Зробимо воду чистою
2006-11-07 12:43:39
В умовах погіршення екологічної обстановки очищення (доочищення) водопровідної води від різних домішок стає необхідною як в побуті, так і в промисловості. Сучасні технології дозволяють очищати воду не тільки від механічних домішок (піску, іржі та ін), але і від солей жорсткості, органічних сполук і навіть від бактерій і вірусів. Основними вимогами, що пред'являються до якості води, відповідно до чинного ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая. Гігієнічні вимоги та контроль якості »(1984 р.) і затвердженим Міністерством охорони здоров'я України ДСанПіН« Вода питьевая. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання »№ 136/1940 від 1997 р., є: безпека в епідеміологічному і радіаційному відношенні, нешкідливість за хімічним складом і сприятливість органолептичних властивостей. Ці документи встановлюють допустимі норми забруднення води. Вимоги до якості води, наведені в цих документах, значно перевищують норми по жорсткості, вмісту заліза та органічних домішок, встановлені Всесвітньою організацією охорони здоров'я та Європейським Співтовариством. Про користь чистої води Основними причинами низької якості води, що надходить з централізованої водопровідної системи або зі свердловини, є: – наявність у воді нерозчинених механічних частинок (піску, суспензій, іржі), а також колоїдних речовин, присутність яких призводить до прискореного зносу і засмічення сантехніки і труб; – присутність у воді розчиненого заліза і марганцю, які надають їй при відстоюванні або нагріві жовтувато-бурого забарвлення, характерний «залізистий» присмак і утворюють іржаві патьоки на сантехніці; – жорсткість, обумовлена кількістю розчинених у воді солей кальцію і магнію, що призводять до випадання осаду і появі білястих розлучень на поверхні ванн, мийок і т.д.; – неприємний смак, запах і колір через наявність у воді органічних речовин, залишкового хлору, сірководню; – бактеріологічна забрудненість, викликана наявністю у воді різних хвороботворних мікробів, бактерій, вірусів. Установка в квартирі, котеджі системи очищення води доцільна, перш за все, тому, що забезпечує сприятливі умови як для збереження здоров'я мешканців будинку, так і для експлуатації побутової техніки. Пом'якшена вода (вода зі зниженим вмістом солей кальцію і магнію) не утворює шару накипу на нагрівальних елементах побутових приладів сантехніки і посуді, тому виключається перегрів і передчасний вихід з ладу приладів, продовжується термін їх служби, зменшується споживання електроенергії. За оцінками фахівців, в цьому випадку економія електроенергії складає 15-20%, природного газу – 20-25%, миючих засобів – до 70%. При користуванні зм'якшеної водою зменшується ризик відкладення солей у вигляді піску та каміння в організмі людини. Шкіра і волосся при умовно не пересихають і не тьмяніють, а, навпаки, стають м'якими, пружними, набувають здорового блиску. Видалення з води сполук заліза та марганцю, органічних речовин природного походження виключає жовтий або коричневий опеньок, робить воду прозорою, придатної для пиття. Питна вода, що надходить з водопровідної мережі, хлорована і тому має різкий запах, смак її часто не зовсім приємний. Застосування активованого вугілля для очищення води від залишкового хлору, токсичних хлорорганічних сполук дозволяє значно поліпшити її смак і позбутися від різкого запаху. Жорсткість київської водопровідної води становить від 3.2 до 5 мг-екв / л, по ГОСТ цей показник повинен бути не більше 7 мг-екв / л. Методи очищення води, типи фільтрів Фахівці виділяють наступні основні методи очищення води від містяться в ній домішок. Іонообмінний метод. Сутність його полягає в тому, що при контакті води зі спеціально розробленим полімером (іонообмінної смолою) відбувається видалення з неї іонів важких металів, жорсткості, заліза, нітратів та ін Натомість з іонообмінної смоли в воду надходять нейтральні іони. Такий обмін відбувається на молекулярному рівні. Цей метод використовують в основному для пом'якшення води. Адсорбційний метод. При цьому методі розчинені у воді шкідливі речовини поглинаються поверхнею сорбенту, в якості якого, як правило, застосовують активоване вугілля гранульований, виготовлений з деревини (берези), шкаралупи кокосового горіха та ін Для збільшення площі поверхні сорбент обробляють гарячим паром, внаслідок чого він набуває пористу структуру. Адсорбційний метод застосовують для видалення з води органічних сполук, хлору та інших токсичних речовин. Обратноосмотічеській метод. У його основу покладений принцип зворотного осмосу: проникнення води під дією надлишкового робочого тиску через частково проникною (напівпроникну) мембрану, здатну затримувати солі, двоокис кремнію, органічні домішки, бактеріальні забруднення і пропускати молекули води. Розрізняють такі основні типи мембран: плоскокамерние, трубчасті, рулонні, мембрани на основі порожнистих