитель в инструкции указывает температурные пределы применения сухих смесей. Температура повітря в приміщенні. Кожен виробник в інструкції вказує температурні межі застосування сухих сумішей. Найбільш стандартні умови роботи матеріалів це 15-20 ° С. Для нівелюють мас зниження температури призводить до збільшення термінів схоплювання матеріалів. Висока температура призводить до зворотних ефектів, різко зменшує термін схоплювання. Укладальник може не встигнути укласти нівелює масу до початку затвердіння. Висока температура в приміщенні сприяє також утворенню усадочних тріщин.
   
3. Більшість нівелюють мас має швидкість затвердіння (при нормальній температурі) 2-4 години, але повну міцність вони набирають через 28 днів (як цементний розчин). Це означає, що експлуатація покриття на 2-3 день після заливки нівелюють мас повинна бути обмежена по навантаженнях, в іншому випадку – виникне мережа тріщин.
   
4. также влияет на сроки твердения и на технологию работ. Вологість в приміщенні також впливає на терміни тверднення і на технологію робіт. У дуже вологих приміщеннях висихання нівелюють мас значно сповільнюється, а в дуже сухому-из-за великої швидкості висихання нівелює маси можуть виникнути мікротріщини.
   
5. При експертизі основи необхідно врахувати і наявність підвалів, експлуатованих нижніх поверхів, рівня грунту та грунтових вод. Сама по собі нівелюються маса гідроізоляцією не є і пропускає не тільки пар, а й капілярну вологу. Тому наявність під основою джерел вологи є приводом перевірки гідроізоляції. Наявність експлуатованих підвалів в будинку і розміщення там пралень, бойлерних, душових або басейнів вимагає особливо ретельного підбору технології пристрою покриття підлоги, іноді це призводить до значного подорожчання.
   
6. Вибір технології влаштування основи та підбір матеріалів для виконання робіт залежить також від наявності в конструкції підстави електро-або водопостачання. Для цих систем необхідно застосовувати клеї, що нівелюють маси, грунтовки, в інструкціях яких вказана можливість застосування на підлогах з підігрівом.
   
7. При створенні токоотводящий статі не можна забувати, що необхідно застосування всіх компонентів технологій. Заміна одного зі спеціальних матеріалів на звичайний порушує роботу всієї системи.

Системи підлогового водяного опалення

2008-10-29 13:47:47

Система низькотемпературного підлогового водяного опалення застосовується для житлових, адміністративних, складських, виробничих, виставкових та інших громадських будівель. Розроблена спеціальна система і для спортивних підлог. Аналогічна система опалення застосовується також і для підігріву відкритих майданчиків (стоянки, стадіони, аеродроми, тротуари, тощо), при цьому на поверхні спостерігається позитивна температура і створюються умови для запобігання утворення льоду, а сніг легко очищається з поверхні.

У даній системі 'теплої підлоги' роль нагрівального елемента виконують труби з циркулюючої по ним гарячою водою, що укладаються під поверхнею статі. Низька температура теплоносія – принципова відмінність системи підлогового опалення від традиційних радіаторних систем. Для нормальної роботи теплої підлоги потрібно теплоносій з температурою лише 30-50 ° C.

В систему підлогового опалення крім труб включається також комплект колекторів і стояків, до яких ці ​​труби підключаються. Пропонована фірмами-виробниками систем 'теплих підлог' розподільна, запірна та регулююча арматура в комплекті з приладами автоматичного регулювання дозволяє компонувати будь-які системи опалення і, таким чином, підтримувати в приміщеннях необхідні кліматичні параметри.

В рамках програм з енергозбереження становить інтерес застосування кімнатних термостатичних регуляторів температури (тих самих, що встановлюються на опалювальних приладах), що вмонтовуються в гріючий контур. З їх допомогою відбувається автоматичне підтримання заданої за бажанням мешканців температури в приміщенні (присутність людей в кімнаті – комфортний режим, довгострокове відсутність – режим зниженої плюсової температури). Такий пристрій являє собою невеликий компактний блок, який може бути встановлений в будь-якому зручному для використання місці, наприклад, під електровимикачем при вході в кімнату.

