Столичний ринок лакофарбової продукції на порозі серйозних змін: в стратегічних планах у ряду великих підприємств з'явився пункт про здешевлення продукції. Ціна на деякі лакофарбові матеріали знизилася вже зараз. Будівельники підняли підприємства Сьогодні ситуація на ринку лакофарбових матеріалів змінилася: раніше левова частка споживання цієї продукції припадала на промисловий комплекс, який забезпечував безперебійну роботу галузі, однак скорочення обсягів машинобудування призвело до того, що на перше місце по споживанню вийшли будівельні компанії. За словами генерального директора ЗАТ «Лакма» Олександра Новикова, розвиток в Києві будівельної індустрії сприяло активізації галузі, але в той же час така переорієнтація значно посилила сезонний характер виробництва фарб, який і без того залежав від масового споживача. Оператори відзначають, що останнім часом цей ринок розвивається досить динамічно – щорічно його обсяги збільшуються на 10-12%, а в 2003 р. передбачається, що темпи зростання складуть 15%. За твердженням маркетинг-директора ЗАТ «Лакма» Євгенія Єгорова, проведені дослідження показали, що на київському ринку матеріали українських компаній займають близько 60%, в регіонах ця цифра ще вище – 65-70%. Такі показники обумовлені тим, що вітчизняна продукція позиціонується в низькому ціновому сегменті, на який і припадає близько 65% всіх обсягів ринку. За видами продукції всі фарби діляться на кілька груп, найбільш продавані – алкідні органо-розчинні матеріали, виготовлені на основі смол, і акрилові водоемульсійні, в яких в якості розчинника використовується вода. Останні з'явилися на ринку в 90-х, коли до нас прийшла мода на євроремонт, передбачав оштукатурювання й покриття стін фарбою. За короткий час дисперсійні фарби встигли зайняти вільну нішу і тепер продовжують упевнено відвойовувати свій відсоток ринку. «Сегмент водоразбавімие матеріалів набагато динамічніше алкідних, по крайней мере, в даний час він розвивається набагато швидше, – говорить г-н Єгоров. – Поки ця продукція позиціонується в середньому ціновому сегменті, але вже спостерігається позитивне для споживача стирання кордонів між низьким і середнім сегментами ». Іноземні інвестори йдуть до столиці Серед київських виробників лакофарбової продукції до лідерів відноситься «Лакма», яка реалізує в столиці 19% своїх обсягів, і концерн «Хімрезерв». За ними слідують фірма Jobi, що побудувала свій завод на кошти німецьких інвесторів, і спільне українсько-австрійське підприємство «БНС-фарба», співзасновником якого є компанія «Вегшайдер Фарбен ГмбХ & КоКГ». За оцінками виробників, орієнтовна місткість ринку фарб складає 16-20 тис. т на рік, або понад $ 40 млн. Сума чимала, тому не дивно, що в цей сектор промисловості з готовністю йде іноземний капітал: цього року власне виробництво в Києві відкрила шведська компанія Landora – ПІІ «Інтер-Люкс». Інвестори вкладають в подібні підприємства до мільйона доларів, а іноді і більше: на ці кошти купується високотехнологічне імпортне обладнання, що дозволяє збалансувати широкий асортимент продукції, індустріальні масштаби і мобільність виробництва. У 2002 р. заявили про себе як про виробників і київські компанії: виготовленням фарб зайнялися торгово-будівельна компанія «Фасад» та науково-виробнича фірма «Ірком-ЕКТ», що спеціалізується на випуску фасувального обладнання для хімічної промисловості. Молоді підприємства спеціалізуються на виготовленні екологічно чистих вододисперсійних фарб. Як зазначив в інтерв'ю «ДС» директор ПІІ «Інтер-Люкс» Костянтин Дячук, економічні розрахунки показують, що продукцію на водній основі набагато вигідніше виробляти всередині країни, ніж імпортувати з-за кордону. «Раніше ми імпортували аналогічну продукцію, але потім зрозуміли: возити воду через кордон не має сенсу, простіше організувати виробництво на місці. Навіть за умови виготовлення фарби з імпортної хімічної