Ринок будівельних матеріалів: сезон полювання розпочався
2006-10-30 15:05:55
КЕРАМІЧНА ПЛИТКА Незважаючи на те, що більшість видів сировини, які використовуються для виробництва керамічної облицювальної плитки, маються на Україну в надлишку, вітчизняний ринок перенасичений імпортною продукцією, яка становить, за оцінками фахівців, більше 70% від загального асортименту. «Вспоможеніє» отримуємо, в основному, з Іспанії, Туреччини, Італії, Німеччини, Польщі. І щорічне збільшення товарообігу в ринковому сегменті плиткових матеріалів (в середньому, на 10%) пов'язане найчастіше з ростом обсягів імпорту. Число великих імпортерів коливається в межах «двадцятки»: сюди входять «Бест-Лайн», «Кармен», «Будмакс» идр. (Найбільш відомі зарубіжні торгові марки: «Venus» (Іспанія), «Novogres» (Іспанія), «Marazzi» (Італія), «Ceramika Paradys» (Польща), «Agrob Buchtal» (Німеччина), «Welor» (Росія) ). Що стосується вітчизняного виробника, то більш-менш успішною можна назвати діяльність Харківського плиткового заводу, Львівського керамічного заводу і промислово-технічної компанії «Агромат» (Київ). У 2001 році в Україну було продано, в загальній складності, більше 18 млн. кв. м керамічної плитки, однак багато великих оператори вважають, що потреба ринку в 2-2,5 рази вище. Дві третини реалізованої в 2001 році плиткової продукції склав дешевий товар. Поряд із зарубіжними керамічними «монстрами» в цьому секторі ринку відзначилися українські виробники, козирем яких виступає більш ніж доступна ціна – 15-20 грн. / Кв. м (для порівняння, імпортні аналоги оцінюються приблизно в 30-60 грн. / кв. м). Багато вітчизняних підприємства, відчайдушно намагаючись відвоювати місце під сонцем, стали розширювати асортимент за рахунок випуску нової лінії розмірів – 150×200, 200×250, 250×300 мм (для стінових поверхонь) і 300×300 мм (для підлоги). Товари середньої і дорогий цінової групи (50-80 грн. / Кв. М) знаходяться майже в однаковому співвідношенні. Якщо ж говорити про елітну інтер'єрної плитці з підвищеними споживчими властивостями, то ця позиція не набирає і 5% від загального обсягу продажів через нечувано високу ціну (від 30 у. Е. / Кв. М). ПРОГНОЗ Найближчим часом ціни на плиткову продукцію істотно змінюватися не будуть. Очікується серйозне підвищення попиту на якісну вітчизняну плитку за рахунок збільшення виробничих потужностей українських промислових підприємств. САНТЕХНІКА Як і керамічна плитка, ринок сантехніки представлений, здебільшого, імпортною продукцією. Серед особливо популярних брендів – «Kolo» (Польща), «Roca» (Іспанія), «Toprak» (Туреччина), «Ido» (Фінляндія), «Jika» (Чехія). Найбільшими українськими операторами як імпортної, так і вітчизняної сантехніки вважаються «Будмакс», «Унітех Бау», «Серго», «Стандарт» і т. д. Виробництво сантехніки – справа трудомістка і дороге, тому сьогодні спостерігається серйозна тенденція до об'єднання компаній. За останній рік в Україну було продано сантехніки на загальну суму близько 50 млн. у. е., що на 15-20% вище показників попереднього року. Лідерами продажів виявилися унітази та умивальники (приблизно 45% від загального грошового обороту), за ними слідують ванни (20%), крани та змішувачі (близько 20%), замикають список душові кабіни (10%), а «чисту» реалізацію сучасних гідромасажних комплексів і меблів для ванних кімнат успішної поки назвати не можна: ціни «переросли» споживчі можливості. Серед предметів «першої необхідності» (умивальників і унітазів) найбільш продаваними вважаються дешеві моделі вітчизняного виробництва (20-50 у. Е. за штуку). Те ж стосується і ванн: сталеві, чавунні і акрилові прогресують від 50 у. е., 120 у. е. і 160 у. е.