Горизонти водного господарства України
2006-11-07 12:17:43
За данімі ЮНЕСКО, СЬОГОДНІ в Світі 1,5 мільярда людей не ма ють доступу до якісної питної води, а, за прогнозами Всесвітньої метеорологічної організації, до 2020 року з нестача питної води Може зіткнутіся все населення планети Земля. На переконань автора цієї Статті «Тільки тієї народ має майбутнє, в Якого є чиста вода». І Це не просто слова. Це думка професіонала, Який тридцять РОКІВ займається питання водного господарювання в державі, працював у Міністерстві меліорації и водного господарства, відтак заступником міністра ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО природного середовища та ядерної безопасности, головному державним інспектором України з охорони НАВКОЛИШНЬОГО природного середовища. Самперед про ті, з приводу Чого Вже не вінікає жодних сумнівів – у XXI столітті водні ресурси більшості країн світу стануть вірішальнім чинників їх економічного розвитку та екологічної безопасности. Щодо України – то широкомасштабні перетворення природних екосистем, Залучення значних обсягів водних ресурсів у господарський обіг, їх забруднення, Зміна умов Функціонування ландшафтів призвели до Порушення природної рівноваги, зниженя ЯКОСТІ води та Втрати її самовідновної и самоочісної здатності. Як наслідок – Сучасні водоресурсні Проблеми Набуль загальнодержавного значення, стали одним з головних чінніків національної безопасности Країни. Водне господарство України має давно Історію. Головними йо Завдання булі и залішаються гарантованого забезпечення населення и галузях економікі водою у необхідній кількості и відповідної ЯКОСТІ. Для забезпечення ціх Завдання водна Галузо України на початок 90-х РОКІВ минуло Століття досягла найвищу свого розвитку. У сфері її діяльності перебувало 63 тис. малих річок и водотоків з 52400000000 м3 місцевого стоку, 21,0 млрд м3 прісніх підземніх вод, водосховище и ставки спектр поліграфічних загальний об'ємом 55300000000 м3, сім великих магістральніх каналів загально довжина 1192 км та 10 великих водогонів, по якіх Щороку в маловодні райони подавалося прежде 22 млрд м3 води. Для Управління и експлуатації такого складного водогосподарського комплексу в сістемі Мінводгоспу України Була створен мережа Управління, Яка включала: 25 обласних Управлінь водного господарства, 30 будівельно-монтажних трестів, в складі якіх функціонувало 2365 будівельних предприятий, 27 заводів залізобетонних ВИРОБІВ и 17 ремонтно-механічніх заводів , 4 басейновіх водогосподарськіх об'єднання, шість проектно-вишукувальних інстітутів з 17 філіямі, 107 міжрайонніх Управлінь з експлуатації зрошувальніх та осушувальніх земель, водопроводів сільськогосподарського прізначання и захисних споруд на водосховище та річках. Система Міністерства меліорації и водного господарства в зазначеним Період представляла Одне спектр поліграфічних найпотужніших відомств України, Яке в рік освоювало в теперішньому еквіваленті близьким 7 млрд гривень капітальніх вкладень. Тут слід зазначіті, Що це відомство з самого качани об'єднувало Дві Галузі: водне господарство и водні меліорації. У Період широкомасштабних меліорацій, звичайна, основне фінансування направлялося на меліорацію земель, особливо зрошення, Яке в свою черга Вимагай БУДІВНИЦТВА нових магістральніх каналів и водоводів. Задля справедлівості, слід зазначіті, Що оптімізована меліорація для України Вкра необхідна, бо вон є страховим фондом нашого ризикованості землеробства, и там, де меліоратівні системи спроектовані, побудовані та експлуатуються на науково обгрунтованих засадах, там екологічних проблем не Було и Немає. І ті огульно паплюження меліорації земель людьми, далекими від цієї справи, завдан Багато шкоди економіці Країни и агропромислового комплексу зокрема. Альо тема меліорації земель для окремої Розмови. На МІНІСТЕРСТВО меліорації и водного господарства України галі в 1960 році БУВ покладений державний контроль за Використання и охороною водних ресурсів. Ця служба діяла за басейновім принципом, мала 11 басейновіх Управлінь Із 27 теріторіальнімі гідрохімічнімі лабораторіямі. І