За все заплатить населення, або чиї інтереси захищає влада, в нагальному порядку віддаючи в оренду "Одесводоканал"?
2006-11-07 12:46:26
Зрозуміло, що реформи в житлово-комунальному господарстві давно назріли і навіть перезріли. Але з чого починати? Чим обернеться залучення в відсталий, але прибутковий сектор економіки приватника, який прагне заробити? При цьому надзвичайно важливо, як будуть вибудовуватися стосунки між населенням і бізнесом, між бізнесом і муніципальною владою. Але найголовніше – чи здатна влада при цьому відстоювати інтереси населення, а не комерційних структур. Убогий досвід показує: впевненості ніякої. У нинішньому році Одеса почала пілотний проект реформування ЖКГ і вже першими кроками дала привід говорити про себе як про чергове випробувальному полігоні для відпрацювання нових схем приватизації. Цього разу – прибуткових об'єктів житлокомунгоспу. Почали одеська влада з самого головного – з води. Не встигло населення оговтатись, як сесія міськради дала згоду на передачу в оренду строком на 49 років цілісного майнового комплексу комунального підприємства «Одесводоканал» якоїсь комерційної компанії «Інфокс». До речі, самі депутати міськради дізналися про цю новину лише днів за десять до сесії. Неймовірно, але настільки важливе рішення влада готувала нишком, не вважаючи за потрібне проінформувати городян про справу, що стосується абсолютно всіх. Тепер, коли у відповідь чується різка критика, влада запевняє: це не що інше, як політика, нічого спільного не має з економікою. І просить опонентів не переводити це питання в політичну площину. Все таємне стає явним Справа, зрозуміло, не в тому, що політичні партії і громадські організації пікетували сесію міськради, виступаючи проти передачі водоканалу в оренду, назвавши цю операцію аферою століття. А в тому, яким чином влада вирішує долю водоканалу. Це дійсно схоже на операцію. І не виключено, що угоду політичну. Відомо, що в нашій країні політика визначає більшість процесів в економіці. Тому перше питання, що виникає у кожного, хто чує новина про оренду, – хто за цим стоїть? Хто стоїть за фірмою, якій влада віддає водоканал? У місцевих опозиційних ЗМІ відразу з'явилося повідомлення, що стратегічний об'єкт передається комерційній компанії, пов'язаної зі структурами СДПУ (о). Справа в тому, що колишні президент ТОВ «Інфокс» Микола Лісін і віце-президент цієї компанії Микола Злочевський є народними депутатами України, які пройшли в парламент за списком об'єднаних есдеків. Саме ці прізвища фігурують у рішенні Антимонопольного комітету України (від 5 вересня 2003 року) про надання згоди компанії «Інфокс» на оренду активів КП «Одесводоканал». У ньому говориться, що ТОВ «Інфокс» (м.Київ) діє на ринку оптової торгівлі нафтою і нафтопродуктами, а також інвестиційної діяльності та пов'язана відносинами контролю з громадянами Україна Лісіним Н.П. і Злочевським Н. В., а також такими суб'єктами господарювання, як ТОВ «Парі» (м. Київ), яка протягом 2003 р. не здійснювала діяльності, ТОВ «Енергосервісна компанія« Еско-Північ »(м. Київ), ТОВ «Нібор» (м.Київ), з моменту реєстрації не провідною господарської діяльності, ТОВ «Інтер-Трейд», спільно з якою здійснює контроль над ЗАТ «Іллічівський паливний термінал», який виконує функції дирекції з будівництва терміналу. Згідно з інформацією, наданою депутатам міськради, «Інфокс» є великим холдингом, контролюючим також ВАТ «Херсоннафтопродукт», ВАТ «Кременчуцька нафтова компанія» і ряд інших підприємств. Її річний оборот за 2002-й – більше 900 млн. грн. Одеський міський голова, якого нині критикують за те, що не був проведений тендер серед інвесторів, запевняє: крім фірми «Інфокс» і французької компанії, яка до цього протягом двох років вела переговори