за штуку відповідно. Крани й змішувачі, на жаль, нерідко представлені контрабандним імпортним товаром, який оцінюється в два рази дешевше від оригіналу. Однак «просунуті» споживачі застраховують себе від підробок, звертаючись до салонів і магазини (там вони знаходять всю необхідну арматуру за ціною від 30 у. Е. ПРОГНОЗ Великі оператори не прогнозують серйозної зміни ситуації на ринку сантехніки, однак пріоритети споживчого попиту вже «прокльовується» . Велике майбутнє пророкують душових кабін, оскільки це найбільш вдала альтернатива громіздким ванним в наших малогабаритних кімнатах гігієни. Хороша перспектива чекає і багатофункціональні ванні аксесуари (вішалки для рушників, полички, тримачі папери, мильниці, світильники, дзеркала). Вже сьогодні в будь-якому рекламному каталозі європейської фірми-виробника вказані рецепти ідеального поєднання конкретної колекції аксесуарів і меблів для ванн з обладнанням для водопостачання. ПОКРІВЛЯ На відміну від двох попередніх товарних груп, покрівельні матеріали вітчизняного виробництва забезпечують ринок України більш ніж на 80%. Інтерес до імпортного товару зменшує регулярне підвищення митних мит і поява нових якісних покрівельних матеріалів, виготовлених на українських підприємствах по закордонних технологіях з фінської, німецької, французької та іншого європейського сировини. Обсяг ринку покрівельних матеріалів з кожним роком зростає на 20-30%. Такі «крупняка» як «Ранніла-Київ» , «Авіста», «СКІФ», «ТПК», «Євроізол», «Центросталь-Домсталь», «Алесбуд» продають, в середньому, близько 200 тис. кв. м покрівлі на місяць і приваблюють клієнта високим рівнем обслуговування і широким спектром супутніх матеріалів (водостоки, сходи, карнизи, теплоізоляція і т. д.). За конструкційним особливостям і області застосування вся покрівельна продукція умовно поділяється на дві групи: покриття для плоских дахів (житлові та адміністративні багатоповерхові будинки) та покриття для скатних дахів (приватні будови котеджного типу, низькоповерхова будівлі, магазини, кафе). Руберойд і євроруберойд найчастіше використовують для першої групи будівель, а металочерепиця, шифер і так званий єврошифер і ін більше підходять для другої. Річне споживання руберойду становить приблизно 42-43 млн. кв . м – близько 75-80% у загальній структурі продажів рулонних матеріалів (очевидно, що це досягається за рахунок дуже невисокої ціни – до 1 у. е. за кв. м). Євроруберойд більш довговічний, але і більш дорогий – 2-3 у. е. за кв. м. Найбільші обсяги виробництва рулонних матеріалів видають: Київський завод будіндустрії, Луцький картонно-руберойдовий комбінат, Славутський рубероїдний завод (Хмельницька обл.), Кременчуцький завод, завод «Акваізол» (м. Харків), Маріупольський металургійний комбінат. З матеріалів для скатних покрівель і раніше затребуваний вітчизняний шифер (2-3 у. е. за кв. м). Широкій кольоровою гамою і поліпшеними технічними характеристиками відрізняється так званий єврошифер – від 7-9 у. е. за кв. м. Металочерепицю в Україну виробляють, в основному, з російського, фінського та англійської металу. Останнім часом ціна на цей матеріал залишалася стабільною (5-7 у. е. за кв. м), а попит виріс приблизно на 3-4%. Керамічна і цементно-піщана черепиця втрачає популярність з кожним роком. Вся справа в громіздкість (40-50 кг 1 кв. м) і ціною (від 5 у. е. за кв. м). ПРОГНОЗ Швидше за все, ринок покрівельних матеріалів буде розвиватися ще динамічніше, а поява нових українських виробників зможе істотно підвищити інтерес споживачів до сучасних і більш якісним покрівельним покриттям європейського зразка. ВІКНА-ДВЕРІ Загальний обсяг українського виробництва вікон і дверей