"… Мене не треба вчити, яка сировина вигідно купувати …"
2006-10-31 14:39:07
Компанія "Енран" – один з послідовних опонентів ініціаторів антидемпінгового розслідування щодо імпорту польських і словацьких ламінованих ДСП. Нагадаємо, що дане розслідування ініційовано в перших числах січня 2004 виробниками ДСП – ТОВ "Свиспан Лімітед" (м.Костопіль, Рівненська обл.) І ТОВ "ЛК Інтерплит Надвірна" (м.Надвірна, Івано-Франківська обл.). Ініціатори запропонували підвищити існуючу нині ввізне мито (15%) до 34,78% – для словацьких плит і до 20,93% – для польських. Один з аргументів скаржників – у разі незастосування антидемпінгових заходів постраждають виробники меблів. Як виявилося, "Енран" – одна з компаній-лідерів у сегменті виробництва офісних меблів в Україну і старожил вітчизняного меблевого ринку – дотримується протилежної точки зору. Про антидемпінгове розслідування – Наприкінці травня ви спільно з Українською асоціацією меблевиків (УАМ) та компанією "Меркс" в черговий раз виступили проти застосування антидемпінгових заходів відносно імпорту ДСП зі Словаччини і Польщі. Що послужило приводом для організації прес-конференції? – 15 квітня в Мінекономіки відбулися слухання з цього питання. Згідно з процедурою, учасники засідання мали направити один одному письмові варіанти своїх виступів. Однак ініціатори антидемпінгового розслідування поінформували про це тільки представників Мінекономіки. І оскільки утворився інформаційний вакуум, ми вирішили оприлюднити результати даного слухання. – Як показує приклад з антидемпінговим розслідуванням, ваш бізнес піддається різним ризикам, пов'язаним із забезпеченням заводу сировиною. Чи не думаєте ви організувати виробництво ДСП в Україну? Наприклад, наскільки відомо Бізнесу, свого часу компанія "Енран" купила Закарпатський лісокомбінат. – Дійсно, ще в кінці 90-х років ми прийняли рішення про розвиток підприємства шляхом вертикальної інтеграції. Тому в 2000 році придбали Закарпатський лісокомбінат (м.Хуст, Закарпатська обл.), Який вже років вісім "лежав" і методично розкрадався. Ми організували на підприємстві виробництво шпону та плит з масиву бука. І отримали доступ до сировини. Тепер що стосується антидемпінгового розслідування. Якби польські або словацькі виробники експортували в Україну меблі за демпінговими цінами (їх продукція при перетині українського кордону ввозилася б за цінами нижче собівартості), то ми б самі приймали контрзаходи. Компанії ж "Свиспан Лімітед" і "ЛК Інтер-плит Надвірна" в скарзі до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі представили свої власні дослідження, результати яких офіційна статистика не підтвердила. Ми, наприклад, направляли запити щодо цін на ДСП в Держмитслужбу та Держзовнішінформ. Оскільки офіційні довідки цих відомств повністю спростували дані ініціаторів антидемпінгового розслідування, в даному випадку мова йде про маніпуляції цифрами. – Скаржники стверджують, що їх асортимент ДСП цілком задовольняє попит на українському ринку, але їхню продукцію не хочуть купувати, оскільки на аналогічні польські та словацькі плити ціни нижчі. – Я працюю на меблевому ринку вже 10 років. І мене не треба вчити і переконувати, яка сировина вигідно купувати компанії. Якщо в Україну в достатній кількості та асортименті будуть виробляти хороші ДСП, я не стану ворогом свого бізнесу. Підприємству набагато вигідніше купувати продукцію тут, щоб не залежати від митних процедур. При цьому нам не потрібно буде тримати гігант-ські склади під ДСП. Адже на доставку продукції йде близько двох тижнів. І щоб не було перебоїв із сировиною, ми змушені утримувати складської буфер ємністю більше 1,5 тис.