Затишшя перед бурею
2006-11-09 16:48:57
Російський меблевий ринок у порівнянні з іншими товарними ринками в останні роки розвивався досить рівномірно, і особливих потрясінь тут не було. Навіть серпневий криза 1998 року меблевики перенесли в общем-то спокійно. Продавці й дистриб'ютори досить швидко впоралися з розгубленістю і панікою, що виникли після 17 серпня, коли попит на меблі спочатку був ажіотажним, а потім нульовим. Частка вітчизняних фабрик на ринку була настільки невелика, що криза практично не вплинула на обсяги виробництва. А потім меблевики піднеслися духом: наслідки кризи змусили споживачів віддавати перевагу недорогої вітчизняної продукції. Все це привело до того, що зростання виробництва в галузі виявився як на теперішній час рекордним – 30% в рік. Втім, не всі меблеві фабрики країни зуміли скористатися сприятливою ситуацією і встати на ноги. В основному зростання забезпечувався за рахунок нових виробництв, створених на початку 90-х. Старі радянські підприємства, обтяжені боргами, що страждали від нестачі обігових коштів і застарілого менеджменту, так і не змогли піднятися. Лише близько 20% з них перейшли в розряд успішних. У молодих підприємств борги якщо і були, то в основному за товарними кредитами. Крім того, пильну увагу до виробництва меблів стали проявляти вітчизняні фірми, до кризи займалися виключно торгівлею. Сьогодні три чверті крупних компаній, торгуючих меблями, мають власне виробництво, при цьому спочатку виробничі підрозділи були тільки у 27% з них, решта відкрили власні цехи порівняно недавно. На думку більшості операторів ринку, після кризи виробництво меблів стало справою навіть більш вигідним, ніж її продаж. Витрати на утримання торгових і складських приміщень росли після кризи в кілька разів швидше, ніж обсяг продажів. З цієї ж причини не можна було збільшити і торгову маржу, яка після кризи скоротилася більш ніж удвічі. «У 1999 році на ринку склалася така ситуація, що для багатьох торговельних компаній виробництво стало донором бізнесу і вийшло на перший план, торгівля ж відійшла на другий», – розповідає гендиректор компанії «Константин» Костянтин Фролов. А адже в докризові часи прибуток був вищий у торговців, а не у виробників. Виробництвом, яке дозволяло підтримувати на плаву низькорентабельну торгівлю, зайнялися в 1999 році не тільки оптовики, мережі і магазини, орієнтовані на збут дешевшої російської меблів, а й імпортери. За словами Іллі Кондратьєва, генерального директора компанії «Фелікс» (вона має п'ять салонів у Москві), його компанія відкрила виробництво меблів в Подольську. У цілому після кризи на меблевому ринку залишилися самі досвідчені, зубасті гравці, які зуміли диверсифікувати свій бізнес. Простору для маневру у них було більше ніж достатньо. Вони мали можливість без боротьби займати ті ніші на ринку, які вивільнилися після відходу іноземців та розорилися співвітчизників. До сих пір конкуренція на ринку меблів не настільки жорстка, як, наприклад, на ринку побутової або комп'ютерної техніки. За словами генерального директора ТОВ «Торговий дім МООН» (володіє двома фабриками в Московській області) Костянтина Котцева, конкуренція на ринку практично відсутня, а керівники найбільших підприємств спілкуються один з одним мирно і задушевно. Здавалося б, ніщо не може порушити цю ідилію, але … Справа в тому, що іноземці в серпні 98-го покинули російський меблевий ринок не назавжди. В минулому році вони знову почали проявляти до нього увагу. Крім відкриття власних магазинів підтвердженням серйозності їхніх намірів стала повна або часткова скупка акцій російських меблевих підприємств, а також намір будувати тут свої виробництва. Найхарактернішим прикладом може слугувати діяльність шведської компанії IKEA, яка скуповує акції підприємств-постачальників і має намір побудувати два власних заводу в Ленінградській області і Білорусі. Активність іноземців, згідно з прогнозами Гільдії меблевиків Росії, призведе до того, що до кінця року частка імпортної продукції на російському ринку може істотно зрости. Так що 2000 рік стане для вітчизняних меблярів періодом підготовки до конкурентної боротьби з іноземними колегами, яка обіцяє бути серйозною.
ДЖЕРЕЛО: Коммерсант