у 2001 році склав, за різними оцінками, від 800 тис. кв. м до 1 млн. кв. м, де з невеликим відривом лідирують дверні виробники. Сьогодні вже зрозуміло, що незабаром за імпортерами на вітчизняному ринку закріпиться лише одна товарна ніша – дверей з цінних і екзотичних порід деревини (хоча в процентному співвідношенні цей ринковий сегмент вкрай невеликий – близько 5%). Вікна і двері в нашій країні виготовляють близько 800 різних підприємств. Великих універсальних заводів і комбінатів, які мають масштабний виробничий цикл і випускають повний спектр столярки (вікна, двері, плінтус, статеву дошку, вагонку, сходові елементи та багато іншого) в Україні залишилося дуже мало. Це «Білдінг-Сервіс» (м. Харків), «Форум» (м. Запоріжжя), «Кленовий лист» (м. Кременчук) та ін Організація такого виробництва – занадто дороге задоволення, тому на сьогоднішній день серед успішних підприємств переважають ті, хто займається вузькою спеціалізацією (тільки вікна або тільки певні види дверей і т. д.). Найбільш авторитетні компанії-довгожителі – «Квін-Свіг», «Дім паркету», «Паритет», «Гефест» , «Практика», «Удача-плюс», «Р.К.С.». ПРОГНОЗ За умови стабільності української економіки і успішному розвитку вітчизняного ринку комплектуючих ціни на віконну продукцію в найближчому майбутньому повинні знизитися. У конкурентній боротьбі виграватимуть лише ті фірми , які пропонують не просто хороший асортимент (більше 20 моделей, представлених в різних типах розмірів, кольорів і форм) і привабливе поєднання «ціна-якість», але ще можуть організувати швидке виконання замовлення (7-10 днів) і надати додаткові послуги з доставки , встановлення та ремонту. внутрішньої обробки Обробна продукція включає дві групи: шпалери і фарби для стінових і стельових поверхонь, побутові і комерційні покриття для підлоги (лінолеум, паркет, ламінована підлога). Як і раніше найбільшим попитом користуються традиційні паперові шпалери (Корюківська паперова фабрика і Одеський завод оздоблювальних матеріалів), проте непогане майбутнє фахівці прогнозують і структурним шпалерам під фарбування, які сьогодні стоять на третьому місці в ринковому обсязі продажів («Rollover», «Rasch», «AS Creation» (Німеччина), «Poldecor» (Франція) , «Grown» (Англія). Поступово перестають користуватися попитом рідкі і миються шпалери, а також стінні полотна з особливими декоративними «наворотами» (велика кількість блискучих вкраплень, яскраві і барвисті малюнки). Ціни на найбільш популярні види шпалер розподіляються наступним чином: паперові – близько 1-2 у. е. за рулон, вінілові – 5-6 у. е. за рулон і структурні шпалери під фарбування – від 2 до 5 в. е. За своєю структурою український лакофарбовий ринок на 80% складається з продукції імпортного виробництва і тільки на 20% – з вітчизняною. Висока європейська якість за відповідними цінами (від 5-10 у. е. за 1 л) пропонують на ринку зарубіжні торгові марки «Tikkurila" (Фінляндія), «Dufa» і «Міра» (Німеччина ), «Sadolin» (Голландія), «Caparol» (Німеччина) та ін За право називатися найкращим українським виробником фарб і лаків гідної якості та за доступними цінами (1-4 у.е.