сировини її ціна буде нижчою привізною на 20-30% », – говорить він. За твердженням фахівця з маркетингу АТЗТ «Хімрезерв» Миколи Яременко, нові підприємства ще не зайняли небудь значний відсоток ринку, тому поки рано говорити про потужну конкуренції з їхнього боку. Проте амбітність новачків змушує думати про інше – на ринку фарб очікуються зміни. Як відзначають оператори, не можна також ігнорувати регіональних виробників, які вважають київський ринок стратегічно важливим для себе. Підприємство, «Снєжка-України», побудоване у Львівській області на кошти польської компанії «Снєжка», вже досить міцно закріпилося на ньому. В даний момент в Дніпропетровську ПІІ «Сигма» закінчило будівництво нового лакофарбового заводу. Компанії знижують ціни Поява нових гравців змусило великих виробників переглянути стратегічні плани і спрямувати сили на повернення втрачених позицій. Вони не говорять про це відкрито, але разом з тим їх дії направлені до прориву на ринку і завоювання великих його часткою. У цьому році суттєво змінилася довгострокова програма розвитку «Лакма», розрахована до 2005 р. включно. Як повідомив «ДС» генеральний директор компанії, нова інвестиційна програма на 2003 р. передбачає, що завод направить на технічне переозброєння виробництва понад 3 млн грн. За рахунок цих коштів буде придбано понад високопродуктивне обладнання та модернізовані основні технологічні вузли. «Сьогодні при виготовленні нашої продукції застосовується багато імпортної сировини, це підвищує її якість, але негативно відбивається на собівартості, – розповідає Олександр Новиков. – Щоб знизити ціну на фарби, ми провели масштабну роботу: переглянули технологію, замінили обладнання, знайшли альтернативних постачальників. В результаті зменшилися витрати на виробництво і сталося 20%-ве зниження цін. З середини літа різко збільшився обсяг продажів, і хоча в цьому році приріст складе всього 3-5%, вже в наступному ми маємо намір збільшити обсяги на 30% – до 80 млн грн ». За словами директора з продажу та маркетингу компанії «БНС-Фарба» Ганни Нестеровської, в поточному році підприємство приступило до реалізації програми, що передбачає введення в експлуатацію виробництва з виготовлення алкідних та акрилових смол. Етап узгодження з усіма необхідними інстанціями закінчено, і зараз вже ведуться переговори з потенційним партнером про фінансування проекту та передачі відповідних технологій. За попередніми розрахунками, його вартість складе 2500000 грн. Як стверджує директор підприємства Сергій Нестеровський, власне виробництво основного хімічної сировини, відкриття якого заплановано на наступний рік, дасть можливість знизити собівартість готової продукції на 15-20%. Комерційний директор «Хімрезерв» Ігор Болдирєв каже, що в розвиток виробництва щорічно інвестуються суми в розмірі 2-2,5 млн грн. Зовсім недавно на підприємстві був побудований новий цех по синтезу сполучних для лакофарбових матеріалів. «В даний момент вирішується питання про те, щоб компанія стала не тільки виробником лакофарбової продукції, а й сама виробляла для неї сировину», – зазначає пан Болдирєв. Паралельно з реалізацією інвестиційних проектів, спрямованих на освоєння виробництва сировинної бази, сьогодні великі підприємства почали активно вкладати чималі кошти у вдосконалення системи продажів і формування власної дистриб'юторської мережі. За твердженням пана Яременко, за обсягами фінансування цей напрям стоїть на другому місці після інвестицій, вкладених в переоснащення виробництва: «Зараз всі компанії зацікавлені не тільки в тому, щоб нарощувати обсяги, але і щоб на 100% продавати вироблену ними продукцію». За прогнозами експертів, лакофарбового ринку ще далеко до перенасичення, але при цьому умови роботи на ньому змушують вітчизняних виробників удосконалювати свої технології, впроваджуючи у виробництво продукцію з оптимальним співвідношенням ціни і якості.