аїнські заводи. Випускаючи самі ходові універсальні суміші, вони мирно співіснуватимуть з імпортерами, які займуть нішу високотехнологічної продукції. Перехід на сухі суміші збільшує прибутки будівельників у кілька разів Сухі будівельні суміші почали масово застосовувати в Європі 20 років тому. Перенесення процесу приготування сумішей з будівництва на завод вирішувало відразу дві проблеми. По-перше, якість приготування розчинів для ремонтно-оздоблювальних робіт перестало залежати від досвіду чи недосвідченості конкретного робочого на будівництві. Змішування компонентів у заводських умовах дозволяло точніше дотримуватися рецептури і застосовувати хімічні добавки, що додавали сумішей нові властивості – морозо-або вологостійкість, міцність на стиск, прискорювали або сповільнювали затвердіння суміші і т. п. По-друге, будівельники перестали витрачати час на замішування вручну лопатою невеликих порцій штукатурного чи шпаклювального розчину. В результаті, за спостереженнями фахівців, витрати шпаклівки на квадратний метр знизилися втричі. При цьому будівельники збільшували обсяг виконаних протягом дня робіт у 6-10 разів, а працюють на штукатурних машинах, – в 15-20 разів. У той же час застосування сухих будівельних сумішей обходилося дорожче. Так, якщо класти плитку на традиційно приготованому розчині, на квадратний метр площі йде матеріалу на 0,8 грн, а плиткового клею потрібно на 2,5 грн. Оскільки розцінки на роботу не залежать від застосовуваного матеріалу, то досвідченим майстрам-індивідуалам вигідніше класти плитку на клей. Через це сухі суміші почали застосовувати для всіляких будівельних робіт – шпаклювальних, штукатурних, гідроізоляційних, заливки підлоги, приклеювання гіпсокартону і теплоізоляційних матеріалів, затирання швів і стиків і навіть для кладки облицювальної цегли. Споживачі переходять на сухі суміші, як тільки їх доходи перевищують $ 100-150 на місяць Висока якість робіт і простота застосування стимулювали попит на сухі будівельні суміші і в нашій країні, хоча ще 10 років тому масовий споживач не був знайомий з цією продукцією. Торік споживання сухих будівельних сумішей в Україні, за статистикою, досягло 350 тис. т – 7 кг на людину в рік. Але забудовників, які дорожать своїм часом, у нас ще трохи – в Росії та Польщі споживається по 20 кг сухих будівельних сумішей на людину в рік, а на Заході – по 50-70 кг. За спостереженнями директора фірми "Мікс" Олександра Тимко, індивідуали переходять з традиційних розчинів на сухі суміші, коли рівень їх доходів перевищує $ 100 в місяць, а "шабашники" – коли заробляють не менше $ 150 на місяць. "Тому зараз сухі будівельні суміші недоступні для 75 відсотків споживачів", – підводить підсумок Олександр Тимко. Відповідно і в структурі українського ринку 60-70% продажу (у тоннах) припадає на плитковий клей – найдешевший серед сухих будівельних сумішей (від 0,6 грн / кг). Відповідно 70-85% ринку штукатурок і шпаклівок займають дешевші суміші на цементній основі, тоді як на Заході частка сумішей на гіпсовій основі сягає 40%. Специфічна риса ринку сухих будівельних сумішей складається в істотній залежності ціни від транспортних витрат, так як 98% (по масі) сировини становлять цемент, гіпс, вапно, пісок і крейда, тобто дешеві матеріали, родовища яких є в кожній країні. Тому навіть дешевий клей для плитки, перевезений через пів-України, автоматично дорожчає на 15%. На стільки ж дорожчає й елітна імпортна продукція. Таким чином в ціновій конкуренції завжди перемагає місцевий виробник. А через те, що конкуренція на українському ринку досить гостра і вирішується переважно за рахунок ціни, вітчизняні виробники за кілька років завоювали близько 70% українського ринку і випустили в минулому році, за даними Асоціації виробників сухих будівельних сумішей, близько 250 тис. т продукції. Хоча транспортний фактор викликає відмінності в структурі ринку по регіонах: на Півдні провідну роль відіграє турецький Satengips, на Заході понад половина ринку належить сумішам, привезеним з Туреччини і Польщі. Вітчизняна продукція займає нижню цінову нішу. Наприклад, вітчизняний клей для кахлю для використання всередині приміщення (хіба що, крім Ceresit) коштує 0,6-0,85 грн / кг, тоді як