Львівські дворики
2006-10-28 16:55:08
Мовою архіїекторів дворик – невеликий замкненим простір, Який у жодних разі НЕ слід плутаті спектр поліграфічних подвір'ям. Подвір'я Переважна розташовані на періферії Міста, тоб Біля садібного типу будинків. Пересічні ж громадяни двір розуміють Як Місце, Куди зазвічай чужі призахіднього. Саме спектр поліграфічних двором у нас пов'язані чи не найдорожчі дитячі та юнацькі спогади. Ще ціннішою є пам'ять історічніх дворових просторів. Особливо багатим на дворики є місто Львів. Завдяк того, Що в Останні десятіліття нове Житлове будівництво велося у нових мікрорайонах и мало торкали історічної забудови, Місту вдалася зберегтись Свої пам'ятки у їх первозданному вігляді. Дуже цінною, на мнение фахівців, є перша Планувально забудова Міста, сформована у XIV-XV ст. Забудова парцелі (земельних ділянок) середньовічного Міста складалися Із головної кам'яниці та бічніх флігелів. Таке планування Було зумовленості великою вартістю земли. Дуже часто зв'язок головного Будинку з тільною офіціною (флігелем) здійснювався через дерев'яні Галереї на кам'яних кронштейнах. Найбільшіх змін місто зазнали після Пожежі 1527 року, Яка зруйнувалися Дуже Багато будинків. Відбудованій пізніше Львів Вже БУВ и зовсім іншім. Як свідчать окремі пам'ятки, зокрема, Межова стіна готічної кладки висотою в 10 метрів Будинку Бандінеллі, розташованого на площі Ринок, до цієї Пожежі можна Було Говорити про готичний Львів. Чимало кам'яних споруд впали разом спектр поліграфічних дерев'яними перекриття под годину Пожежі. А вже після цього кам'яниці почал відбу – довуваті разом спектр поліграфічних кам'яними склепіннямі. Дворики в давнини Людям властіво ідеалізуваті минуле. Прийнято вважаті, Що колись історична Частина Міста, у тому чіслі І Львівські дворики, являла собою ледве НЕ Райське картину: суцільні Зелені насадження, рідкісні екзотичні дерева, квітнікі, лавочки, альтанки … Як вважає Лідія Горницька, Керівник архітектурно-реставраційніх майстерень Інституту «Укрзахідпро-ектреставрації», ця уява є збагачення. У давнини все було однозначно простіше и прозаїчніше. У центральній частіні Львова ^ Завжди відчувалі шлюб земли, а тому Маленькі її клаптик Біля Будинку Завжди інтенсівно вікорістовувалі у господарських цілях. У головному Будинку часто розміщалася торгівля, або, Як ніні кажуть, офіси. І тут же жили господарі. У дворах Прале білізну, доглядали ДІТЕЙ, тримаю худобу, а ЯКЩО но залишавсь Вільний клаптик – вірощувалі Городині. Словом, тут буяло життя. Заможні Власники будінків могли Кузьмою дозволіті розкіш. У кінці XIX початку XX століть у Львові, Який на тій годину перебував у складі Спочатку Австро-Угорщини, а пізніше Польщі и Територіальне належать до Європи Гірськолижний, вмілі будуваті и малі для цього Кращі Фінансові возможности. Тут особливо великого значення надавали декоративному оздоблення будінків та ландшафту. За дослідженнямі Оксани Оленкж, асістенткі кафедри екології ландшафтної архітектури ЛДУ «Лісотехнічній університет», кафедри художніх основ та Історії архітектури ДУ «Львівська політехніка», тодішні львів'яні справді любили озеленюваті Свої будинки. Обов'язковими булі бузина, бузок, фурзія. У деяки подвір'ях найбільш заможн.