Навіщо іноземцям наш цемент?
2006-11-01 16:58:19
5 жовтня Фонд держмайна завершив прийом заявок на участь в конкурсі з продажу 25% +1 акції ВАТ «Балцем» (Харківська область). Підсумки конкурсу будуть підведені 12 жовтня. За даними ФДМ, заявки на участь подали дев'ять компаній з 12, які отримали конкурсну документацію. В їх число входять як українські підприємства, так і компанії з Росії, Швейцарії, Англії, Німеччини. При такому інтересі до підприємства не обійшлося без скандалу, причому вже на стадії публікації умов конкурсу. Стартова ціна блокуючого пакета в 3129000 грн. (При обсязі прибутку за 2000 р. в 70,6 млн грн.) Нікого не збентежила. Дебати розгорілися навколо додаткових вимог до інвестора. Вони свідчать, що претендентом може бути компанія, що має досвід роботи на ринку виробництва цементу не менше трьох років, при цьому вона повинна випускати щорічно 4 млн т продукції. На думку українських учасників, ці умови свідомо грають на руку іноземним компаніям, які легко підходять під ці параметри. Однак останній пункт додаткових вимог обмежує і їх коло. Справа в тому, що іноземний претендент повинен мати успішний досвід роботи на цементних заводах Східної Європи або СНД за підсумками 2000 р. А такий є лише у деяких компаній. Всі претензії, в тому числі вимога змінити додаткові умови, українські претенденти пред'являють до ФДМ як організатору продажу пакета акцій. Найбільш активні в цьому «Балцем» і Приватбанк. Керівництво Фонду всі зауваження на свою адресу легко парирував. Наявність 12 компаній, які отримали конкурсну документацію, вже робить звинувачення в штучному обмеженні кількості учасників необгрунтованим. Більш того, умови конкурсу, зокрема, і вимога мати виробництво не менше 4 млн т цементу, затверджувалися спільно з керівництвом заводу і корпорацією «Укрцемент». Що ж до невдоволення менеджменту «Балцема», то воно пояснюється елементарним побоюванням приходу на завод великої цементної компанії та ймовірністю звільнення нинішнього керівництва. В історії приватизації АТ «Балцем» майбутній конкурс буде третім за рахунком. Перших два відбулися в кінці 1995 р., але в підсумку були визнані недійсними. Тоді на продаж виставлялися два пакети по 20% акцій кожен, які можна було купити за приватизаційні сертифікати. Один пакет придбала харківська компанія «Егіда», другий – запорізька «Англоукраінская інвестиційна компанія». Через деякий час керівництво області звернулося до суду, щоб реприватизувати ці пакети через невиконання компаніями інвестиційних зобов'язань. Після довгих перипетій 40%-ний пакет повернувся в держвласність. Частина його разом з раніше нереалізованими за пільговою передплатою акціями (всього – 15,93% статутного фонду) була продана на фондовій біржі в травні 2000 р. Цей пакет придбала якась зареєстрована на Кіпрі компанія з харківським корінням. Останні нереалізовані 25% +1 акція виставляються на нинішній конкурс. Поки йшла реприватизація, завод опинився у важкому фінансовому стані, – в 1997 р. порушено справу про банкрутство. Санатором підприємства став основний постачальник природного газу і найбільший кредитор «Балцема» – «Харківський індустріальний союз». Ця ж компанія вважалася основним претендентом на покупку реприватизовані пакетів. В результаті приватизації на «Балцему» є один великий власник – за наявними даними, це Приватбанк, і найбільший кредитор-санатор – «Харківський індустріальний союз». Треба думати, після 12 жовтня до них приєднається власник 25%-ного пакета, причому має значний досвід роботи на цементному ринку. Всі три компанії і будуть вирішувати подальшу долю цементного заводу. Що стосується інтересу до АТ «Балцем» з боку іноземних компаній, то він також цілком закономірний. В Україні успішно розгорнули діяльність кілька великих гравців світового ринку цементу. Перш за все це стосується компанії Lafarge (Франція), CRH Group (Ірландія) і Dyckerhoff Zement (Німеччина). Крім того, ще одна німецька Heidelberger Zement, заявила про намір придбати контрольний пакет акцій Криворізького цементно-гірничого комбінату і вкласти в нього $ 6,4 млн. Єдине справедливе побоювання, пов'язане з приходом іноземних інвесторів на українські підприємства, – зростання конкуренції на внутрішньому ринку. Фінансові можливості зарубіжних компаній дозволяють їм вести будь-яку маркетингову, в тому числі й цінову, політику, в той час як більшість вітчизняних підприємств цієї можливості позбавлені. Може так статися, що на перших порах деякі цементні заводи, обділені увагою заможних інвесторів, зупиняться, зазнаючи збитків від нереалізованої продукції. Але оскільки будівельна галузь є найбільш динамічно розвивається, можна не сумніватися, що в кінцевому підсумку стратегічний інвестор прийде на кожне підприємство цементної галузі України.
ДЖЕРЕЛО: Ділова столиця