Чистописання
2006-11-07 11:15:45
Років отак п'ятнадцять тому нелюбов до вітчизняних унітазів і раковин була надзвичайно велика. Кожен поважаючий себе громадянин прагнув прикрасити побут чеським або фінським сантехнічним дивом. Володарі імпортної сантехніки були шанованими людьми. Сьогодні закордонним поштовхом нікого не здивуєш. Подиву і поваги гідно, скоріше, те, що дизайн та якість вітчизняної та імпортної сантехніки нині цілком порівнянні. Навчилися таки робити. І роблять з кожним роком все більше і більше. Попит на український сантехфаянс зростає, випереджаючи пропозицію. Ситуація Останні чотири роки обсяги виробництва сантехфаянса постійно збільшуються. Підприємства – виробники санітарних керамічних виробів у 1997 році пережили жорстке падіння обсягів виробництва. Тоді було випущено 1406 тис. унітазів, пісуарів та інших раковин. Зараз заводи "одужала" і випуск продукції збільшують. І якщо з 1997 року по 2000-й обсяги виробництва збільшувалися на 150-200 тис. виробів на рік, то в 2000-2001 роках відбувся стрибок. У 2000 році вітчизняні виробники сантехнічної кераміки зліпили і обпекли 2049 тис. різних раковин, в 2001 році зуміли зробити 2477 тис. необхідних для людського побуту виробів. Такий підйом у виробництві унітазів, умивальників та інших санітарних керамічних штуковин стався завдяки переоснащенню підприємств, ремонту та заміни необхідного обладнання. Важливо й те, що українські скульптори сантехфаянсових виробів навчилися робити якісний товар, який можна порівняти з імпортними аналогами. Сьогодні працюючі підприємства використовують свої виробничі потужності на 100%. На жаль, не все так гладко у вітчизняних ванноделателей. І якщо сантехфаянснікі з року в рік обсяги виробництва збільшують, то у виробництві емальованих ванн очевидний криза. Починаючи з 1997 року обсяги виробництва сталевих і чавунних ванн відчутно зменшувались. У 1997 році було випущено 101 тис. емальованих ванн. У 1998 році обсяги скоротилися вдвічі. А в 2001 році було зроблено лише 14,2 тис. ванн. Таке різке падіння було викликано масовим напливом в Україну дешевих імпортних "купелей" (в столичних магазинах вітчизняні сталеві ванни коштують від $ 200, а імпортні – від $ 120-150). І все ж виробничі показники 2002 року вселяють надію на світле майбутнє. За даними Держкомстату, за дев'ять місяців 2002 року було випущено близько 18 тис. емальованих ванн. Виробники пояснюють це налагодженням торгових відносин з Росією і підвищенням якості виробленого товару. Експорт-імпорт Українські умивальники та унітази цінують і за кордоном, і на рідних просторах. Раковини, умивальники, консолі раковин, ванни, біде, унітази, зливні бачки, пісуари об'єднані кодом ТН ЗЕД 691000000. У 2001 році під цим "знаком" з України було вивезено 13912,5 т продукції на $ 4772,3 тис. Це майже на 35% більше, ніж у 2000 році, коли Україну вивезла за кордон 9141,3 т товару на $ 3999,6 тис . Основним "зовнішнім" споживачем українських унітазів є Росія. За 2001 рік в РФ було поставлено 11848 т продукції на $ 4054,59 тис. Знають наші умивальники також у Вірменії, Литві, Латвії. Решта ринки збуту для вітчизняних виробників поки закриті. Але й при такому положенні справ українські "скульптори" вивозять за кордон більше 70% виробленого товару. У поточному році експорт умивальників, пісуарів, зливних бачків і унітазів, ймовірно, зросте, оскільки за сім місяців 2002 року за бугор вже продано 12163,8 т виробів на $ 4642,21 тис. Обсяги поставок імпортних ванн, умивальників, унітазів та інших необхідних для сучасного будинку виробів в минулому році теж дещо зросли. У 2001 році в Україну було ввезено 5904,2 т товару (код ТН ЗЕД 691000000) на $ 3730,91 тис. У 2000 році офіційно сантехнічного добра було ввезено на $ 2955 тис. Суб'єкти Пропозиція вітчизняного сантехфаянса поки відстає від ринкового попиту. В Україну унітази, біде, пісуари і зливні бачки ліплять чотири заводи: ДП "Славутський комбінат" Будфарфор "(Хмельницька обл.), ВАТ" Львівський керамічний завод ", ТОВ" Дніпрокераміка "(м. Пологи, Запорізька обл.) І ПО" Слов'янський керамічний комбінат "(Донецька обл.). Конкуренції між вітчизняними виробниками керамічних виробів побутового призначення сьогодні немає. Попит поки набагато вищий за пропозицію. Навіть будучи завантаженими на всі сто, виробники не встигають виконувати замовлення дилерів. Складські приміщення, які кілька років тому були до стелі завалені унітазами і умивальниками, сьогодні пустують: керамічні вироби відправляють на внутрішній та зовнішні ринки прямо з печі. Сировина В Україну "залягає" маса "керамічних" корисних копалин, правда, вони не завжди придатні для випуску сантехніки. При виробництві санітарно-будівельних виробів в якості вихідної сировини застосовують такі матеріали, як глина, каолін, пісок, пегматит, циркон, білила і пр. В Україні є багаті родовища піску, каоліну, пегматиту та інших матеріалів, необхідних для "литва" сантехвиробів. В країні зосереджено понад 30% світових запасів білої глини (продають її по 79-80 грн. За 1 т). Тому сантехніку на вітчизняних підприємствах виготовляють в основному з української сировини. Матеріали, необхідні для роботи, в Україну пропонують АТЗТ "Веско" (м. Дружківка, Донецька обл.), ЗАТ "Київський склотарний завод", ЗАТ "Семенівський завод гірського воску" (м. Димитрове, Кіровоградська обл.), ЗАТ "Глуховецький каоліновий завод "(смт Глухівці, Вінницька обл.), ВАТ" Ватутінський комбінат вогнетривів "(м. Ватутіне, Черкаська обл.). На жаль, не всі матеріали вітчизняного походження підходять для "ліплення" керамічних виробів. Тому гіпс, тальк, пегматит постачають з Росії. Російський тальк обходиться вітчизняним виробникам в 4000 грн. за 1 т (українська тальк коштує 480 грн. за 1 т, але його виробники "нічних ваз" не використовують). Сировина для глазурі – шпат, крейда, тальк, гіпс – везуть в Україну з Італії. Тонна італійського польового шпату варто 410 грн. Виготовлення санітарних керамічних виробів – справа матеріало-та енергоємне. Питома вага сировини в собівартості унітазу – більше 60%. Асортимент Асортимент вітчизняних підприємств парою унітазів вже не обмежується: навчилися робити якісний і різноманітний товар, затребуваний на ринку. В радянські часи підприємства випускали вельми обмежений асортимент раковин і унітазів. Та й якість вироблених виробів залишало бажати кращого. Варто тільки згадати шорстке покриття блідо-сірого кольору, що ніякими засобами, що чистять неможливо відмити, а також "незручності", що виникали через повільно наповнюється зливного бачка. Сьогодні українські виробники намагаються не відставати від світової "унітазний" моди. Вони ліплять якісний товар і надають широкий вибір різноманітних за кольором і формою виробів. В цілому, на українських підприємствах за останні кілька років була освоєна і впроваджена у виробництво маса новинок. В основному наші "скульптори" копіюють закордонний товар або передирають моделі друг у друга. Благо "повторення" не заважає працювати і розвиватися. Основне зростання виробництва припадає на традиційну групу товару (не тільки звичного кольору). Лідирують у цьому списку унітази і зливні бачки. Пасуть задніх пісуари і біде. В минулому році заводами Україні було випущено більше 900,6 тис. унітазів, в позаминулому – 721,6 тис. Реалізація Виробники сантехніки організували дилерські мережі і "окупують" спеціалізовані магазини. Потреба рідного населення в сантехніці оцінити дуже складно. Не всі громадяни поспішають змінити свій унітаз або ванну. Якщо новосел і купує сантехніку, то користуватися нею буде не менш десяти, а то й двадцяти років (спостереження продавців сантехніки). Тому сантехфаянснікі орієнтуються на динамічні компанії, які будують і ремонтують свої офіси, оновлюючи і сантехніку. Зараз українські вироби можна знайти не тільки на базарах, але і в спеціалізованих магазинах поряд з "крутий" імпортною сантехнікою, що раніше було рідкістю. Цьому сприяла організація дилерської мережі. Через дилерів продається більше 80% виробленої сантехніки. Останнє реалізується в