куб.м ДСП, заморожувати багато коштів. – В листі "Свиспан Лімітед" з приводу недавньої прес-конференції УАМ кажуть, що заява про монополізацію ринку двома різними підприємствами (маються на увазі "Свиспан Лімітед" і "ЛК Інтерплит Надвірна". – Ред.) Може робити людина, не володіє ситуацією . Як би ви прокоментували це висловлювання? – Виникає питання: два чи це різних підприємства? Обидва українські заводу з виробництва ДСП, що ініціювали розслідування, на 98% належать двом швейцарським компаніям, які зареєстровані в кантоні Zug (в кантоні проживають 20 тис. чол., Зареєстровані близько 12 тис. корпорацій. Федеральний податок на прибуток складає 0%. – Ред .). Ці компанії купили українські заводи в 2003 р. і зараз продають свою продукцію під однією торговою маркою WBM через компанію "Промбудсервіс". Безпосередньо ж на заводі купити ДСП ми не можемо. При цьому різниця між заводською ціною і ціною "Промбудсервісу" – близько 30%. Більш того, у нас є інформація, що реальні власники українських заводів купили фабрику в Естонії і звідти імпортують ДСП в Україну. Але справа в тому, що на українському ринку дефіцит ламінованих плит. Навіщо організовувати підприємство в Естонії? Інвестуйте в виробництво тут. На слуханнях в Мінекономіки 15 квітня представники однієї з компаній – ініціаторів розслідування заявили, що купили і привезли в Україну потужну лінію з виробництва ДСП, але не можуть почати її монтувати через невизначеність щодо імпортних поставок польських і словацьких ламінованих плит. Мені це було смішно чути. – Чому? – Для мене, як для бізнесмена, дивно, що інвестор, який витратив 95% бюджету інвестпроекту на закупівлю і доставку лінії, сумнівається, витрачати чи йому ще 5%. Це при тому, що в другій половині 2003 р. мав місце ажіотажний попит на ринку, споживачі шикувалися в чергу за продукцією компанії. Покупцям доводилося забирати "гарячі" плити, але ж вони повинні відлежатися як мінімум три доби. І при цьому ініціатори розслідування заявляють, що не можуть визначитися – монтувати їм нову лінію чи ні. Подібні історії розраховані на непрофесіоналів. – Ініціатори антидемпінгового розслідування апелюють до того, що ще в 2001 р. внаслідок демпінгу при імпорті ДСП українські заводи опинилися на межі катастрофи. І якби не лист Держмитслужби, яким були введені мінімальні індикативні ціни, виробництво в Україну зупинилося б. Може, зараз склалася схожа ситуація? – ТОВ "Свиспан Лімітед" і ТОВ "ЛК Інтерплит Надвірна" були організовані в першій половині 2003 р. і до тих подій не причетні. А те, що українські заводи в 2002 р. домоглися появи листа митниці про введення мінімальних індикативних цін, дію-вітельно дало ефект. Але до демпінгу це ніякого відношення не має. Давайте називати речі своїми іменами – просто йшла боротьба з "сірим" імпортом, обсяги якого зараз сильно зменшилися. – Як позначиться на вашій діяльності введення антидемпінгових мит? – За нашими розрахунками, для "білих" імпортерів ставка мита зросте настільки, що ціна на їх ДСП збільшиться в середньому з $ 4-4,1 за 1 кв.м до $ 5,3-5,4 за 1 кв.м (з урахуванням сплати мита і ПДВ). У "сірих" же постачальників ціна підніметься тільки на 50 центів за 1 кв.м (з $ 3,6 до $ 4,1 за 1 кв.