Нового часу, нові підходи
2006-11-17 15:50:32
Досвід зарубіжних фірм, інвесторів і підрядників, що працюють в ринкових умовах, свідчить про те, що метод визначення ціни будівництва повинен бути досить простим і прозорим. Нормативна основа і система ціноутворення повинні бути достатньо динамічними і рухатися "по п'ятах" будівельного прогресу. А це – нові матеріали і технології, нові види об'єктів та інженерні системи, нові стандарти та проектні норми. В висунутої Держбудом Україні Концепції ціноутворення в будівництві передбачається поступовий перехід (повернення) до однорівневої системи ціноутворення на основі нової нормативної бази, що вводиться в дію з 2000 року. Однак нова нормативна база, уточнюючи витрата ресурсів по окремих елементах статей витрат, не змінює суті бази 1984 року і нормативної бази 1997 року. Умови ж роботи в ринку вимагають істотних змін в системі нормування і ціноутворення в будівництві. Адже використовуючи чинну нормативну базу, ми нічого не можемо сказати про вартість будівництва до тих пір, поки не буде порахована остання локальний кошторис. Світовий досвід проектування та будівництва говорить про те, що вартість проекту визначається на кожному технологічно закінченому етапі інвестиційного процесу. Які ж це етапи? Початковий етап-етап, на якому опрацьовується концепція проекту. Мета етапу-визначити реальність здійснення проекту та доцільність його фінансування. На цьому етапі складається концептуальна або попередній кошторис, розрахована протягом 2-3 днів на основі використання банку даних проектів-аналогів і укрупнених показників. Відхилення в точності розрахунків вартості будівництва на даному етапі досягає + / – 25%. Якщо ці дані задовольняють інвестора, він переходить до наступного етапу інвестиційного процесу – власними силами або силами замовника готує проектний або проектно-будівельний контракт. Перша стадія цього етапу – ескізне проектування. На етапі ескізного проектування розробляються різні варіанти архітектурно конструктивного виконання об'єкта. Мета етапу – визначити найбільш прогресивні конструктивні, технічні, технологічні та економічні рішення, які в подальшому будуть покладені в основу розробки остаточного проекту. На цьому етапі складається первинна кошторис, порахована по укрупнених кошторисних норм і розцінок на окремі конструктивні елементи будівель і споруд або укрупнені види робіт. Відхилення в точності визначення вартості будівництва на цьому етапі становить + / -15%. На наступному етапі проводиться проектування і визначення вартості проекту згідно з прийнятими конструктивним рішенням, з уточненням обсягів робіт по робочих кресленнях і специфікаціям обладнання. Мета етапу – уточнена кошторис, інвесторська кошторис, висувний замовником (інвестором) разом з технічною документацією на тендер, використовувана для оформлення фінансування. Відхилення в точності визначення вартості будівництва на цьому етапі становить + / – 5-7%. Проведення тендеру і укладення контракту – наступний етап у визначенні вартості будівництва. Підрядник, використовуючи технічну документацію замовника, готує на тендер свої пропозиції про вартість підрядних робіт. Він керується досвідом роботи та накопиченими даними з будівництва аналогічних об'єктів, враховуючи собівартість робіт, очікуваний прибуток і ризики. Накопичена база даних дозволяє йому вести цю роботу з мінімальними затратами праці і часу, щоб швидко реагувати на будь-які пропозиції інвестора щодо участі в тендері і в разі програшу не понести істотних втрат (збитків). В результаті роботи на цьому етапі з'являються пропозиції підрядників, виражені в ціні оферти. Конкурс оферт призводить до досягнення мети замовника (інвестора) – укладення контракту на будівництво за ціною, термінів і умов, що задовольняє обидві сторони. Разом з тим, на етапі підписання контракту не завершується процес визначення вартості будівництва. В процесі будівництва кожна сторона на умовах, закріплених в контракті, веде облік вартості виконання робіт. На цьому етапі реалізуються дві мети: • правильність взаєморозрахунків за виконані роботи, на умовах контракту; • накопичення даних про фактично понесені витрати для їх використання при укладанні наступних контрактів. Основний результат даного етапу – визначення фактичної вартості будівництва об'єкта для даного підрядника. Ця фактична ціна (вартість) визначає рівень його технічної, організаційної та економічної підготовки. Другий результат-накопичення бази даних підрядника про виконані проекти. Цій проблемі західні фірми приділяють постійну увагу, накопичуючи і систематизуючи такі дані протягом всього періоду існування фірми. Аналізуючи зарубіжний досвід, можна виділити ще один етап, дуже важливий для інвестора-визначення повної вартості проекту, що включає етап експлуатації та утилізації об'єкта. Яскравий приклад – атомні станції. Оцінюючи витрати на цьому етапі, інвестор більш чітко орієнтується в питаннях прийняття рішень інвестування наступних проектів. Результат цього етапу – відповідна база даних Інвестора. Розгляд