Чешуйчатокришіе
2006-11-01 17:31:56
Сьогодні в Україні працюють 15 станів по формуванню металочерепиці, продуктивність кожного з них становить 8 пог.м готової продукції в хвилину (ширина готового листа металочерепиці – 1,18 м). Найбільше таких ліній у промислової групи (ПГ) "Арсенал" (м.Київ) – 5 (3 з них запущені в нинішньому році), у ЗАТ "Ранніла Київ" – 2, а у решти дев'яти виробників – по одній. Ясна річ, можливості устаткування використовуються не повною мірою – в кращому випадку, техніка завантажена на 70%, в гіршому – на 5-10%. За оцінками експертів, сьогодні основними гравцями на металочерепичному ринку є ЗАТ "Ранніла Київ", ПГ "Арсенал", ТОВ "ТПК" (всі-м.Київ) та ТОВ "Альбатрос" (м.Дніпропетровськ). За різними оцінками, ці підприємства "тримають" 70-90% металочерепичного ринку. Якщо врахувати, що імпортна продукція займає лише 2-5%, то на частку залишилися 7 вітчизняних виробників припадає від 5% до 28% ринку. Більш точним підрахунками часткою перешкоджають самі виробники, що зберігають дані про обсяги власного виробництва в найсуворішій таємниці. Деякі виробники погодилися оцінити розклад сил на металочерепичному ринку. Якими даними вони оперували, сказати важко, але на підставі їх авторитетних заяв БІЗНЕС зміг "намалювати" більш-менш об'єктивну картину (див. діаграму на стор.120). Проте з такими довільними і усередненими оцінками часткою ринку згодні не всі виробники. Наприклад, ТОВ "Майстер-Профі" (м.Дніпропетровськ) висловило своє здивування і для порівняння прислало власні дані, згідно яким в 2002 р. фірма зробила 720 тис.кв.м металочерепиці, а за перше півріччя нинішнього – 600 тис.кв . м. Якщо ці дані відповідають дійсності, то серед українських металлочерепічніков "Майстер-Профі" займає друге місце і його ринкова частка становить близько 15-18%. Конкуренція Нинішній рік може внести серйозні корективи в розклад сил на металочерепичному ринку. На початку поточного року ПГ "Арсенал" на додаток до двох уже існуючих (у Києві та Одесі) запустила ще три металочерепичні лінії в Василькові (Київська обл.), Донецьку та Харкові. За оцінками конкурентів ПГ, підтверджуються російським досвідом створення подібних підприємств, в кожне з нових виробництв вкладено, як мінімум, $ 0,5-0,7 млн. Основні конкуренти "Арсеналу", ЗАТ "Ранніла Київ" та ТОВ "ТПК" відреагували на таке екстраординарне нарощування потужностей абсолютно спокійно. У тих регіонах, де "арсенальці" встановили нові цехи, у їхніх конкурентів є власні представництва і маса дилерів, які, як вважає керівництво "Ранніли" і "ТПК", тримають ситуацію під контролем. Як сказав менеджер з маркетингу ЗАТ "Ранніла Київ" Павло Ваценко, "нам не зрозуміла політика ПГ" Арсенал ". Якщо мета групи – завоювання ринку за допомогою скорочення термінів виконання замовлень, то подібними методами її не досягти. Досвід показав, що можна цілком успішно і швидко виконувати замовлення клієнта, перебуваючи і за кілька сот кілометрів від нього ". Бренд-менеджер ТОВ "ТПК-профіль" Тарас Ткаченко заявив, що "відкриття нового заводу завжди пов'язане з додатковими витратами. Тим більше трьох заводів. Звичайно, є споживачі, які хочуть своїми очима побачити, на якому обладнанні і з якої сировини виробляється замовляється ними металочерепиця, але таких любителів не так уже й багато. Якщо на те пішло, можна замовника відвезти на виробництво і за 500 км. Час покаже, наскільки ефективна організація нових заводів ". А керівники ПГ "Арсенал", навпаки, горять оптимізмом і мають намір потіснити конкурентів і "відхопити" у них велику частку регіональних замовлень. "Виробничі і фінансові можливості дозволять їм це зробити", – заявив один з експертів, що побажав залишитися неназваним. Поки боротьба між "старими" металлочерепічнікамі посилюється, на ринок виходять нові гравці. У 2002 р. такими новобранцями стали ЗАТ "Укрінструмент" (м.