Виміряємо пульс водопроводу
2006-11-07 12:24:35
За інформацією Київводоканалу, в столиці Україні середньостатистична сім'я споживає в середньому в 2-3 рази більше води, ніж в інших містах Східної та Західної Європи. Насторожує чи нас цей факт? Можливо. Якщо врахувати, що коли-небудь ми всі станемо платити за кожен літр «пролитої» нами води. Можна, звичайно, почати економити воду зараз, як це роблять за кордоном: використовувати один об'єм рідини з водопроводу в декількох господарських цілях. Наприклад, заповнивши водою, скажімо, кухонну раковину, можна помити в ній овочі, потім посуд і, нарешті, зовсім брудну воду використовувати для поливу рослин. Упевнена, навіть самий економний громадянин нашої країни не зробить цього – економити воду такими способами ми ще не навчилися. Є безліч більш досконалих способів економії води, наприклад, давно визнана нашими зарубіжними сусідами установка приладів обліку, або лічильників води. Обзавестися відповідним приладом не складно. Найрізноманітніших і якісних лічильників в Україну робиться зараз настільки багато, що фахівці Держбуду вже подейкують про кризу перевиробництва. Звичайно, якщо порівнювати речення з платоспроможним попитом. На думку фахівців, лічильник сам по собі не економить воду, а тільки спонукає людей до більш економного споживання. Встановлені державні норми споживання води і тепла часто бувають завищеними. Припустимо, не кожна людина використовує 340 л води на добу. Дослідження показали, що при установці квартирного лічильника води загальне споживання води в житловому будинку знижується на 30%. Історія За радянських часів в Україну лічильники води та тепла виробляли близько півдесятка заводів: у Києві, Луцьку, Львові, Харкові, Вінниці. Випуск «водотепломірів» був не основним їх напрямом, так як популярністю дана вимірювальна техніка не користувалася. Єдиними споживачами їх продукції були промислові підприємства. Про те, щоб враховувати витрату тепла і води в окремих квартирах, ніхто й не думав: країна була безрозмірно багатою, народ за користування всіма видами комунальних послуг платив символічні гроші. Після розпаду СРСР справи у виробників лічильників пішли зовсім погано. Заводи перестали купувати у них прилади, а населення ще не вирішилося на використання «вимірювачів» у своїх будинках. Коли виник реальний масовий попит на побутові тепло-і водолічильники, більшість старих приладобудівних заводів не зуміло швидко на нього відреагувати. За «порятунок» ситуації з лічильниками взялися іноземні виробники: в Україну хлинув потік готових приладів за кордону, пізніше стали ввозити в країну комплектуючі, з яких становили спільну продукцію. Часи змінилися, і тепер українські виробники успішно справляються без зарубіжних комплектуючих. Хоча деякі фірми, як і раніше імпортують латунні корпусу, лічильний механізм, трубопровідну арматуру, фільтри, мікропроцесори та інші електронні компоненти. Комплектуючі для лічильників імпортуються в основному з таких європейських країн, як Італія, Німеччина, Франція, Данія, Швеція, Польща. Завозять також з Росії, Прибалтики, Білорусі. Ситуація на ринку Попит на прилади обліку почав зростати в середині 90-х рр.. По-перше, зросли ціни на воду, газ і тепло, тоді як раніше кубометр води коштував в середньому 4-8 копійок. По-друге, люди почали замислюватися про можливість економії витрат на комунальні послуги. По-третє, українські підприємства почали вдосконалювати виробництво, рятуючи, тим самим, економіку країни від колишньої кризи. І потім впровадження системи обліку та контролю витрачання енергоресурсів – чи не єдиний спосіб забезпечити енергетичну безпеку України. Масову популярність лічильники придбали тільки в цьому році. А саме, з січня 2003 р., коли в Києві почала діяти нова система розрахунків за послуги водопостачання та водовідведення. Згідно з розпорядженням Київміськадміністрації споживачі повинні розраховуватися за обсягами фактичного споживання води, тобто оплачувати не встановлену раніше середньомісячну норму споживання води (9 м3), а стільки, скільки використовували фактично. Норма реального споживання з аналізу фахівців перевищує встановлену в середньому на 2 м3. До кінця цього року Київміськадміністрація планує обладнати всі будинки міста лічильниками для холодної води. Правда, зараз «просування» цього розпорядження кілька загальмувалося. Учасники ринку За останні роки на ринку України з'явилася величезна кількість як фірм, що спеціалізуються на виробництві лічильників води і тепла, так і компаній, що пропонують дане устаткування від зарубіжних виробників. Варто зазначити, що лічильники води можна відтепер купити не тільки в фірмових магазинах підприємств, а й на господарських міських ринках і навіть по оголошеннях в газетах. Серед найбільш великих компаній, що реалізують прилади обліку води можна виділити: СП «Ценнер-України» (Німеччина-Україна), дочірнє підприємство «Фабрики Метрон» – «Метрон-України» (Польща), ІП «Побутремарматура», САГА-ЛТД, фірма «Укрсервісмонтаж», компанія «Акватехсервіс», фірма «Сантехпласт». Серед українських заводів-виробників можна назвати підприємства: «Термометрія» в Луцьку, «Новатор» у