Водоканальних господарство Києва: стан та перспективи розвитку
2006-11-07 10:55:42
Загальна сітуація з водопостачання СЬОГОДНІ водопостачання Києва та пріміської зони здійснюється з трьох джерел: двох Поверхнево – р.Дніпро та р.Десна и підземного – водоносних горізонтів (Переважна сеноманського та юрського). Забір, підготовка та подача води в ятір міського водопроводу здійснюється водопровіднімі станціямі загально встановлення виробничою потужністю 2113,9 тис.м3 на добу, в тому чіслі: Дніпровська водопровідна станція -600 тис.м3 на добу; Деснянська водопровідна станція -1080 тис.м3 на добу; споруди артезіанського водопроводу -433,9 тис.м3 на добу. На 01.01.2000 р. подача води в ятір міського водопроводу становила у Середньому 1394,2 тис.м3 на добу, в тому чіслі: Дніпровською водопровідною станцією -376,4 тис.м 3 на добу; Деснянська водопровідною станцією -776,9 тис.м3 на добу; споруди артезіанського водопроводу -240,9 тис.м 3 на добу. Поверхневі джерела водопостачання Основними джерела водопостачання Міста Києва є ріки Дніпро и Десна. Дніпро бере початок в Смоленській області России, на Валдайській вісочіні, на вісоті 220 м над рівнем моря. Протяжність -2200 км, площа водозбору – 510 200 м 2. Загальне падіння ріки становіть 120 м. На теріторії України знаходится Частина верхньої и вся середня и Нижня течія Дніпра довжина близьким 1100 км, площа водозбору в межах України – 293 200 м2. Найбільшімі притоками Дніпра на Україні є Прип'ять и Десна. Дніпровська водопровідна станція (ДВС) розташована на правому березі, в 3,5 км ніжче греблі Київської ГЕС. Вище ДВС в басейні Дніпра налічується 173 водосховище. Найбільшім є Київське водосховище. Ширина ріки в розрахунковому створі при нормальному підпертому рівні Канівського водосховище – 500 м, середня Глибина близьким 8 м, швідкість течії – 0,3-0,5 м / сек. Десна – Перший за протяжністю и другий за величиною басейн лівобережній приплив Дніпра. Протяжність – 1130 км, площа водозбору – 88900 км2, Загальне падіння ріки – 146 м. Вітік ріки знаходится в болотах південніх схілів Смоленської гряди на 238 м над рівнем моря. Впадає в Дніпро на 892 км від гирла, в межах Києва, на вісоті 92 м над рівнем моря. У межах України довжина Десни становіть 591 км, площа водозбору -33760 км2, Що становіть 38,0% від Загальної площі. В межах України Десна має близьким 40 приплив довжина Більше 10 км, найбільші з якіх Сейм, Снов и Остер. Деснянський водозабір знаходится на лівому березі Десни в 3,2 км від гирла. Вище Деснянського водозабору в басейні Десни налічується 129 водосховище. Підземні джерела водопостачання Найбільше практичне значення у централізованому господарсько-питного водопостачанні Києва ма ють сеноманкеловейській водоносний комплекс та байоській (середньоюрській) водоносний горизонт. Експлуатація ціх водоносних горізонтів в Кієві ведеться з кінця XIX Століття. Максимальний за весь час експлуатації водозабір зафіксовано у 1981 році – 514 тис.м3 на добу (з них 319 тис.м3 – з сеноман-келовейського водоносного комплексу та 195 тис.м3 – з байоського водоносного горизонту). У 1999 році загальний водозабір становит 287 тис.м3 на добу, в т.ч. відомчімі свердловина і – близьким 47 тис.м3 та "Кіївводоканалом" – 240 тис.м 3. За екологічної сітуації, Що склалася внаслідок антропогенного забруднення НАВКОЛИШНЬОГО середовища І, особливо, після ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ, проблема Розширення водопостачання населення Києва Завдяк найбільш захищених підземнім водам є надзвичайно актуальні. Водоносні Горизонти алювіальніх верхньочетвертніх и сучасний відкладень Дніпра; долин малих рік; водно-льодовіковіх и еолово-делювіальніх відкладень середньочетвертінного віку практично не захищені І не прідатні для організації централізованого водопостачання. Шляхи розвитку системи водопостачання Генеральним планом розвитку Києва передбачена, Що в основу розв'язання проблеми водопостачання буде покладено принцип оптимального Використання природних, технічних, енергетичних и фінансовіх ресурсів. У зв'язку з ЦІМ головна УВАГА пріділятіметься скороченню нераціональніх витрат питної води. СЬОГОДНІ Загальне питом водоспожівання на одного мешканцям Києва становіть 431 л / добу (в т.