Київ) та ТОВ "Полтаваспецмонтаж", які ввели в дію по одному стану. Але більшість експертів схильні вважати, що ці виробники хоч і відвоюють для себе певний сегмент ринку, але на загальну картину істотного впливу не нададуть. На початку поточного року певні трансформації відбулися з спільним українсько-польським підприємством ТОВ "Прушиньскі". Польські співзасновники СП продали свою частку співзасновникам українським, а останні в свою чергу перейменували підприємство в ТОВ "Техпанель" і перенесли виробництво з смт Шкло (Яворівський р-н, Львівська обл.) В с. Ясниська (Яворівський р-н, Львівська обл.). Обидва населених пункти знаходяться в СЕЗ "Яворiв". На новому місці ТОВ має намір виробляти не тільки металочерепицю, а й профнастил, і сандвіч-панелі. Про всі ці зміни Бізнесу розповів директор ТОВ "Техпанель" Петро Николишин. Сировина Єдине сировина, яка використовується при виробництві металочерепиці, – оцинкований лист з полімерним покриттям або без оного. Частка його в собівартості готової продукції досягає 75-85%, тому будь-які коливання цін на "оцинковку" відразу ж позначаються на "здоров'я" черепиці. За словами виробників, з початку нинішнього року європейське сировина подорожчала на 5-15%, що призвело до часткового (на 3-6%) підвищення цін на готову металочерепицю. Як бачимо, виробники не зважилися "забити" в відпускну ціну свої сировинні проблеми, і заради збереження стабільності на ринку "ущемили" власний прибуток. Сьогодні вітчизняні металлочерепічнікі купують оцинкований лист з полімерним покриттям в Росії, Фінляндії, Швеції, Німеччини, Словаччини, Польщі, Франції, Південній Кореї, Тайвані, Великобританії. З вересня минулого року оцинковану сталь з полімерним покриттям стали виробляти і в Україну. ЗАТ "АЗСТ-Колор" (м.Антрацит, Луганська обл.) І ТОВ "Модуль" (м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл.) Налагодили фарбування імпортної сталі і до кінця минулого року зуміли випустити 680 тис.кв.м та 1 , 5 тис.т (приблизно 375 тис.кв.м) готового металочерепичного сировини. Обидва підприємства використовують переважно "оцинковку" ВАТ "Северсталь" (г.Череповец, РФ) і компанії US Steel (г.Кошіце, Словаччина). Попит на пофарбовану в Україну імпортну сталь росте, що цілком зрозуміло: якість її черепичника влаштовує і ціна не бентежить. Сьогодні 1 т європейської рулонної оцинкованої сталі з полімерним покриттям коштує EUR840-900 без ПДВ, аналогічної російської – $ 930-950 з ПДВ, а вітчизняній (точніше, імпортної, але у Вітчизні пофарбованої) – $ 870-910 з ПДВ. Схеми збуту Майже всю вироблену металочерепицю українські підприємства збувають всередині країни. Свою продукцію одні виробники воліють реалізовувати через дилерів, інші – через власні представництва. Наприклад, ЗАТ "Ранніла Київ" віддає перевагу роботі з дилерськими мережами: загальна кількість дилерів, які співпрацюють із ЗАТ, уже перевалило за сотню. ТОВ "ТПК", навпаки, здійснює збутову політику через мережу власних представництв, яких у компанії більше 20. Обидві схеми мають як очевидні переваги, так і недоліки. До переваг "дилерського збуту", за словами менеджера з маркетингу ЗАТ "Ранніла Київ" Павла Ваценко, можна віднести, наприклад, можливість реалізації принципу "поділу праці" – "Ранніла Київ" концентрує свої зусилля на виробництві, а збутом і монтажними роботами займаються сертифіковані дилери. Це, на думку пана Ваценко, позитивно позначається на якості кінцевого продукту – покрівлі на цілком конкретному об'єкті. Варто додати, що до переваг цієї схеми, на думку Бізнесу, можна віднести і те, що тієї ж "Ранніле" не потрібно витрачатися на оренду приміщень для представництв, на утримання великого штату монтажників, не потрібно вирішувати, ніж спантеличити останніх у міжсезоння. А це витрати, які все одно треба "закладати" в ціну продукту. До недоліків "дилерської" схеми, на думку Бізнесу, варто віднести ускладнення завдання по реалізації централізованої цінової політики. Вартість конкретного продукту, знижки тощо – предмет договору з кожним конкретним дилером. Головна перевага "представницького" варіанту – дотримання внутрішньокорпоративної культури на всіх етапах ведення бізнесу, тільки представництво може гарантувати "повагу" прийнятим в компанії стандартам обслуговування клієнта. Представництва більш керовані: керівництво підприємства може вести загальну асортиментну, цінову, логістичну політику. Зрештою, компанія, що продає свою продукцію через представництва, може в будь-який момент внести зміни в усі ці "політики". З дилерами так працювати не можна: будь-яке коригування умов треба погоджувати з кожним партнером окремо, заново складати договори з ними. Звичайно ж, у мережі представництв теж є свої недоліки. Один з основних – необхідність утримувати ці підрозділи, орендувати приміщення для них, платити зарплату персоналу. Причому всі ці витрати необхідно нести незалежно від того, продають регіональні філії продукцію чи ні, але ж збут металочерепиці носить сезонний характер. Щоб згладити ці циклічні "провали", виробники, що розвивають мережу представництв, спантеличують своїх підопічних реалізацією інших будівельних матеріалів, попит на які менш схильний до сезонних коливань. Сьогодні 1 кв.