Труби
У сучасних системах підлогового опалення використовуються полімерні труби з поліпропілену, полібутена і поперечно-зшитого поліетилену. В даний час в більшості систем застосовуються з захисним шаром для запобігання дифузії кисню в теплоносій.

Полімерні труби мають високу міцність, стійкі до термічного старіння, пластичні і гнучкі. Таким трубах не страшна корозія, тріщини або звуження внутрішнього діаметра за рахунок відкладень. При укладанні труб не можна перевищувати допустимий радіус вигину (указується в технічній документації на труби), а для сполук необхідно застосовувати тільки пропоновані фірмою комплектуючі елементи. Добре себе зарекомендував метод холодної запрессовки (рис.1). Такий метод з'єднання труб абсолютно герметичний і надійний, що дозволяє розміщувати систему в монолітній стяжці. Крім того, спрощується і прискорюється процес проектування і монтажу; немає відходів (обрізки труб можна використовувати); виключається робота з громіздкими, великогабаритними бухтами труб.

Монтаж
У загальному випадку монтаж 'теплої підлоги' з гідрообогревом відбувається наступним чином. На вирівняне підстава влаштовується шар теплоізоляції. Далі здійснюється розкладка труб з певним кроком і в потрібній конфігурації (спіраллю, зигзагом, 'равликом », і т.д. – рис.2). При великих нагріваються площах застосовується також комбіноване поєднання схем укладання труби. Прийняття рішень про конфігурацію розкладки труб слід проводити дизайнеру приміщення і проектувальнику разом з метою раціонального використання енергетичної потужності при отриманні сприятливого теплового комфорту. При цьому враховується розмір, планування та призначення приміщення, конфігурація зовнішніх стін і наявності в них вікон, місце розташування колекторного вузла чи стояків, а також необхідність влаштування деформаційних швів та їх розміщення.

Розкладка труби за прийнятою схемою гріє контуру і її кріплення до теплоізоляційних плит здійснюється або скобами, або укладанням між виступами різної конфігурації, розташованими в певному сітчастому порядку на окремо виготовляються панелях, або з застосуванням для труб гнездной монтажних протяжних шин (рейок) і іншими способами ( рис.3).

При будь-якому способі монтажу полімерні труби виявляються органічно вбудовані в конструкцію підлоги і надійно захищені від механічних пошкоджень.

Розглянемо різні способи кріплення труб більш докладно.

Панелі з фіксаторами максимально прискорюють процес монтажу. Найчастіше їх використовують при укладанні опалювальних контурів на плитах перекриття. Для міцного з'єднання між собою вони, як правило, забезпечені пазами. Перемички між фіксаторами забезпечують повне охоплення труби стяжкою. Термоударним обробка поверхні блоків захищає труби від пошкодження до моменту влаштування стяжки.

Для монтажу 'теплих підлог' в приміщеннях з низькими стелями або в реконструйованих приміщеннях застосовують більш компактні міні-блоки з фіксаторами. Якщо монтаж системи необхідно здійснити на значних площах, використовується система кріплення скобами до ізоляційних матів, покритим водонепроникною плівкою і мають розмітку під необхідний крок укладання труб. Є відповідний інструмент, що полегшує монтаж.

Трубу можна також монтувати на металевій сітці з будь-яким кроком. Сітка укладається безпосередньо на захисну плівку, а до неї кріпляться вже труби. Сітка, після укладання зверху цементної стяжки, надає підлозі властивості армування і додатково підвищує його механічну міцність.

Після укладання труби і підключення трубопроводів до щитів система проходить випробування, після чого заливається цементним розчином. Слід мати на увазі, що в ході проектування опалення 'теплої підлоги' приміщень, що мають великі поверхні, складають розбивочну карту, що складається з окремих ділянок – модулів, за роздільної заливці їх цементним розчином. Між цими модулями влаштовують зазори – температурні шви, які враховують теплове розширення цементної стяжки. У зв'язку з тим, що труба гріє контуру може проходити крізь кілька модулів, то в місцях її проходу через розділові шви передбачають установку (насування) на трубу відрізка гофрованої труби або установку спеціальної металевої втулки.

У разі якщо застосування наливної бетонної стяжки не представляється можливим, наприклад, у старих будинках з балковими металевими або дерев'яними перекриттями, цілком можна використовувати спосіб кріплення нагрівальних труб знизу під несучою поверхнею за допомогою алюмінієвих пластин ('сухий' спосіб прокладки).