роздріб в магазинах, розташованих на території підприємств-виробників. Експорт сантехнічних виробів Код ТН ЗЕД 1997 1998 1999 2000 р. 2001 р. Січень-липень 2002 т тис. USD т тис. USD т тис. USD т тис. USD т тис. USD т тис. USD 691000000 – раковини, умивальники, консолі раковин, ванни, біде, унітази, зливні бачки, пісуари та ін 9018,2 4295,79 9822,5 5519.21 8615.2 4438,48 9141,3 3999,58 13912.5 4772,3 12163,8 464221 691090000 – інші 2019,2 1232,01 2124,2 1659,75 1401,7 1158,72 1171,7 637,32 311,6 140,48 8,4 5,4 Імпорт сантехнічних виробів Код ТН ЗЕД 1997 1998 р. 1999 р. 2000 р. 2001 р. Січень-липень 2002 т тис. USD т тис. USD т тис. USD т тис. USD т тис. USD т тис. USD 691 000 000 – раковини, умивальники, консолі раковин, ванни, біде, унітази, зливні бачки, пісуари і пр. 2817 4903,84 3774,4 4308,9 2557,3 2502.7 4063,1 2955 59042 3730,91 3620,5 2040,67 691090000 – інші 2460 4151,34 3341, 4 3657,71 2310,8 2197,42 3830 2767.19 5790,6 3627,62 3401,5 1860,01 За даними Держкомстату. ЛЮДСЬКИМ МОВОЮ Фаянс – біла або кольорова маса з особливих сортів глини з додаванням гіпсу та деяких інших речовин, що йде на виготовлення керамічних виробів. Каолін – гірська порода, що складається в основному з каолініту, домішок зерен кварцу, польового шпату, слюди і інших забруднюючих каолін мінералів. У кераміці використовується в складі фарфорових і фаянсових мас. Санітарні прилади – приймачі стічних вод (господарських і фекальних), що встановлюються в житлових, громадських та виробничих будівлях. Унітаз – раковина в туалеті для стоку випорожнень і сечі. Біде – посудина, раковина для підмивання. Пісуар – раковина в туалеті для стоку сечі. Велика радянська енциклопедія, Сучасний словник іншомовних слів, Тлумачний словник російської мови під редакцією С. Ожегова і Н. Шведової Функціонер ПРО ГАЛУЗІ Лев ЧЕРНЯК (57), начальник управління керамічної та неметаллорудной промисловості корпорації "Укрбудматеріали": – Присутність імпортних сантехвиробів на ринку нітрохи не заважає вітчизняним виробникам. Скоріше, навпаки, ринкова конкуренція сприяє розвитку української керамічної промисловості. Підприємства удосконалили виробничі технології, підвищили якість продукції, що випускається. І сьогодні вітчизняна сантехнічна кераміка мало в чому поступається закордонним аналогам. ВИРОБНИК про імпорт Віталій НІКОЛАЄНКО (40), заступник директора ТОВ НВП "Луганськемаль": – Останні три роки відбувається стрімка переорієнтація ринку в бік імпорту. Для масового будівництва та реалізації в роздріб в Україну поставляють дешеві й гарні імпортні ванни. Але про довговічність ніхто не думає. Товщина сталі, з якої ці ванни роблять, – 1,6-1,8 мм, а згідно з вітчизняними стандартами, вона повинна бути не менше 2,3 мм. Не важко уявити, як "поведуть" себе такі вироби через деякий час. У жодній країні Європи, окрім України і Росії, не продають сталеві ванни такої низької якості. Для розвинених країн якість, міцність і довговічність набагато важливіше вартості пропонованого товару. Корисні циферки Обсяги виробництва санітарно-керамічних виробів, тис. шт. Найменування 1997 р. 1998 р. 1999 р. 2000 р. 2001 р. Унітази 498,6 609,4 630 721,6 900,6 Пісуари 2,5 5,7 4,4 8,6 14,7 Умивальники 284,2 311,6 338,5 380,2 417,6 Зливні бачки 400,6 504 526,1 606,3 768,6 За даними Держкомстату. Зростання обсягів виробництва сантехнічних виробів в наявності. ВИРОБНИК Про РИНКУ Єлизавета Хижня (50), заступник директора з фінансів ТОВ "Дніпрокераміка" (м.Пологи, Запорізька обл.): – Імпортна сантехніка – дорогий товар. Навіть моделі "економ"-класу коштують у півтора-два рази дорожче української продукції. А за якістю вітчизняні вироби ні в чому не поступаються зарубіжним. Тому багато торгують компанії роблять ставку на недорогий товар. Цінова політика виробників і торговців плюс висока якість українського сантехфаянса привели до того, що сьогодні попит випереджає пропозицію. На жаль, виробничі потужності вітчизняних підприємств не в змозі повністю задовольнити всі запити ринку.
ДЖЕРЕЛО: Бізнес