м металочерепиці із сталі, пофарбованої в Україну, варто 31,3-32 грн., З російської оцинковки – 32,4-32,6 грн., З польської – 36,7-42 грн., З словацької – 36,5-37,3 грн. Черепичника пропонують дилерам знижки у розмірі 7-20% відпускної ціни продукту, а на покрівельних аксесуарах поступаються 22-25%. Розміри знижки залежать від обсягів закуповуваної партії, репутації дилера (його сумлінності, постійно високих обсягів закупівель товару і т.п.). Крім того, при укладанні договорів сумлінні виробники металочерепиці обіцяють всебічно підтримувати своїх підопічних: консультувати, запрошувати на навчальні семінари та ін Імпорт-експорт Обсяги імпорту металочерепиці незначні і на загальну ситуацію на ринку впливу не роблять. За словами виробників, частка зарубіжних "залізних дахів" становить 2-5% і займає найдорожчий сегмент внутрішнього ринку. В Україну везуть переважно таку продукцію, яку в країні не виробляють. Металеву покрівлю імпортують в основному з Польщі, Росії, Естонії та Фінляндії. Приміром, ЗАТ "Ранніла Київ" розширює свій асортимент на українському ринку за рахунок черепиці типу "Каскад", яку випускає естонський завод концерну Rannila. Ціна на імпортну черепицю значно вище, ніж на вітчизняну, $ 7,2-13 за 1 кв.м. Отже, найдешевший закордонний покрівельний матеріал коштує як найдорожчий вітчизняний. Українську металочерепицю за кордоном ніхто не чекає. У яку європейську країну не сунься, там є власне цілком пристойне виробництво, що забезпечує основні потреби свого ринку. Тому зовнішньоекономічна діяльність вітчизняних черепичника сама що ні на є скромна. За даними Держкомстату, в 2002 р. українці експортували 138,5 т металочерепиці в Молдавію на $ 94тис., 116,6 т в Туркменістан – на $ 62,6 тис. і 2 т в Румунію – на $ 2,21 тис. Один з виробників охарактеризував весь український експорт металевої покрівлі, як "створення ефекту присутності і не більше". Прогноз За словами фахівців, обсяги ринку металочерепиці щорічно зростатимуть на 15-30%. Незважаючи на щільну конкурентну боротьбу, кількість охочих спробувати себе в покрівельному бізнесі буде з кожним роком збільшуватися (хоча і незначно). Сьогоднішні гравці металочерепичного ринку будуть набувати нові виробничі потужності та / або підвищувати ефективність використання вже існуючих. Наприклад, ТОВ "Захiдспецпрофiль" (м.Луцьк) найближчим часом має намір запустити комплекс з виробництва металочерепиці, профнастилу та сандвіч-панелей. Директор з маркетингу ТОВ "Захiдспецпрофiль" Тимофій Ставнійчук стверджує, що в нове підприємство буде вкладено понад $ 1 млн. Дрібні підприємства слідом за великими стануть більше уваги приділяти побудові збутових схем, організації складських приміщень. За словами Павла Ваценко, "замовник став більш вимогливим, закупівля металочерепиці стали носити комплексний, системний характер. Сьогодні для споживача все більш актуальні і важливі імідж компанії-виробника, сервіс, терміни виконання замовлення, якість сировини та упаковки, а також кваліфікований монтаж металочерепиці. Тенденція підвищення вимогливості з боку споживача поступово перетворюється на правило ". Каже торговець "металочерепичної" дилер, що побажав залишитися неназваним: – Посилення конкуренції на ринку металочерепиці та профнастилу відбилося на відносинах дилера з виробником. Зацікавленість останнього в розвитку дилерської мережі поступово згасає. Сьогодні деякі виробники продають продукцію крупному замовнику безпосередньо, надаючи ті ж знижки, що й дилера. Як же тоді на цьому дилерство прожити? Нам все частіше доводиться задовольнятися мізерними знижками або тільки заробітками на будівельно-монтажних роботах. Сьогодні вже немає дилерів, які б працювали тільки на одного виробника. Продаючи металочерепицю тільки