При виконанні монтажу системи необхідно звернути увагу на наступні моменти:

• всі штукатурні роботи в приміщенні повинні бути закінчені до початку монтажу труб, щоб не забруднити й не пошкодити їх;
  
• перед початком монтажу необхідно провести укладку всієї необхідної гідро-і пароізоляції підлоги і стін;
  
• після заливки бетоном необхідно витримати потрібний термін (зазвичай – 21 день) для повного і правильного застигання стяжки, перш ніж включати систему опалення.

На підготовлений 'тепла підлога' зверху може укладатися практично будь-яке покриття (паркет, ковролін, плитка, і т.д.), яке повинно бути вибрано заздалегідь, ще на етапі проектування, при початкових розрахунках.

Як показує практика, монтаж систем гідрообогрева трохи дорожче монтажу електросистем (в 1,6-2 рази). Але якщо враховувати подальші експлуатаційні витрати, то остаточна вартість виявиться приблизно однаковою.

'Теплі підлоги' на основі гідрообогрева представлені на українському ринку наступними фірмами (в алфавітному порядку): Aquatherm (Німеччина), Pantherm (Італія), Rehau (Німеччина), Uponor Pexep (Фінляндія), Wirsbo (Швеція) та іншими компаніями.

А

Б

В

Рис. 1
Нероз'ємне з'єднання за допомогою рухомий гільзи.
Труба розширюється в холодному стані за допомогою спеціального інструменту (А) і насаджується на сполучну муфту фітинга (Б). За допомогою гідравлічного інструменту та рухомий гільзи труба запресовується на фітінг (В) (за матеріалами фірми REHAU)

А

Б

В

Рис. 2
Укладання труб (за матеріалами фірми UPONOR PEXEP):
А. система у вигляді спіралі;
Б. рядний монтаж з двома паралельними трубопроводами;
В. рядний монтаж з одного трубою

А

Б

В

Г

Д

Рис. 3
Різні способи кріплення труб:
А. закріплення труб до сталевої арматури перед установкою напрямних рейок для бетонування (WIRSBO);
Б. використання спеціальних полістирольних рейок зі скобами (WIRSBO);
В. укладання труб на звуко-і теплоізоляційні блоки з фіксаторами (REHAU);
Г. труби кріпляться до ізоляційних матів, покритим міцною на розрив плівкою з розміткою, гарпунами-скобами (REHAU);
Д. на покладену сітку (поверх захисної плівки) кріпляться поворотні кліпси, в ​​які вставляється труба (REHAU)

Рис. 4
Варіант підлогового опалення при влаштуванні покриття із суцільною еластичністю (AQUATHERM):
1. гідроізоляція;
2. пружні прокладки;
3. опорні колодки;
4. опалювальна труба;
5. трубодержатель;
6. паркет для спортивних цілей;
7. поліетиленова плівка;
8. чорна підлога;
9. подвійна гнучка балка

Паркет або ламінат що краще?

2011-02-28 17:42:43

Ніхто не може сказати, скільки тисячоліть нараховує історія дерев'яних підлог. Зрозуміло лише, що з'явилися вони тоді, коли людина додумався утеплити глиняну або кам'яну основу свого житла (можливо, ще печери) дерев'яним настилом. Найцікавіше, що за весь цей час особливих змін в дерев'яних підлогах не сталося. Звичайно, дошки стали глаже, рівніше, їх почали шліфувати, покривати фарбою або лаком – але й тільки. Воістину геніальним винаходом став паркет, який почали виготовляти у Франції, і вже звідти він відправився завойовувати світ. Сьогодні вже зрозуміло, що паркет відноситься до тих найбільш вдалим підлоговим покриттям, які, ймовірно, ніколи не застаріють.

Необхідно відзначити, що зовнішній вигляд, відтінок і структура матеріалу грають, можливо, найважливішу роль для людини. У цьому сенсі натуральний підлогу і, зокрема, паркет, безумовно, виграє. Багато штучні покриття, що імітують «справжній» матеріал, близькі до природності, але ніяке найсучасніше виробництво поки що не здатне повторити малюнки, створені самою природою. Натуральність – ось головне достоїнство, безперечно, належить паркетній підлозі.