нових підходів до системи ціноутворення в будівництві, виходячи з багаторічного досвіду її функціонування в країнах з ринковою економікою та можливості їх використання в умовах нашої держави, дозволяє зробити наступний висновок: треба поступове, але глибоке реформування всієї системи ціноутворення в будівництві, в тому числі кошторисної нормування та кошторисної документації. Реформування повинно бути засноване на ретельному методологічної опрацювання даного питання, зі створенням відповідних нормативів і накопиченням необхідних баз даних. Без наявності у себе таких баз даних жодна проектна або будівельна організація не зможе вижити в умовах конкуренції на будівельному ринку України. Тому формування відповідних баз даних Держбуд Україна приділяє в даний час велика увага (див. лист Держбуду України від 19.01.2000 № 7/3-45). У своїй програмній статті "Реформування ціноутворення – шлях до цивілізованого ринку" (Ціноутворення в будівництві. Інпроект . Кіев.Март, 2000) А.В.Беркута і П.І.Губень глибоко розглядають дане питання в плані реформування системи ціноутворення. При створенні таких баз даних не обійтися без інструменту їх формування. Цей інструмент дозволить інвесторам і проектувальникам, будівельникам і підприємствам, що виробляють матеріали, вироби і конструкції, легко розуміти один одного, незважаючи на стихію ринку. І такий інструмент вже створений. Ним може стати розроблений НДІАСБ Український будівельний класифікатор, що забезпечує формування єдиного інформаційного простору як в будівництві в цілому, так і в межах кожного окремого підприємства. Його застосування сприятиме вирішенню однієї з найважливіших проблем – створення механізму управління в ринкових умовах. При розробці УБК використаний досвід створення, в рамках Державної Програми переходу України на міжнародну систему статистики та обліку, Державних класифікацій видів економічної діяльності (КВЕД), видів продукції та послуг (ДКПП), будівельної продукції (ДКБП), гармонізованих з відповідними Європейськими класифікаціями NACE, СРА і СС. УБК знайшов підтримку і пройшов узгодження (з вересня по жовтень) провідних керуючих органів України: Міністерства економіки, Міністерства промислової політики, Державного комітету статистики, будівельної корпорації "Укрбуд", Академії будівництва, а також Держбуду України. Однак його остаточне затвердження Держбудом, на жаль, дуже затягнулося. Можливо, через черговий його реорганізації ось уже 3 місяці УБК блукає по кабінетах і коридорах даного поважної установи. Найближчою метою при створенні УБК було зробити його помічником при прийнятті виважених та обгрунтованих рішень керівниками різного рівня на основі єдиних критеріїв оцінки і зіставлення різних показників, при обміні відповідною інформацією в процесі управління. В даний час Держбуд України проводить надзвичайно важливу роботу по завершенню розробки та впровадження норм і нормативів, необхідних для реалізації концепції ціноутворення в будівництві, прийнятої урядом в минулому році. УБК, у взаємодії з новими державними ресурсними кошторисними нормами, міг би стати основою при формуванні інвесторських кошторисів на попередніх етапах визначення вартості будівництва, при підготовці до участі в тендерних торгах, при визначенні відповідного даному будівництву укрупненого переліку робіт, їх обсягів і потреби в ресурсах. Його використання дозволить розширити можливості застосування нової ресурсної кошторисної нормативної бази при розробці укрупнених кошторисних нормативів, які б.удут широко використовуватися в подальшому при складанні інвесторських кошторисів, аналогічних тим, які застосовуються сьогодні в країнах з розвиненою ринковою економікою. Розуміючи суть даної проблеми, НДІАСБ вже веде розробку програмних комплексів, що забезпечують як на етапі проектування, так і на етапі будівництва формування і накопичення баз даних користувачів, що використовуються ними при підготовці тендерних угод. Одним з таких комплексів, що випускаються НДІАСБ на ринок в 2000 р., є програмний комплекс "Інвестор", який дозволяє визначити вартість проекту (для замовника), вартість будівництва – ціну оферти (для Підрядника) без значних трудових і фінансових затрат. А накопичені в ньому дані будуть мати досить суттєве значення для всіх учасників інвестиційного процесу. Ще один важливий етап в інформатизації будівництва – забезпечення інформаційної взаємозв'язку між проектними та будівельними організаціями шляхом обміну інформацією на електронному рівні. Створенню єдиного інформаційного потоку: проектування – управління будівництвом – сприяє розробці НДІАСБ система "ПУСК". Інформаційні зв'язки між окремими модулями цієї системи показані на схемі. Подальший розвиток і впровадження інформаційних технологій на різних етапах проектування і будівництва дозволить ліквідувати відставання в інформаційному та організаційному забезпеченні управління будівництвом, підвищить конкурентоспроможність наших проектних і будівельних фірм на вітчизняному та зарубіжних ринках.
ДЖЕРЕЛО: Будівництво та реконструкція