стика свідчить, що централізованим водопостачанням охоплено усі міста та 86,4% селищ міського типу, центральними системами каналізації забезпечені 427 міст (95%) і 515 селищ (67%). Інтенсивний розвиток народного господарства в 70-80 роках і закладені в Сніпах нормативи середньодобового споживання води зумовили створення потужних станцій водопідготовки та водовідведення у великих містах.У Києві, Харкові та інших великих містах в надлишку потужності очисних споруд, в той час як на півдні понад 1200 населених пунктів відчувають їх дефіцит.В цілому по Україні недолік каналізаційних потужностей становить Змлн м3/добу.Середня норма водоспоживання становить 320 л / добу з урахуванням жителів села.Разом з тим перехід на розрахунок за лічильниками свідчить, що по окремих квартирах і будинках показник витрати перевищує 600л/суткі.Це пояснюється незадовільним технічним станом внутрішньобудинкових систем і значними втратами в мережах – 35 – 50%.З 1995 року відзначається щорічне зниження обсягу реалізації води на 2-3%, що викликано спадом промислового виробництва і змінами в структурі водоспоживання Наприклад, по Харкову (1,5 млн населення) в 80-90 роках населення споживало 60% загальної кількості води, промисловість – 20%.Зараз у структурі водоспоживання частка населення – 80%, промисловості – до 2%, а по окремих регіонах населення споживає до 90-95% води.До 1990 року всі основні фонди підприємств водо-каналізаційного комплексу перебували у державній власності.З прийняттям закону "Про місцеве самоврядування" об'єкти центрального водопостачання і каналізації передані в комунальну власність.В цілому відсутня єдина політика в області ВКГ.Як відомо, централізоване водопостачання та каналізація відносяться до сфери природних монополій, яка характеризується максимально ефективним задоволенням попиту при відсутності конкуренції внаслідок технологічних особливостей виробництва.Тому, як зазначив заступник Голови Держбуду Україна Г М Семчук, позиція Держбуду з цього питання полягає в збереженні єдиних технологічних комплексів ВКГ, пов'язаних технологічним процесом в одне ціле.Виходячи з вищесказаного, основна ідея реформування – збереження регіональних систем водопостачання та каналізації.Доцільно відновити діяльність обласних структур ВКГ на нових принципах, що передбачають організацію акціонерних товариств та холдингів, залучення до експлуатації ВКГ підприємств різної форми власності на основі контрактної системи.Дефіцит фінансових ресурсів, необхідних для розвитку, експлуатації та обслуговування систем водопостачання та каналізації не дозволяє підприємствам своєчасно і в повному обсязі відшкодовувати експлуатаційні витрати, забезпечувати реконструкцію і розвиток.Капітальні інвестиції зведені до мінімуму і в основному виділяються з резервних фондів на ліквідацію аварійних та невідкладних заходів.Крім того, можливості місцевих бюджетів також обмежені.У зв'язку з цим зростає аварійність на об'єктах водопостачання та каналізації, потребують заміни 40% насосних агрегатів, чверть очисних споруд відпрацювала нормативний термін амортизації.МОЗ розроблено нові вимоги до питної води і система гарантій, запровадити які поки немає можливості через технічний стан підприємств водопостачання та відсутність коштів на їх модернізацію.Наприклад, для переходу на нові стандарти, тільки по Харкову потрібно 700 млн грн, що перевищує міський бюджет.Тому, планується поетапне введення нових стандартів на питну воду.Для адаптації підприємств ВКГ до ринкових умов та забезпечення їх надійного функціонування розроблено понад 30 нормативних документів.Найболючішим виявилося питання тарифної реформи і введення єдиного тарифу на послуги водопостачання та каналізації для всіх груп населення, що передбачає 100-відсоткове відшкодування їх вартості.Реформа проводилася поетапно з підвищенням оплати послуг до 40%, 60% і 80% від собівартості.Зараз в трьох областях України та в Києві встановлені тарифи з повним відшкодуванням витрат підприємствам ВКГ.Держбудом розроблено новий "Порядок формування тарифів на послуги централізованого водопостачання", в якому враховані зміни в оподаткуванні та міжнародні стандарти бухобліку Документ заснований на принципах.• розрахунку валових витрат на основі галузевих технологічних нормативів чи індивідуальних норм, • фіксованого терміну дії базового тарифу відповідно до затвердженої програми ресурсозбереження, • введення механізмів індексації базового тарифу для виключення погіршення економічного стану підприємств, • створення фонду фінансування робіт з ресурсозбереження, • прозорості та обгрунтованості системи ціноутворення при переході підприємств на самоокупність, • залучення зарубіжних і вітчизняних інвестицій За останні п'ять років видно реальні результати інвестиційного співробітництва підприємств міського водопостачання та каналізації Україні з міжнародними організаціями.На даному етапі Європейським банком реконструкції та розвитку виділений кредит в розмірі 90 млн євро для фінансування програми модернізації системи ВКГ Запоріжжя і ще восьми комунальних підприємств.Міжнародний банк розвитку взяв на себе фінансування проекту оновлення, відповідно до міжнародних стандартів, водно-каналізаційного господарства Львова.Залучення іноземних інвестицій допомагає відпрацьовувати моделі і механізми реформування ВКГ на пілотних проектах з модернізації підприємств "Київводоканал", "Харківкомунпромвод" і ін