Хмельницькому і Харківський завод. На сьогоднішній день для споживачів на ринку представлений широкий вибір приладів обліку води як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва. Який продукції віддати перевагу – вибирати споживачеві. Часто покупець зупиняє свій вибір на імпортних або спільного складання приладах. Основна перевага – імпортні прилади обліку поки не навчилися підробляти, так що на сьогоднішній день споживач застрахований від придбання «несправжнього» товару. Варто врахувати, що нинішній попит на прилади обліку води змусив найбільших виробників даної продукції відкрити нові представництва в містах України та створити потужну дилерську і дистриб'ютор-ську мережа, що дозволяє працювати як з оптовиками, так і з роздрібними покупцями. Споживачі На думку фахівців, основні споживачі водолічильників – власники квартир, суспільства власників житла і власники приватних будинків. Причому найчастіше заявки на установку лічильників оформляють, як це не парадоксально, представники малозабезпечених верств населення. Саме ця категорія громадян особливо скрупульозно вважає свої гроші, а, отже, прораховує, скільки можна реально заощадити на комунальних виплатах. Прилади обліку води встановлюють також і виробничі підприємства. Для них установка лічильників за попередні роки стала звичайним явищем. До того ж, механізм встановлення лічильників на виробництві будується по іншому, ніж у приватних осіб, принципом. І все ж найбільша марнотратство у використанні води властива саме городянам та їх сім'ям, що проживають як в приватному секторі, так і в будинках масових серій. Незважаючи на прийняті міськадміністрацією постанови, процес установки лічильників поки не носить централізований характер. Хоча, як стверджують фахівці, великі компанії-забудовники на етапі здачі новобудов вже цього року передбачають установку квартирних або будинкових лічильників у кожному новому будинку. Було б непогано, на думку фахівців, якби основними споживачами приладів обліку води стали ЖЕКи: теоретично їм простіше інструктувати квартиронаймачів в питанні встановлення лічильників, та й установка приладів в будинках носила б більш офіційний характер. Але поки здійснити це на практиці неможливо – для обслуговування цієї сфери житлово-комунального господарства знадобляться величезні витрати трудових ресурсів і робочого часу. Що стосується городян, то за останній час у великих представництвах компаній-постачальників лічильників список бажаючих встановити прилади обліку стрімко зростає. А за умови нового підвищення цін на споживання води, потенційних клієнтів стане ще більше. У деяких представництвах з'явилися навіть черги: на придбання та установку лічильника люди записуються на місяць вперед. І якщо така ситуація збережеться (і до того ж зростуть ціни на воду), то, за прогнозами фахівців, через два-три роки Київ накриє повальний «бум» по установці водолічильників. Установка Щоб встановити прилад обліку (як для приватної особи, так і для організації) необхідно подати заяву постачальнику води і тепла і отримати у нього технічні умови установки лічильника. Потім замовити проект цієї установки. Проект повинен бути узгоджений з організацією-постачальником тепла. Після монтажу приладу потрібно запросити комісію, яка після перевірки підпише акт приймання приладу. За словами деяких фахівців, проект на установку квартирних лічильників не завжди обов'язковий. Вмонтований прилад обліку води або тепла після установки не залишають у спокої. Метрологічні станції регулярно перевіряють правильність роботи водо-і тепломірів. У Києві діють лише п'ять-шість організацій, що мають перевірочні лінії і сертифікацію на проведення досліджень: Київміськводоканал, Український центр санітарії та метрології, ВКФ «Укрсервісмонтаж» та ін Період часу, через який необхідно влаштувати ревізію, іменують міжповірочним інтервалом, який для теплолічильників становить три роки, а для водолічильників – два. Технічні відмінності Лічильники витрат холодної та гарячої води можна умовно розділити на види за методом збирання: • українські; • зібрані спільно з іноземними підприємствами; • чисто іноземні. У Києві зараз є в наявності всі три різновиди приладів обліку води. У частині технічних характеристик лічильники бувають одноструменеві і багатоструменеві, і загалом, вони не відрізняються один від одного. Як стверджують фахівці, відмінність може бути тільки в складі використовуваних матеріалів. Наприклад, в крильчасті приладах крильчатка та вимірювальна камера витратомірів гарячої води зроблені з більш теплостійких матеріалу. Лічильники холодної води (панель приладу, пломбувальні кільця) зазвичай пофарбовані в блакитний чи синій колір, гарячої води – в червоний. Крім того, у «червоних» на панелі є відмітки +90, +120, +150, що позначають межу температур, які витримують прилади. Лічильники холодної води вимірюють воду від 5 до 40 ° С, квартирні лічильники гарячої води – до 90 ° С (хоча «гарячий» вимірювач можна використовувати як «холодний»). Промислові лічильники гарячої води розраховані на температури 40-150 ° С. Лічильник холодної води добре підходить для роботи з водою змінного