Ніхто, Ніколи з інших відомств НЕ втручався в проблеми Супроводження паводків, ліквідацію підтоплень, бо їх просто або не допускали, або упереджу-вальні роботи здійснювалісь Вчасно и на скроню професійному рівні. Після здобуття Україною незалежності та переходу економікі на рінкові Відносини відбуліся Зміни и у водному господарстві. Альо головна мета, Основні Завдання водного господарства залишилась ті ж Самі. Необгрунтовано пріватізація частин водогосподарського комплексу, Втрата позіцій стратегічного провідника перспективного розвитку водного господарства в Умова становлення ринкових відносін, самоусунення від виконан багатьох прямих водогосподарськіх Завдання, від контролю за використання земель водного фонду призвели до масової забудови заплав річок и Вкра загострілі кризового сітуацію в їх басейнах. Відмова від Введення нових прогресивних Економічних відносін Надзвичайно загостріла сітуацію в Галузі. Водне господарство за своєю Божою структурою, технологіямі, рівнем водокористування та охороною вод прийшла у суперечність Із відновлювальною спроможністю природних водних екосистем и якіснімі запитам соціальної сфери водозабезнечення. Незадовільній стан водних джерел створів Великі труднощі для розв'язання проблем Екологічно безпечно питного водопостачання населення. Спеціфіка питного водопостачання в Україні полягає в тому, Що воно на 75 відсотків грунтується на Поверхнево водних джерелах. Сучасні технології дозволяють очистити воду від будь-якого забруднення и навіть довести її до дістільованої. Альо при цьому слід враховуваті вартість Такої очищення. І чи Потрібна така вода людям для питна потреб? І які Наслідки Будуть від її вживання? Оскількі Якість води в природних Поверхнево джерелах ніні захи Переважна до третьої – п'ятої категорії, а традіційні технології очищення води розраховані на першого-другого категорії ЯКОСТІ води у вододжерелі, то їх застосування НЕ дозволяє підготуваті питна воду відповідно до нормативних вимоги. Це створює загроза здоров'ю населення, зумовлює високий Рівень захворювання кишково інфекціямі, гепатитом, збільшує ступінь ризиків вплива на організм людини канцерогенних и мутагенних факторів. Причинами неспріятлівої сітуації Із забезпеченням населення питного водою норматівної ЯКОСТІ є не Лише екологічні чинників, а й Цілий ряд проблем, які вініклі внаслідок того, Що впродовж трівалого годині водопровідно-каналізаційне Господарство розвивалась низько темпами и незадовільно комплектувалося технікою, матеріалами, обладнанням. Аналіз даніх Щодо водовідведення и ЯКОСТІ природних вод, Що проводівся трівалій годину, свідчіть про тріваюче забруднення Поверхнево и підземніх, а особливо грунтових вод. Найбільше Це спостерігається за Останні 10-12 РОКІВ. ЯКЩО об'єми використаної свіжої води з 1990-го до 2001 РОКІВ скороти з 30,2 до 12,2 млрд м3, а об'єм відведеніх стічніх вод – з 20,3 до 12,3 млрд м3 то об'єм надходження забруднення вод збільшівся з 3,2 в 1990 р. до 3,8 млрд м3 у 1999 р., в тому чіслі без очищення – з 0,5 до 0,7 млрд м3. При загально спаді водоспожівання забруднення Поверхнево водних джерел и грунтових вод не Тільки НЕ зменшіть, а Частково и збільшілося. Такий процес пояснюється тім, Що різко зменшіть відновлювальна, самоочісна спроможність річок та інших водних об'єктів. Реалізація основних напрямів розвитку водного господарства має відбуватіся за такими принципами: басейн водного об'єкта має розглядатіся Як єдиний об'єкт Управління водогосподарською діяльністю при обов'язковому врахуванні НАСЛІДКІВ від заходів, які проводяться на ньому; водні об'єкти місцевого значення в межах басейнів річок загальнодержавного Значення управляються місцевімі органами при погодженні спектр поліграфічних спільнімі для Всього басейн заходами и планами; збалансованість економічного розвитку и відтворення водних ресурсів; нормоване водокористування. Покриття витрат на реалізацію Екологічно и соціально обгрунтованих заходів Зі стійкого відтворення Екологічно повноцінніх водних ресурсів має відбуватіся через Платежі за водокористування. Воду слід Визнати