Ceresit і польський Atlas – 1-1,15 грн / кг, а дорогі – 1, 4-1,6 грн / кг і більше. Виняток – гіпсові шпаклівки. Тут найнижчі ціни (1-1,2 грн / кг) тримає турецький Satengips, а вітчизняні – трохи дорожче (1,1-1,8 грн / кг). В Україні, за оцінками галузевої асоціації, зараз працюють майже 100 виробників сухих будівельних сумішей, але 75-80% вітчизняного виробництва припадає на "велику п'ятірку" – Henkel (Вишгород), "Фомальгаут" і "Полірем" (Київ), "Геліос" (Львів) і "Павлограджитлобуд". До спеціальної продукції інтерес поки що невеликий До середньої цінової групи можна віднести марки Ceresit і Atlas, а також гіпсові шпаклівки і штукатурки Knauf, імпортовані з Молдови. Елітна продукція на українському ринку займає близько 20% і представлена в першу чергу маркою Vetonit, а також марками Semin (Франція), Mapei, Kerakoll (Італія), Uzin, Sopra (Німеччина). Споживачі цих матеріалів, за даними фірми "СОМ" – великі й середні будівельні компанії, що займаються дорогими офісними і промисловими об'єктами та елітними ремонтами, тобто роботами, замовники яких вимагають від будівельників серйозних гарантій (до 5 років). Це, як правило, продукція спеціального призначення (наливні підлоги для промислових і офісних приміщень, гідроізоляція, висушують розчини, водостійкі клеї для застосування в басейнах), яка в Україні або не випускається, або поступається за якістю західної. У цілому перспективи розширення ринку більш ніж райдужні. Адже зараз попитом в українського споживача користується тільки невелике коло універсальних продуктів. На ринку Європейського союзу фахівці нараховують близько 300 видів сухих будівельних сумішей, максимально адаптованих до тих чи інших видів робіт. А в Україні зараз 95% ринку припадає на два десятки видів сумішей. У глибинці в магазинах представлені в основному два види – найдешевший клей і найдешевша гіпсова шпаклівка і штукатурка для внутрішніх робіт, якої там примудряються штукатурити фасади. В обласних містах вже з'являється попит на якісніші шпаклівки, а також на спеціальні клеї та наливні підлоги. Така продукція, як декоративні фасадні штукатурки, має збут лише в Києві. Борис ТКАЧЕНКО Ринок сухих сумішей на порозі великого стрибка Протягом цього і кількох наступних років споживання сухих будівельних сумішей може зрости в 3-4 рази У сухих будівельних сумішей з'явився масовий споживач – покупці недорогого житла, переважно нового, а також різноманітні бюджетники. Протягом 2-3 років до них, ймовірно, приєднаються й потужні будівельні організації, які до цих пір переважно працюють по старинці. Тому ринок сухих будівельних сумішей вже починає зростати швидкими темпами. Особливо – ринок досить універсальної недорогої продукції для найпоширеніших робіт – шпаклівка, штукатурка, плитка. У цьому сезоні ставлять на індивідуала Оператори ринку сухих будівельних сумішей сподіваються, що в цьому сезоні ринок зросте на 30% – до 500 тис. т. На зростання споживання сухих сумішей сподіваються все – потужні й невеликі виробники, імпортери і торговці. Оптимістично налаштовані виробники, які орієнтуються на приватника. Вони прогнозують 40-50-відсоткове зростання ринку. У той же час виробники, що орієнтуються на будівельні організації та випуск спеціалізованої продукції, дивляться в майбутнє з обережним оптимізмом і говорять не про бум, а лише про помітну активізацію на ринку сухих будівельних сумішей. Їх впевненість спирається на початок масового застосування сухих сумішей при ремонті і будівництві бюджетних об'єктів, адже бюджет, як виявилося, – далеко не найбідніший замовник. Така ситуація обумовлена особливостями будівництва. Потужні будівельні компанії все частіше будують масове недороге житло без оздоблювальних робіт. В результаті останні лягають на плечі покупців, які або виконують їх самі, або звертаються до майстрів-індивідуалам (або невеликим будівельним бригадам). Проте в будь-якому разі роботи виконуються з використанням сухих будівельних сумішей. Адже покупці такого житла – це перші представники середнього класу, люди, у яких гроші з'явилися тому, що вони навчилися ці гроші ретельно рахувати. Тому більшість покупців житла зупиняють вибір на недорогих універсальних сумішах вітчизняного виробництва. Саме