На жаль, прагнення будівельників заощадити на матеріалах добре відомо. Не є винятком і гідроізоляція фундаментів силосів. Та й у проектах дуже часто закладені будівельні нормативи 30 річної давності, розроблені ще за Радянського Союзу і тому не враховують нових технологій. Мало того, проектувальники ще на стадії проектування просто напросто ігнорують вимоги захисту не тільки фундаментів, а й підземних частин споруд елеваторів.
Бетон, з якого виливається фундаментна плита силосів, пропускає вологу. Крім того, всередині бетону знаходиться арматура, яка має властивість коррозіровать, в результаті чого в масиві тіла бетону виникають тріщини. Конструкція втрачає міцність і з часом руйнується. Проникнення вологи в бетон створює ідеальне середовище для розвитку грибка і цвілі. Весь цей букет проблем навряд чи комусь потрібний на зерносховище. Тому знехтувати гідроізоляцією фундаменту не можна.
Ще на етапі розробки проекту слід врахувати специфіку місця, де розгортатиметься будівництво. Важливими чинниками, які треба врахувати перед початком робіт з гідроізоляції фундаменту, є:
– Гідрогеологічні умови;
– Кліматичний пояс;
– Рівень грунтових вод;
– Маса будівлі;
– Глибина залягання фундаменту;
– Наявність на території дренажної системи;
– Наявність зливової каналізації.
В кінцевому рахунку, необхідно знати, яку кількість вологи і з якою періодичністю буде впливати на фундамент.
ВАЖЛИВО! Тип гідроізоляції для фундаментної плити силосів треба визначити ще на стадії проекту, а не тоді, коли фундамент вже залитий. Особливо це важливо, якщо в даній місцевості високий рівень грунтових вод.
Існуючі методи гідроізоляції будівель і споруд можна розділити на дві групи: первинні та вторинні. Для первинної гідроізоляції застосовуються безпосередньо огороджувальні конструкції з бетону та залізобетону відповідної водонепроникності. При використанні вторинної захисту проводиться додаткова гідроізоляція огороджувальних конструкцій у вигляді гідроізоляційного покриття.
У свою чергу, гідроізоляцію можна класифікувати: за місцем розташування на площині (вертикальні, горизонтальні та похилі); за місцем розташування в просторі (атмосферні, підземні та підводні); за місцем розташування в будівельній конструкції (зовнішні і внутрішні); по конструкції гідроізоляції ( один і багатошарові; армовані і неармовані; із захисним шаром і без нього).
Крім цього гідроізоляцію розрізняють і за способом пристрою – обмазувальну, штукатурну, литу, просочувально, ін'єкційну, засипних, обклеювальну, фарбувальну і вмонтовувану. У чому відмінності між цими гідроізоляційними покриттями? Перш за все, гідроізоляція виконується з різних матеріалів.
До обмазувальної гідроізоляції в даний час, крім нафтобітумних матеріалів, відносяться бітумнорезіновие і бітумнополімерние мастики. До цього виду гідроізоляції зараховують і цементнополімерние мастики, що складаються з сухої суміші цементу з мінеральним наповнювачем.
Обмазувальна гідроізоляція застосовується, як правило, для захисту поверхонь від капілярної вологи (усередині будинку) і грунтових вод (зовні) при дренуючих грунтах і натиску до 0,2 атм., Наноситься у вигляді товстих шарів гарячих і холодних мастик (зазвичай в кілька шарів) .
Основною перевагою обмазувальної гідроізоляції, в порівнянні з рулонними матеріалами, є те, що після висихання вона створює суцільне покриття. Крім цього гідроізоляція на основі бітуму не вимагає спеціальної підготовки підстави і може наноситися прямо на бетон, штукатурку або цегла.
Для пристрою штукатурної гідроізоляції використовуються полімерцементні гідроізолюючі маси, гарячі або холодні мастики. Ці матеріали зазвичай наносяться в декілька шарів (загальний шар може становити від 2 до 50 мм) при будь-якому вигляді ізоляції.
Такий вид гідроізоляції застосовується, як правило, для конструкцій, неподвергающіхся вібраціям і деформації. Гідність штукатурної гідроізоляції полягає в тому, що її можна наносити на нерівні поверхні, простота і зручність нанесення, екологічна чистота, довговічність, можливість подальшого нанесення будь-яких оздоблювальних покриттів (плитки, каменя, штукатурки, фарби).