економічнім продуктом, першоосновою жіттєзабезпечення людини. Розмірі платежів ма ють стімулюваті Раціональне й Екологічно безпечне водокористування. Розвиток водного господарства України в нових соціально-економічних умов буде успішнім при розумінні цілей цього розвитку населенням Країни и йо підтрімці. Досягті цього можна Лише через Створення умов для шірокої інформова-ності населення и Залучення шірокої громадськості й водокорістувачів на Всіх етапах розвитку и реалізації заходів, які прямо чи опосередковано вплівають на розвиток водного господарства. Зокрема необхідно Забезпечити: доступність до інформації про стан водних и водогосподарськіх об'єктів, ЯКОСТІ питної води; Прозорість процедур визначення таріфів, Накопичення и витрачання коштів; прозора тендерну основу укладання контрактів на виконання підрядніх робіт з реалізації планів и заходів; контроль и Обговорення результатів реалізації заходів; розробка загальноосвітніх и професіональніх програм навчання, засобів пропаганди водогосподарськіх заходів и рішень. На наш погляд, Спираючись на Останні Досягнення водогосподарської науки и вітчизняний Досвід Щодо Створення умов для Екологічно безпечно водокористування, раціонального Використання, охорони и відтворення повноцінніх водних ресурсів в Україні, необхідно візначіті єдино відповідальну державну структуру за стан водних ресурсів в Країні, якій належить: здійсніті водогосподарсько-Екологічне районування теріторії України для Створення передумов функціональній самоокупній Галузі «Водне господарство»; Створити Водний банк, Який Допоможи гарантовано фінансуваті Галузо в нових Економічних умів Функціонування; Як відповідальному за стан справ в річковому басейні включіті у сферу своєї виробничої діяльності ВСІ структури, Що перебувають на водному об'єкті; відновіті ВСІ функції, які забезпечувала Галузо на кінець 80-х РОКІВ, спектр поліграфічних значним їх Розширення з Метою Створення економічного базису Створення самоокупної Галузі; провести інвентарізацію земель водного фонду и Скласти їх кадастр; провести паспортізацію існуючіх водосховище, ставків І, Весь спектр з умов зарегульованості по кожному річковому басейні, їх ефектівності и доцільності, Прийняти Рішення Щодо подальшої їх експлуатації, реконструкції чи спуску; взяти на себе всю Відповідальність за міжнародне співробітніцтво по Всіх водогосподарсько-екологічних програмах, проектах, які реалізуються в Україні, ЯКІСНО підвіщіті Ефективність Такої співпраці; відновіті оптімізовану кількість будівельних водогосподарськіх організацій в розрізі адміністратівніх областей, Весь спектр з виробничих потреб; Накопичення в Україні Досвід водогосподарського БУДІВНИЦТВА перенести в зарубіжжя, а на зароблені кошти інвестуваті Свої водогосподарські проекти и Програми; впровадіті в практику Управління водогосподарськім комплексом Сучасні методи , спосіб, технології, Що дозволити піднесті на Рівень сучасний вимоги Управління Використання, охороною и відтворення водних ресурсів (покриття стільніковім зв'язком теріторії України дозволяє впровадіті Автоматизовані системи Управління річковімі басейна), Створити на одній з 63 тисяч річок и водотоків Країни дослідно-іоказовій об'єкт «Мала річка» для відпрацювання на ній останніх Досягнення науки з Метою Відновлення природно-екологічної рівноваги в її басейні и перенесення цього досвіду на Інші річкі держави; особливо УВАГА пріділіті чорнобільській зоні, через Яку протікають річки, які є джерелом водопостачання для 35 млн. наших громадян; Корінним чином Изменить систему підвіщення кваліфікації для Галузі, керуючий останнімі досягнені в Галузі Управління. Проблемою XXI століття буде питна вода, и ЯКЩО ми ВСІ усвідомімо загроза її насування, захочемо зберегтись для себе и прійдешніх поколінь найголовнішій и нічім незамінній природний ресурс – воду, то Знайдемо возможности для Відновлення в повну складі державного органу Управління Використання, охороною и відтворенням водних ресурсів Країни. Для цього необхідно вішукаті ВСІ возможности, бо вода – ції самє життя.
ДЖЕРЕЛО: Урядовий кур'єр