якості, наприклад, що містить пісок. Лічильники з імпульсним виходом оснащені магнітним захистом проти маніпуляцій і служать для пропорційного тиску насосами або моторами, для дозування по заздалегідь встановленої кількості, для дистанційної передачі видатків. Квартирними вважаються лічильники з діаметром умовного проходу 15 і 20 мм. Від 25 мм і вище – промислові. Останні враховують витрати води і тепла в житлових будинках, на підприємствах, в школах, лікарнях та інших великих будівлях. Можуть бути лічильники з діаметром умовного проходу 600 мм, вони вимірюють витрату води цілих міських районів. Число лічильників, необхідних для обліку води, залежить від числа вводів (труби, по яких подається вода в квартиру, котедж, курінь, вігвам). Як мінімум, в квартирі потрібно встановити два водолічильника («холодний» і «гарячий») і один теплолічильник. У перспективі зчитування всіх лічильників витрати зведеться до одного дистанційного процесу зняття даних з цих приладів. Вже сьогодні відомі компанії-виробники лічильників пропонують прилади з можливістю зчитування, передачі і автоматичної обробки даних. Ціни Ціни на лічильники формуються в залежності від комплектуючих, країни-виробника, торговельної марки. Наприклад, вартість вітчизняних лічильників (луцькі, Хмельницькі і харківські прилади) коливається в межах від 80 до 130 грн., Комплектуючі до них коштують від 22 грн. і вище. Вітчизняні прилади обліку дешевше імпортних і термін гарантії на них нижче – від року до півтора років. Деякі фахівці стверджують, що, власне, більше двох років лічильник працювати не може, після закінчення цього терміну прилад потрібно міняти. Але таке придбання доведеться «по кишені» людям середнього і низького достатку. Існують і більш дорогі лічильники, в комплект яких входить два прилади (для холодної та гарячої води), комплектуючі (кульові крани, зворотний клапан, фільтри). Наприклад, французькі лічильники «Юнімак» в сукупності з комплектуючими деталями і монтажними роботами коштують близько 315 грн., Німецькі в такому ж комплексі – близько 320 грн. Зате ця ціна враховує наявність приладів, встановлення та навіть трирічну гарантію. Хоча деякі компанії реалізують лічильники води без умов подальшої установки. Установка одного лічильника води коштує в середньому від 40 грн. і вище (залежно від умов виробника або реалізує компанії). На думку фахівців, найближчим часом ціни на водолічильники не зростуть, у всякому разі, поки підприємства, що поставляють готові прилади або виробляють збірку механізмів, не переглянуть свою фінансову політику. Єдине, що може вплинути на зміну цін – це прийдешній «антимагнітний закон», відповідно, з яким все аналоги приладів обліку води повинні будуть пройти сертифікацію і перевірку на предмет антимагнітні дії. Як стверджують фахівці, такими комплектуючими оснащені відомі зарубіжні та спільні марки лічильників, тоді як у вітчизняних приладах «антимагнитостью» присутні не завжди. І щоб оснастити їх такими комплектуючими українським виробникам, можливо, будуть потрібні нові витрати, що вплинули в кінцевому підсумку на ціну готового товару. В результаті чого, за прогнозами фахівців, вартість вітчизняного приладу буде дорівнює вартості імпортного. Тоді як якість останнього, як і раніше, буде вигравати. Проблеми Оснащення житла лічильниками води, безсумнівно, супроводжується деякими проблемами. Про них фахівці говорять уже зараз. Раніше, чимало клопоту для споживача надавала процедура оформлення офіційного дозволу на установку лічильника, потім його «легальний» монтаж. Зараз, слава Богу, з боку офіційних інстанцій претензій до установки лічильників немає. Однак існує недосконалий (на думку споживача) механізм проведення планових перевірок приладів обліку: один раз в два роки споживач повинен самостійно зняти лічильник і віднести його до однієї з перевірочних організацій, яких в Києві, як згадувалося вище, не так уже й багато. Чимало проблем може принести непрофесійна установка приладу обліку, через що підрахунок обсягів води буде невірний: особливо економний квартиронаймач, маючи намір «змотати» воду назад (як, наприклад, іноді роблять з електролічильниками), встановлює механізм стрілкою в іншу сторону. Маніпуляція абсолютно даремна і, головне – чревата проблемами з боку наглядових організацій. І, нарешті, прагнення городян придбати недорогий товар «з рук» чи на міських ринках, обертається іноді відсутністю гарантії якості і позитивних характеристик приладу. Замість висновку Вибір марки приладу обліку, безумовно, залишиться за споживачем. Все залежить від бажання клієнта, умов постачальника і нових вимог українського законодавства, завдяки яким лічильники води стануть обов'язковим приладом наших житлово-комунальних послуг. А поки ринок лічильників води поповнюється новими моделями. Експерти кажуть, що, за великим рахунком, важко спрогнозувати, яка з компаній, що реалізують прилади обліку, залишиться в Києві на тривалий час і яка «облікова» продукція припаде до душі городянам. Можливо, завтра на ринку з'являться прилади невідомі досі нікому, бездоганні за технічними даними і доступні за ціною.
ДЖЕРЕЛО: Будівництво та реконструкція