між виробниками і ведеться конкурентна боротьба за покупця-індивідуала. Виробники суттєво знизили ціни – на 10-15% за останні два-три роки. Тепер цінова конкуренція настільки гостра, що різниця в 10-15 копійок на 25-кілограмовому мішку може вплинути на вибір покупця. Також виробники відчутно підвищили якість продукції. Як зазначають будівельники, ще два роки тому серед вітчизняної продукції потрапляло чимало низькоякісної, а тепер це рідкість. Не маючи можливості придбати гіпс або крейда потрібної якості в Україну, вони купують їх, відповідно, в Росії та Молдові або ж обладнають власні ділянки для підготовки сировини. Крім того, вони розраховують на поліпшення вітчизняної сировини вже найближчим часом. За словами президента Асоціації виробників сухих будівельних сумішей Юрія Спектора, кращим стало якість продукції кам'янець-подільського "Гіпсовик", а Артемовський "Стромгіпс", напевно, модернізує новий власник – французька група Lafarge. Перехід на вітчизняну сировину, в 1,5-2 рази дешевше імпортного, дозволить виробникам знизити ціни ще на 10-30% і почати витіснення з українського ринку турецької продукції. Зовнішня реклама діє і на будівельників Зараз вітчизняні виробники зосереджують зусилля саме на індивідуальний. Два роки тому це були в основному консультації, роз'яснення переваг сухих будівельних сумішей. Пізніше почалися масовані рекламні кампанії. "У більшості будівельних магазинів рівень продавців-консультантів досить низький, а якщо покупцеві толком нічого не можуть розповісти про ті чи інші матеріали, то він купує ту марку, про яку вже щось чув", – розповідає Олександр Тимко. Тому не випадково найбільш оптимістичні прогнози роблять великі виробники з "великої п'ятірки", кожен з яких має власний розкручений бренд – Ceresit у Henkel, "Полірем" у "Фомальгаут", "Ферозіт" у "Геліос", "БудМайстер" у "Павлограджілстроя" . Намагаються створювати свої торгові марки і середні за обсягами виробників. Але деякі з них, за їхніми ж словами страждають від того, що найбільші вітчизняні підприємства не стільки розширюють ринок, скільки відвойовують його у дрібніших конкурентів. Тому в найближчі роки можна очікувати збільшення інвестицій у рекламу сухих будівельних сумішей. Найбільш дієвою виробники сухих будівельних сумішей вважають зовнішню рекламу – біг-борди, на транспорті і т. п. Оскільки майстри-індивідуали і працівники невеликих самостійних будбригади мають багато спільного з аудиторією звичайних покупців. У той же час вони купують сухі суміші регулярно, а не від ремонту до ремонту, і уповноважені вибирати, яку суміш застосовувати, зрозуміло, в межах коштів, виділених замовником. Отже, ця категорія покупців для постачальників сухих сумішей ще цікавіше, ніж індивідуали. Крім того, як вказує директор фірми "Фомальгаут" Сергій Єршов, майстри легше змінюють постачальника, ніж, наприклад, будівельники. Таким чином, виробники сумішей інтенсивно шукатимуть підходи до цієї групи покупців. Будівельні трести повільно освоюють нові технології З іншого боку, будівельні трести – найбільш бажані клієнти виробників сухих сумішей, які купують близько 60% їхньої продукції – досить повільно збільшують їх використання. "Деякі великі будівельні організації інертні і повільно відвикають від старих технологій", – говорить Єршов. Тому попит на високотехнологічні спеціалізовані суміші зростає поступово. Однак керівники виробничих фірм прогнозують, що в цьому секторі через 2-3 роки також відбудуться зрушення. Кількість рекламацій від новоселів на "чорнову" штукатурку, яка до цих пір робиться цементним розчином, наростає лавиноподібно і оновити технології будівельників змусить саме життя. Ряд будівельних фірм, що спеціалізуються на дорогому житлі і ероремонтах, вже освоїли сухі суміші. Проте обсяг елітних ремонтних робіт, як вважає Олександр Тимко, припинив рости і зараз навіть знижується. Тому поки на ринку пануватиме недорога продукція, в першу чергу найбільш масові її види – клеї для плитки і шпаклівка. У той же час виробники відзначають активізацію попиту в минулому і цьому сезонах і на інші види сумішей. Інтерес до наливним полам, які можна зробити ідеально рівними тільки із застосуванням сухих сумішей, викликаний, як