Інша «доброчесність» паркету – солідний асортимент порід дерева, які використовуються для його виробництва. Традиційною для виготовлення паркету є деревина листяних порід, так як вона має більш тверду, отже, більш зносостійку структуру в порівнянні з хвойними породами. Для виробництва паркету придатні як місцеві, так і екзотичні породи деревини. Насправді, вибір практично безмежний. Це можуть бути: дуб, бук, ясен, клен, граб, береза, горіх, сосна, клен, в'яз, груша, яблуня, вільха, ялівець, карагач і кизил, махагон, мербау, тик, венге, камбала, білий і червоний кипарис , туя, самшит, шовковиця, чорне ебенове дерево, фіолетове – палісандр, рожеве – амарант, жовте і червоне – сандалове дерево, атласну – карагач, оливкова, залізне, чинара і багато інших. Основні постачальники паркету з екзотичних порід – Африка, Південна Америка та Південно-Східна Азія. Такий великий вибір дозволяє практично кожному придбати матеріал, найбільш підходящий в його конкретному випадку. Самий «найпростіший» натуральний паркет коштує від 40 грн. за м2. Ціна художнього або навіть просто дуже хорошого паркету з екзотичної деревини – від 700 грн. за м2.

Укладання паркету вимагає великої майстерності, тому, звичайно, необхідно наймати фахівців. Тим більше, що справжні майстри володіють безліччю різних видів укладання, з яких «ялинка» – ледь не найпростіший. І, звичайно ж, новий паркетна підлога вимагає лакування, Тільки так він набуває «багатий» вигляд. За допомогою лакування, паркетна підлога оновлюється. Загалом, істина така: якщо ви якісно поклали підлогу якісним паркетом і постійно підтримуєте його в «тонусі», то таке підлогове покриття послужить відмінну службу, принаймні, двом, а то й трьом поколінням.

Ламінат – невблаганна поступ прогресу

« Ламінат »справедливо вважається одним із самих« молодих »підлогових покриттів. Можна сказати, що винахід його було вимушеним. Необхідно було придумати щось, зовні дуже схоже на натуральний паркет , але щоб було відчутно дешевше і, можливо, зручніше в укладанні й експлуатації. По суті, за цим принципом розроблялися і розробляються все замінники натуральної продукції. Як стверджують фахівці, ламінат не тільки здатний скласти гідну конкуренцію паркету, але в майбутньому – взагалі витіснити з ринку і, відповідно, з наших квартир, свого «старшого брата». На сьогоднішній день ламінат вже охоплює близько 15% світового ринку всіх підлогових покриттів.

Необхідно зауважити, що знайоме нам назву «ламінований паркет» здатне заплутати. Ламінування – це нанесення на поверхню пластикової плівки. Таку плівку можна наносити на безліч матеріалів, а паркет не ламінують – його покривають лаком. Але так уже склалося, що в ужиток увійшов термін, який відображає зовнішню схожість замінника з «першоджерелом», призначення і технологію виробництва продукції.

Ламінат взагалі не є паркетом у звичному розумінні. Це абсолютно самостійний матеріал, виконаний на основі деревинно-волокнистої плити ( ДВП ) особливо високої щільності. При цьому плита особливим чином обробляється – пресується під високим тиском і просочується спеціальними речовинами, що додають їй підвищену волого-стійкість, міцність і еластичність. Поверх плити наноситься шар міцного пластику (відбувається ламінування), завдяки чому досягається підвищена зносостійкість матеріалу. Між пластиком і ДВП наявна спеціальна плівка з малюнком, що імітує деревину.

Це короткий опис технології «найпростішого» ламінату, при виробництві якого використовується низький тиск. Ламінат високого тиску (він ще називається композитним) більш складний – мало того, що він складається з декількох шарів плівок, так ці плівки ще й просякнуті високоміцними смолами. А поверх плівок наносять захисний шар оксиду алюмінію або корунду, який згодом захищає покриття від плям, стирання, подряпин. Під таке «ковдру» з плівок поміщається декор та базові шари, що відповідають за ударопрочность покриття. У композитному ламінаті шари з'єднуються за допомогою дуже високої температури і преса, а вже потім пресується з ДВП або ДСП. Увага! Якість продукції залежить від якості і товщини верхнього шару, а не від загальної товщини ламінатної дошки.