ях господарів можна Було зустріті скульптурні вироби: Гарні Декоративні умівальнічкі, Маленькі фонтанчики-водоймочкі, кам'яні лавки ТОЩО. Надзвичайно цікаві старовінні тераси, які виходили у сад. Найкращі композіціїІ садів й зараз можна побачіті у районі «Софмвкі», Що Поблизу вуліці Франка. Ще й поніні там дивись вище колосальний колекція магнолій, різніх декоративних чагарніків. А дивись вище Цю красу Російська еліта, Яка мешкає у Львові. Елементи Малої архітектури можна побачіті и на вуліці Франка та Гіпсовій – кам'яні басейни, в якіх можна Було навіть скупатіся. У дворах булі модними дерев'яні альтанки. До речі, деякі Із зразків можна побачіті на вуліці Антоновича, Франка, Драгоманова. Оскількі у Львові проживало декілька національніх громад, то у оформленні будінків та дворів булі Свої Особливості, які можна побачіті и ніні. Національні відмінності відображаліся Як у архітектурному декорі, так и у Конвенцію Ради Європи деталях. Найчастіше Це можна спостерігаті на під'їздах будінків, сходах, воротах та дверях, які вели у двори (вул. Сербська, Руська, Вірменська, площа Ринок). Колись за містом доглядали … Золотим часом для Міста БУВ XVIII та початок XX ст. В архітектурі панували функціоналізм и ВСІ частин забудови продумуваліся до найменший дрібниць (подача води, зв'язок квітніка з фасадом Будинку, тощо). Про Старі Традиції й СЬОГОДНІ нагадують деякі Із споруд по вуліці Гвардійській, де вхід до Будинку тісно зав'язаній спектр поліграфічних палісадніком у єдину композіцію. Кілька будінків, виконан у дусі функціоналізму разом спектр поліграфічних садами дивись вище по вуліці Франка. Архітекторі тісно співпрацювалі з ландшафтними архітекторамі. А керувало усіма погодження наявна при міській раді так зване «огрудніче бюро», де працювала спілка людей, які слідкувалі за влаштування правил забудови. Коженна двір, КОЖЕН Конвенцію Ради Європи елемент – паркан, хвіртка, форма ліхтарів и навіть смітніків повінні булі відповідати встановленим розмірам. Є навіть архівна справа, де вказано, які рослини и на якій відстані одна від одної малі право вісаджуваті міщані. Для прикладу, висота паркана не могла перевіщуваті 180 см, ВІН НЕ МіГ стояти близьким від проїжджої частин дороги. До того ж існувалі положення, які регламентувалі правила розміщення вікон, дверей, вказувалі, у Який Бік смороду повінні булі відкріватіся. Руйнувати дворики почал десь у кінці 50-х pp. Робілося Це несвідомо, просто люди перестали доглядаті за Своїм містом, «цінності» нащадків Вже Нікому НЕ булі Потрібні. Зелені насадження потроху дічавілі, а місто втрачало свою пріваблівість. Потреба у впорядкуванні «Якщо уважний оглянуте Львівські дворики, – говорити Оксана Оленюк – тут можна знайте Справжні перлини краси, смороду ма ють Різні форми планування, ландшафт, елементи оздоблення та Малої архітектури. Під час таких пошуків Було Знайди орігінальну Скляна плитку спектр поліграфічних вакуумним наповненням, Яка за сотню РОКІВ існування не втратив свого первісного вигляда. Протей частіше у дворах можна знайте керамічне покриття, жовтого або гірчічного кольори. На щастя, Дуже Багато старовини елементів здали зберегтись ». Особливо цікавім, за її словами, є подвір'я у районі вуліці Котляревського, Яку Було спроектовано архітекторамі – Левинського та Захарієвічем, Як вулиця-сад. СЬОГОДНІ спадщина Львівських дворіків у небезпеці. Приходять Нові господарі, вікуповують Перші поверхи под офіси, магазини, и руйнуються старе. Ніні у стародавній частіні Міста Немає жодних внутрішнього подвір'я, Яке Було б впорядкованим так, Як захи історічному середовища. Маємо Хіба Що поодінокі приклада – зокрема, італійській дворик. Альо й ВІН винен бі БУВ мати Дещо Інший Вигляд. ЯКЩО Вже п'ємо каву в італійському дворику, то повінні б відчуваті подих Історії. Альо цьому НЕ спріяють Сучасні столики, бари, прорубані входи у підвалі – не з того смороду годині, стилю. Про ті, Що з історічнімі двориками Щось потрібно робіті, задумалися но спеціалісті у 1974 році, коли готувалі документи в Кабінет Міністрів для надання центральній частіні Львова статусу історико-архітектурного заповідніка. Колективом проектантів под керівніцтвом Андрея Новаківського Було розроблено ряд пропозіцій – ескізів, малюнків, у якіх автори віклалі Своє бачення їх вигляда. Передбачалось Відновлення старовинного замощення, освітлення та інших елементів благоустрою, надання їм своєрідної таємнічості. Протей Чимало задумів Щодо впорядкування історічної забудови так и Не було впроваджено у життя. Утім, Сказати, Що місто НЕ змінюється на кращє, ТЕЖ Було б невірнім. Відновлення Львова ведеться не Тільки державним коштом, а й за гроші нових власніків пам'яток. Альо далеко не Усі інвесторі обтяжені відповідальністю за долю старовинних пам'яток. Захотіло Керівництво Львівського підпріємства «Світанок» знести старий будинок готелю «Дністер», розташованій у кількох десятках метрів від Оперного театру – и знеслі. А на йо місці збудувати шестіповерховій будинок, Який різко дісонує на фоні старої забудови проспекту Свободи, Ще один приклад такого підходу – реконструкція и прістосування кам'яниці на площі Ринок, 26, де Нові Власники влаштуван еліт-магазин. Від старовинного інтер'єру Будинку та двору не залиши навіть духу. Колись уздовж галерей внутрішніх офі-цин та межової стіні цею будинок МАВ прекрасні білокам'яні кронштейни датовані XVI-XVII ст. Нові Власники, вочевідь, просто вівезлі їх на сміттєзваліще. Тепер пам'ятка Фактично Втрата будь-яку Цінність. Такі ж будівельні метаморфози, звичайна без Отримання Дозволу, проведено й у сусідньому Будинку (Ринок, 25). Спотворено й двір палацу єпископа по вуліці Вірменській. Новий власник Будинку замінів вікна, двері, зроби Нові кам'яні сходи, які порушили історичне середовище. Плани Відновлення Як вважає Віталій Дубина, архітектор державного Інституту, більшість спектр поліграфічних дворів НЕ відповідають сучасний санітарнім нормам. Переважна смороду незначна розмірі, no-суті, ціну інтер'єр, утворення навколішнімі будинки. Двір МіГ мати й іншу форму, Яка утворювалася за рахунок періметральної забудови кварталу. Усередіні кварталів утворювався простір, Який и служив йо мешканцям двором. Умовно подвір'я можна класіфікуваті Як чисто світлові колодязі (6 x 6 та 7 x 7 м), які забезпечувалі будинки, Переважна Допоміжні приміщення: Кухні, ванні кімнаті, туалет деннім світлом. Ніні двори ма ють найменша романтики, хоча їх и можна привести до ладу, благоустроїті. Альо відпочіваті там неможливе, бо Це є колодязь. Ще одна категорія – двори більшіх розмірів, які при малоповерховій забудові створюють ефект камерності, домашнього затишку. За своєю Божою сутта, – вважає Віталій Дубина, – двір Це нібі продовження інтер'єру квартири, Будинку, своєрідній Перехід від менших до більшіх просторів. Тоб тут "відбувається своєрідна ієрархія просторів. Двір – Перехідний простір від вуліці де квартири. Альо СЬОГОДНІ цею простір у небезпеці. Головна причина руйнацій історічної забудови – відсутність нормальних інженерніх мереж, каналізації. Люди, які тут прожівають, повінні жити у нормальних умов, з усіма вигоди. Альо ці вигоди НЕ повінні шкодіті пам'ятками, які занесено до списку ЮНЕСКО. Окрім благоустрою Львівські дворики потребують но й санації. Там є Багато різніх господарських приміщень, які набудувалі у Різні часи – прібудові, гаражі, складські приміщення ТОЩО, які треба віносіті з теріторії. У такому історічному місті, Як Львів, можна застосовуваті Сучасні технології, матеріали. Альо Це треба робіті Дуже вміло и Обережно. В історічніх двориках могли б буті влаштовані кав'ярні, офіси фірм ТОЩО. Альо коли Йшла пріватізація житловий будінків , розташованіх у історичній частіні Міста, Ніхто не думав про ті, Що цею процес треба поєднаті із Законом про охорону пам'яток. Тепер, коли Усі ці частин Будинку отримавших своїх власніків, багаті Із них байдуже, Що до Збереження історічного середовища.
ДЖЕРЕЛО: Будівництво та реконструкція