від одного виробника, не проживеш. Каже виробник Михайло Світлинець (50), директор ТОВ "Майстер-Профі" (м. Дніпропетровськ; виробництво металочерепиці, профнастилу та профілів для гіпсокартонних систем; з 2000 р.; 68 чол.; Річний оборот – дані не надані): – Попит на забарвлену рулонну сталь росте у всьому світі, а разом з попитом – і ціни як усередині країни, так і за кордоном. За останні півроку рулонна сталь подорожчала на 4-10%. Але ми не стали пропорційно підвищувати ціни на металочерепицю, а почали шукати внутрішні резерви. Наприклад, скоротили термін повернення товарного кредиту, який надавали дилерам та споживачам. Якщо раніше ми надавали відстрочку на 30 днів, то тепер – максимум на 20. Михайло Світлинець (50), директор ТОВ "Майстер-Профі" (м. Дніпропетровськ; виробництво металочерепиці, профнастилу та профілів для гіпсокартонних систем; з 2000 р.; 68 чол.; Річний оборот – дані не надані): – Попит на пофарбовану рулонну сталь росте у всьому світі, а разом з попитом – і ціни як усередині країни, так і за кордоном. За останні півроку рулонна сталь подорожчала на 4-10%. Але ми не стали пропорційно підвищувати ціни на металочерепицю, а почали шукати внутрішні резерви. Наприклад, скоротили термін повернення товарного кредиту, який надавали дилерам та споживачам. Якщо раніше ми надавали відстрочку на 30 днів, то тепер – максимум на 20. Олег Лукін (25), заступник директора ТОВ "Полтаваспецмонтаж" (будівельно-монтажні роботи, виробництво металочерепиці та профнастилу; з 2002 р.; близько 300 чол.; Річний оборот – дані не надані): – Вивчивши попит на ринку металочерепиці та профнастилу, ми переконалися, що обсяги споживання будуть ще довгий час зростати. Це і послужило поштовхом до організації власного виробництва. Час показав, що наше рішення було правильним: зараз ми не тільки задовольняємо свої потреби в металочерепиці, але і продаємо її іншим клієнтам. В цьому році ми маємо намір збільшити обсяги виробництва в 2-3 рази. Віктор Федоров (45), засновник промислової групи "Арсенал" (м.Київ; виробництво металочерепиці та профнастилу; з 2001 р.; 77 чол.; Річний оборот – дані не надані): – Вітчизняний ринок покрівельних та стінових матеріалів із забарвленої оцинкованої сталі поки що дуже слабкий. Він, звичайно, розвивається, але темпи розвитку залишають бажати кращого. Виробничі потужності багатьох підприємств більше простоюють, ніж працюють, ступінь завантаженості обладнання більшості підприємств становить усього 10-20%. У мене складається враження, що, крім Києва, капітальне будівництво ніде не ведеться. Що побудовано за останні 15 років у Харкові, Одесі, Дніпропетровську? Та нічого, жалюгідні крихти. Інша справа – ринки Польщі або Росії. Там обсяги у десятки разів більше, один великий російський завод виробляє за рік стільки металочерепиці, скільки вся України. Тимофій Ставнійчук (30), директор з маркетингу ТОВ "Захiдспецпрофiль" (м.Луцьк, виробництво і продаж покрівельних і стінових матеріалів; з 1998 р.; більше 130 чол.; Річний оборот – більше 15 млн грн.): – За останній рік на ринку покрівельних та стінових матеріалів із забарвленої оцинкованої сталі конкуренція помітно посилилася. Чтобы привлечь к себе потребителя, производители и продавцы не останавливаются ни перед чем: публично обвиняют друг друга в использовании недоброкачественного сырья, несовершенстве используемого оборудования, нарушении сроков выполнения заказов, обмане потребителя и пр. Такое поведение операторов рынка наносит вред всему металлочерепичному бизнесу и приводит к оттоку клиентов в смежные рынки. Вместо рецензии Впервые за несколько месяцев БИЗНЕС решил выпустить обзор без рецензии, поскольку среди опрошенных черепичников не смог найти специалиста, который бы объективно оценил ситуацию на рынке вообще и компетентность данного обзора в частности. Достоверной информации об объемах производства металлочерепицы, объемах ее потребления на рынке нет ни в Госкомстате, ни у самих производителей (даже самые крупные компании оперируют оценочными данными). В процессе переговоров с потенциальными рецензентами мы столкнулись с откровенными попытками перекроить обзор по усмотрению того или иного производителя. Предлагаем читателям самим оценить качество данного материала и свои
ДЖЕРЕЛО: Бізнес