вважають виробники, активізацією будівництва та реконструкції приміщень під офіси і супермаркети. Потроху відроджується інтерес будівельників до машинної штукатурці, що вимагає застосування особливих сумішей. Великі перспективи у системи утеплення, які клеять на фасад також за допомогою сухих будівельних сумішей. Вони швидко стають популярні, навіть у не надто багатих організацій. "Зараз, у всякому разі у Києві, можна отримати замовлення, тільки показавши директору школи, яку економію коштів на опалення може дати утеплення фасаду", – говорить Сергій Єршов. Імпортери елітної продукції відзначають підвищення інтересу до систем гідроізоляції, розчинів для ремонту бетону, осушувальних штукатурок. Богдан МАЛИНОВСЬКИЙ Виробники "Вітчизняні виробники сумішей не потіснять імпортерів" Юрій ЩЕРБАК, голова правління ВАТ "Павлограджитлобуд": – Щороку обсяг продажу сухих будівельних сумішей "БудМайстер" росте на 20-30%. У 2002 році споживання сухих будівельних сумішей в Україну нарешті перевищить 500 тис. тонн. На ринку закріпляться відомі вітчизняні марки, але частка імпорту залишиться на колишньому рівні. Зараз великим попитом серед індивідуалів користуються клеї для плитки, серед будівельників – оздоблювальні композиції на мінеральній основі – гіпсополімерний і цементно-вапняна, призначені для швидкої роботи зі стінами та стелею. Штукатурки та шпаклівки на цементній основі після висихання не дають усадочних тріщин і стійкі до атмосферних умов. Фасади потребують якісному і дорогому ремонті, тому буде рости попит на відповідні суміші для декоративного догляду за спорудами, зокрема, на акрилові мозаїчні штукатурки. Якщо ж ціна природного газу для населення в Україні зросте, то стануть ще популярнішими системи утеплення та суміші для їх монтажу. "Вийти в лідери дозволить сучасна імпортна лінія" Олег Конопацький, директор фірми "Атлант" (Львів): – Сьогодні в Західній Україні не менше півтора десятків виробників сухих будівельних сумішей, зокрема, у Львові – п'ять. Основний наш конкурент – "Геліос", а решта виробництва – практично "гаражного" масштабу. Але через два тижні ми станемо безперечним лідером. Запрацює сучасна німецька лінія, яка поки не має аналогів в Західному регіоні, і це дозволить нам випускати 2000 т сухих будівельних сумішей щомісяця. Конкуренцію з польською продукцією витримуємо завдяки аналогічного якості при ціні, на 15% нижче. К тому же конкуренция ослабевает: если раньше везли из Польши все, что угодно, то сейчас на таможне стало больше порядка, и контрабанда уменьшилась. Импортеры “Импортная продукция выигривает благодаря богатой гамме цветов” Геннадий ЮРЧЕНКО, менеджер оптовой продажи фирмы “Вист Лтд” (импорт стройматериалов): — Продукция среднего по ценам и качеству уровня в Украине представлена прежде всего крупнейшим польским производителем сухих строительных смесей — компанией Atlas. Эту продукцию начали активно импортировать три года назад, и сейчас она занимает до 10% рынка. Среди местных производителей конкурирует с ней разве что Ceresit. Пробиться на украинский рынок продукции Atlas помогли богатая палитра цветов и сравнительно невысокие цены, которых удалось достичь благодаря полному производственному циклу, включая добычу гипса. Кроме того, поляки предоставляют строительным салонам стенды под определенные виды продукции, чего украинские производители, насколько мне известно, не практикуют. Наиболее ходовая продукция, конечно, — клей для плитки, затем наливной пол. В этом сезоне существенно вырос спрос на фасадные штукатурки. Строитель “Выбирая сухие строительные смеси, советуемся с малярами” Дмитрий КУСТОВ, заместитель генерального директора фирмы “Добробуд”: — Главный критерий выбора сухой строительной смеси — бюджет объекта. Поэтому в евроремонтах чаще всего применяют смеси Knauf, на бюджетных объектах — “Полирем” и “Полимин”. Когда в ценовой группе есть выбор, мы уточняем у наших бригадиров, маляров, как ведет себя та или иная смесь. Они сами подсказывают: эта смесь жесткая, эта — мягкая и мало отходов. Ведь не бывает абсолютно идентичных и по цене, и по качеству смесей. У разных производителей могут быть свои нюансы, зависящие от величины помола, активности полимерных добавок и т. п.