волокон. В даний час найбільше застосування в практиці знайшли мембранні елементи рулонного типу, що володіють високими робочими характеристиками при відносно невисокій вартості. Щоб виключити пошкодження мембрани і зберегти ресурс її використання, обратноосмотичні системи оснащують попередніми механічним фільтром. Фахівці рекомендують застосовувати обратноосмотічеській метод для очищення високомінералізованих вод, характерних для приморських регіонів України. Метод нанофільтрації. Цей назад-осмотичний метод використовується для селективної фільтрації певних речовин. Метод ультрафільтрації – це обратноосмотічеській метод, застосовуваний для очищення води від високомолекулярних сполук, а також вірусів і бактерій. Так як в мембранних технологіях очищення води виключено застосування хімічних реагентів, вони є екологічно чистими. В залежності від реалізованого методу очистки пристрою локальної очистки (до-очищення) води фільтри побутового призначення фахівці поділяють на: – фільтруючі, призначені для відділення механічних домішок і речовин, присутніх в воді; – адсорбційні, використовувані для видалення органічних домішок, хлору та інших токсичних речовин; – іонообмінні, що застосовуються для селективного видалення іонів важких металів, жорсткості, заліза, нітратів та ін; – електрохімічні, що забезпечують знезараження води; – обратноосмотичні, призначені для отримання знесоленої і одночасно очищеної від органічних домішок і бактеріальних забруднень води; – комбіновані, поєднують кілька методів очищення води. При необхідності доочищення водопровідної води не тільки для питних, але і господарських потреб доцільно встановлювати системи магістральних фільтрів. Їх підключають прямо до водопровідної мережі на вході в приміщення. Картриджі хімічного очищення води застосовують для пом'якшення води шляхом розчинення у воді поліфосфату з наступним поглинанням його активованим вугіллям. Пом'якшення води необхідно, якщо вода застосовується в системах опалення або нагріву води, а також в сантехнічному обладнанні, де відкладення солей жорсткості може привести до його псування. Такі картриджі застосовують як другого ступеня в багатофункціональних системах після ступеня механічного очищення і перед сорбционной очищенням. Потім вода надходить в мультимедійний фільтр, в якому вона проходить через шари гравію, граната (річкового мінералу осадового походження), піску, антрациту, очищаючись від дрібних механічних домішок. Промивання забрудненого фільтру виробляють зворотним потоком води вручну або автоматично. При великому вмісті в воді заліза використовують установку для знезалізнення. До її складу входять: резервуар із завантаженням (наприклад, речовини на основі природного мінералу глауконіту), використовуваної в якості каталізатора; керуючий клапан і реагентний бак з реактивом для регенерації завантаження (перманганатом калію). Видалення з води солей жорсткості виробляють за допомогою пом'якшувачів. Як засипки використовують іонообмінну смолу, яка замінює іони жорсткості (іони кальцію і магнію) на іони натрію. Регенеруючою реактивом служить розчин кухонної солі. У іонообмінних установках, застосовуваних для пом'якшення води, відбувається заміна видаляються з води іонів солей на іони водню і гідроксильної групи, які з'єднуючись утворюють воду. Ефективність роботи фільтрів залежить як від властивостей матеріалів, з яких вони виготовлені, так і від складу підлягає очищенню води. При виборі фільтра слід, перш за все, виходити з його здатності ефективно очищати воду від домішок, характерних для конкретних умов водопостачання. Фахівці відзначають, що до цих пір не визначені загальновизнані показники для оцінки ефективності роботи фільтрів і не розроблені рекомендації для доцільності їх застосування в конкретних випадках. Таке становище обумовлено рядом причин: – одностороннім і неконкретним характером опублікованих рекомендацій; – неповним переліком забруднюючих речовин і «полегшеними» методиками випробувань фільтрів по них; – суперечливістю положень нормативних документів, що регламентують вимоги до фільтрів та методик їх випробувань або їх відсутністю. Гігієнічна ж сертифікація фільтра забезпечує тільки оцінку санітарної надійності, засвідчуючи при цьому відносну його нешкідливість, і тому не служить підтвердженням доцільності застосування пристрою в будь-якому конкретному регіоні. Виходячи з цього, фахівці рекомендують вибирати фільтри на основі наступних даних: – склад води в точці підключення до водопровідної мережі з урахуванням типових сезонних коливань; – характеристики матеріалів, що застосовуються у фільтрі, і їх ефективності з очищення від шкідливих домішок, що знаходяться в конкретній водопровідній воді ; – бактеріостатичні властивості фільтрів і входять до їх складу елементів; – вимоги до якості питної води для забезпечення її необхідних органолептичних властивостей і безпеки.
ДЖЕРЕЛО: Будмайстер