Готовий ламінат виглядає як тонкі (7-11 мм) дошки (модулі), довжиною 100-140 см і шириною близько 20 см. По краях листів є особливі шипи і пази для міцної стиковки один з одним. На сьогоднішній день є можливість вибирати. Асортимент складає близько тридцяти видів ламінату «під деревину», починаючи від традиційних дуба, сосни, черешні і закінчуючи мербау, бамбуком та іншими екзотичними породами дерева. До речі, великою популярністю сьогодні користуються не тільки ламінатні покриття, що імітують натуральну деревину, а й з малюнком каменя – мармуру, граніту, черепашник, травертину, кварциту. Однак все одно це називається ламініровані паркетом.

Укладати ламінований паркет можна двома способами: за допомогою клею і без нього. Укласти ламіноване покриття беськлєєвим способом у багатьох випадках здатний навіть непрофесіонал – настільки точно і легко стикуються між собою модулі. Укладання, в основному, відбувається за принципом так званого «плаваючої підлоги». Тобто, не потрібно фіксувати (приклеювати) модулі до підлоги, а необхідно просто дотримуватися правила – «шип у паз». Таким чином, при необхідності ламіноване покриття можна легко розібрати з тим, щоб зібрати його вже в іншому приміщенні, що буває іноді дуже до речі. Ламінат можна укладати на дерев'яний, бетонний і навіть кахельну підлогу.

Наскільки надійна беськлєєвая укладання ? Справа в тому, що плити ДВП мають високу міцність і гнучкість, тому відсутність клею в пазах на стійкість підлоги не впливає. Правда, потрібно завжди пам'ятати, що вода – не найкращий друг ламінату, укладеного беськлєєвим способом. Клей виступає деяким захистом, якщо волога потрапляє у шви між «паркетинами». Тому укладати ламінат без клею можна тільки в сухих приміщеннях. Втім, у більшості випадків такі попередження – не більше, ніж перестраховка, так як якісні ламіновані покриття можуть без особливого для себе шкоди «тримати контакт» з водою протягом декількох годин. Миття підлог тут взагалі не розглядається – ламінат можна мити хоч кожен день, правда, не дуже захоплюючись миючими засобами – на поверхні покриття можуть з'явитися білясті сліди.

Довговічність ламінованого паркету залежить від якості та технології виготовлення. Наприклад, ламінат високого тиску може прослужити до п'ятдесяти років. На таку продукцію зазвичай дається гарантія до 20-30 років. Ламінат низького тиску прослужить від 10 до 15 років.

Збірні стяжки

2008-10-29 14:07:38

Збірні стяжки монтуються з великорозмірних листів і плит – фанери, ДСП і ДВП, гіпсоволокнистих (ГВЛ) аркушів.

Пристрій сухого збірного основи підлоги з гіпсоволокнистих листів є новою перспективною технологій (рис. 1). ГВЛ – це листовий матеріал, товщиною 10, 12 мм, шириною 1,2 м і довжиною від 2,5 до 3 м. У гіпсоволокнистих аркушах, на відміну від гіпсокартону, відсутня облицювання гіпсового сердечника картоном; при цьому міцнісні характеристики листа забезпечуються распушенной целюлозної масою, рівномірно розподіленої всередині гіпсового сердечника і армуючої його. Отриманий таким чином матеріал, що складається зі звичного гіпсу і целюлози, має виняткові властивості, а саме, високою міцністю, вогнестійкістю і вологостійкістю. При цьому ГВЛ, як і гіпсокартон, є екологічно безпечним і хімічно нейтральним матеріалом.