на предмет інвестування, а потім відмовилася, ніхто більше інтересу до водоканалу не виявив. Що ж до таємниць навколо переговорів між керівництвом міста та фірмою «Інфокс», то Руслан Боделан стверджує, що повідомляти було нічого: все те саме, мовляв, що і з французами. Проте місто знало про французів, знав, що ведуться переговори, – проводилися прес-конференції з їх участю. Хоча про умови передачі водоканалу іноземцям теж подробиць не було. Але тоді влада не приховувала, з ким і навіщо веде переговори. З «Інфокс» ситуація інша. Розпорядження міського голови про створення інвентаризаційної комісії у зв'язку з передачею водоканалу в оренду було видано 14 серпня ц.р. Переговори, зрозуміло, почалися набагато раніше. Однак весь цей час інформація залишалася закритою. Звідки така таємничість і чого влада побоювалася? Реакції громадськості? Вимог провести незалежну економічну експертизу умов договору? Саме цього сьогодні вимагає від міської влади місцева опозиція. Оренда таких стратегічних об'єктів, як водоканал, що грають найважливішу роль в життєзабезпеченні міста-мільйонника, – справа для країни нове. Чим вона обернеться для Одеси в майбутньому, не знає ніхто. З якими істинними намірами прийшла приватна компанія: вкласти чи лише заробити – теж до кінця не ясно. Тому поведінка влади, яка в нагальному порядку провела через сесію міськради рішення про оренду, дає підстави думати про найгірше. Тим більше що ряд депутатів наполягали на необхідності гарненько опрацювати дане питання, а вже потім виносити його на сесію. Однак влада чомусь надто поспішала. Щоб «протягти» рішення, міський голова поставив питання на поіменне голосування. Правда, боячись провалу, він змушений був змінити формулювання: замість пункту «доручити міському голові укласти договір оренди» значилося «доручити депутатській комісії доопрацювати додаткові умови договору і винести його на затвердження наступної сесії». Але все ж суттєві умови договору депутатам запропонували узгодити. Ці умови, тепер вже проголосовані, і стали сьогодні предметом обговорення. І хоча запропонований варіант, як запевняє влада, не остаточний, він проливає досить світла на те, що відбувається. Запитань більше, ніж відповідей Сіль у тому, що за можливість отримати інвестиції в розмірі 500 млн. грн. протягом семи років місто віддає компанії «Інфокс» не збиткове підприємство, яким намагаються представити КП «Одесводоканал», а ласий шматок із уже закладеними готової надприбутком і щорічними інвестиціями в розмірі 20 млн. грн. При цьому передача здійснюється за нульовою орендною ставкою, оскільки міська влада вирішила звільнити фірму від орендної плати до 2007 року і одеські депутати за надання такої пільги проголосували. Влада також має намір звільнити компанію «Інфокс» і від податку на землю. І збираються, як видно з проекту договору оренди, і надалі підтримувати водоканал за рахунок коштів бюджету і підприємств-споживачів води. Переконуючи депутатів у необхідності передачі водоканалу в оренду, Руслан Боделан ще раз акцентував на цьому увагу. «Якщо ми пересилив політичну емоції і приймемо рішення, – говорив він на сесії міськради, – то щорічно в реконструкцію водоканалу 71 млн. грн. вкладатиме «Інфокс», 20 млн. буде надходити за рахунок інвестиційної складової, закладеної в тарифі для інших споживачів, крім населення, і ще 10 млн. – із держбюджету. Разом – 100 млн. А через сім років місто буде отримувати у вигляді орендної плати щорічно близько 9 млн. грн. А що маємо сьогодні? .. ». За словами градоначальника, для відновлення виробництва при нинішніх надходженнях знадобиться років 50. Бо старіння водоканалу відбувається швидше, ніж відновлення. Тому немає іншого виходу, як шукати кошти, а необхідно