ч. на господарсько-питні потреби – 350 л), тоді Як у містах розвинені країн світу від 204 до 428 л / добу (в т.ч. на господарсько-питні потреби – від 100 до 223 л). Другою, не Менш Важливим проблемою.Більше є підвіщення ЯКОСТІ питної води. Наслідки аварії на Чорнобільській АЕС, антропогенні навантаженості на оточуюче середовище, неспріятліві гідрометеорологічні Умови негативно вплінулі на санітарно-гігієнічний стан Поверхнево джерел водопостачання Києва. Усе Це потребує удосконалення Схеми водопостачання, доведення ЯКОСТІ питної води, Що подається Споживача, до європейськіх стандартів. І, Нарешті, третім Завдання, Що потребує Вирішення, є енергозбереження при відобуванні, підготовці та подачі води Споживача. При цьому значний Вплив на розв'язання цієї Проблеми має скороченню нераціональніх витрат питної води. Шляхи зниженя нераціональніх витрат питної води: • Розробка та реалізація Програми учета води на Всіх етапах її руху (при заборі, очіщенні та знезаражуванні; при подачі в систему міського водопроводу; при транспортуванні та подачі Споживача). • зниженя витрат води при транспортуванні (прокладання нових, ремонт и Відновлення існуючіх мереж водопостачання з Використання сучасний матеріалів, Заміна старої водозапірної арматури ТОЩО). • Раціональне Використання питної води промисловим підпріємствамі та об'єктами енергетики (за рахунок Впровадження сучасний водозберігаючіх технологій, зворотнього водопостачання, недопущення Використання на технологічні спожи питної води). • Будівництво системи поливального водопроводу з власними джерела та споруд водопостачання (будівництво насосних станцій на оз.Вірліця, поливальних водопроводів на житловий масива Троєщина, Комсомольський, Лісовий, Лівобережній, Осокорки, Позняки, Харківський, Пирогові-Чапаєвка). Шляхи підвіщення ЯКОСТІ питної води: • Будівництво споруд попередньої очистки води на Дніпровській водопровідній станції (НД) та Деснянській станції 1-го підйому. • Будівництво споруд первинного озонування на Дніпровській НД • Реконструкція споруд Деснянської НД • Будівництво споруд озонування на Деснянській НД • Збільшення подачі артезіанської води (Переважна сеноманкеловейського та байоського водоносних горізонтів) у централізовану систему водопостачання Міста. • Ремонт и Відновлення існуючіх магістральніх, вулично, внутрішньоквартальніх и будінковіх водопровідніх мереж з Використання нових матеріалів. • Модернізація та реконструкція існуючіх мереж и споруд водопостачання промислових предприятий. Норми водоспожівання Питомі норми господарсько-питного водоспожівання населенням, Яке прожіває в багатоповерховіх будинка, обладнання водопроводом, каналізацією та централізованім гарячим водопостачання, становляться 336 л / добу на одного мешканцям; у будинка, обладнання водопроводом, каналізацією та місцевімі водонагрівачамі – 240 л. Невраховані витрати води, які включаються и витрати води на розвиток містобудівної базуватися, Прийняті в розмірі 20% від обягу води на господарсько-питні спожи населення. Водоспожівання населенням, Що тимчасово перебуває у Кієві, прийнято в розмірі 41, 3 тис.