Персональний "Водоканал"
2006-11-07 12:14:23
Чим відрізняється наші міста від сіл? Міський житель, відповідаючи на це питання, скаже – комфортністю житла. І це дійсно так, відсутність каналізації та водопроводу в заміському будинку говорить про те, що житло не відповідає навіть самим мінімальним сучасним поняттям про комфорт. Що ж робити? Очікувати в найближчий час облаштування централізованої водопровідної мережі – справа безперспективна. А значить, кожен домовласник повинен подбати про облаштування повноцінного автономного водопостачання. Тим більше що сьогодні подібні системи успішно працюють у багатьох регіонах України. Автономна система водопостачання, може бути реалізована за допомогою різних варіантів водозабірної споруди: • подачі води за допомогою автоматичної гідропневматичної установки з поруч розташованого водойми; • спорудою колодязя, що складається з трубчастої фільтруючої шахти діаметром не менше 50 см і глибиною до 10 м, автоматичної гідропневматичної установки , системою контролю рівня води в колодязі; • пристроєм свердловини діаметром не менше 8 см, при знаходженні водоносних шарів на глибині нижче 10 м від рівня поверхні, причому глибина свердловини може досягати 100 м і більше. Серед перерахованих варіантів водозабірних споруд, на думку фахівців, свердловина – ідеальне рішення проблеми водопостачання для власників власних будинків. Саме це гідротехнічна споруда гарантовано може забезпечити необхідною кількістю води високої якості. Однак досягається це тільки при виконанні всього комплексу робіт по монтажу системи автономного водопостачання на професійному рівні, використовуючи сучасне обладнання. Так як в систему автономного водопостачання, поряд зі свердловиною входять і інші важливі елементи – пристрої, що подають воду (свердловина, автоматизована водопідйомна станція або насос), водоподготавлівающіе пристрої (фільтраційний вузол), гідроакумулюючі баки, розвідні трубопроводи і арматура. Трохи теорії З огляду на те що підземні води тісно пов'язані з геологічними умовами, фахівці-гідрогеологи виділяють три основних типи вод: • грунтові води; • верховодку; • напірні (артезіанські) води. Грунтові води залягають на незначній глибині і гідравлічно пов'язані з атмосферними або поверхневими водами. Їх мінералізація і п'єзометричного напору практично постійні. Слабо вони захищені від забруднених поверхневих стоків. Верховодка знаходиться найближче до поверхні в порівнянні з іншими підземними водами. Вона не має стійкого водотривкому шару. Напірні (артезіанські) води, розташовані між водонепроникними породами, знаходяться в більш глибоких водоносних шарах під напором. Вони добре захищені від поверхневих стоків водонепроникними породами. Їх мінералізація і п'єзометричного напору не залежать від пори року. Харчування водоносних підземних порід відбувається за рахунок атмосферних або поверхневих вод в областях виходу їх на земну поверхню. Області їх харчування можуть знаходитися на значній відстані від місць відбору води. Мінералізація води цілком залежить від складу геологічних грунтів. Фахівці-гідрогеологи відзначають, що при проектуванні свердловин на воду все це враховується, оскільки кожен тип води має свої особливості – умови утворення, харчування та балансу. Вибір місця буріння Місце пристрою водозабірних свердловин визначається за результатами гідрогеологічних вишукувань за умови складного гідрогеологічного розрізу. Вони дозволяють: вибрати найбільш водообільность горизонт, що містить питну воду, визначити його баланс, запас підземної води, напрямок її руху. Дають можливість шляхом розрахунків визначити максимальний відбір води з обраного водоносного шару, дізнатися форму, радіус і глибину депрессионной воронки, її дебіт та якість води свердловин. Обрана площадка повинна розташовуватися на стійких і не затоплюваних ділянках, а при відсутності таких ділянок слід передбачати захисні заходи (обвалування, підсипання та інші). При цьому фахівці відзначають, що оптимальним варіантом для автономного водопостачання служать водозабірні свердловини глибиною більше 30 м на водоносні горизонти, що мають у своїй покрівлі достатню товщу водотривких порід. Наявність водоупора виключає можливість забруднення експлуатованого водоносного горизонту. Водоносний горизонт, що володіє напором, фахівці називають артезіанським. Буріння свердловин Як відзначають фахівці, система автономного водопостачання повинна закладатися на стадії проекту будинку або під час проведення капітального ремонту, але не виключається і варіант виконання подібних робіт і без цих умов. У будь-якому випадку, необхідно пам'ятати, що до початку земельних та монтажних