Лита гідроізоляція використовується для заповнення щілин між поверхнею, що захищається і притискної заливкою порожнин, температурно-усадочних швів і при відновлювальних роботах. Це покриття може бути армоване металевою сіткою або склотканиною. На горизонтальних поверхнях лита гідроізоляція виконується тільки на жорсткому монолітному підставі, складається з одного-двох шарів і захищається стяжкою із цементно-піщаного розчину товщиною 30 мм. Товщина кожного шару литої ізоляції повинна бути: для розчинів – не менше 12 мм, для мастик – не менше 5 мм. Просочувальна гідроізоляція виконується просоченням в органічному в'яжучому будівельних виробів з пористих матеріалів. Цей вид гідроізоляції найбільш надійний для збірних елементів, що піддаються інтенсивним механічним впливам (палі, труби, тюбінги, фундаментні блоки).
Ін'єкційна гідроізоляція здійснюється нагнітанням в'яжучого матеріалу в шви і тріщини будівельних конструкцій або в примикає до них грунт.
Засипна гідроізоляція проводиться шляхом заповнення сипучими гідроізоляційними матеріалами спеціальних водонепроникних шарів і порожнин.
Обклеювальна гідроізоляція може виконуватися з рулонних або листових матеріалів (бітумних або полімерних, рідше композитних). Фарбувальна гідроізоляція виконується нанесенням плівкотвірних рідких і пастоподібних матеріалів малярними кистями, фарбопультами, щітками і шпателями.
Змонтована гідроізоляція виконується із спеціально виготовлених елементів (металеві та пластмасові листи, профільні стрічки), що прикріплюються до основної споруди монтажними зв'язками.
Гідроізоляцією фундаменту слід займатися тільки в теплу пору року – орієнтовно з травня місяця по вересень або жовтень, але, у всякому разі, не в період танення снігу і сезон дощів.
Відразу хочемо порадити, як би впевнено ви себе не відчували в будівельній справі, гідроізоляцію фундаментів силосів краще довірити професіоналам. Причому професіоналам вузької спеціалізації. У першу чергу тому, що гідроізоляцію фундаменту потрібно зробити правильно і надійно з першого разу, оскільки розтин гідроізоляції фундаменту для ремонту вельми недешевий захід. І тут краще перестрахуватися.
Тривалий термін експлуатації будівельних конструкцій будівель і споруд безпосередньо залежить від якості їх захищеності від негативного впливу води або вологи, тобто основного фактора, що сприяє руйнуванню. Сьогодні сучасний ринок пропонує величезна кількість гідроізоляційних матеріалів. Це одночасно і добре, і погано. Добре, що є асортимент матеріалів для виконання гідроізоляції, є вибір. Погано те, що в цьому асортименті матеріалів для гідроізоляції фундаменту дуже складно зорієнтуватися, особливо при відсутності досвіду і схильності довіряти не завжди добросовісної реклами. Вихід із ситуації полягає в тому, щоб не допускати в таких питаннях самодіяльності, не довіряти роботи такого роду неспеціалістам і будівельникам, які не мають достатнього досвіду і кваліфікації. Насправді мало хто серйозно цікавиться передовими технологіями. Звертатися потрібно тільки до фахівців і звертатися вчасно.
Більшість забудовників просто не знають і не вміють робити комплексну, надійну і довговічну, розраховану на десятки років гідроізоляцію споруди, що зводиться в складних гідрогеологічних умовах.
Ще одна типова ситуація: замовник купує дорогі сертифіковані матеріали, але виконувати роботу доручають бригаді, яка не має ні досвіду, ні ліцензії. В результаті цього порушується технологія.
Уміння облаштовувати гідроізоляцію, в тому числі і гідроізоляцію фундаментів силосів, це вузька спеціалізація і справжніх фахівців у цій галузі насправді не так вже й багато. А в роботі над гідроізоляцією фундаменту є багато нюансів, які, як правило, не відомі будівельникам широкого профілю.