близько 1 млрд. У противному випадку водоканал буде доведений до повного розвалу. Така позиція мера Одеси. Все нібито правильно, але виникає питання, чому «Одесводоканал», який буде експлуатувати приватна компанія і заробляти на цьому прибуток, повинні інвестувати бюджет, підприємства та організації – споживачі води або природоохоронний фонд? Нещодавно місцева преса (з посиланням на заступника міського голови) повідомила, що з вищеназваного фонду в наступному році на реконструкцію об'єктів «Одесводоканалу», зокрема станції біологічної очистки, Одеса може отримати мало не 25 млн. грн. До речі, в проекті держбюджету на 2004 рік на реконструкцію водоканалу було закладено 10 млн. грн., Але в остаточному варіанті залишилася загальна сума на розвиток водного господарства ряду міст. А кому і скільки – невідомо. Зате місцевий бюджет, як видно з договору оренди, буде дійною коровою водоканалу – разом з підприємствами та організаціями міста, які починаючи з січня 2003-го і закінчуючи 2007-м будуть цілеспрямовано перераховувати на його розвиток близько 20 млн. грн. щорічно. Ці витрати закладені в тариф на воду, який на початку року було збільшено майже в півтора рази і склав 1,47 грн. за кубометр плюс 94 коп. за каналізацію. До речі, з 1 листопада відбулося чергове підвищення тарифів для інших споживачів, крім населення, і тепер за 1 куб. м водопостачання та водовідведення їм доведеться платити 3,69 грн. Включення в тариф інвестиційної складової влада називає вимушеним заходом, оскільки взяти кошти для розвитку водоканалу не було звідки. Але тепер прийшов інвестор. Чому ж промислові споживачі і, до речі, бюджетна сфера мають допомагати далеко не бідній приватній структурі відроджувати орендований нею об'єкт? Виникає і ряд інших питань. Інвестиційна складова – це ні багато ні мало майже 98 млн. грн. Під ці гроші була розроблена міська програма розвитку водоканалу на період до 2007 року. Нею передбачається, приміром, налагодити до 2005 року щодобову подачу води в квартири одеситів, скоротити споживання електроенергії на 4%, домогтися зменшення втрат води на 3-5%, поліпшення рівня обслуговування, підвищення якості робіт, надійності експлуатації систем і так далі. Але ось що цікаво. Такі ж поліпшення передбачено й планом розвитку водоканалу, який був розроблений пізніше і грунтується вже на 500 млн. інвестицій компанії «Інфокс». При цьому, природно, виникає питання: хто ж кого насправді буде фінансувати? Якщо 98 млн. грн., Які будуть отримані від «інвестиційної складової», – гроші «живі» і гарантовані, то які гарантії вкладення інвестицій компанією «Інфокс», в чому ця інвестиція буде виражатися і як оцінюватися? Поки неясно. Приміром, уже звучать сумніви щодо вигідності використання склопластикових труб для відновлення систем водопостачання, які буде використовувати компанія. Справа в тому, що вона є співзасновником заводу по їх виробництву. І нарешті, найболючіше питання – тарифи. За словами міського голови, питання про їх підвищення реально виникатиме раз на рік. І так буде завжди, якщо технічно не переозброїти підприємство й різко не скоротити енергоспоживання. В якості вагомого аргументу Р. Боделан приводить в приклад мерію Москви, яка протягом року реконструювала всі котельні міста, і їх ККД склав 82%, а не 20, як в Одесі. Але якщо припустити, що фірма «Інфокс» справді найближчим часом оновить водоканал (у що мало віриться), в яку суму дана реконструкція обійдеться місту та городянам? Влада, наприклад, постійно твердить, що «інвестиційна складова» передбачена для «інших споживачів» і населення вона не стосується. Але в кінцевому підсумку високу вартість води, яку купують заводи і фабрики, оплачує в товарі все те ж населення. Що ж до одеситів