м3 на добу, Весь спектр з перспективи розвитку Мережі готелів, турбаз, установ Громадського харчування. Витрати води на полив тротуарів и зелених насаджень прийнято у розрахунку 78 л / добу на одного мешканцям. Система каналізації Діючі каналізаційні очисні споруди (Бортницької станція аерації) мають пропускну спроможність 1800 тис.. кубометрів на добу и розраховані на повну біологічну очистку стічніх вод. Санітарно-захисна зона очисних споруд накріває велику площа міської теріторії, тім самим вілучає її спектр поліграфічних Використання Як сельбищну. На СЬОГОДНІ існують технології біологічної очистки стічніх вод, які дозволять однозначно підвіщіті пропускну спроможність очисних споруд, Створити конче потрібній резерв потужності каналізаційніх мереж, підвіщіті надійность їхньої роботи. Крім того, вінікає можлівість, за рахунок конструктивних заходів (накріклад перекриття аераційніх споруд легкими конструкціямі), однозначно зменшіті розмірі санітарно-захісної зони, Що дасть змогу залучіті до жітлової забудови Додаткові теріторії в існуючіх межах Міста. На Бортніцькій станції аерації нагромаділося Багато відходів, які зберігаються на мулових полях и Використання якіх у сільському господарстві неможливе з причини великого вмісту в них сполук Важко металів. Світовий Досвід свідчіть, Що ці відходи можут вікорістовуватісь Як добрива при вірощуванні квітів та внесенні в ями при посадці декоративних дерев або у траншеї при посадці кущів под годину виконан робіт по благоустрою та озелененню теріторій. Смороду кож можут вікорістовуватісь для меліорації та піджівлення грунтів в лісопарковій теріторії, Яка оточує місто, а кож у розсадніках дерев, кущів та квітів об'єднання Київзеленбуд. Це дозволити поступово однозначно зменшіті площі мулових полів. Вівільнені площі можна буде повернути сільському господарству, після проведення необхідніх меліоратівніх робіт, Що дасть змогу зменшіті витрати Міста на Утримання існуючіх мулових полів и тім самим зменшіті собівартість очищення стічніх вод. Зменшення скідів стічніх вод від Міста та можлівість Створення на Бортніцькій станції аерації резервних потужностей з очистки стічніх вод за рахунок Використання сучасний технологій та обладнання Дає змогу на деяки годину унікнуті необхідності будуваті новий комплекс очисних споруд у правобережній частіні Міста. Подалі розвиток Києва НЕ можлива без БУДІВНИЦТВА колекторів великого загліблення. У правобережній частіні Міста колектори міського Значення будуються, Як правило, у товщі Київського мергелю (Глибина пріблізно 40-70 м), Що дозволяє прокладаті їх у оптимальних напрямком, незважаючі на планове розташування існуючої забудови. Напрямок ціх колекторів не залежиться від рельєфу місцевості, Що однозначно спрощує систему каналізації. В лівобережній частіні Міста Київський мергель відсутній, будівництво колекторів великого загліблення передбачається на глибінь 15-20 м в пісках насіченіх водою, а тому колектори міського, міжрайонного та районного значення будуються спектр поліграфічних Використання глибинності зниженя рівня підземніх вод, а при візначенні напрямком трас Враховується існуюча та майбутня забудова. Основний недолік колекторів великого загліблення Це практична неможлівість контролю їхнього ТЕХНІЧНОГО стану та ремонту. Аварії на таких колектора у Кієві, Севастополі, Харкові та інших містах України, а кож в інших державах, порушили питання про необхідність підвіщення надійності роботи ціх колекторів и тім самим про необхідність періодічного повно відключення будь-якого колектора для йо профілактичного або капітального ремонту. Таким чином, постає питання про будівництво дублюючіх колекторів великого загліблення. Реалізація цього заходу вімагає Багато коштів, а відтак – особливо ретельне ТЕХНІЧНОГО, економічного та гігієнічного Вивчення. Дуже велике значення ма ють матеріали з якіх будується сам колектор, а кож матеріали їх внутрішнього покриття. Досвід експлуатації ціх колекторів свідчіть, Що для внутрішнього покриття найбільш підходять Склопластик та подібні до нього матеріали, які ма ють велику абразивну та хімічну стійкість. Саме така Конструкція внутрішнього покриття колектора вікорістовується СЬОГОДНІ при капітальному ремонті колектора вздовж пр.40-річчя Жовтня. Подалі будівництво колекторів великого загліблення міжрайонного Значення дозволити ліквідуваті низьку малих каналізаційніх насосних станцій районного значення і тім самим підвіщіті надійність роботи системи каналізації в тій частіні Міста, Яку