Обробка конструкцій з гіпсокартону
2007-06-14 09:02:29
Як уже згадувалося, гіпсокартонні конструкції піддаються декоративній обробці наступними матеріалами:
- шпалерами: паперовими, текстильними, на полімерній основі, стеклообоями;
- клейовими, водоемульсійними фарбами і емалями;
- дисперсійними й олійними фарбами;
- облицювальною плиткою;
- різними видами декоративних оздоблювальних плівок;
- рельєфними декоративними штукатурними покриттями.
Оздоблення поверхні гіпсокартонних плит фарбами, плівками, шпалерами або іншими матеріалами не представляє труднощі. Гіпсокартонні плити чудово зарекомендували себе в якості підстави для всіх видів оздоблювальних робіт. Виняток становлять фарбувальні роботи за допомогою матеріалів на мінеральній основі або на основі рідкого скла, хоча вони і підходять для забарвлення гіпсокартонних плит.
Для того щоб гіпсокартонна поверхню чудово виглядала і радувала око, необхідно дотримуватися кількох вимог. Перш за все для декоративної обробки важливе правильне і якісно оброблене підстава. Його підготовка – один з основних етапів роботи. Перед початком обклеювання шпалерами необхідно ретельно перевірити якість поверхні. Місця, пропущені при шпаклівці, потрібно ретельно зашпаклювати й відшліфувати, так як такі дефекти не усуваються при подальшій обробці. При шліфуванні постарайтеся не додати поверхні картону шорсткість, інакше в подальшому такі пошкоджені місця можуть утворити тьмяні плями. Шпаклівка швів повинна бути сухою.
Якщо гіпсокартонна перегородка добре освітлена сонцем, через деякий час вона може потемніти або забарвитися в коричневий колір. Щоб уникнути такої неприємності, фахівці рекомендують забарвлювати поверхні гипсокартона в білий колір, а вже потім проводити інші оздоблювальні роботи.
Наступний етап – грунтування. Після правильно виконаної шпаклівки підстава стає неоднорідним: картон і шпаклівка. Так як шпаклівка має більшу всмоктуючою здатністю, ніж картон, поверхню потрібно зрівняти – загрунтувати. Грунтовка наноситься пензлем або щіткою.
Для фарбування стін досить водорозчинній грунтовки. Грунтовка під шпалери може складатися і з водного розчину фарби. Спеціального клею для шпалер недостатньо: він може настільки добре вбратися в гіпсокартонну плиту, що шпалери легко відклеяться через невеликий проміжок часу. Грунтовки під вологозахисні і інші покриття вимагають включення до складу розчинників. Ці матеріали забезпечують хороше скріплення між картоном і шаром клею. Наступний етап робіт можна починати тільки після повного і остаточного затвердіння шпаклівки. Клей для шпалер на гіпсокартонну поверхню можна застосовувати самий різний, але, природно, призначений для цих цілей. При облицюванні гипсокартона керамічною плиткою необхідно дотримувати декілька додаткових вимог до роботи. Вони залежать від функцій, які будуть виконувати облицювання керамічною плиткою поверхні. Якщо на облицювання вода потрапляти не буде, то клей, який застосовується для цих цілей, повинен бути водонерозчинних (на підставі цементу або синтетичних смол). Для обробки швів застосовується гідравлічно твердне матеріал: він може бути будь-якого кольору. Якщо на фанеровану керамічною плиткою поверхня гипсокартона потраплятиме вода, в цьому випадку буде потрібно надійна водонепроникність. Її можна добитися за допомогою реактивних клейових складів на основі епоксидної смоли або поліуретану. Такі роботи вимагають особливої ретельності, так як при одноразовому нанесенні клею гребінчастим шпателем не завжди гарантується достатня гідроізоляція, а отже, клей потрібно наносити двічі. Перший – гладким шпателем, другий шар наносять, коли затвердіє перший, шпателем з зубцями. І тільки потім укладаємо плитку. Існує ще одна можливість домогтися водонепроникності поверхні, облицьованої керамічною плиткою. В цьому випадку для закладення швів між плитками використовують матеріал на базі реактивних смол. За допомогою водовідштовхувальним маси досягається ущільнення швів між краями плитки, а також висока міцність і довговічність закладення швів.
Зверніть увагу, що у верхній зоні облицювання клей наноситься горизонтально: це запобігає проникненню води під плитку. Плитки занурюють в клей і притискають до утворення плівки на поверхні. Після цього лицьова поверхня вирівнюється. Особливо ретельно ущільнюйте місця проходження комунікацій і кути. Використовуйте для цих цілей еластичний герметик (наприклад, силікон-каучук), можна обробити кутові стики і фунгіцидом. Кутові місця перед облицюванням необхідно покрити бітумно-каучуковим складом. Це підвищить надійність облицювання.