м). Це знову послужить стимулом до різкого збільшення частки імпорту ДСП за "сірими" каналам. Ми ж піднімемо ціни на готову продукцію на 12-15%. – І все одно будете імпортувати ДСП з Польщі та Словаччини? – Так. Бо якщо ми почнемо купувати продукцію в ініціаторів розслідування, меблі перестануть купувати у нас. Що стосується будівництва власного заводу з виробництва ДСП, то для цього потрібні великі інвестиції. Крім того, бути новачком у цій сфері загрожує для бізнесу компанії. – А великі інвестиції – це скільки? – Щоб завод був рентабельним, потрібно вкласти щонайменше $ 50 млн. Напевно, в Україну треба відразу будувати хороший завод, який випускав би широкий асортимент продукції. А на це потрібно вже $ 200-250 млн. У розвиток же Закарпатського лісокомбінату ми вклали всього $ 4,5 млн. В Європі зараз п'ять основних гравців – виробників ДСП. Вони відкривають ефективні заводи, вміють професійно ними управляти. Ці гравці відомі всім. Один з них – швейцарська група Krono, яка володіє заводами в Східній Європі – відкрив фабрику в Україну (завод "Кроно-Львів") і збирається запустити ще одну ("Кроно-Осмолода"). Між іншим, "Кроно-Львів", а також київський завод "Аверс" в розслідуванні участі не беруть. При цьому саме неприємне, що розслідування щодо імпорту ламінованих ДСП було розпочато при повній підтримці Департаменту легкої, меблевої та деревообробної промисловості Мінпромполітики. Але оскільки зацікавлені сторони виступили проти введення антидемпінгових мит, нам вдалося показати, що цифри скаржників не сходяться з реальними. Зазначу, що скарга складена дуже суперечливо: у ній близько 40 неточностей УКРАЇНСЬКИЙ РИНОК ламінованих ДСП Показник 2001 р. 2002 р. 2003 р. Споживання ламінованих ДСП в Україні, тис.куб.м 197,603 310,733 462,818 Споживання ДСП в Україну виробництва ТОВ "Свиспан Лімітед "і ТОВ" ЛК Інтерплит Надвірна ", тис.куб.м 127,943 198,271 190,377 Частка ТОВ" Свиспан Лімітед "і ТОВ" ЛК Інтерплит Надвірна "на українському ринку,% 64,75 63,81 41,13 Імпорт ДСП, тис.куб . м 68,965 64,137 174,738 Частка імпорту ДСП на українському ринку,% 34,9 20,64 37,76 Споживання в Україну ДСП виробництва інших вітчизняних заводів, тис.куб.м 0,696 48,325 97,703 За даними ініціаторів антидемпінгового розслідування. ЦІНИ на імпортні ламіновані ДСП Квартал Країна Середньозважена ціна імпортованих в Україну ДСП, USD за 1 куб.м Дані Держкомстату Україні Показники ініціаторів Зазначені в скарзі прозвучали на слуханнях в Мін-економіки I Польща 150 47,69 175 Словаччина 167 61,01 205 II Польща 150 47,69 175 Словаччина 169 61,01 205 IIII Польща 158 47,69 175 Словаччина 174 61,01 205 IV Польща 158 – 175 Словаччина 189 – 205 За даними Української асоціації меблевиків. Про перспективи збуту – Чи відрізняються ваші нинішні схеми збуту меблів від використовуваних на зорі становлення компанії? – Коли в 1996 р. ми почали випускати нові меблі, виявилося, що продавати її ніхто не вміє, канали збуту не налагоджені. Кинулися самостійно створювати канали збуту. Австрійські меблевики нас переконували, що так не можна, що кожен повинен робити свою справу: фабрики – виробляти, торговці – продавати. Але нам нікуди було діватися. Операторів не було. Тому ми почали розширювати збут, відкриваючи власні магазини. Потім стали формувати дилерську мережу, навчати персонал. До сих пір продовжуємо інтенсивно цим займатися, оскільки все одно часто рівень продавців в регіонах значно поступається необхідному нами. Зараз у нас більше 40 доларів. – Міняли ви умови роботи з дилерами і чому? – Ми вважали, що якщо дилер нормальний, то він продає нашу продукцію на свій страх