Якщо друг опинився раптом …
2006-11-16 20:37:49
Мало хто знає, що ще до початку нинішнього літа столиці не раз погрожували пожежі, що спалахнули в прилеглих до її околиць лісах. Наприклад, напередодні Дня Києва в деяких районах навіть з'явився димний зміг, схожий з тим, що кілька місяців в минулому році «висів» над Москвою. Але у нас він зачепив лише частину околиць на Троєщині та Лісовому масиві і був ліквідований. Проте небезпека повторення таких інцидентів залишається. Пожежні та лісники з самого початку нинішнього весняно-літнього сезону б'ють тривогу, намагаючись запобігти можливій загибель наших зелених друзів – навколишніх лісів і парків. І мають на те всі підстави. Вже дуже різко загострилася обстановка в лісах столичної області. Перші пожежі в нинішньому сезоні були зафіксовані в Іванківському та Поліському районах вже 15 квітня, коли ще навіть не скрізь зійшов сніг, а про спеку і суші і мови не було. І хоча їх швидко загасили і великої шкоди вони не завдали, нинішній пожежонебезпечний сезон відкрився. І набагато перекриває торішні «досягнення». Якщо за п'ять місяців минулого року на 300 тисячах гектарів площ, що обслуговуються підприємством «Київліс», стався 131 пожежа, в тій чи іншій мірі пошкодив 33,3 гектара лісу, то в нинішньому році за той же період від 208 пожеж постраждало більше 75 гектарів. Масштаби лиха, як бачимо, зросли майже вдвічі. Насторожуюча тенденція, що спонукає задуматися про причини загострення ситуації. Адже все списувати на незвично ранній прихід спеки навряд чи варто. Втім, ліси поблизу найбільшого в країні мегаполісу, що піддаються навалі городян, не привчених до грамотного спілкування з природою, ніколи не відрізнялися пожежною безпекою. Масштабні пожежі поки що вдається запобігти. Але вдається це з великими труднощами і чималими витратами коштів. Як розповіли в центрі громадських зв'язків Управління пожежної безпеки Київської області, керівництво, стурбований положенням, направило відповідні матеріали на колегію з техніки безпеки і надзвичайних ситуацій, яка відбулася в облдержадміністрації. В них, зокрема, зазначається, що із загальної кількості пожеж на Київщині з початку року 149 випадків – це загоряння трав'яних настилів на площі 120 гектарів. На гасіння пожеж сумарно витрачено 208 годин, в їх ліквідації брали участь 158 одиниць пожежної техніки і 632 члена особистого складу, витрачено також 5 тонн ПММ, а все матеріальні витрати управління склали 19,8 тис. грн. Причин труднощів на «пожежному фронті» чимало. Виявляється, із забезпеченістю всім необхідним як у пожежників, так і у лісників далеко не все в порядку. Кошти, що виділяються державою, в основному «з'їдає» зарплата. На придбання сучасної техніки і оновлення наявної, забезпечення пально-мастильними матеріалами гроші доводиться вишукувати самим. Ті ж пожежні вирішують свої проблеми за рахунок місцевих органів влади чи спонсорської допомоги. А побувавши в об'єднанні «Київліс», кореспондент «ДТ» почув і невтішні цифри (близько 70% наявної техніки потребує оновлення), і жаль про те, що раніше Київську область, окрім наземних засобів і служб, розрахованих на боротьбу з вогнем, обслуговували два вертольоти, а нині (і це теж пов'язано з фінансовими труднощами) залишився тільки один. Але навіть у цих умовах дійсно багато робиться для того, щоб з найменшими витратами запобігти пожежі. Внаслідок того, що на полях, в посадках процвітає дика практика спалювання трави, листя, пожнивних залишків і вогонь частенько перекидається на ліси, лісники застосовують свої способи захисту від вогню: створені лісові пожежні станції, встановлені спостережні пости на вишках, влаштовуються і постійно підтримуються в «робочому» стані протипожежні мінералізовані рови, для захисту від вогню молодих насаджень вирубуються смуги лісу та інше. Словом, і пожежники, і лісники роблять чимало для запобігання загорянь. Але є тим не менше і те, чого вони зробити просто не в силах. Самі вогнеборці жартують: «щоб в лісах не було пожеж, в ідеалі треба заборонити населенню туди ходити». У розмові з кореспондентом «ДТ» начальник відділу охорони захисту лісів об'єднання «Київліс» Петро Дурскій стверджував, що причиною 99 пожеж з 100 є людський фактор. Він, зокрема, навів такий приклад. За кілька днів до нашої зустрічі в лісі, що в районі Баришівки, був затриманий, так би мовити, на місці злочину якийсь громадянин, який йшов по лісу і підпалював все, що під руку потрапляло. Пройшов він немало, пожежна машина в ході гасіння запалених їм вогнищ наздогнала самого палія на місці злочину, а викликаний наряд міліції затримав його. Лісників вразили не стільки дії цієї людини, якого, судячи з усього, треба перевіряти на психічну спроможність, як те, що в небезлюдном лісі його ніхто не зупинив, не повідомив про його дії куди слід. Як, втім, не зупиняють і любителів шашликів, розвідних багаття у невстановлених місцях і просто розважаються з вогнем, що палять в лісі людей. Для запобігання неподобств, що кояться в лісі, у його захисників трохи важелів впливу, а наявні далеко не завжди ефективні. Вже дуже ліберально наше законодавство до різного роду подібним порушникам. Непросто зловити за руку вільних або невільних паліїв, але ще складніше довести їх провину. Ну а якщо всі ці складні бар'єри і будуть подолані, то покарання губителів лісу буде чисто символічним: від 17 до 51 грн. штрафу для громадян та від 51 до 170 грн. для посадових осіб. Плюс, звичайно, покриття витрат на гасіння пожежі … Але встановити таких паліїв, а головне – довести їх злий умисел надзвичайно складно. Звичайно, і в цих умовах лісники затримують порушників і штрафують їх. Але при цьому збиток, нанесений «зеленому другу», не йде ні в яке порівняння з одержуваної компенсацією за заподіяну шкоду. Кореспондент «ДТ» поцікавився, у що вилилася сума штрафів? Виявилося, наприклад, що за підсумками минулого року було притягнуто до відповідальності 183 порушника і виклали вони сумарно штрафів 3662 грн. Не треба бути фахівцем у підрахунках, щоб прикинути: зарплата водіїв, пожежників, вартість бензину, а головне – відновлення загиблих у вогні лісів «тягнуть» набагато дорожче. Звичайно, населення треба з дитячого віку виховувати в дусі бережливого ставлення до природи. Але і прийняття більш жорстких правил і відповідальності за заподіяну природі шкоду теж необхідно.
ДЖЕРЕЛО: Дзеркало тижня