Очищення від іржі
2008-10-15 13:23:20
Як правило, в процесі експлуатації сантехніки виникає необхідність дрібного ремонту, впорається з яким цілком можливо самостійно.
Навіть якщо ви поміняли у себе в квартирі всі труби на металопластик, міські комунікації залишилися колишніми, і при проходженні по них води, що містить розчинений кисень, неминуче будуть окислюватися. З'являється іржа, яка складається з оксидів заліза. Далі розчинена у воді іржа осідає на поверхні ванн, унітазів та інших виробів. Від впливу іржі вироби набувають характерного брудно-коричневий колір, що, безумовно, неприємно.
Для видалення утворилися іржавих плям, патьоків використовуються чистячі засоби у вигляді рідин, паст і порошків.
Всі ці препарати містять певні кислоти, які розчиняють іржу. Але, розчиняючи іржу, кислоти утворюють солі (результат реакції). Якщо відразу ж після чистки не змити ці солі, вони починають руйнувати емаль, якою покриваються санітарно-технічні прилади.
Більшість засобів для чищення містять в своєму складі абразиви і миючі добавки, що дозволяють очищати прилади не тільки від іржі, але і від інших відкладень.
Вважаємо за необхідне підкреслити, що такі чистячі засоби не можна застосовувати для щоденного чищення емальованих виробів, тому що це через певний час неминуче призведе до розм'якшення і навіть розчинення емалі.
Для очищення керамічних і фаянсових виробів промисловістю випускається величезна кількість коштів. Більшість чистячих засобів для ванн, унітазів, умивальників і т. д. містять в собі абразиви – мелений кварц, пемзу і т. д. Всі ці засоби випускаються у вигляді порошків і паст. Крім абразивів, вони містять зазвичай поверхнево-активні речовини, рідке скло фосфати натрію і деякі інші компоненти.
Існують і рідкі, не містять абразивів засоби, до складу яких можуть входити сильні кислоти (наприклад, соляна).
Найбільш ефективні препарати з дезинфікуючими властивостями, оскільки, як правило, ванни, раковини і унітази треба не тільки чистити, але і дезінфікувати.
Руйнівну дію на раковини і унітази, виготовлені з кераміки, ніяка з кислот (ні щавлева, ні соляна) не надають.
Багато виробів, які застосовуються в сучасній сантехніці, виготовлені із сплавів, які мають спеціальні покриття – позолоту, хромування, нікелювання і т. д. Щоб ці вироби прослужили якомога довше, за ними треба вміло доглядати.
Для чищення всіх цих виробів абсолютно непридатні засоби, що містять тверді грубозернисті абразиви, які можуть подряпати поверхню, що очищається і зменшити блиск виробів. Тому до складу засобів для чищення виробів з кольорових металів входять лише м'які абразиви (крейда, діатоміт) або тонкодисперсні (силікагель). До складу таких засобів для чищення вводять також віск, органічні розчинники, аміак та ін
Щоб відновити блиск вироби з алюмінію, його можна протерти шматочком тканини, змоченим в гарячому розчині, що містить 15 г бури, 5 г 10% нашатирного спирту і 0,5 г води, а потім промити теплою водою.
Не слід обробляти цим раство ¬ ром їдальню алюмінієвий посуд, так як бура отруйна.
Для чищення предметів з міді, латуні, бронзи, мельхіору, срібла, нержавіючої сталі, виробів з нікельованими і хромованими поверхнями використовують різні пасти, як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва.
Спосіб застосування паст вельми простий: на шматок фланелевою або вовняної тканини наносять трохи пасти і чистять забруднену поверхню, після чого протирають її чистою тканиною до появи блиску.
Для чищення нікельованих і хромованих виробів, виробів з анодованого алюмінію не можна використовувати препарати, що містять тверді абразиви і соду, так як вони руйнують досить тонкий шар покриття.
Вироби (крім виробів з анодованого алюмінію) краще всього чистити спеціальними засобами і порошкоподібним крейдою або мити пральними засобами, розчиненими в теплій воді.
Вироби з анодованого алюмінію можна тільки мити розчинами миючих засобів.
Предмети з міді та латуні можна чистити розчинами питної або кальцинованої соди.
Мелом же можна чистити цинкові, оцинковані, мідні й латунні вироби.