безпосередньо, то на сесії міськради заступник мера Віктор Прокопчук заявив, що фірма «Інфокс» готова підписати будь-яка заява про те, що на період інвестування, тобто до 2010 року, вона не буде ініціювати питання про підвищення тарифів. Правда, потім уточнив: крім випадків, пов'язаних з підвищенням цін на електроенергію, збільшенням зарплати і пр. Словом, які б аргументи влада ні приводила, а в договорі про співпрацю між Одеською міськрадою і ТОВ «Інфокс», який є невід'ємною частиною договору оренди, про тарифи все сказано чітко і ясно. А саме: в разі змін ставок платежів, податків, мінімального рівня заробітної плати, інших обов'язкових платежів і зборів, зміни цін і тарифів на паливно-енергетичні матеріали компанія розробляє пропозиції з впровадження нових тарифів або коригування діючих і надає їх на затвердження міськвиконкому. У разі їх незатвердження міськрада приймає рішення про надання компанії дотації. Іншими словами, якщо не саме населення, то бюджет відшкодує фірмі найменший ріст витрат. А це, як відомо, кошти платників податків, тобто тих же самих громадян … Загалом, перша реакція одеситів на прийняте міськрадою рішення в основному зводиться до одного: за все доведеться платити населенню. Такої ж точки зору дотримуються не лише пересічні городяни. Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з перевірки законності зміни тарифів на житлово-комунальні послуги в Одесі, яка була створена після підвищення на початку року тарифів на воду, прийняла рішення звернутися до Генпрокуратури з проханням дати правову оцінку передачі водоканалу в оренду. Прихована приватизація За словами голови цієї комісії, народного депутата України Олексія Козаченка, оренда водоканалу є не що інше, як прихована приватизація. Тобто сьогодні ми спостерігаємо одну з традиційних для нашої країни схем приватизації через оренду – за рахунок списання та придбання майна. Ось його аргументи. «У договорі оренди чітко сказано: все, що вкладе інвестор, є його власністю. Він вкладає 500 млн. грн. і бере майна вартістю понад 470 млн. Половина основних фондів зношена. При цьому орендарю надається право списувати з балансу замортизованих майно. Це означає, що протягом трьох-п'яти років 95% основних фондів, які значаться як власність міста, буде замортизовано до нуля. І фактично власників за все стане орендар або той, кому інвестор переуступить або перепродасть право оренди на водоканал. У договорі це все прописано. У разі припинення або розірвання договору місто повинен буде відшкодувати інвестору всі витрати, понесені ним на поліпшення майна, яке не можна буде відокремити від водоканалу. А як і хто буде оцінювати, скільки вклав інвестор? Скажімо, в заміну частини теплотраси? І де бюджет візьме потім на це кошти? Зрозуміло, що підприємство, яке вкладає гроші, хоче мати максимальний ступінь свободи. Інша справа – влада, яка виступає другою стороною в договорі. Вона не вільна чинити так, як їй заманеться. Хоча б тому, що це не її власність, а міської громади. Так, потрібно враховувати інтереси бізнесу. Але і платоспроможність населення теж. Влада в першу чергу повинна відстоювати інтереси громадян, чого ми в даній ситуації не спостерігаємо. Прийняття рішення про передачу водоканалу в оренду на сьогоднішньому етапі розвитку економіки чревато наслідками, які ми спостерігаємо в ситуації з обленерго або газівниками, коли муніципальна влада не має ніякого впливу на ці підприємства, хоча від них залежить життєзабезпечення міста. Тобто ми бачимо, як веде себе бізнес, мета якого – отримання прибутку. І це нормально з точки зору ринку. Тому в ситуації з водоканалом відбуватиметься те ж саме. Будь-який бізнесмен, вклавши гроші, захоче їх повернути і ще отримати прибуток. Тому я