Збірні підлоги на основі ГВЛ дозволяють отримати ідеально плоску безшовну поверхню, що володіє високими характеристиками міцності, звуко-і теплоізоляційними характеристиками. Перевагами технології пристрою підстав підлог з ГВЛ є:

висока контактна міцність листа (твердість по Брінелю 22 МПа (220 кг/см2));
відразу після укладання збірних елементів (ГВЛ) і висиханні клею підлоги дозволяють сприймати робоче навантаження;
можливість влаштовувати підлоги в холодну пору року, тому що не потрібно істотних енерговитрат і втрат часу на сушку;
висока продуктивність при виконанні робіт, відсутність необхідності використання спеціальної техніки;
товщина основи підлоги 20 мм максимально зберігає об'єм приміщення;
незначна маса 1 м2 основи підлоги істотно знижує навантаження на несучі конструкції, що дозволяє вирівнювати підлоги при реставрації будівель з ослабленими перекриттями;
забезпечення високого ступеня звукоізоляції від ударного (Lw = 55 дБ) і повітряного шуму (Rw = 58 дБ);
високі теплоізоляційні властивості, що створює комфортні умови в житлових приміщеннях, навіть при тонких фінішних настилах (наприклад, безосновний лінолеум);
випускаються типорозміри листів і збірних елементів дозволяють працювати з мінімальними відходами.
Технологія монтажу (рис. 2) полягає в укладанні двох шарів ГВЛ на попередньо вирівняний шар керамзитового піску, скріпленні листів ГВЛ між собою за допомогою шурупів і клею і закладення стиків між листами шовного шпаклівкою для ГВЛ. Продуктивність складання може бути значно збільшена, якщо використовувати двошарові (з фальцами) елементи підлоги з ГВЛ, склеєні в заводських умовах.

Сухі збірні підстави підлог можуть монтуватися також і за регульованими лагам. У сухих підставах статі за регульованими лагам ГВЛ використовується в якості верхнього шару, міцно пов'язаного з фанерною основою.

Як пароізоляційного і гідроізоляційного шару застосовується поліетиленова плівка товщиною 200 мкм для бетонних несучих підстав; парафінована папір – для дерев'яних несучих підстав і ін По периметру приміщення кріпиться крайкова стрічка, яка служить компенсаційної прокладкою між краєм збірного підстави та огороджувальними конструкціями. Матеріалом для демпферних прокладок може служити пінополістирол, мінераловатні стрічки, та ін

Теплофізичні властивості ГВЛ обумовлюють можливість їх використання для влаштування обігріваються підстав статі. Кращим нагрівальним елементом в конструкції теплої підлоги з ГВЛ є пластикові або металопластикові труби з гарячою водою в якості теплоносія.

Звертаємо Вашу увагу, що АТ 'ЦНДІ промбудівлях' розробило альбом технічних рішень 'Підлоги житлових і громадських будівель із збірними стяжками з ГВЛ'. Даний альбом містить конструктивні рішення і робочі креслення вузлів підлог, призначених для застосування в житлових та громадських будинках (як приклад наводимо конструктивну схему на рис. 3).

Рис. 3
Конструктивна схема підлоги з покриттям з керамічної плитки, покладеної по збірній стяжці з гіпсоволокнистих листів (АТ 'ЦНІІПромзданій'):

1. покриття з керамічної плитки на цементно-піщаному розчині;
2. гідроізоляція з бітумінозних матеріалів;
3. збірна стяжка;
4. плити пінополістирольні;
5. поліетиленова плівка;
6 безпустотними ж / б плита перекриття

Рис.1
Збірне основу підлоги з гіпсоволокнистих листів (KNAUF):

1. несе підставу;
2. шуруп для ГВЛ;
3. плівка поліетиленова;
4. суха засипка;
5. листи ГВЛ + клей;
6. стрічка крайкова;
7. стіна

Рис. 2
Пристрій збірного сухого підстави підлоги з гіпсоволокнистих листів (KNAUF).

Полімерні покриття підлог

2011-10-25 14:45:51

Поговоримо в цій статті про переваги полімерного покриття підлоги. Які існують різновиди полімерних підлог. В чому особливості та переваги різного виду полімерних покриттів.

Полімерні покриття підлоги можна класифікувати за наступними ознаками:

• товщина покриття і ступінь наповнення;
• сполучний матеріал;

За сполучній матеріалу виділяють епоксидні полімерні підлоги і підлоги на основі еластомерних поліуретанів. Перший вид полімерних підлог рекомендується для приміщень з сильними механічними навантаженнями і високою інтенсивністю впливу різних, у тому числі агресивних, рідин. Другі підлоги більшою мірою підійдуть для приміщень, де постійно присутня вібрація або рухливість статі, а також жорстка абразивна навантаження.