за 1 л) борються сьогодні фірми «Лакма »,« Хімрезерв »,« Янтар »,« Лелека-колор ». Ринок лінолеуму на 85% складається з імпортної продукції і тільки на 15% – з вітчизняною. Український житловий лінолеум продають на ринку по 2-4 у. е. за кв . м, імпортні аналоги обходяться покупцям майже в два рази дорожче. Ціни на об'єктні покриття виробництва Німеччини, Англії, Франції, Швеції коливаються в межах від 10 до 20 у. е. за кв. м. На ковролін і підлогову плитку сьогодні доводиться не більше 10% споживчого попиту, натуральний і штучний паркет як і раніше в моді. Українське деревообробне виробництво останнім часом стало набирати все більших обертів, тому майже 60% ринкової паркетної продукції складають вироби вітчизняних майстрів. Найбільшим попитом користується штучний паркет (до 10 у. е . за кв. м), набагато менше купують паркет з масиву (20-80 у. е. за кв. м) і художній паркет (близько 100 у. е. за кв. м). Більш широке поширення набувають сьогодні імпортні ламіновані підлоги : в порівнянні з натуральним паркетом вони набагато доступніше за ціною – 10-20 у. е. за кв. м. ПРОГНОЗ Як стверджують фахівці, стан справ на паркетному ринку найближчим часом навряд чи зміниться: стабільність цін і широкий товарний асортимент залишаться найважливішими заставами успішного бізнесу для більшості компаній. «Шпалерний» ринок буде розвиватися, особливо в частині структурних шпалер. ЦЕГЛА Цегла, як запевняють будівельники, – продукт локального споживання, і на далекі відстані (понад 100-200 км) його возити не рекомендується. Напевно, тому в Україну заводів, що виробляють цеглу, було майже по десятку в кожній області. У теперішній же час в країні існує (але далеко не всі працюють!) більше 200 заводів. Починаючи з 1990 року, обсяги виробництва цегли в Україні неухильно знижуються, наприклад, в 1990 році було випущено більше 10 млн. шт. умовної цегли, а в 2000-му – трохи більше 2 млн. шт. Половину виготовляється в Україну цегли виробляють заводи, що входять до складу державної корпорації «Укрбудматеріали», решту випускають підприємства, які входять до складу інших великих державних корпорацій – «Укрбуд», «Украгропромбуд». В останні роки в Україні з'явилися міні-заводи, що випускають цеглу методом напівсухого пресування, який за якістю перевершує продукцію, що випускається на більш старих підприємствах, однак частка «новачків» ще дуже невелика. Ціни на цеглу залежать від ряду чинників – в основному вартість продукту визначають матеріал, з якого він виготовлений, яким виробником він випущений, марки цегли (міцності). Найдорожчий – облицювальна цегла з Плавініщ. Якщо кілька років тому 1 тис. шт . коштувала приблизно 90 у. е., то сьогодні ціна наближається до 200 тих же «одиниць». Рядова керамічна цегла, вироблений в Києві або окрузі, пропонують, залежно від марки, за 400-500 грн., в центральних областях України вартість такого ж цегли – в 1,5 рази нижче. Аналогічна картина складається і з цінами на силікатна цегла. Продукція київського виробництва обійдеться покупцеві в 300-400 грн. за тисячу штук, в інших же областях України ціни в 1,5-2 рази нижче . ЦЕМЕНТ Асортимент продукції українських виробників цементу перевищує два десятки найменувань, серед яких безумовним «лідером» є портландцемент. У загальному обсязі виробленої продукції цей різновид становить майже 70%. Крім вітчизняної продукції в Україну пропонують і імпортний цемент, який має в переважній більшості своїй російське походження. В останні роки російський імпорт становить 300-400 тис. т, це 5-7% від загального обсягу реалізації в Україну. Головна перевага цементу з Росії – ціна, яка в 1,1-1,2 рази нижче вітчизняної. ПРОГНОЗ Перспективи ринку вітчизняного цементу, а можливо, і цегли, можуть виявитися навіть райдужними. Звичайно, це відбудеться тільки за тієї умови, що ЄС все-таки почне фінансування транспортних коридорів. В цьому випадку, за прогнозами аналітиків, виробництво цементу може зрости на 250-300 %. Існує ще й проект будівництва 10 нових високошвидкісних залізничних магістралей і модернізації 5-ти існуючих, які повинні будуть пов'язати Україну з прикордонними державами – Білоруссю, Польщею, Росією, Румунією і Словаччиною …
ДЖЕРЕЛО: Конкретно про ….