переконаний, що Одеса протягом семи років заплатить півмільярда, які будуть закладені додатково в тарифі на воду, плюс закладену підприємством прибуток. Адже в договорі оренди нічого не сказано про норму рентабельності. Причому в даній ситуації мова йде не тільки про громадян Одеси. Сьогодні «Одесводоканал» постачає Іллічівськ, Білгород-Дністровський, Овідіополь, Теплодар, Южний, Біляївка. Тому наша комісія була змушена звернутися до Генпрокуратури з проханням дати правову оцінку даним договором. Справа ще й у тому, що сьогоднішні тарифи на воду, які будуть для орендаря базовими, уже сформовані невірно. Експерти, які за завданням нашої комісії перевіряли обгрунтованість їх підвищення, прийшли до висновку, що вони завищені порядку на 10%. Це лише по одній, але основний статті витрат – електроенергії, яка в структурі собівартості послуг становить понад 50%. Пояснюється це тим, що в тариф водоканал заклав планові показники споживання води, які набагато вище фактичних. Обсяги споживання з кожним роком знижуються. Це дані водоканалу. Більш того, в цих додатково запланованих обсягах втрати та невраховані витрати води становлять 82%. Хотя, по данным водоканала, этот показатель у них официально закреплен на уровне 41%, что тоже является одним из самых высоких в стране. В итоге в расчете на один кубометр воды тариф завышен на 6 копеек. Только, подчеркиваю, по электроэнергии. Но если детально изучать и другие затраты, то происходит примерно такая же игра с цифрами. Сказывается и несовершенство методики формирования тарифов. Комиссия свою работу не закончила. Это лишь промежуточные выводы. Но могу сказать: то, что обнаружили эксперты, — а нюансов множество, о которых мы даже не подозревали, — свидетельствует, что жилищно-коммунальная сфера экономики прибыльна, но «умышленно» запущенна. И эту запущенность оплачивает сегодня население». Судя по материалам комиссии, даже при старых тарифах, не покрывавших всех затрат, КП «Одесводоканал» не было убыточным, хотя в балансе за 2002 год оно и показывало убытки. По данным экспертов, те образовались в результате неправильно сформированного резерва сомнительных долгов, который был использован для списания якобы безнадежной дебиторской задолженности. Областное КРУ, как видно из акта проверки от 4 апреля 2003 года, пришло к такому же выводу. Дело в том, что безнадежные долги имеют срок исковой давности — три года и по истечении его могут быть списаны. «Одесводоканалу», как коммунальному предприятию, не было и трех лет, потому срок списания не истек. Это во-первых. А во-вторых, долги были не безнадежными. В итоге расчеты экспертов ВР показывают, что при ином подходе к долгам чистая прибыль предприятия могла бы составить ориентировочно свыше 17 млн. грн. Вообще, долги — тема особая. Три года назад «Одесводоканал» имел статус ЗАО, потом его превратили в КП, но ЗАО не ликвидировали, оставив за ним долги водоканала. Что за долги, сколько их — покрыто мраком. Попытки парламентской комиссии проверить предприятия наталкиваются на резкое сопротивление. Кстати, как видно из акта проверки КРУ, заместители начальника КП «Одесводоканал» являлись одновременно и руководителями ЗАО «Одесводоканал». Однако установлено, что работали они в ЗАО и в КП в одни и те же часы. То есть с 8.00 до 16.30 табелировались как на одном, так и другом предприятии, что практически невозможно. Но зарплату за 2001—2002 годы в ЗАО они получили в размере свыше 54 тыс. грн. В общем, после повышения тарифов и без того финансово стабильное и прибыльное КП «Одесводоканал» превратилось в очень прибыльное. А само резкое повышение тарифов в начале года многие теперь связывают с планами одесских властей отдать водоканал в частные руки.
ДЖЕРЕЛО: Дзеркало тижня