В залежності від товщини полімерного покриття підлоги і ступеня його заповнення можна виділити:

• тонкошарові або фарбувальні підлоги товщиною до 0,5 мм;
• самонівелюються або наливні підлоги товщиною до 4-5 мм і ступенем заповнення до 50%;
• високонаповнені полімерні покриття підлог товщиною близько 4-8 мм в середньому, максимально до 20 мм, і ступенем наповнення по вазі до 90%.

Полімерне покриття підлоги складається мінімум з двох шарів, причому, чим більше шарів, тим краще естетичні характеристики покриття. Укладати чи заливати полімерне покриття на підлогу – завдання не складна, так як наливний пол чудово розтікається (самовирівнюється), утворюючи гладке покриття без будь-яких швів, тріщин, складок або пір, та до того ж з високими експлуатаційними та захисними характеристиками.

Полімерне покриття підлоги: основні переваги

1. Найвищу гігієнічність забезпечує полімерне покриття підлоги, завдяки відсутності швів і тріщин, в яких можуть завестися патогенні мікроорганізми, а також проступити вода і хімічні склади, руйнуючи бетонну основу підлоги зсередини. Крім того, полімерні покриття підлоги дуже прості в збиранні, так як не виділяють шкідливих речовин, не вбирають вологу.

2. Ще одним достоїнством полімерних покриттів для підлоги можна назвати їх стійкість до різних хімічних сполук – розчинів солей, кислот і лугів. А особливі епоксидні полімерні покриття на наволачних смолах витримують підвищені хімічні навантаження у вигляді концентрованої лугу або кислоти.

3. Якщо ви думаєте, що наливні підлоги небезпечні для ходьби своєї слизькою поверхнею, то глибоко помиляєтеся. Полімерне покриття підлоги дозволяє створити будь-яку шорсткість поверхні, таку що навіть на залитому водою або жиром підлозі ви не подскользнетесь.

4. Завдяки величезній кольоровій гамі полімерні покриття підлог можна використовувати для будь-якого дизайну інтер'єру і для будь-яких приміщень, від квартир до офісних приміщень.

5. Полімерне покриття підлог іноді міцніше бетону, оскільки більш еластично на розтягування і вигин.

6. Полімерні наливні підлоги в більшості своїй пожежобезпечні, оскільки виготовляються з негорючих матеріалів.

7. Якщо правильно вибрати полімерне покриття підлоги і укласти його з дотриманням усіх технологій, то воно прослужить вам як мінімум 15 років, а то й довше.

Підготовка поверхні для укладання плитки

2008-11-25 12:59:09

Які параметри мають значення при укладанні плитки?

Вінілове покриття для підлоги

2011-10-25 15:12:29

Вінілове покриття для підлоги вигідно відрізняють наступні основні переваги:

• довговічність;
• економічність;
• естетичність;
• порівняльна простота монтажу, за умови дотримання необхідних правил укладання вінілового покриття.

Що ж являє собою вінілове підлогове покриття?

Напевно, багато хто стикався з вініловими статями на стадіонах або в аеропортах, але уявити вінілове покриття в звичайній квартирі досить незвично. Тим не менш, сьогодні багато виробників пропонують нашій увазі колекції м'якої вінілової плитки для будинку самої різної форми і забарвлення, в тому числі і фігурної.

Завдяки своїм складом з суміші дрібного природного каменя і вінілу, вінілове покриття є більш стійким до зовнішнього впливу, у порівнянні з тим же лінолеумом, завдяки чому цей матеріал більш стійкий до впливів навколишнього середовища.

Існує два основних види вінілового покриття – це самоклеющаяся вінілова плитка і звичайна. У самоклеющейся плитки є спеціальний захисний шар, який видаляється перед приклеюванням і не вимагає додаткової витрати клею.

Звичайна вінілова плитка клеїться із застосуванням спеціального клею для вінілових покриттів, рекомендованого заводом-виробником. Технологія та основні правила укладання звичайної вінілової плитки дуже схожі з процедурою укладання пробкової, килимової або гумової плитки.

Також м'яке вінілове покриття з успіхом використовується і для облицювання стін.