Практика свідчить, що найбільш ефективними при гідроізоляції фундаменту є матеріали проникаючої дії. У початковому вигляді це суха розчинна суміш, яка після додавання води і перемішування до сметанообразного стану, наноситься пензлем на вологу поверхню бетону. Суміш хімічних компонентів, що входять до складу матеріалу, взаємодіє з в'язкою речовиною бетону (гідроксид кальцію) в результаті чого утворюються нерозчинні кристали, закупорюють капіляри бетону і перешкоджають проникненню води. За рахунок виникає осмотичного ефекту цей процес відбувається вглиб бетону. При цьому чим більше капіляри насичені водою, тим краще відбувається зростання кристалів. Безсумнівним достоїнством проникаючої гідроізоляції є ще її висока екологічність. Покриття не пропускає воду, але прекрасно «дихає», тобто паропроникні, що дуже важливо як для «здоров'я» бетону, так і для здоров'я людей, що знаходяться в цій будівлі.
Сьогодні проникаюча гідроізоляція в світі використовується досить широко і нікого вже не дивує. На українському ринку пропонуються і імпортні, і вітчизняні розробки. Але, не вважаючи відверто слабких і дешевих підробок і аналогів, за ціною вітчизняні матеріали наздоганяють імпортні матеріали, а ось за якістю їм ще далеко. Не секрет, що відсутність високоякісного обладнання і коливання якості сировини не дозволяє виробляти високлассниє матеріали. Виникає питання – яку гідроізоляцію вибрати імпортну або вітчизняну? Правильна відповідь: вибрати високоякісний, надійний матеріал.
Які критерії цього відбору? Вибираючи проникаючу гідроізоляцію, в першу чергу слід звернути увагу на опір гідростатичного тиску. Наприклад, клас W10 означає, що продукт водонепроникний під тиском до 10 атмосфер (1 атм. = 0,1 МПа = тиску стовпа води заввишки 10 м).
Іншими дуже важливими характеристиками проникаючої гідроізоляції є глибина проникнення, вплив матеріалу на міцність і морозостійкість бетону, адгезія до бетонної поверхні, можливість нанесення по насиченою вологою поверхні, реальний витрата, спосіб нанесення, простота догляду за обробленою поверхнею і, нарешті, вартість обробки 1 м. кв.
В результаті багаторічної практичної роботи, а також на підставі висновків, зроблених провідними інститутами, які займаються проблемами бетону, ми маємо всі підстави стверджувати, що матеріали системи ПЕНЕТРОН займають лідируючі позиції.
Судіть самі:
– Опір гідростатичного тиску за різними оцінками складає від 20 атмосфер, у більш дешевих «аналогів» цей показник не перевищує 10 (за даними самих же виробників);
– Глибина проникнення говорить про силу дії матеріалу, залежить від багатьох факторів, стандартами не нормується. У ПЕНЕТРОН глибина проникнення за 28 діб в середньому становить 31 см (а з часом до 90см!);
– Після обробки ПЕНЕТРОН міцність бетону збільшується від 5 до
15%, а морозостійкість покриття становить не менше 400-500 циклів;
– ПЕНЕТРОН наноситься при температурі не менше 5 0С на вологу поверхню пензлем, валиком або розпилювачем, не вимагає спеціального догляду за поверхнею, за винятком випадків застосування в дуже жаркому і сухому кліматі, коли його потрібно захищати від пересихання;
– ПЕНЕТРОН наноситься за 2 шари, при цьому реальний витрата в середньому становить 0,4-0,5 кг на кожен шар, а в разі сильно пошкодженої фільтруючої поверхні, може досягати 1,1 кг на 1 м2. У «слабких» матеріалів витрата досягає 5-7 і навіть 10-12 (!) Кг на 1 м2. Можете собі уявити трудомісткість цього процесу.
Крім усього іншого важливий термін служби матеріалу. У ПЕНЕТРОН – це весь термін служби бетону (принаймні – 60 років, протягом яких система матеріалів ПЕНЕТРОН застосовується і вдосконалюється). У інших матеріалів – невідомо, вони й існують то недавно, деякі з них не більше року.
Однак не варто забувати, що не існує універсального матеріалу. Тому на успіх можна розраховувати, використовуючи не «чудо-продукт», а правильно підібрану систему матеріалів. Таким чином розраховуючи вартість робіт з гідроізоляції необхідно враховувати весь комплекс допоміжних матеріалів.
Детально про застосування ПЕНЕТРОН-ТЕХНОЛОГІЇ для гідроізоляції фундаментів силосів на www.penetron-kharkov.com і www.stop-voda.com.ua.
