Лакофарбовиків нарікають на монополістів двоокис титану
2006-11-27 10:35:03
Антимонопольний комітет України порушив справи за ознаками зловживання монопольним становищем ДАК "Титан" на загальнодержавному ринку пігментного двоокису титану і ВАТ "АКХЗ" – на загальнодержавному ринку фталевого ангідриду. "Титанічна" дефіцит лакофарбовиків через УСПП пожалілися в АМКУ на постачальників сировини ще в червні. Вони попросили АМК допомогти розібратися з причинами зростання цін на сировину, зокрема на фталевий ангідрид і Пентаеритрит (для виробництва пентафталевих лаків і емалей), а також на двоокис титану (використовується при лаковарке як пігмент). В Україну пігментну двоокис титану випускають тільки ДАК "Титан" і ВАТ "Сумихімпром". Фталевий ангідрид до недавнього часу виробляв тільки Алчевський коксохімзавод, і лише з червня 2003 р. цей інгредієнт почало випускати ТОВ "Контакт-Краситель". Неподільним монополістом у виробництві пентаеритриту в Україну виступає Рубіжанський казенний хімічний завод "Зоря" (Луганська обл.). У скарзі зазначалося, що всі три зазначених інгредієнта не поставляються галузі вітчизняними виробниками-монополістами у необхідній кількості. Так, наприклад, більше 80% двоокису титану, виробленої в 2002 р. (близько 70 тис. т) ГАК "Титан" і ВАТ "Сумихімпром", було експортовано в Росію і дальнє зарубіжжя. Обсяг цієї сировини в рецептурі, залежно від кольору фарби, становить 10-30%. Як відомо, зниження обсягів виробництва у вітчизняній лакофарбній промисловості спостерігається вже не перший рік. За даними головного галузевого НДІ – Черкаського державного науково-дослідного інституту техніко-економічної інформації в хімічній промисловості, в 2002 р. виробництво лакофарбових матеріалів в Україну скоротилося на 10% в порівнянні з 2001 р., до 49,152 тис. т. У поточному році ситуація посилилася. У піковому для галузі липні скоротили виробництво все без винятку провідні лакофарбові підприємства: ВАТ "Дніпропетровський лакофарбовий завод" – на 20%, до 2,89 тис. т, ВАТ "Сумихімпром" – на 18%, до 741 т, ЗАТ "Ніфар" (Ніжин) – на 27%, до 158 т. Всього ж у січні – липні 2003 р. виробництво лакофарбових матеріалів в Україну скоротилося на 24% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 24,823 тис. т. На АМК скарги лакофарбовиків на підступи монополістів здобули дію лише частково. Перевіривши динаміку цін на двоокис титану марок РО2 і РО3, АМК знайшов передумови до порушення справи про зловживання монопольним становищем лише проти ГАК "Титан". ДАК за п'ять перших місяців 2003 р. на 29% збільшила ціну на цей вид продукції, зменшивши при цьому собівартість на 22%. Варто зазначити, що "Титан" в 2004 р. має намір створити дослідно-конструкторський цех по виробництву власної лакофарбної продукції. Рентабельність виробництва двоокису титану марки РО2 в травні 2003 р., за даними АМК, склала 69%, а марки РО3 – 53% на "Титані". У той же час, на думку АМК, ВАТ "Сумихімпром" не встановлювало монопольно високих цін на двоокис титану: до травня 2003 р. підприємство хоч і збільшило ціну на 14,7%, але рентабельність коливалася від -22,3% до 24, 7%. Розслідування АМК не виявило і цінової змови між "Титаном" і "Сумихімпромом", на що скаржилися лакофарбовиків. Що стосується фталевого ангідриду, то АМК визнав ціни Алчевського коксохіму монопольно високими і порушив відносно нього справу. Масляний експорт Але лакофарбовиків незадоволені не тільки постачальниками двоокису титану та іншої "хімії", а ще й аграріями. Так, директор Дніпропетровського лакофарбового заводу Євгенія Василенко заявила про те, що в Україні неможливо купити за прийнятними цінами соняшникову олію, питома вага якого в обсязі готової лакофарбової продукції досягає 30%. Незважаючи на рекордний урожай соняшнику (за оцінками Мінагрополітики, цього року він склав понад 4,5 млн т), лакофарбові підприємства практично не можуть придбати продукт переробки цієї олійної культури. Так як експортні ціни на соняшникову олію продовжують рости, це робить надзвичайно привабливим для українських виробників саме зовнішній ринок, і маслоекстракційні заводи призупинили відвантаження масла на внутрішній ринок. "Протягом декількох тижнів ми чуємо від олієекстракційних заводів один і той же відповідь:" Масла в наявності немає, і на найближчий тиждень його постачання вже сплачені експортерами ", – повідомив" ДС "заступник начальника відділу договорів і поставок ЗАТ" Хімрезерв "Сергій Коханенко . Генеральний директор ЗАТ "Лакма" Олександр Новиков каже, що експортна ціна на соняшникову олію зараз знаходиться на рівні 4 грн. за літр. "Для лакофарбових підприємств закуповувати сировину за такою ціною абсолютно невигідно, – вважає він, – адже ці витрати потім доведеться перекинути на собівартість нашої готової продукції". Генеральний директор асоціації "Укроліяпром" Людмила Зінченко підтвердила, що проблема з поставками масла на внутрішній ринок існує, але, на її думку, вітчизняні споживачі не повинні зривати експортні поставки: "Підприємства, що споживають соняшникову олію, цілком можуть обійтися дешевшою альтернативою – пальмовою олією ". Втім, традиційна технологія виробництва алкідних фарб побудована таким чином, що замінити соняшникову якимось іншим видом рослинного масла дуже складно. Тому лакофарбовиків заздрять виробникам маргарину і майонезу, технологія яких дозволяє легко перейти на імпортне пальмове масло. Однак, на думку самих маслопереработчіков, сьогодні цінову ситуацію з соняшниковою олією можна охарактеризувати як нестабільну. Не виключено, що, закупивши сировину в потрібних обсягах заздалегідь, лакофарбові заводи можуть виявитися в програші, якщо ціни на соняшникову олію до початку 2004 р. знизяться