робіт необхідно вирішити ряд питань: • зібрати всю необхідну документацію на пристрій джерела водопостачання (в разі влаштування свердловини). До речі, багато фірм-підрядники беруть це на себе; • провести розрахунок добового споживання води виходячи з потреб на господарські, питні потреби і на випадок пожежі. Практично всі ці питання обговорюються з фірмою-підрядником, яка і пропонує оптимальний спосіб розв'язання конкретного завдання по бурінню. Після укладення відповідного договору, фахівці фірми визначають найбільш підходяще місце для буріння свердловини. Сам процес буріння – складний технологічний комплекс, в ході якого виконується цілий ряд заходів. Серед яких можна виділити: • в процесі поглиблення свердловини, кріплення її стовбура обсадними колонами з подальшою цементацією затрубного простору; • установка експлуатаційної колони; • проведення комплексу геофізичних робіт з дослідження продуктивних водоносних горизонтів. Фахівці відзначають, що свердловина, пробурена без дотримання необхідних заходів, може привести до забруднення експлуатованого водоносного горизонту. Геологія грунту скрізь різна і води залягають на різних глибинах, тому дотримання технології буріння – це ознака професійного підходу до виконання поставленого завдання. Природним продовженням облаштування автономної системи водопостачання вважається установка насосного устаткування і розводка водоподаючого труб до споживача. Насосне обладнання Наскільки добре буде виконувати своє функціональне призначення система автономного водопостачання – залежить від насосного обладнання. Перш ніж придбати насос, необхідно знати статичний і динамічний рівні води в свердловині. Ці дані містяться в паспорті до свердловини. Він видається організацією, яка виконує роботи по бурінню. Однак, як зазначають фахівці-гідрогеологи, на сьогоднішній день близько 80% свердловин експлуатується без такого документа. Крім цього, насос повинен забезпечувати необхідний витрата, здатний задовольнити потребу у воді всіх мешканців будинку в піковий період, тобто включених одночасно. Крім витрат, свердловинний насос повинен забезпечувати необхідний напір. Величина необхідного напору визначається: висотою, на яку воду доводиться піднімати з свердловини, втратами тиску по довжині трубопроводу і робочим тиском в системі водопостачання, яка необхідна для нормального функціонування побутової техніки (наприклад, в системах гарячого водопостачання напір води має становити не менше 20 м) . Втрати напору по довжині трубопроводу залежать від матеріалу, з якого зроблений трубопровід і швидкості руху води по ньому. Виходячи з отриманих значень витрати та напору, вибирається потрібна модель насоса. Фахівці рекомендують: при підборі насоса використовувати діаграми характеристик моделей, на яких одночасно представлені і натиск, і витрата. В комплект насосної установки для водопостачання, крім самого насоса входять: датчики тиску, запірна арматура і мембранні гідроакумулятори, які становлять баки для води. На українському ринку представлено як вітчизняне, так і імпортне насосне обладнання, в основному, таких компаній, як GRUND-FOS, WILO (Німеччина), SPERONI, NOCCHI, PEDROLLO (Італія), EBARA (Італія-Японія). Але як зазначають фахівці, на нашому ринку представлені насоси від виробників США, Великобританії, Росії, Білорусі та ін Фільтри водозабірних свердловин Фільтр – один з найбільш відповідальних елементів водозабірної свердловини, що служить для кріплення її стінок в межах водоносного пласта і попередження виносу часток водоносної породи в колодязь при фільтрації води. До того ж, він повинен володіти достатньою механічною міцністю, необхідної хімічною стійкістю, хорошою пропускною здатністю і довговічністю. Тип і конструкцію фільтра вибирають в залежності від характеру водоносних порід, глибини свердловини, витрати води, якості забирається води, умов і режиму експлуатації свердловини. Склад ринку За оцінкою фахівців, вітчизняний ринок систем автономного водопостачання знаходиться на стадії формування. Таке становище зумовлено рядом факторів. Серед яких один з основних – відсутність належного контролю над виконанням робіт з буріння свердловин на воду. І сьогодні говорити про точну кількість свердловин в Україну, як і про кількість фірм, що займаються бурінням цих свердловин, навіть фахівці-гідрогеології важко. Адже кожна свердловина повинна враховуватися в «Кадастрі підземних вод Україна», а кожен, хто займається бурінням, повинен отримати ліцензію на право виконання саме цих робіт. В даний час роботи по бурінню свердловин на воду виконують як державні підприємства: «Північгеологія» (м. Київ), «Запукргеологія» (м. Львів), «Південекогеоцентр» (м. Сімферополь), «Донецькгеологія» (м. Артемівськ), «Центргеологія» (м. Черкаси), КГГП «Геосервіс» (м. Київ) та інші, так і приватні комерційні фірми та приватні підприємці. Особливість роботи державних підприємств полягає в тому, що практично всі вони виконують функцію регіональних геологічних організацій. Розглядаючи приватні комерційні фірми, що займаються бурінням свердловин на воду, багато фахівців відзначають, що ці фірми були створені в епоху «конструктивних» змін, коли державні геологічні підприємства були змушені звільняти своїх фахівців. За різними оцінками, у столиці від 4 до 6 таких фірм, в кожному регіоні Україні – приблизно стільки ж. Практично і державні, і приватні комерційні фірми готові професійно надати замовнику весь комплекс послуг – від проектування свердловини до пост гарантійного обслуговування обладнання системи автономного водопостачання. Значну частину ринку систем автономного водопостачання займають приватні підприємці, які виконують буріння свердловин на воду, частина з них має ліцензії на виконання цих робіт, а частина – працює по принципу «вільної полювання». Їх основна спеціалізація – буріння неглибоких свердловин на воду. Ця категорія не піддається обліку, так як, на думку фахівців, не можна встежити за машинами, здатними бурити свердловини. Говорячи про вибір фірми фахівці відзначають, що підрядник повинен мати ліцензію на право проведення бурових робіт. Вартість На думку фахівців, на сьогоднішній день вартість системи автономного водопостачання становить значну суму: від $ 35 за п. м буріння. На глибину свердловини впливає виснаженість в деяких районах верхнього водоносного шару і його відносна забрудненість. У багатьох регіонах Україні верхній водоносний шар вже непридатний до експлуатації, тому, як відзначають фахівці, доводиться бурити глибші свердловини. Так, наприклад, в Києві для водопостачання беруть воду з двох водоносних горизонтів – середньоюрського і сеноманського. Ці водоносні горизонти захищені від забруднення з поверхні товщею глинистих порід. Вода цих горизонтів характеризується: відносною сталістю хімічного складу, помірної мінералізації і жорсткістю, а також сприятливими органолептичними властивостями. За всіма показниками вона відповідає вимогам стандарту «Вода питна». Фахівці відзначають, що для артезіанської води Київської агломерації характерний сірководневий запах природного походження, який нестійкий, швидко випаровується і небезпеки для здоров'я людини не представляє. Ціна автономної системи водопостачання залежить і від реальної потреби замовника у забезпеченні водою. На вартість системи значно впливає насосне обладнання. Наприклад, ціна імпортного погружного свердловинного насоса складає в середньому від $ 300 за одиницю виробу. Вітчизняний насос обійдеться замовнику дешевше, однак за якістю він поступається імпортним аналогам. При цьому необхідно враховувати, що в комплект з облаштування системи автономного водопостачання, крім насоса входять ще водопідйомне труби, кабелі живлення, гідроакумулятори та інші елементи та вироби. Розглядаючи вартість системи автономного водопостачання, фахівці відзначають, що вона розраховується по кожному об'єкту індивідуально. Вартість монтажних і пусконалагоджувальних робіт становить 30% від вартості обраного обладнання. Проте, враховуючи високу вартість систем автономного водопостачання, на вітчизняному ринку з'явилися недобросовісні бригади будівельників, що пропонують пробурити свердловину і змонтувати систему автономного водопостачання за істотно менші гроші. На жаль, спроби заощадити кошти за рахунок залучення таких «фахівців» часто закінчуються не на користь замовника. Є проблема На думку фахівців-гідрогеологів, на сьогоднішній день досить гостро постає проблема збереження запасів підземних вод, у зв'язку з цим необхідно проводити роботи по ліквідаційного тампонажу «невдалих» свердловин. Однак на вирішення цієї проблеми необхідно достатнє і постійне фінансування. Перспективи За оцінкою фахівців, місткість ринку систем автономного водопостачання в цілому і буріння свердловин зокрема в Україну значна. Так як бажання створити для себе комфортні умови притаманне практично всім нашим співгромадянам, які мають індивідуальні будинки. І якщо в сільській місцевості, це завдання, можливо, буде вирішуватися створенням на базі свердловини централізованого водопостачання, то власники заміських будинків, у міру вирішення фінансових проблем, будуть створювати автономні системи водопостачання. На сьогоднішній день фахівці прогнозують щорічне зростання даного сегмента ринку приблизно 5-10%.
ДЖЕРЕЛО: Будівництво та реконструкція