Найближчі перспективи київського міського колектора
2006-11-07 11:29:47
Державні будівельні норми України – ДБН А.2.2-1-95 ("Склад і зміст матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування")-стверджують, що каналізаційні системи і очисні споруди відносяться до переліку об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Це означає, що, з одного боку, каналізаційні системи виконують функцію "санітара міста", з іншого боку, самі є об'єктами підвищеної екологічної небезпеки і вимагають особливо пильної уваги до свого технічного стану. Система каналізації Києва почала формуватися понад 100 років тому. І якщо спочатку вона включала в себе мережі невеликих діаметрів загальною довжиною не більше 75 км, які обслуговували тільки центральну частину міста, то сьогодні ця система являє складний комплекс внутрішньо-квартальних та вуличних мереж, колекторів діаметром від 800 до 3000 мм, насосних станцій та очисних споруд. Протягом свого існування система каналізації міста кілька разів змінювалася реконструкцію. Перша була проведена в 1909-1916 рр.. В результаті була збільшена протяжність каналізаційних мереж і побудовані очисні споруди. В 1936-1941 рр.. пройшла друга реконструкція системи. У повоєнні роки паралельно з інтенсивною забудовою міста розвивали і нарощували потужності каналізаційної системи, а в 1966 році була введена в експлуатацію перша черга міських очисних споруд – Бортницька станція аерації. Як відомо, нормативні терміни служби мереж визначають по амортизаційних відрахуваннях. Для чавунних труб цей термін складає 25 років, для бетонних і залізобетонних труб – 27 років. На основі цих даних існуючий стан системи каналізації міста можна визначити як незадовільний, приблизно на 80% вичерпали свій нормативний термін служби. , В зв'язку з цим в 1999 рік на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації № 583 від 20. 04. 1999 р. була розроблена програма "Ремонту, реконструкції та розвитку каналізаційного господарства м.Києва на період 2000 – 2005 рр..", Яка у фахівців отримала скорочену назву – "Колектор". Основною метою програми було визначення заходів, які необхідно виконати для забезпечення надійної і стабільної роботи каналізаційної системи міста. Підставою для визначення цих заходів стали результати проведених обстежень технічного стану мереж, колекторів і споруд. При обстеженні встановили, що значна частина внутрішньоквартальних і вуличних мереж вичерпала свій термін амортизації і потребує негайного ремонту або перекладання. Не в кращому стані знаходиться і частина колекторів глибокого закладення. Тим більше глибина закладення таких колекторів створює серйозні перешкоди для контролю їх технічного стану та виконання ремонтних робіт. Аварії на колекторах глибокого закладення в Севастополі, Харкові, Києві диктують необхідність будівництва дублюючих магістралей. Одним з основних факторів, що впливають на технічний стан каналізаційної системи, є якість матеріалу труб мереж і колекторів, а також матеріалів, які застосовують при будівництві споруд. Це обумовлено тим, що при транспортуванні стоків відбувається постійне абразивну стирання лоткової частини колекторів, а. верхня, вільна від стоків частина труби піддається корозії від дії газів, що виділяються стоками. Фахівці вважають, що: – при будівництві нових ділянок мережі та заміни існуючих необхідно використовувати сучасні матеріали, які мають високу антикорозійну і абразивну стійкість, незначну шорсткість внутрішньої поверхні. Застосування таких труб збільшить терміни роботи каналізаційних мереж та їх пропускну спроможність; – в разі використання залізобетонних, чавунних і азбестоцементних труб необхідно виконувати захист їх внутрішньої поверхні, що перешкоджає утворенню корозії і абразивному зносу; – при ремонті колекторів і споруд на них треба використовувати такі стійкі до корозії матеріали, як кераміка, кремнійбетон, полімербетон, облицювальні полімерні плівки, листовий гнучкий або "панчішний" поліетилен і т.п.; – мінімальні діаметри знову прокладаються трубопроводів необхідно визначати з урахуванням можливості надалі затягування в них полімерних труб на ремонтованих ділянках. В обсязі програми "Колектор" позначені ділянки системи каналізації міста, які підлягають першочерговому ремонту, а також, залежно від їх технічного стану, об'єкти другої і третьої черги реконструкції, об'єкти нового будівництва. Програма "Ремонту, реконструкції та розвитку каналізаційного господарства м.Києва на період 2000-2005 рр.." була розроблена ВАТ "Київпроект" на замовлення ДКО "Київводоканал". Орієнтовна вартість заходів, включених в програму, складає 366 млн. гривень. В даний час реалізація програми "Колектор" вже здійснюється. Прикладом цього може служити закінчення капітального ремонту і здача в експлуатацію такого об'єкта, як каналізаційний колектор по проспекту 40-річчя Жовтня діаметром '1500 мм. У 2001 році передбачено виділення коштів з міського бюджету на будівництво другої нитки головного міського каналізаційного колектора та інших об'єктів.
ДЖЕРЕЛО: Будівництво та реконструкція