Планування і розбивка саду
2010-10-07 12:46:52
При плануванні садів дуже важливим є сонячне освітлення. Тому в залежності від орієнтації дачної ділянки краще організовувати їх біля будинку по передній кордоні або по бічних межах ділянки. Перший варіант доцільний при направленні вулиць з півночі на південь; тоді суцільна смуга садів пройде попереду ділянок, а городи за ними – в тильній частині дач. При напрямку вулиць зі сходу на захід сади краще розміщувати уздовж однієї з бічних сторін дачі так, щоб два суміжні саду примикали один до одного. Так буде забезпечено відповідне сонячне освітлення, що сприяє розвитку і плодоношення рослин.
Плодово-ягідний сад має як господарське, так і декоративне значення. Посадку основних плодових дерев – яблунь і груш – можна здійснювати в прямокутному, квадратному, шаховому та вільний мальовничому порядку. Квадратна схема застосовується з метою кращого використання площі дачі. Вона, разом з прямокутною схемою посадки, створює найкращі можливості для прополки, внесення добрив, полегшує розпушування грунту у рослин.
Шахова схема особливо доцільна у випадку посадки менш високих рослин між основними плодовими деревами. Вільне розташування застосовується при невеликій кількості дерев, висаджуються на малих присадибних ділянках.
Ущільнення саду посадками вишень , слив, ягідних кущів або суниці, а також городніх культур доцільно протягом перших 10-15 років після розбивки саду, оскільки дерева не будуть достатньо плодоносити. У міру розвитку і зростання основних плодових дерев ягідні кущі і інші посадки між рядами плодового саду прибирають.
При розбитті плодово-ягідного саду необхідно враховувати, що для ягідників найкраще підходять рівні і низькі ділянки. Можливий невеликий ухил, при цьому в північних районах переважно ухил на південь або південний захід.
Для агрусу та смородини вибирають добре освітлені ділянки. Для малини і суниці, навпаки, вибирають місця з невеликим притенением, захищені від вітрів. Ці культури погано переносять сильний пригрів.
Вишні та сливи краще садити смугами вздовж кордонів садової ділянки, так як, не затінюючи саду, вони можуть захищати його від несприятливих метеорологічних впливів. Вишні, сливи, груші, яблуні рекомендується саджати не ближче 5-6 м від будівель і не ближче 3-4 м від меж ділянки і країв доріжок , ягідні чагарники – не ближче 1-1,25 м. Малину і ожину краще садити вздовж задньої кордону присадибної ділянки, оскільки вони сильно засмічують територію своїми відростками.
Суницю садять або на рівній поверхні одно-або дворядковими стрічками, або на невисоких грядах рядковим стрічками (при високому рівні грунтових вод) з відстанню між рядками в стрічці 25-30 см і між рослинами в рядку 20-25 см.
При посадці яблунь, груш доцільне використання карликових порід, у тому числі формованих. Перевагою їх є:
• використання грунтів з малим родючим шаром;
• невелика площа для посадок (посадка на відстані 3×3 м);
• більш рання пора щорічного плодоношення (через 4 роки в порівнянні зі звичайними деревами, які плодоносять через 8-10 років).
До посадки плодових дерев, ягідних і декоративних чагарників та інших культур необхідно приступати одночасно з будівництвом основних споруд на території окремих ділянок.
Для ділянок площею 600 м2 нечорноземної зони можна скористатися наступними рекомендаціями по кількості посадок:
• вишні і сливи – 10-12 дерев;
• яблуні і груші – 5-8 (можливе розміщення до 10 дерев);
• агрус – 8-12 кущів;
• чорна смородина 12-15 кущів;
• червона смородина – 5-8 кущів;
• малина – 25-30 кущів;
• садова суниця – 200-300 кущів. У викладених вище рекомендаціях наведені максимальні кількості плодових і ягідних культур, призначених для відкритих ділянок з рівнем грунтових вод не вище 3 м від поверхні грунту. При більш високому рівні останніх кількість плодових дерев може бути зменшено і відповідно збільшена кількість ягідних чагарників. На менших за розмірами ділянках кількість посадок відповідно зменшується.