і ризик. Ми його навчали, надавали товарні кредити. Але клієнтів він повинен був знаходити самостійно. Дилер адже краще знає особливості місцевого ринку. Але так сталося, що в одному регіоні партнер нам змінив, а ми вклали в його розвиток багато часу і коштів. Тому ми створили там свою компанію. Взагалі, якщо в перспективному регіоні ми не можемо знайти відповідного партнера, створюємо там власні компанії. Є приклади реалізації проектів спільно з місцевими компаніями, в яких ми володіємо лише "мінорній" часток (наприклад, так вийшло в Харкові). – Як вибирали партнера? – Проходив природний відбір: приїжджали в місто, знаходили торговців, пропонували їм співпрацю. Існує дві моделі поведінки регіонального продавця. Перша: просувати тільки конкретну марку або одну марку в цьому класі. І компанія всі сили кидає на неї. Друга: у продавця є магазин, в якому він виставляє все, що продається. Для мене, як виробника, друга модель неприйнятна: у нього чогось та куплять, мій же товар буде продаватися в невеликих кількостях. Хоча ця модель продажів має право на існування і зустрічається до сих пір, але я думаю, що вона безперспективна. Так як у нас немає поки продавців, які мають торгові площі в 5-6 тис.кв.м. – Поки що ні! – Якщо з'являться такі оператори, вони будуть працювати за моделлю бутіка. Невже ви думаєте, що оператор, відкривши магазин площею 2-3 тис.кв.м, займатиметься продажем меблів? Ні. Він здасть площі в оренду і організовує меблевий центр. Запросить меблевиків торгувати на його території. А є ще формат cash & carry. У ньому працює шведська компанія Ikea. До речі, Ikea, з чуток, шукає Площа для магазина в Броварах. Є ще один цікавий формат торгівлі меблями, який реалізований тільки в Німеччині: господар магазину не здає в оренду площі. Це так звані величезні меблеві будинку. – А чому там це стало можливим? – Німці вміють створювати дуже великі організації, які при цьому володіють гнучкістю в управлінні за рахунок високої виконавської дисципліни. У Росії, Україна великі структури неповороткі. У Німеччині існують закупівельні товариства з величезним оборотом. Вони укладають контракт з власниками магазинів на поставку всього асортименту меблів, тканин, світильників, аксесуарів для ванн, посуду … І фактично формують обличчя цього меблевого будинку. У Москві теж кілька великих меблевих будинків. Але вони все більше і більше наповнюються орендарями – продавцями меблів. За таким же сценарієм, імовірно, буде розвиватися роздріб і в Україну. Оскільки заробляти на нерухомості менш клопітно, ніж на продажах товару. Побудувати ж систему закупівельних товариств з німецької наприклад при наших законах, обов'язковості постачальників, капіталах – нереально. У Німеччині подібних організацій близько двох десятків. Обороти у них по $ 2-7 млрд. В Україні ж весь меблевий ринок навряд чи складе $ 1 млрд. ОБСЯГИ ІМПОРТУ та розрахункові середньозважені ціни на ламіновані ДСП (УКТ ЗЕД 4410195000) в ІІІ кварталі 2003 р. Країна Імпорт, куб. м Ціна, USD за 1 куб.м Польща 22055 158 Словаччина 10 169 174 Інші 9090 201 Всього 41315 171 За даними Держзовнішінформ. ДОСЬЄ Бізнесу Олександр Собко, віце-президент ЗАТ "Енран" Народився: 14 серпня 1965 Освіта: Українська сільськогосподарська академія, кандидат біологічних наук. Кар'єра: засновник компанії "Акрос" (1992 р.); з 1996 р. – акціонер компанії "Енран"; президент Української асоціації меблевиків. Сімейний стан: одружений, виховує двох синів. Хобі: дайвінг, туризм.
ДЖЕРЕЛО: Бізнес