смороду обслуговують, та поліпшіті економічні Показники роботи системи каналізації Міста. Складаний рельєф Києва історічно обумовів Наявність кількох басейнів каналізування Із власними каналізаційнімі насосними станціямі (Подільська, Наводніцька, Музейна містечко). Бурхливих масово Житлове будівництво, починаючі Із шістдесяти РОКІВ, відбувалося на нових теріторіях, каналізування якіх Було неможливе здійсніті без БУДІВНИЦТВА нових каналізаційніх насосних станцій міського та міжрайонного значення. Будівництво колекторів великого загліблення міського та міжрайонного Значення поступово виробляти до Зменшення кількості каналізаційніх насосних станцій у місті. Каналізаційні Мережі Міста належать до споруд, які повінні Забезпечити санітарно-гігієнічну безпека Міста. Міські самоплівні каналізаційні Мережі в центральній частіні Міста Працюють Вже більш Як сто РОКІВ. За Останні шістьдесят РОКІВ система внутрішньоквартальніх та вулично самоплівніх мереж, колекторів місцевого та районного значення бурхливих розвивалась и на СЬОГОДНІ охоплює всю теріторію багатоповерхової забудови Міста, а кож Частину існуючої пріватної малоповерхової забудови. Значне Частина існуючіх самоплівніх внутрішньоквартальніх мереж та вулично колекторів місцевого, а кож районного значення відпрацювала Свій рядків, и за Своїм технічнім станом смороду Вже не відповідають сучасний світовім вимоги Щодо надійності и потребують негайної реконструкції. Реконструкція існуючої системи каналізації повинна Забезпечити надійне збірання та відведення стічніх вод від водоспожівачів. Для цього потрібно замініті ВСІ існуючі фізічно зношені каналізаційні Мережі, які булі побудовані пріблізно сто РОКІВ тому спектр поліграфічних керамічніх труб діаметром 150 мм та 200 мм. Необхідно кож враховуваті, Що ці Мережі вічерпалі свою пропускну спроможність І не відповідають сучасний навантаженості. Конче необхідна термінова докорінна реконструкція системи самоплівної каналізації в центральній частіні Міста, Яка передбачатіме заміну існуючіх фізічно зношеніх та морально застаріліх внутрішньоквартальніх та вулично мереж и колекторів місцевого значення. Трубопроводи, які Будуть прокладатісь Замість існуючіх, необхідно будуваті Із застосуванням сучасний матеріалів, які ма ють скроню антікорозійну та абразивну стійкість и крім того малу шорсткість (Наприклад труби з литого полімерпропілену). Можут застосовуватісь кож труби з інших матеріалів (залізобетон, чавун, азбестоцементу) за Умови обов'язкового ЗАХИСТУ внутрішньої поверхні труб від корозії та абразивного знос. Труби повінні мати розрахунковий Термін експлуатації 50-100 РОКІВ. Світовий Досвід БУДІВНИЦТВА та експлуатації колекторів великого загліблення, а кож аналіз аварій на таких колектора свідчіть, Що необхідно проектуваті та будуваті їх Як гідротехнічні споруди, а не Як комунальні. Досвід з ліквідації аварії на головній каналізаційній насосній станції м.Харкова та на Правобережній насосній станції Києва свідчіть, Що вимоги державних будівельних норматівів Щодо забезпечення надійності роботи таких відповідальніх и Екологічно небезпечних споруд Дуже недосконалі. Для підвіщення екологічної надійності каналізації Києва необхідно мати резервні споруди по перекачуванню стічніх вод спектр поліграфічних басейн каналізування. Вулічні самоплівні каналізаційні Мережі необхідно будуваті спектр поліграфічних корозійно – та абразівностійкіх матеріалів (Наприклад полі-мерпропілен або чавун) спектр поліграфічних розрахункових Строком експлуатації не менше 100 РОКІВ. Враховуючих екологічну важлівість надійної роботи системи каналізації Києва для України в цілому, можливості доцільно ініціюваті розробка спеціальніх норматівів на проектування та будівництво каналізаційніх споруд в місті. На перспективу в правобережній частіні Міста необхідно обов'язково передбачіті теріторію для БУДІВНИЦТВА нового резервного комплексу очисних каналізаційніх споруд.
ДЖЕРЕЛО: Будмайстер